Іменем України
Справа № 621/2515/20
Провадження 2/621/959/20
03 грудня 2020 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Філіп'євої В.В.,
за участю секретаря судового засідання - Лацько А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Зміїв Харківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просив суд визначити йому додатковий строк в три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка залишилася після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який був чоловіком відповідачки ОСОБА_2 та його дідом. У вересні 2020 року відповідачка почала вимагати від позивача, аби той оформив у нотаріуса заяву про відмову від спадщини, яка залишилася після смерті її чоловіка. Відвідавши нотаріуса, позивач довідався, що спадкодавець ОСОБА_3 залишив заповіт на його користь, але строк для прийняття спадщини ним вже пропущений. Позивач наголошує, що на момент смерті дідуся - спадкодавця ОСОБА_3 ні родичі, ні нотаріус, ні Соколівська сільська рада Зміївського району, де був посвідчений заповіт, не повідомляли його про наявність заповіту, а тому просив визнати його необізнаність поважною причиною пропуску строку та визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 24.09.2020 року відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання та встановлено відповідачеві строк на подання відзиву на позов.
Ухвалою суду від 11.11.2020 року закрито підготовче провадження в справі та призначено розгляд справи по суті. Задоволено клопотання позивача про витребування у приватного нотаріуса Зміївського районного нотаріального округу копії спадкової справи, заведеної після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В судове засідання учасники справи, повідомлені належним чином про дату, часі місце розгляду справи не з'явились.
Позивач ОСОБА_1 надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні, просив розглянути справу без його участі.
Відповідач ОСОБА_2 відзиву на позов не подавала, але надала до суду заяву про розгляд справи без її участі та зазначила, що позов не визнає.
За змістом ч.1, ч.8 статті 178 ЦПК України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.3 статті 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно ч.1 статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч.2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши доводи позовної заяви та письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд встановив наступне:
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Соколівської сільської ради Зміївського району Харківської області 27.02.2020 року, актовий запис № 06 (а.с.10)
За життя ОСОБА_3 перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою ОСОБА_4 , що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданим Готвальдівським відділом ЗАГСу Харківської області 18 серпня 1989 року (а.с.9)
Відповідно до дублікату заповіту, складеного 22 травня 2018 року в с.Соколово Зміївського району Харківської області, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробив розпорядження, згідно якого все належне йому майно, де б таке не було, та з чого б воно не складалося та належить йому на день смерті, заповідає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказаний заповіт посвідчено керуючою справами виконкому Соколівської сільської ради Зміївського району Харківської області Степаненко Т.В. та зареєстровано в реєстрі за № 16 (а.с.11)
Як вбачається з матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу Харківської області Лещенко Л.В., 10 квітня 2020 року відповідач ОСОБА_2 звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після чоловіка ОСОБА_3 , з яким вони разом мешкали і були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки про останнє місце проживання померлого № 118 від 09.04.2020 року, виданої Соколівською сільською радою Зміївського району Харківської області, разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 на момент його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 була зареєстрована і проживала тільки відповідачка ОСОБА_2 .
Відповідно до витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі № 59988194 від 10.04.2020 року, приватним нотаріусом Лещенко Л.В. була зареєстрована спадкова справа № 65750303 після померлого ОСОБА_3 .
Згідно інформаційної довідки № 59988207 від 10.04.2020 року, у Спадковому реєстрі зареєстрований заповіт ОСОБА_3 за № 62518356, посвідчений 22.05.2018 року Соколівською сільською радою Зміївського району Харківської області.
Відповідно до супровідного листа № 02-19/266 Соколівської сільської ради Зміївського району Харківської області, 16 квітня 2020 року на адресу нотаріуса була надана копія заповіту ОСОБА_3 , посвідченого 22.05.2018 року.
Інформації про повідомлення нотаріусом позивача ОСОБА_1 про укладений на його користь заповіт, матеріали спадкової справи не містять.
Перевіривши доводи позовної заяви, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Отже, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес і саме воно є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені статтею 16 ЦК України.
Згідно статті 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Статтею 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
За загальним правилом положення про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, (статті 1220, 1222 ЦК України).
Відповідно до ч.1 статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування, заяву про прийняття спадщини.
Згідно ч.1 статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування, заяву про прийняття спадщини.
У разі пропущення встановленого законом строку, відповідно до положень ч.3 статті 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила ч.3 статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач ОСОБА_1 зазначив, що не входить до спадкоємців першої черги за законом після померлого ОСОБА_3 і про наявність заповіту, складеного на його користь його не повідомляли ані родичі, ані нотаріус, ані уповноважені особи сільської ради, тому він не звертався у визначений законом строк з заявою про прийняття спадщини.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є онуком відповідачки ОСОБА_2 , і вона мала можливість повідомити як позивача про наявність заповіту, складеного на його користь, так і нотаріуса про місце проживання позивача. Заперечуючи проти позову, відповідачкою не надано доказів щодо повідомлення нею позивача чи інших відомостей про обізнаність позивача про наявність заповіту до спливу строку, встановленого ч.3 статті 1272 ЦК України.
В свою чергу, в матеріалах спадкової справи відсутні відомості про вчинення нотаріусом певних дій, які б свідчили про повідомлення спадкоємця (позивача) про наявність заповіту.
Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат», нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.
Згідно з пунктом 1.2 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок № 296/5), при зверненні спадкоємця у зв'язку з відкриттям спадщини нотаріус з'ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.
Для того, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз'яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття (пункт 3.2 глави 10 розділу II Порядку № 296/5).
Отже, законом та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України зобов'язано нотаріуса здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, з моментом заведення спадкової справи, про відкриття спадщини та про необхідність подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом чи про відмову від її прийняття, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини.
Вирішуючи питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини в даному випадку, суд враховує свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права і неналежне сприяння нотаріусом виконанню особистого розпорядження спадкодавця.
Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року в справі № 6-496цс17, з якими погодився Верховний Суд у постановах від 12 вересня 2018 року у справі № 484/3221/17 та від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц.
Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Дотримуючись принципу диспозитивності цивільного судочинства, та в зв'язку з відсутністю вимоги позивача про розподіл судових витрат, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для вирішення питання щодо розподілу судових витрат між сторонами відповідно до ст..ст.141,142 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1220, 1222, 1223, 1233, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 81- 83, 89, 141, 211, 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 ) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк в три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка залишилася після смерті спадкодавця - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення складено 08 грудня 2020 року.
Головуючий: В.В. Філіп'єва