Справа №№ 148/1715/19
Іменем України
03 грудня 2020 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
В складі головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тульчина матеріали кримінального провадження внесеному до ЄРДР за № 12019020310000293 від 16.06.2019 відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, гр. України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:
- 19.07.2007, Ладижинським м/с за ст. 186 ч.2, 75 КК України до 4 р. п/в, з встановленням іспитового строку на 2 роки;
- 23.01.2018, Ладижинським м/с за ст. 185 ч.1 КК України до штрафу в сумі 850 грн.;
- 22.09.2020, Ладижинським м/с за ст. 263 ч.2 КК України до 4 міс. арешту, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст. ст. 185 ч. 2, 357 ч.1, 357 ч.3 КК України,
ОСОБА_6 , будучи неодноразово засудженим, в тому числі за злочини проти власності, а саме 23.01.2018 року Ладижинським районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., крім того ОСОБА_6 , 22.09.2020 р. засуджений Ладижинським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 263 КК України до покарання у виді арешту строком 4 місяці та останній маючи при цьому не зняту та не погашену судимість на шлях виправлення не став та вчинив нові корисливі злочини за наступних обставин.
Так, 15 червня 2019 року в період часу з 09.00 год. до 10.30 год., ОСОБА_6 , перебуваючи на території Тульчинського коледжу культури, що в м. Тульчин, Вінницької області, вул. Незалежності, 10, побачив припаркований автомобіль марки «ЗАЗ 11027», реєстраційний номер НОМЕР_1 , білого кольору, який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю АДРЕСА_2 .
Далі, ОСОБА_6 , керуючись раптово виниклим корисливим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, діючи таємно, умисно, повторно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи їх настання, відчинив незамкнені двері вищевказаного автомобіля та реалізуючи свій злочинний умисел проник у середину автомобіля, звідки вчинив крадіжку автомагнітоли ТМ «Digital» моделі «DAS 011R», вартість якої відповідно до висновку експерта №4833-4833/19-21 від 08.07.2019 року, становить
260,00 грн., 5 пачок сигарет марки «JIN LING» вартість яких відповідно до того ж висновку експерта, становить 66,80 грн., та банківських карток AT «Ощадбанк» рахунок № НОМЕР_2 та AT «Райффайзен Банк Аваль» № НОМЕР_3 , держателем, яких являється ОСОБА_4 .
Продовжуючи реалізацію свого єдиного злочинного наміру, направленого на крадіжку чужого майна, ОСОБА_6 , 15.06.2019 року з 10:59 год. по 11:02 год. перебуваючи в м. Тульчин, Вінницької області по вул., М. Леонтовича, 46, біля банкомату «Приват банк», діючи з умислом направленим на незаконне заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, скориставшись тим, що його злочинні дії не будуть сприйматися присутніми як протиправні та підібравши пін-код до картки AT «Ощадбанк» рахунок № НОМЕР_2 , держателем якої являється ОСОБА_4 , вчинив крадіжку грошових коштів у сумі 5400 грн. Після цього ОСОБА_6 , аналогічним способом вчинив крадіжку грошових коштів у сумі 1500 грн. з картки «Райффайзен Банк Аваль» № НОМЕР_3 , держателем якої, також являється потерпілий ОСОБА_4 .
Своїми умисними діями ОСОБА_6 , спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріального збитку на загальну суму 7226,80 гривень.
Крім того, 15 червня 2019 року в період часу з 09:00 год. до 10:30 год., ОСОБА_6 , перебуваючи на території Тульчинського коледжу культури в м. Тульчин по вул. Незалежності, 10, Вінницької області, побачив припаркований автомобіль марки «ЗАЗ Таврія Нова», реєстраційний номер НОМЕР_1 , білого кольору, який належить ОСОБА_4 . Керуючись раптово виниклим корисливим умислом, направленим на заволодіння офіційними документами, діючи таємно, умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, відчинив незамкнені двері вищевказаного автомобіля, звідки, з корисливих спонукань, вчинив крадіжку банківських карток AT «Ощадбанк» та AT «Райффайзен Банк Аваль» № НОМЕР_3 , держателем яких являється ОСОБА_4 , та які за функціональним призначенням, як засіб доступу до банківського рахунку, є різновидом офіційного документу, відповідно до Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992, Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001, Закону України «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000 та Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання».
