Справа №639/4719/20
Провадження№1-кп/639/454/20
08 грудня 2020 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі ведеоконференції в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню зареєстрованому в ЄРДР 19 червня 2020 року за №12020220500001250 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, українця, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого: 31.01.2020 року Ленінським районни судом м. Харкова за ч. 1 ст. 185, ч.2 ст.185, ст.70 КК України до 2 роів позбавлення волі та звільненого від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ;
у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, -
ОСОБА_4 21.05.2020 року о 05 годині ранку проходив повз територію ТОВ «МКЕ» по вул. Лиса, 21 м. Харкова, де вздовж паркану напроти центрального входу помітив на клумбах два саджанці туї сорту «Смарагд» висотою 1,2 м кожен, належні раніше йому не знайомому ОСОБА_5 .
Саме в той час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення вказаних саджанців туї у кількості 2 шт.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , оцінивши ситуацію, що склалася, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, використовуючи ту обставину, що за його діями ніхто не спостерігав і не міг завадити доведенню злочинного умислу до кінця, з метою незаконного збагачення, шляхом вільного доступу, таємно заволодів двома саджанцями туї сорту «Смарагд» висотою 1,2 м кожна, вартістю по 373 грн., витягнувши їх руками із землі.
Таким чином, ОСОБА_4 у зазначений вище період часу виконав усі дії, які вважав за необхідне для досягнення своєї злочинної мети, спрямованої на умисне протиправне вилучення чужого майна у власника ОСОБА_5 всупереч волі останнього.
Після цього, ОСОБА_4 , звернувши на свою користь викрадені туї, з місця скоєння злочину зник, розпорядившись ними в подальшому на власний розсуд.
В результаті протиправного діяння ОСОБА_4 завдав потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 746 грн., яку підтверджено висновком судово-товарознавчої експертизи № 6/1659СЕ-20 від 17.07.2020.
Крім того, ОСОБА_4 24.05.2020 року о 05 годині ранку проходив повз територію приватного домоволодіння № 7 по вул. Цементній м. Харкова, де вздовж паркану помітив на клумбі саджанці туї сорту «Смарагд» висотою 1,3 м, належні раніше йому не знайомому ОСОБА_6 .
Саме в той час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення вказаних саджанців туї у кількості 4 шт.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , оцінивши ситуацію, що склалася, відчуваючи безкарність за раніше вчинену крадіжку, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, використовуючи ту обставину, що за його діями ніхто не спостерігав і не міг завадити доведенню злочинного умислу до кінця, з метою незаконного збагачення, шляхом вільного доступу, таємно заволодів чотирма саджанцями туї сорту «Смарагд» вистою 1,3 м кожна, вартістю по 373 грн., витягнувши їх руками із землі.
Таким чином, ОСОБА_4 у зазначений вище період часу виконав усі дії, які вважав за необхідне для досягнення своєї злочинної мети, спрямованої на умисне протиправне вилучення чужого майна у власника ОСОБА_6 всупереч волі останнього.
Після цього, ОСОБА_4 , звернувши на свою користь викрадені туї, з місця скоєння злочину зник, розпорядившись ними в подальшому на власний розсуд.
В результаті протиправного діяння ОСОБА_4 завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 1492 грн., яку підтверджено висновком судово-товарознавчої експертизи № 6/1542СЕ-20 від 26.06.2020.
Крім того, ОСОБА_4 21.06.2020 року п о 17 годині 50 хвилин проходив повз ХЗОШ І-ІІІ ступенів № 59, яка розташована за адресою: м. Харків, пров. Чаплигінський, 12, де помітив на шкільній клумбі саджанець туї сорту «Смарагд» висотою 60 см, належну раніше йому незнайомій ОСОБА_7 , 1962 року народження, яка працює у зазначеній школі на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи.
Саме в той час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення вказаного саджанця туї, який був придбаний на власні кошти та висаджений ОСОБА_7 напередодні шкільного випускного для подарунку школі від випускників 2020 року.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 спочатку зайшов на клумбу, переступивши через декоративний паркан, яким вона огороджена, та, відчуваючи безкарність за раніше вчинену крадіжку, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій, використовуючи ту обставину, що за його діями ніхто не спостерігав і не міг завадити доведенню злочинного умислу до кінця, шляхом вільного доступу, таємно заволодів саджанцем туї сорту «Смарагд» висотою 60 см, витягнувши її руками із землі.
Після цього ОСОБА_4 поклав саджанець туї в мішок, який заздалегідь приготував для використання в якості засобу вчинення злочину.
