Справа № 639/7541/20
Провадження № 2/639/2120/20
08 грудня 2020 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Гаврилюк С. М.,
секретар судового засідання - Пивоварова Т. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 639/7541/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , 2003 р.н., в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.
Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що сторони перебувають у шлюбі з 21.06.2003. Від вказаного шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з позивачем та знаходиться повністю на її утриманні.
Позивач зазначає, що відповідач в добровільному порядку коштів на утримання дитини не надає та не приймає участі в утриманні дитини.
ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій просить справу розглядати у її відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить задовольнити.
Відповідачем ОСОБА_2 також подано до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, в якій він визнає позовні вимоги в повному обсязі та не заперечує проти стягнення з нього аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3 , 2003 р.н., в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Виходячи з вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 21.06.2003, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 21.06.2003 відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневого районного управління юстиції міста Харкова (а.с. 3).
Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Жовтневого районного управління юстиції м. Харкова 15.04.2005, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Харків Харківської області, Україна, батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 5).
Дитина проживає разом з матір'ю - ОСОБА_1 , та знаходиться на її повному утриманні.
У відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Таким чином, той факт, що сторони є батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка знаходиться на утриманні позивача, та відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, доказуванню не підлягає.
Виходячи з приписів ч. 1, ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Крім того, стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст.ст. 180, 181, 182 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Законом України «Про Державний бюджет на 2020 рік» встановлено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень.
Таким чином, розмір аліментів на дитину не може бути меншим ніж 1159,00 грн, а з 1 грудня 2020 року - не менше 1197,50 грн.
Статтею 183 Сімейного Кодексу України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Згідно ст. 191 Сімейного Кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідач позов визнав у повному обсязі, що підтверджується його письмовою заявою.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів, враховуючи стан здоров'я та матеріальне становище відповідача і дитини, вважає за необхідне позов задовольнити та стягувати з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не нижче 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду, 23.11.2020, до досягнення дитиною повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
У відповідності з положеннями ст. 141 ЦПК України судовий збір у розмірі 840,80 грн підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 265, 280, 430 ЦПК України, ст.ст. 180, 181, 182, 183, 191 СК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 (однієї чверті) частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не нижче 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 23.11.2020 до досягнення дитиною повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави (Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету - 22030106) судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.
Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повне рішення складено 08.12.2020.
Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.
Суддя С. М. Гаврилюк