Викрадені банківські картки ОСОБА_6 , залишив собі та в подальшому зняв з них наявні грошові кошти, тим самим розпорядився ними на власний розсуд.
Крім того, ОСОБА_6 , 15 червня 2019 року в період часу з 09:00 год. до 10:30 год., перебуваючи на території Тульчинського коледжу культури в м. Тульчин, Вінницької області по вул. Незалежності, 10, побачив припаркований автомобіль марки «ЗАЗ 11027», реєстраційний номер НОМЕР_1 , білого кольору, який належить ОСОБА_4 . Далі ОСОБА_6 , відчинив незамкнені двері вищевказаного автомобіля, таким чином потрапивши в салон, звідки умисно, таємно, в особистих інтересах, викрав посвідчення водія на ім'я ОСОБА_4 , видане ТСЦ 0544, 23.07.2014 року, свідоцтво про реєстрацію ТЗ «ЗАЗ 11027», реєстраційний номер НОМЕР_1 , серії НОМЕР_4 , видане 26.06.2001 року та посвідчення про право виконання робіт з підвищеною небезпекою, видане 30.09.2011 року Вінницьким навчально-курсовим комбінатом житлово-комунального господарства на ім'я ОСОБА_4 .
Викрадені документи ОСОБА_6 залишив собі, тим самим розпорядився ними на власний розсуд.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_6 16.06.2019 року, близько 14:20 години, будучи впевненим у своїй безкарності та маючи на меті здійснити повторну крадіжку, перебуваючи поблизу домогосподарства №23 по вул. Перемоги, що в м. Тульчин, Вінницької області, побачив припаркований автомобіль марки «Фіат Дукато», державний номерний знак НОМЕР_5 , білого кольору, який належить ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителю АДРЕСА_2 . Керуючись корисливим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, діючи таємно, повторно, умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи їх настання, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та скориставшись цим, шляхом вільного доступу, відчинив незамкнені двері вищевказаного автомобіля, звідки, з корисливих спонукань, вчинив крадіжку грошових коштів в розмірі 15700 гривень.
Своїми умисними діями ОСОБА_6 , спричинив потерпілому ОСОБА_11 матеріального збитку на суму 15700 гривень.
Крім того, ОСОБА_6 , 16.06.2019 року близько 14:20 години, перебуваючи поблизу домогосподарства № 23 по вул. Перемоги, м. Тульчин, Вінницької області, побачив припаркований автомобіль марки «Фіат Дукато», державний номерний знак НОМЕР_5 , білого кольору, який належить ОСОБА_11 . Далі ОСОБА_6 , відчинив незамкнені двері вищевказаного автомобіля, таким чином потрапивши в салон, звідки умисно, таємно, в особистих інтересах, викрав паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_11 , номер НОМЕР_6 , виданий 30.11.2012 року Тульчинським PC УДМС у Вінницькій області та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки «Фіат Дукато», державний номерний знак НОМЕР_7 , серії НОМЕР_8 видане ТСЦ 0544, 18.12.2015 року.
Викрадений паспорт та документи ОСОБА_6 залишив собі, тим самим розпорядився ними на власний розсуд.
Обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень передбачених ст. ст. 185 ч. 2, 357 ч.1, 357 ч. 3 КК України не визнав. В обґрунтування своїх доводів, суду пояснив, що крадіжок грошових коштів, майна та документів з автомобілів, він не вчиняв. В 2019 році, влітку, точної дати він не пам'ятає, він перебував в м. Тульчині, де на одній із вулиць, під кущами, неподалік центру міста, він знайшов два поліетиленові пакети, в яких виявив банківські картки, два паспорта, декілька пачок цигарок. Після цієї знахідки, він з вказаними пакетами направився до автовокзалу, так як мав намір їхати в м. Ладижин, де він проживає. По дорозі він підійшов до банкомату і зняв грошові кошти, які знаходились на банківських картках. Пін-код до вказаних карток, він вгадав по даті народження, яка була вказана в паспорті. Після цього, він направився на автовокзал і поїхав в с. Богданівку, Тульчинського району до свого знайомого, де перебував декілька днів. Через два дні перебуваючи в будинку свого товариша, він видав працівникам поліції пакет з документами. Яким чином в автомобілі потерпілого ОСОБА_4 виявились його відбитки пальців, він пояснити не може. В подальшому, після дослідження матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_6 змінив свою позицію щодо визнання вини, та в судовому засіданні вказав, що вину свою в інкримінуємих йому кримінальних правопорушеннях визнає повністю та щиро кається. Всі обставини викладені в обвинувальному акті відповідають дійсності та ним не оспорюються. Також він повністю визнає цивільний позов заявлений позивачем ОСОБА_11 . Дане рішення ним прийнято добровільно, так як він усвідомив неправомірність своїх дій.
