Справа №: 148/1863/20
07 грудня 2020 року м. Тульчин
Суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Саламаха О.В. розглянув матеріали, що надійшли з Тульчинського ВП НВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає, за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце роботи не відоме, за ст. 173 КУпАП, -
До Тульчинського районного суду надійшов адміністративний матеріал, у якому зазначено, що 11.10.2020 біля 18.00 год. ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , вчинила сварку з ОСОБА_2 у ході якої ображала її нецензурною лайкою, чим порушила громадський порядок і спокій громадян.
У судовому засіданні ОСОБА_1 не визнала вину у вчиненні адміністративного правопорушення, зазначила, що винуватицею конфлікту є ОСОБА_2 , однак підтвердила факт вживання нецензурної лайки в адресу останньої у відповідь на її образи.
Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про вчинення адміністративного правопорушення (а.с. 2), пояснення (а.с. 3-4), суд встановив наступне.
Статтею 173 КУпАП, передбачено відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов'язковому порядку має бути з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.
Згідно ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
У відповідності до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1, 2 статті 33 КУпАП, встановлено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Таким чином, не зважаючи на невизнання порушницею вини, наявними матеріалами справи підтверджено її винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, при цьому ОСОБА_1 підтвердила факт вживання нецензурною лайки під час сварки у громадському місці.
Приймаючи дане рішення, суд керується принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Так, зокрема, винуватість водія поза розумним сумнівом доводиться обставинами викладеними у протоколі про адміністративні правопорушення.
Відтак, з врахуванням вимог ст. 33-35 цього ж Кодексу, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушниці, ступінь вини, майновий стан, суд приходить до висновку про необхідність застосування стягнення в межах санкції ст. 173 КУпАП у виді штрафу.
Даний вид адміністративного стягнення згідно ст. 23 КУпАП буде достатньою та необхідною мірою відповідальності, яке досягне мети у вихованні правопорушника в дусі додержання законів, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Частиною 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір», передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Оскільки, з 01.01.2020 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102 грн., тому вважаю за необхідне, що з правопорушника підлягає стягненню 420,40 грн. судового збору в прибуток держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 33, 40-1, 173, 283, 287, 289 КУпАП, суд, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає, за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та застосувати до неї стягнення у виді штрафу у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 грн.).
Стягнути зОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає, за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код класифікації доходів бюджету 22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), на користь держави суму судового збору 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області на протязі десяти днів з дня її винесення.
Суддя Тульчинського районного суду
Вінницької області О.В. Саламаха