Справа № 639/7696/20
Провадження №1-кп/639/679/20
8 грудня 2020 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020225500000343 від 21.06.2020 р. за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, неодруженого, в силу ст.. 89 КК України не судимого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
ОСОБА_5 01 червня 2020 року приблизно о 13 годині перебував на відкритій місцевості по вул. Врубеля м. Харкова, неподалік від будівлі Харківської спеціалізованої школи №93, розташованої по проспекту Новобаварському, 89-А, де разом зі своїм знайомим ОСОБА_4 розпивав спиртні напої.
Саме в той час в наслідок вживання алкоголю ОСОБА_4 відчув недомагання та втратив інтелектуальну можливість орієнтуватися в навколишньому середовищі і оцінювати події, які відбувалися та призвели до того, що з кишені, вдягненої на ньому куртки, випав на землю належний йому мобільний телефон «Samsung Galaxy A10».
У свою чергу ОСОБА_5 , ставши очевидцем вищевказаних подій, вирішив вчинити таємне викрадення вказаного мобільного телефону, власником якого є ОСОБА_4 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, оцінивши ситуацію, що склалася, використовуючи ту обставину, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігав, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність свого задуму, шляхом вільного доступу, таємно заволодів мобільним телефоном «Samsung Galaxy A10», який підібрав із землі непомітно для ОСОБА_4 .
Таким чином ОСОБА_5 виконав усі дії, які вважав за необхідне, для досягнення своєї злочинної мети, спрямованої на таємне заволодіння чужим майном.
Після цього, ОСОБА_5 , звернувши на свою користь викрадене майно, з місця скоєння злочину зник та розпорядився ним в подальшому на власний розсуд.
В результаті протиправного діяння ОСОБА_5 завдав потерпілому ОСОБА_4 матеріальної шкоди на суму 1267 грн., яку підтверджено висновком судово-товарознавчої експертизи № 6/2409-20 від 05.11.2020.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою провину в інкримінованому йому кримінальному проступку визнав повністю та пояснив, що скоїв його за встановлених судом обставин. При цьому ОСОБА_5 висловив жаль щодо скоєного, піддав свої дії критичній оцінці та просив суворо його не карати.
Потерпілий ОСОБА_4 не оспорював обставин, встановлених судом, та просив призначити обвинуваченому покарання зі звільненням від його відбування.
Учасники кримінального провадження вважали недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ними не оспорюються.
Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим своєї вини, а також, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції обвинуваченого, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз'яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням даних, що характеризують його особу, а також стосовно судових витрат та речових доказів.
Аналізуючи обставини, що визнаються обвинуваченим ОСОБА_5 , суд дійшов висновку, що його вина в обсязі пред'явленого обвинувачення (ст. 337 КПК України) є доведеною. Дії обвинуваченого кваліфікуються за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він в силу ст. 89 КК України не судимий, офіційно не працює, неодружений, на обліках у нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце проживання.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, передбачених ст. 67 КК України, є вчинення кримінального проступку у стані алкогольного сп'яніння.
Призначаючи ОСОБА_5 покарання, суд виходить з положень ст. ст. 50, 65 КК України, а також принципів законності, справедливості, обгрунтованості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, відношення обвинуваченого до скоєного, особу винного, його вік, стан здоров'я, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, думку потерпілого щодо призначення обвинуваченому несуворого покарання.
При цьому суд дійшов висновку, що досягнення мети покарання щодо ОСОБА_5 в цілому на теперішній час можливе шляхом призначення йому покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України, проте без реального його відбування, та вважає необхідним звільнити його від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку.
Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.
Цивільний позов не заявлявся.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов'язки.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави в особі Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру витрати на проведене у кримінальному провадженні експертне дослідження в розмірі 653 (шістсот п'ятдесят три) гривніь 80 копійок (матеріали к/п, а.с. 37).
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 29.10.2020 р. на речовий доказ - мобільний телефон «Samsing Galaxy A10» темно- синього кольору, серійний номер НОМЕР_1 , imei1 НОМЕР_2 , imei2 НОМЕР_3 та повернути його потерпілому ОСОБА_4 (матеріали к/п, а.с. 26, 32-33).
Вирок може бути оскаржений в порядку статті 392 КПК України до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Роз'яснити обвинуваченому, потерпілому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Суддя ОСОБА_1