Не зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_6 , визнав свою вину у вчиненні інкримінуємих йому кримінальних правопорушень, його вина підтверджується показами потерпілих, свідків та дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження.
Так, в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 суду пояснив, що влітку 2019 року, в червні місяці, точної дати, він не пам'ятає, він перебував на роботі в Тульчинському коледжі культури. В нього у власності знаходиться автомобіль «Таврія», який знаходився біля роботи. В зв'язку з тим, що на вулиці було жарко, він трохи опустив вікна та замкнув автомобіль. Через деякий час коли він закрив автомобіль, і перебував на роботі, йому на мобільний телефон прийшло смс-повідомлення, з якого він дізнався про зняття коштів з банківських карток. Він зразу же кинувся до автомобіля, і виявив крадіжку речей з автомобіля було викрадено: технічний паспорт на авто, посвідчення водія, дві банківські картки банку «Аваль» та «Ощадбанк», магнітолу, флеш-карту пам'яті, ключі від авто, окуляри, інструмент, два домкрата, балонний ключ, блок цигарок (6 пачок). Про те, що вказану крадіжку міг вчинити обвинувачений ОСОБА_6 , він дізнався від працівників поліції. Також, вказав, що в документах, які в нього були викраденні знаходився папірець, із записаним пін-кодом до банківських карток, який зазначений, як дата його народження. Вважає, що обвинувачений ОСОБА_6 повинен понести покарання відповідно до закону.
Потерпілий ОСОБА_11 суду показав, що 16.06.2019, в обідню пору. Він під'їхав на власному автомобілі до себе додому по АДРЕСА_3 , де залишив автомобіль на декілька хвилин. Коли повернувся, то виявив, що з автомобіля викрадено гроші в сумі 15700 грн., закордонний паспорт, технічний паспорт на авто, страховий поліс. Після цього, він зразу же звернувся до поліції. Через декілька днів йому повідомили, що встановили особу, яка вчинила крадіжку, і в неї вилучили документи. Від працівників поліції, він дізнався, що це є ОСОБА_6 . В даному кримінальному провадженні ним заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 15700 грн. та моральної шкоди 5000 грн.. який він підтримує і просить його задоволити. Також висловив позицію щодо призначення покарання обвинуваченому відповідно до закону.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду показав, що в червні 2019 року, точної дати він не пам'ятає, йому зателефонував його син ОСОБА_11 і повідомив, що з його автомобіля викрали грошові кошти в сумі більше 15000 грн. та документи, і він зразу же викликав поліцію
Свідок ОСОБА_13 суду показав, що він проживає в с. Богданівка, Тульчинського району. Влітку 2019 року, точної дати він не пам'ятає, він в м. Ладижині зустрівся із своїм товаришем ОСОБА_6 , і вони вирішили їхати до нього в с. Богданівку. Там, вони пробули день чи два, і вирішили поїхати в м. Тульчин, на базар. Походивши по базарі, вони з ОСОБА_6 розійшлись, він пішов на автовокзал, а ОСОБА_6 сказав, що йде по своїх справах. Через деякий час ОСОБА_6 прийшов на автовокзал, і сказав йому, що знайшов гроші. Коли він його запитав, де той знайшов гроші, то він відповів, що йому не потрібно про це знати. Потім ОСОБА_6 сказав, що знайшов не гроші, а пакет, в якому були банківські картки, і він вгадавши пін-код зняв з банкомату гроші. Від автовокзалу вони поїхали на таксі в с. Богданівку, за яке розраховувався ОСОБА_6 . Наступного дня ОСОБА_6 знову поїхав в м. Тульчин, і повернувшись привіз якийсь пакет, при цьому сказав, що знову знайшов пакет, в якому були якісь документи, інструмент та гроші. Наступного дня до нього додому приїхали працівники поліції і вказані документи вилучили.