Саме в той час його протиправні дії, спрямовані на таємне заволодіння чужим майном, були помічені сторожем школи ОСОБА_8 , який побачив з вікна школи ОСОБА_4 з мішком, в якому знаходився саджанець туї, та, діючи правомірно, почав вимагати від останнього, щоб той припинив протиправні дії. Відразу ж після цього ОСОБА_8 вибіг з приміщення школи на прилеглу територію та почав переслідувати ОСОБА_4 , який почав здійснювати переміщення викраденого ним чужого майна, не реагуючи на правомірні вимоги сторожа зупинитися та повернути викрадене.
У свою чергу ОСОБА_4 , оцінивши ситуацію, що склалася, розуміючи, що його протиправні дії були помічені свідком зазначених подій, однак, тримаючи при собі мішок із саджанцем туї, не реагуючи на законні вимоги ОСОБА_8 , вирішив довести свій злочинний задум до кінця. При цьому ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що його повторні, злочинні дії, спрямовані на таємне викрадення чужого майна, переросли у відкрите викрадення, оскільки він, володіючи викраденим майном, продовжив прискорено залишати місце події, утікаючи від сторожа школи.
Таким чином, ОСОБА_4 у зазначений вище період часу виконав усі дії, які вважав за необхідне, для відкритого заволодіння чужим майном.
Після цього, ОСОБА_4 , звернувши на свою користь відкрито викрадений саджанець туї, належний раніше йому незнайомій особі похилого віку ОСОБА_7 , з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд.
В результаті протиправного діяння ОСОБА_4 завдав потерпілій ОСОБА_7 матеріальної шкоди на суму 145 гривень, що підтверджено висновком судово-товарознавчої експертизи № 6/1543СЕ-20 від 26.06.2020.
Дотримуючись засад кримінального судочинства, а саме доступу до правосуддя і змагальності сторін та свободи в поданні ними доказів, відповідно до вимог ст. 336, 351 КПК України, допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним та пояснив, що скоїв злочини при обставинах наведених вище. Фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, кваліфікацію злочинів, а також їх наслідки не оспорював.
Потерпілі в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином, в порядку вимог ст.135 КПК України, що відповідно до вимог ст. 325 КПК України не є перешкодою для проведення судового розгляду. Відповідно до наданих ними до суду заяв просили розглядати справу без їх участі.
Обвинувачений вважав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ним не оспорюються. Цю позицію підтримав прокурор.
Судом роз'ясненні положення ч. 3 ст. 349 КПК України, учасникам процесу вони зрозумілі.
Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини, а також те, що сторони не піддають сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності його позиції, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз'яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів досудового розслідування, зокрема даних, що характеризують особу останнього.
Аналізуючи обставини, які були предметом дослідження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 в обсязі пред'явленого обвинувачення (ст. 337 КПК України) є доведеною. Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно та за ч.2 ст.186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.
Така юридична оцінка дій обвинуваченого відповідає фактичним обставинам, встановленим по справі.
Даними, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, проте немає реєстрації, не працює, раніше судимий.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Призначаючи покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України, а саме з принципів, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів та враховує характер і ступень тяжкості скоєних злочинів, обставини що пом'якшують покарання, особу ОСОБА_4 , його відношення до скоєних злочинів та вважає, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів не можливо без відбуття покарання в місцях позбавлення волі, а тому йому слід обрати покарання пов'язане з ізоляцією від суспільства.
Також приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 було засуджено 31.01.2020 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 185, ч.2 ст.185, ст.70 КК України до 2 років позбавлення волі, в силу ст. 75 КК України звільнено від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік та останній в зазначений період скоїв злочин, який є предметом теперішнього розгляду, суд призначаючи покарання, виходить з положення ч. 1 ст. 71 КК України, застосовуючи принцип часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 31.01.2020 року.
Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого згідно ст. 124 КПК України.
Долю речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України.
В ході досудового слідства та судового розгляду відносно ОСОБА_4 запобіжний захід не обирався. До набрання вироком суду законної сили суд вважає необхідним обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
Керуючись ст.ст.370, 374, 377 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2.ст.186 КК України та призначити покарання:
за ч.2 ст.185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;
за ч.2 ст.186 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
В силу ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 31.01.2020 року та остаточно призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Початок строку відбуття покарання обвинуваченому обчислювати з моменту постановлення вироку, тобто з 08.12.2020 року.
До набрання вироком суду законної сили обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та утримувати його протягом вказаного періоду в умовах ДУ "Харківський слідчий ізолятор".
Речові докази, а саме: диск СD-R із відеозаписами «1», «2», «3», «4» від 21.06.2020 з камери відеоспостереження, розташованої на фасаді школи за адресою: м. Харків, пров. Чаплигінський, 12 - залишити зберігатися в матеріалах кримінального провадження.
Процесуальні витрати у розмірі 1961 грн. 40 коп. за проведення експертиз стягнути зі ОСОБА_4 на користь держави.
Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а для особи, що перебуває під вартою - з моменту вручення копії судового рішення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1