Крім того, вина обвинуваченого також підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження.
- витягом з ЄРДР відповідно до якого відомості про вчиненні кримінальні правопорушення було внесено до реєстру. (т. 2 а.с. 22-25);
- протоколом прийняття заяви від ОСОБА_4 про крадіжку майна з автомобіля (т.2 а.с. 26);
- протоколом огляду місця події (транспортного засобу) від 15.06.2019 та фототаблицею до нього, відповідно до якого з автомобіля було вилучено сліди пальців рук (т.2 а.с. 27-30);
- ухвалою слідчого судді про накладення арешту на вилучені сліди (т.2 а.с. 32);
- випискою філії Вінницького обласного управління «Державний ощадний банк України» із карткового рахунку ОСОБА_4 (т.2 а.с. 37-38);
- розпискою ОСОБА_6 про добровільну видачу речей та документів працівникам поліції (т.2 а.с. 39)
- протоколом огляду від 19.06.2019 та фототаблицею до нього, відповідно до якого проведено огляд виданих ОСОБА_6 речей, коштів та документів. (т.2 а.с. 40-45);
- ухвалою слідчого судді від 12.07.2020 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно (т.2 а.с. 47);
- протоколом прийняття заяви від ОСОБА_11 про крадіжку документів та грошей з автомобіля (т.2 а.с. 50);
- протоколом огляду місця події (транспортного засобу) від 16.06.2019 та фототаблицею до нього (т.2 а.с. 51-54);
- висновком товарознавчої експертизи № 4833-4834/19-21 від 08.07.2019, відповідно до якого встановлена вартість авто магнітоли та цигарок (т.2 а.с. 55-58);
- висновком дактелоскопічної експертизи № 269 від 02.08.2019, відповідно до якого встановлено, що слід пальця руки розміром 19х16 мм, виявлений під час огляду автомобіля ОСОБА_4 , залишений середнім пальцем правої руки гр. ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.2 а.с. 60-68);
- висновком судово-психіатричного експерта № 285 від 22.08.2019, відповідно до якого:
В період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, ОСОБА_6 на хронічне психічне захворювання не страждав, перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними;
В теперішній час ОСОБА_6 на психічні розлади не страждає, в нього виявлений органічний розлад особистості змішаного (інтоксикаційного, судинного) ґенезу, може усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6 не потребує.
У відповідності до вимог ст. 349 КПК України, приймаючи до уваги позицію учасників судового розгляду, суд визначив обсяг дослідження доказів допитом обвинуваченого, потерпілих, свідків, дослідженням письмових доказів наданих суду сторонами та оголошенням характеризуючих особу обвинуваченого матеріалів справи.
Судом враховано, що у сторін не виникло сумнівів, клопотань та заперечень щодо належності та допустимості письмових доказів наданих стороною обвинувачення.
Дослідивши зібрані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 (за епізодом вчинення крадіжок у ОСОБА_4 та ОСОБА_11 ), тобто в таємному викраденні чужого майна, кваліфікуючою ознакою якого є крадіжка вчинена повторно, в судовому засіданні доведена в повному обсязі, в зв'язку з чим його дії вірно кваліфіковано за ст. 185 ч.2 КК України.
Також в судовому засіданні доведена вина обвинуваченого ОСОБА_6 і у викраденні офіційних документів з корисливих мотивів, за фактом крадіжки банківських карток у ОСОБА_4 , тому його дії підлягають кваліфікації за ст. 357 ч.1 КК України.
Крім того, в судовому засіданні доведена вина обвинуваченого ОСОБА_6 і в незаконному заволодінні важливими особистими документами (за фактами заволодіння посвідчення водія на ім'я ОСОБА_4 , свідоцтва про реєстрацію ТЗ «ЗАЗ 11027» серії НОМЕР_4 , посвідчення про право виконання робіт з підвищеною небезпекою на ім'я ОСОБА_4 та заволодіння паспортом громадянина України для виїзду за кордон, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 на ім'я ОСОБА_11 ), в зв'язку з чим дії останнього належить кваліфікувати за ст. 357 ч.3 КК України.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує суспільну небезпеку скоєного ним злочинів, обсяг і характер вчинених кримінально-караних діянь та заподіяної шкоди, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо, на обліках в лікаря психіатра та нарколога не перебуває, після постановлення вироку щодо нього та фактичного відбуття покарання на шлях виправлення не став, продовжував вчиняти злочини, що свідчить про небажання ставати на шлях виправлення.
Обставин, які пом'якшують або ж обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , в судовому засіданні не встановлено.
За таких обставин, з метою попередження нових злочинів, виправлення засудженого, з врахуванням вимог ст. 50 КК України, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_6 в межах санкцій визначених ст. 185 ч.2 КК України у виді позбавлення волі та санкцією визначеною ст. 357 ч.1, 357 ч.3 КК України у виді обмеження волі, призначивши покарання за кожен злочин окремо, і остаточне покарання призначити на підставі ст. 70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі, яке останній повинен відбувати.
В свою чергу призначене покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Крім того, судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_6 , відповідно до вироку Ладижинського міського суду Вінницької області від 22.09.2020, вважається таким, що відбув покарання у виді чотирьох місяців арешту за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 263 ч.2 КК України.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_6 необхідно рахувати з часу його затримання, з 18.08.2019, зарахувавши строк перебування під вартою в строк відбування покарання.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою.
З обвинуваченого ОСОБА_6 підлягають стягненню в дохід держави понесені процесуальні витрати за проведення експертиз в сумі 1570,06 грн.
Питання щодо речових доказів судом вирішено відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Вирішуючи цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_11 , з врахуванням встановленої в судовому засіданні вини обвинуваченого, а також визнання позовних вимог в повному обсязі, на підставі ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
В зв'язку із визнанням обвинуваченим цивільного позову, щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди з обвинуваченого підлягають стягненню на користь потерпілого ОСОБА_11 заподіяна матеріальна шкода в сумі 15700 грн., а також 5000 грн., кошти, як компенсація за спричинену моральну шкоду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 50, 65, 70, 185 ч.2, 357 ч.1, 357 ч.3 КК України, ст. ст. 369-374, 377 КПК України, суд -
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст. ст. 185 ч.2, 357 ч.1, 357 ч.3 КК України і призначити йому покарання:
по ст. 185 ч.2 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки;
по ст. 357 ч.1 КК України у виді обмеження волі строком на два роки;
по ст. 357 ч.3 КК України у виді обмеження волі строком на три роки.
Відповідно до вимог ст. 70 ч.1 КК України, остаточне покарання ОСОБА_6 призначити за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі строком на три роки.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з часу його затримання з 18.08.2019, зарахувавши строк перебування під вартою в строк відбування покарання.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою.
Стягнути з засудженого ОСОБА_6 понесені процесуальні витрати на проведення експертиз в сумі 1570,06 грн. (одна тисяча п'ятсот сімдесят гривень шість копійок).
Речові докази:
- чотири сліди пальців рук, які знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів Тульчинського ВП НВП ГУНП у Вінницькій області - знищити, скасувавши арешт накладений ухвалою слідчого судді Немирівського районного суду від 02.07.2019 в кримінальному провадженні № 12019020310000293 від 16.06.2019;
- посвідчення водія на ім'я ОСОБА_4 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9 д.н.з НОМЕР_1 , USB-флешку на 4 Gb, посвідчення про право виконання робіт з підвищеною небезпекою на ім'я ОСОБА_4 , картку Raiffeisen Bank Aval НОМЕР_10 на ім'я ОСОБА_4 , автомагнітолу «Digital DCA - 011 R», карту Ощадбанку - повернути потерпілому ОСОБА_4 ;
- паспорт громадянина України, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, на ім'я ОСОБА_14 , грошові кошти, які знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів Тульчинського ВП НВП ГУНП у Вінницькій області - повернути потерпілому ОСОБА_11 , інші речові докази повернути власнику, скасувавши арешт накладений ухвалою слідчого судді Немирівського районного суду від 12.07.2019 в кримінальному провадженні № 12019020310000293 від 16.06.2019.
Цивільний позов ОСОБА_11 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволити.
Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_4 на користь ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_2 кошти в сумі 15700 грн. (п'ятнадцять тисяч сімсот гривень) за спричинену матеріальну шкоду та 5000 грн. (п'ять тисяч гривень), як компенсація за спричинену моральну шкоду.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд протягом тридцяти діб з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити сторонам.
Суддя: