Справа №639/4276/20
Провадження №1-кп/639/428/20
08 грудня 2020 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220500001190 від 10.06.2020 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бобринець Кіровоградської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 19.07.2016 року Центральним районним судом м. Тюмені Російської Федерації за ч. 3 ст. 30, п. «г» ч. 4 ст. 228-1 Кримінального кодексу РФ до 9 років позбавлення волі;
- ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 26.06.2017 року вирок приведено у відповідність до законодавства України, ОСОБА_3 вважається засудженим за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 307 КК України до 9 років позбавлення волі;
- ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 17.09.2019 року ухвалу суду першої інстанції змінено, ОСОБА_3 вважається засудженим за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 307 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, до 5 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано строк попереднього ув'язнення з 12.02.2016 до 13.09.2016 року із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 391 КК України,
за участю: сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:
прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
ОСОБА_3 з 11.10.2016 року знаходиться в місцях позбавлення волі, а з 28.10.2019 року відбуває покарання в ДУ «Холодногірська виправна колонія (№18)» (далі - ДУ «ХВК (№18)»), яка знаходиться по вул. Рубанівській, 4 м. Харкова.
По прибуттю до установи ОСОБА_3 , якого засуджено до 5 років 6 місяців позбавлення волі, йому були роз'яснені права та обов'язки засудженого та вимоги режиму відбуття покарання.
Під час відбуття покарання у попередніх місцях позбавлення волі, зокрема, в умовах ДУ «Дар'ївська виправна колонія (№10)», до якої ОСОБА_3 прибув 11.06.2019 року з ДУ «Бучанська виправна колонія (№85)» на підставі наряду №1.5/4322/Мл від 24.04.2019, засуджений ОСОБА_3 , діючи умисно, з метою порушення режиму відбуття покарання, вирішив стати на шлях злісної непокори законним вимогам адміністрації установи, при цьому станом на 12.07.2019 характеризувався негативно, мав 50 стягнень, з яких 15 застосовано до засудженого в період відбування покарання, в тому числі: 2 стягнення у вигляді поміщення до карцеру, 4 стягнення у вигляді поміщення до дисциплінарного ізолятору (далі - ДІЗО) та 9 стягнень у вигляді догани, які не виявилися дієвими, засуджений належних висновків не зробив.
На підставі викладеного, ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 12.07.2019 по справі №648/2137/19, провадження №1-в/648/185/19, заявлене ДУ «Дар'ївська виправна колонія (№10)» (далі - ДУ «Дар'ївська ВК (№10); ДВК) клопотання про переведення ОСОБА_3 до приміщення камерного типу (далі - ПКТ) строком на 3 місяці задоволене та з 22.07.2019 року останній перебував в умовах ПКТ (одиночної камери).
Під час перебування у ПКТ ДУ «Дар'ївська ВК (№10)» на засудженого ОСОБА_3 рішенням дисциплінарної комісії ДВК за порушення розпорядку дня в ПКТ 31.07.2019 накладене стягнення у вигляді догани.
Надалі, відповідно до протоколу № 34 від 03.09.2019, рішенням Центральної комісії адміністрації ДКВС України з питань визначення особам засудженим до довічного позбавлення волі та позбавлення волі на певний строк, арешту й обмеження волі, та їх переведення, засудженого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 10 КВК України, із ДУ «Дар'ївська ВК (№10)» переведено у розпорядження Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції.
Міжрегіональною комісією з питань визначення особам засудженим до довічного позбавлення волі та позбавлення волі на певний строк, арешту й обмеження волі Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції (протокол №78 від 22.10.2019), засудженому ОСОБА_3 визначено відбувати покарання в ДУ «Холодногірська виправна колонія (№18)», до якої засудженого поміщено 28.10.2019.
Крім того, у період часу перебування в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» (далі - СІЗО м. Харків) на ОСОБА_3 рішенням дисциплінарної комісії СІЗО м. Харків від 22.10.2019 накладене дисциплінарне стягнення у виді догани за зберігання заборонених предметів (мобільний телефон).
Під час відбуття покарання в ДУ «Холодногірська виправна колонія (№18)» засуджений ОСОБА_3 , діючи умисно, з метою порушення режиму відбуття покарання, продовжив свою незаконну поведінку, тобто і в умовах ДУ «ХВК (№18)» став на шлях злісної непокори законним вимогам адміністрації установи, в результаті чого, починаючи з 05.05.2020 допустив 7 (сім) порушень режиму, за цей час на нього рішенням дисциплінарної комісії накладено 6 (шість) дисциплінарних стягнень за різні порушення режиму відбуття покарання, з яких 3 (три) рази він поміщався в ДІЗО, 3 (три) рази накладено стягнення у виді суворої догани.
Так, засуджений ОСОБА_3 за час відбуття покарання у ДУ «ХВК (№18)» допустив наступні порушення режиму та отримав дисциплінарні стягнення, які станом на 09.06.2020 не погашені:
05.05.2020 - за відмову від двогодинних відпрацювань по благоустрою відповідно графіку чергувань накладено дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани;
06.05.2020 - за відмову від двогодинних відпрацювань по благоустрою відповідно графіку чергувань накладено дисциплінарне стягнення 10 діб в ДІЗО;
27.05.2020 - за порушення порядку пересування засуджених накладено дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани;
29.05.2020 - за відмову від двогодинних відпрацювань по благоустрою відповідно графіку чергувань накладено дисциплінарне стягнення у вигляді 5 діб у ДІЗО;
03.06.2020 - за умисне заподіяння собі тілесного ушкодження накладено дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани;
05.06.2020 - за відмову від спального місця накладено дисциплінарне стягнення у вигляді 3 діб у ДІЗО.
Так, на ОСОБА_3 29.05.2020 накладене стягнення за наступне: 28.05.2020 приблизно о 09 годині 10 хвилин начальником відділення капітаном внутрішньої служби ОСОБА_8 у присутності чергового помічника начальника установи ОСОБА_9 та очевидців: засудженого ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , було запропоновано ОСОБА_3 виконувати роботи по благоустрою території колонії та поліпшення житлово-побутових умов засуджених, а саме: роботи по прибиранню коридору відділення, згідно графіку чергувань, чим пред'явлено законну вимогу, яку останній мав право пред'явити, а засуджений був зобов'язаний і міг її виконати, але умисно не виконав.
У відповідь на вказану законну вимогу, засуджений ОСОБА_3 відмовився від її виконання, нехтуючи тим, що вона була виказана представником адміністрації.
Після цього, ОСОБА_3 під підпис було доведено вимоги ПВР та попереджено про кримінальну відповідальність за ст. 391 КК України.
Згідно рішення дисциплінарної комісії ХВК (№18) від 29.05.2020 засуджений ОСОБА_3 за допущене ним вищевказане порушення був поміщений в ДІЗО строком на 5 діб.
Крім того, на ОСОБА_3 05.06.2020 накладене стягнення за наступне: 03.06.2020 о 16 годині засуджений ОСОБА_3 , продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на порушення режиму відбуття покарання, діючи зухвало, відкрито та демонстративно, не виконував законні вимоги представника адміністрації, а саме начальника відділення капітана внутрішньої служби ОСОБА_8 у присутності чергового помічника установи майора внутрішньої служби ОСОБА_12 та очевидців: засудженого ОСОБА_10 і ОСОБА_13 , категорично відмовився виконувати законну вимогу представника адміністрації, яку останній мав право пред'явити, а засуджений був зобов'язаний і міг її виконати, але умисно не виконав, - зайняти, згідно схеми-розташування, вказане йому спальне місце, мотивуючи свою відмову тим, що це суперечить його внутрішнім переконанням.
Після цього, ОСОБА_3 під підпис було доведено вимоги ПВР та попереджено про кримінальну відповідальність за ст. 391 КК України.
Згідно рішення дисциплінарної комісії ХВК №18 від 05.06.2020 засуджений ОСОБА_3 за допущене ним вищевказане порушення був поміщений в ДІЗО строком на 3 доби.
Надалі, 09.06.2020 приблизно о 09 годині 30 хвилин засуджений ОСОБА_3 , продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на порушення режиму відбуття покарання, діючи зухвало, відкрито та демонстративно, не виконував законні вимоги представника адміністрації, а саме: начальника відділення капітана внутрішньої служби ОСОБА_8 у присутності чергового помічника установи майора внутрішньої служби ОСОБА_14 та очевидців: засудженого ОСОБА_15 і ОСОБА_16 , категорично відмовився виконувати законну вимогу представника адміністрації, а саме: зайняти, згідно схеми-розташування, вказане йому спальне місце, мотивуючи свою відмову тим, що це суперечить його внутрішнім переконанням.
Тобто ОСОБА_3 , діючи умисно, з метою злісної непокори вимогам адміністрації виправної установи, демонстративно, в категоричній формі, відкрито, виражаючи неповагу до представника адміністрації, проігнорував законну вимогу представника адміністрації, яку останній мав право пред'явити, а засуджений був зобов'язаний і міг її виконати, але умисно не виконав.
Після цього засудженому ОСОБА_3 під підпис було доведено вимоги ПВР та попереджено про кримінальну відповідальність за ст. 391 КК України.
Психолог відділу соціально-виховної та психологічної роботи установи ОСОБА_8 , який 28.05.2020, 03.06.2020 та 09.06.2020 пред'являв законні вимоги засудженому ОСОБА_3 , згідно з витягом з наказу начальника ДУ «ХВК (№18)» від 03.01.2020 за №5/ОС-20, у цей період виконував обов'язки за посадою начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи державної установи «Холодногірська виправна колонія (№18)».
Наказом №2300/5 від 04.11.2013 Міністерства юстиції України «Про організацію соціально-виховної та психологічної роботи із засудженими», зареєстрованим в Міністерстві юстиції 4 листопада 2013 року за № 1863/24395, затверджено Положення про відділення соціально-психологічної служби (далі - Положення).
Згідно з розділом III вказаного Положення (обов'язки начальника відділення соціально-психологічної служби), зокрема, п. 4 передбачено обов'язок вимагати виконання засудженими встановленого в установі розпорядку дня, дотримання режиму відбування покарання.
Вказані та інші посадові обов'язки ОСОБА_8 контролюючого характеру підтверджуються посадовою інструкцією начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи державної установи «Холодногірська виправна колонія (№18)» від 10.01.2020 року, згідно з якою, у п. 2.4 має право: вносити керівництву установи пропозиції щодо застосування до засуджених заходів заохочення, відповідно до ст. 130 Кримінально-виконавчого кодексу України, та стягнення, відповідно до ст. 132 Кримінально-виконавчого кодексу України, користуватися дисциплінарними повноваженнями, визначеними кримінально-виконавчим законодавством; п. 3.5 має обов'язок: вимагати виконання засудженими встановленого в установі розпорядку дня, дотримання режиму відбування покарання, відповідно до ст. 102 Кримінально-виконавчого кодексу України.
Таким чином, засуджений ОСОБА_3 у період з 05 травня по 09 червня 2020 року, відбуваючи покарання в умовах ДУ «ХВК (№18)», виконав усі дії, які вважав за необхідне, з метою порушення режиму відбуття покарання та злісної непокори законним вимогам адміністрації установи, у зв'язку з чим, за невиконання законних вимог адміністрації установи виконання покарань на нього накладено 6 (шість) дисциплінарних стягнень за різні порушення режиму відбуття покарання, з яких 3 рази поміщався в дисциплінарний ізолятор, а також отримав 3 суворі догани, будучи особою, яку за порушення вимог режиму відбування покарання було піддано протягом року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу.
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого злочину за ст. 391 КК України не визнав повністю, оскільки він не вчиняв злісної непокори законним вимогам адміністрації установи виконання покарань.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 надав показання, що ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 12.07.2019 до нього застосовано стягнення у виді поміщення до приміщення камерного типу строком на 3 місяці. Під час відбування покарання в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» та ДУ «Холодногірська виправна колонія (№18)» на нього також накладалися дисциплінарні стягнення. Так, в період часу з 05.05.2020 по 05.06.2020 року до нього було неправомірно застосовано 6 (шість) дисциплінарних стягнень, які застосовано протягом незначного періоду часу (протягом одного місяця). Всі накладені дисциплінарні стягнення є фіктивними, оскільки будь-яких порушень режиму тримання та правил внутрішнього розпорядку він не допускав. Йому не роз'яснювали зрозумілою для нього мовою суть допущених порушень. Представниками адміністрації ДУ «ХВК (№18)» вчиняється дискримінація, неправомірне та упереджене відношення до деяких засуджених.
ОСОБА_3 зазначає, що він дійсно відмовлявся від виконання робіт з благоустрою установи, а саме: робіт по прибиранню коридору відділення, оскільки вказані роботи виконуються не всіма засудженими, це є порушенням його законних прав та приниженням його гідності. Щодо допущеного порушення за відмову від зайняття спального місця, ОСОБА_3 зазначає, що він дійсно відмовлявся зайняти визначене йому спальне місце, оскільки начальником відділення СПС ОСОБА_8 спеціально визначалось спальне місце поруч із засудженими, які є «непорядними людьми», працюють прибиральниками в колонії та не слідкують за собою, не дотримуються санітарно-гігієнічних норм та «неприємно пахнуть». ОСОБА_3 вважає, що ці вимоги представників адміністрації установи є негуманним ставленням до нього, порушенням його прав та гідності, оскільки він має право самостійно обрати спальне місце, яке вважає за потрібне.
Стороною захисту зазначається, що обвинувачений ОСОБА_3 має захворювання F 60.3 - «емоційно-нестабільний розлад особистості», який характеризується, порушеннями в самооцінці, порушенням цілей і переваг, інтенсивними та нестабільними міжособистісними стосунками, тенденцією до саморуйнівної поведінки, в тому числі й до актів самоушкодження та спроб самогубства. Наявність цього захворювання, внутрішні переконання та внутрішня самооцінка, не надають можливості ОСОБА_3 сприймати вказану ситуацію такою, яка вона є в дійсності, та так як її сприймають люди без цього захворювання.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник, з посиланням на вимоги ч. 2 ст. 11 КК України, вказують про малозначність діяння, тобто вказані дії хоча формально і містять ознаки діяння, передбаченого КК України, але через малозначність не становлять суспільної небезпеки, тобто не заподіяли і не могли заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Незважаючи на повне невизнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини, його винність у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 391 КК України, підтверджується показаннями свідків, які були безпосередньо допитані під час судового розгляду, а також сукупністю письмових доказів та дослідженими відеозаписами, які є належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми доказами для прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні.
Так, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 надав показання, що він працює черговим помічником начальника ДУ «Холодногірська виправна колонія (№18)». 28.05.2020 року в його присутності начальником відділення СПС ОСОБА_8 , згідно складеного графіку чергувань, засудженому ОСОБА_3 було запропоновано приступити до двох годинного чергування та прибирання коридору у житловій секції. При цьому, ОСОБА_3 був забезпечений для цього всім необхідним інвентарем, був одягнутий та взутий, скарг на стан здоров'я не висловлював. Прибирання приміщення туалетної кімнати до вказаних робіт не включалось. Засуджений ОСОБА_3 відмовився від виконання прибирання, обґрунтовуючи свою відмову внутрішніми переконаннями. При цьому, до засудженого ОСОБА_3 не було будь-якого зневажливого чи принижуючого гідність ставлення. Фізичний чи психологічний примус до нього не застосовувались.
Під час допиту у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 надав показання, що він займає посаду начальника відділення СПС ДУ «ХВК (№18)». Засуджений ОСОБА_3 за час відбування покарання злісно не виконує законні вимоги адміністрації, систематично порушує режим тримання, за що до нього неодноразово було застосовано дисциплінарні стягнення, в установі він характеризується вкрай негативно.
Так, 28.05.2020 року засудженому ОСОБА_3 було запропоновано приступити до виконання робіт з благоустрою установи та поліпшення житлово-побутових умов засуджених, на підставі ч. 5 ст. 118 КВК України. Засуджений мав виконувати роботи з прибирання житлової секції відділення СПС, він був забезпечений необхідним інвентарем та гумовими рукавицями. Скарг на стан здоров'я засуджений не висловлював, протипоказань з медичної частини до виконання цих робіт не було. Однак, ОСОБА_3 категорично відмовився від їх виконання, пояснюючи це власними переконаннями.
Крім цього, 03.06.2020 року ОСОБА_3 було запропоновано спальне місце на відділенні СПС, однак він в категоричній формі відмовився зайняти вказане місце. Після цього йому було запропоновано інше спальне місце на іншому відділенні, однак він повторно відмовився від цього спального місця. Також, 09.06.2020 року засуджений ОСОБА_3 відмовився від зайняття запропонованого йому спального місця, від альтернативного спального місця на іншому відділенні також відмовився. Відмова засудженого ОСОБА_3 була обґрунтована тим, що він зневажливо ставиться до засуджених, які здійснюють прибирання приміщень, а тому він відмовляється спати поруч із такими особами. Спальне місце засудженому ОСОБА_3 визначалось ближче до входу в житлову секцію, з метою здійснення належного контролю за його поведінкою, оскільки він перебуває на обліку в установі як особа схильна до членоушкодження.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 , який працює черговим помічником начальника установи, надав показання, що 03.06.2020 року приблизно о 16 годині в його присутності начальником відділення СПС ОСОБА_8 було запропоновано засудженому ОСОБА_3 зайняти спальне місце у відділенні №3. Після відмови засудженого йому було запропоновано зайняти інше визначене спальне місце у відділенні №4, поруч із засудженими позитивної спрямованості, однак ОСОБА_3 також відмовився зайняти і це спальне місце. Всі спальні місця були забезпечені необхідними постільними речами та інвентарем. Причини відмови засуджений ОСОБА_3 не пояснював. При цьому, засуджений ОСОБА_3 не посилався на те, що поруч знаходяться інші засуджені, які не дотримуються санітарно-гігієнічних норм. Вказані події було зафіксовано на відеозаписах на відеореєстратори працівників установи.
Під час допиту у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 надав показання, що він працює черговим помічником начальника ДУ «Холодногірська виправна колонія (№18)». 09.06.2020 року в його присутності начальником відділення СПС ОСОБА_17 було запропоновано засудженому ОСОБА_3 зайняти спальне місце у відділенні СПС, згідно плану-схеми розміщення спальних місць. Однак, засуджений ОСОБА_3 безпричинно відмовився від зайняття визначеного йому спального місця, яке було забезпечено необхідним спальним інвентарем. На стан здоров'я при цьому він не скаржився. В якості альтернативи ОСОБА_3 було запропоновано зайняти інше спальне місце в іншому відділенні, на що він також безпідставно в категоричній формі відмовився.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_18 , який працює лікарем-психіатром в ДУ «Холодногірська виправна колонія (№18)», надав показання, що засуджений ОСОБА_3 перебуває на диспансерному обліку в установі з діагнозом F 60.3 «Емоційно-нестабільний розлад особистості». Зі слів ОСОБА_3 було встановлено, що в 2018-2019 роках в іншій установі він намагався скоїти суїцид, протягом 2020 року спричиняв собі тілесні ушкодження у вигляді порізів на руках. З таким діагнозом, як правило, людина визнається осудною.
Під час допиту у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , який відбуває покарання в ДУ «ХВК (№18)», надав показання, що влітку 2020 року в його присутності засуджений ОСОБА_3 відмовився від прибирання коридору, мотивуючи це тим, що це принижує його гідність. Також, через декілька днів, у його присутності ОСОБА_3 відмовився зайняти визначене йому спальне місце, з особистих переконань. У обох випадках заходи фізичного чи психологічного примусу з боку представників адміністрації установи до ОСОБА_3 не застосовувались, на стан здоров'я він не скаржився. Пояснення ОСОБА_3 адміністрації про те, що він відмовляється зайняти спальне місце, через недотримання сусідами санітарно-гігієнічних норм, свідок не чув.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 , котрий відбуває покарання в ДУ «ХВК (№18)», надав показання, що наприкінці травня 2020 року в його присутності засуджений ОСОБА_3 відмовився від прибирання коридору згідно з графіком, з особистих мотивів, яких саме - свідок не чув. Весь інвентар ОСОБА_3 було надано, жодних проявів насильства з боку представників адміністрації до нього не було. На стан здоров'я ОСОБА_3 не скаржився. Випадків, коли б засуджені могли відмовитися від прибирання за графіком, свідку не відомо. Надати іншу роботу ОСОБА_3 у представників адміністрації установи не просив.
Під час допиту у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 , який відбуває покарання в ДУ «ХВК (№18)», надав показання, що 03.06.2020 року в його присутності засуджений ОСОБА_3 відмовився зайняти запропоноване йому спальне місце, мотивуючим це невідповідністю запропонованого йому ліжка його соціальному статусу. При цьому, надане йому ліжко та спальний інвентар не відрізнялись від решти ліжок на відділенні. ОСОБА_3 було запропоноване інше спальне місце в іншому відділенні, на що він повторно відмовився. Насильство з боку представників адміністрації до нього не застосовувалось, на стан здоров'я він не скаржився.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_16 , котрий відбуває покарання в ДУ «ХВК (№18)», надав показання, що 09.06.2020 року в його присутності засудженому ОСОБА_3 було запропоновано зайняти згідно зі схемою-розташуванням спальне місце, на що останній відмовився з особистих мотивів. Жодних проявів насильства з боку адміністрації стосовно нього не було, на стан здоров'я він не скаржився. З показань свідка, всі засуджені в установі однаково дотримуються санітарно-гігієнічних норм.
Під час допиту у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 надав показання, що влітку 2020 року в його присутності засуджений ОСОБА_3 відмовився займати спальне місце на відділенні, з особистих переконань. Насильства чи фізичного примусу зі сторони представників адміністрації до нього не застосовувалось, на стан здоров'я він не скаржився. Щодо виконання робіт по благоустрою території колонії та поліпшення житлово-побутових умов засуджених, то вказані роботи виконують всі засуджені згідно графіку.
Крім цього, доводи обвинуваченого спростовуються показаннями свідка захисту ОСОБА_19 , який підтвердив факт відмови обвинуваченого ОСОБА_3 зайняти відведене йому спальне місце. Свідок повідомив, що йому невідомо про будь-які випадки насильства з боку представників адміністрації установи до засудженого ОСОБА_3 чи некоректного з ним спілкування, останній йому не скаржився щодо цього. Свідок зазначає, що усі засуджені, згідно графіку чергувань, чергують у відділенні.
Окрім показань допитаних під час судового розгляду свідків, винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ст. 391 КК України, підтверджується сукупністю зібраних письмових та речових доказів у кримінальному проваджені, досліджених під час судового розгляду.
Так, ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 12.07.2019 року по справі №648/2137/19 засудженого ОСОБА_3 переведено до приміщення камерного типу строком на 3 місяці, та з 22.07.2019 року останній був переведений до ПКТ (одиночної камери) (к.п. а.с. 106 - 109).
Матеріалами ДУ «Холодногірська виправна колонія (№18)», якими підтверджується факт відмови засудженого ОСОБА_3 28.05.2020 року о 09:10 годині від виконання робіт по благоустрою на території колонії та поліпшення житлово-побутових умов засуджених, а саме: виконання робіт по прибиранню коридору відділення, згідно графіку чергувань, без поважних причин, у категоричній формі, посилаючись на власні переконання. При цьому, засуджений ОСОБА_3 був забезпечений необхідним інвентарем, скарг на поганий стан здоров'я не висловлював (к.п. а.с. 18-32, 39-40).
На підставі рішення дисциплінарної комісії (протокол №42 від 29.05.2020 року) до засудженого ОСОБА_3 застосовано захід стягнення як поміщення у дисциплінарний ізолятор на строк 5 діб (к.п. а.с. 34, 41-42).
Матеріалами ДУ «Холодногірська виправна колонія (№18)», якими підтверджується, що 03.06.2020 року близько 16:00 години, після відбуття стягнення в дисциплінарному ізоляторі установи, у розташуванні відділення СПС №3 виконуючим обов'язки начальника соціально-психологічної служби капітаном внутрішньої служби ОСОБА_8 було запропонованому засудженому ОСОБА_3 зайняти вказане спальне місце. Але засуджений ОСОБА_3 в категоричній формі відмовився зайняти вказане місце, зі своїх особистих переконань. Того ж дня у розташуванні відділення СПС №4 засудженому ОСОБА_3 було повторно запропоновано зайняти вказане спальне місце. Але засуджений ОСОБА_3 знову в категоричній формі повторно відмовився зайняти вказане місце, зі своїх особистих міркувань. Скарг на стан здоров'я засуджений не висловлював. Фізична сила та спецзасоби до нього не застосовувались (к.п. а.с. 52-59, 71).
Схемою розташування спальних місць відділення №3, яку складено начальником відділення ОСОБА_20 та затверджено заступником начальника ДУ «ХВК (№18)» ОСОБА_21 , в якій визначено спальне місце ОСОБА_3 (к.п. а.с. 61).
Схемою розташування спальних місць відділення №4, яку складено начальником відділення ОСОБА_20 та затверджено заступником начальника ДУ «ХВК (№18)» ОСОБА_21 , в якій визначено спальне місце ОСОБА_3 (к.п. а.с. 60).
На підставі рішення дисциплінарної комісії (протокол №45 від 05.06.2020 року) до засудженого ОСОБА_3 застосовано захід стягнення як поміщення у дисциплінарний ізолятор на строк 3 доби (к.п. а.с. 68-69, 72-73, 151).
Матеріалами ДУ «Холодногірська виправна колонія (№18)», згідно яких 09.06.2020 року близько 09:30 години, після відбуття стягнення в дисциплінарному ізоляторі установи, у розташуванні відділення СПС №12 виконуючим обов'язки начальника соціально-психологічної служби капітаном внутрішньої служби ОСОБА_8 було запропонованому засудженому ОСОБА_3 зайняти вказане спальне місце. Але засуджений ОСОБА_3 в категоричній формі відмовився зайняти вказане місце, з своїх особистих переконань. Того ж дня у розташуванні відділення СПС №10 засудженому ОСОБА_3 було повторно запропоновано зайняти вказане спальне місце. Але засуджений ОСОБА_3 знову в категоричній формі повторно відмовився зайняти вказане місце, за власними переконаннями. Скарг на стан здоров'я засуджений не висловлював. Міри морального та фізичного впливу до нього не застосовувались (к.п. а.с. 83-90).
Схемою розташування спальних місць відділення №12, яку складено начальником відділення СПС №12 ОСОБА_22 та затверджено заступником начальника ДУ «ХВК (№18)» ОСОБА_21 , в якій визначено спальне місце ОСОБА_3 (к.п. а.с. 91).
Схемою розташування спальних місць відділення №10, яку складено начальником відділення СПС №10 ОСОБА_23 та затверджено заступником начальника ДУ «ХВК (№18)» ОСОБА_21 , в якій визначено спальне місце ОСОБА_3 (к.п. а.с. 92).
Дослідженими під час судового розгляду відеозаписами з нагрудних відеореєстраторів працівників ДУ «ХВК (№18)» підтверджуються наступні обставини:
- 28.05.2020 року приблизно о 09:10 годині начальником відділення СПС ОСОБА_8 засудженому ОСОБА_3 було запропоновано виконати роботи по прибиранню коридору відділення, згідно графіку чергувань, однак останній відмовився від виконання цих робіт, посилаючись на той факт, що він не помічником адміністрації, це є порушенням його конституційний прав та порушує його гідність;
- 03.06.2020 року у розташуванні відділення СПС №3 начальником відділення СПС ОСОБА_8 було запропоновано засудженому ОСОБА_3 зайняти визначене спальне місце, однак останній відмовився від цього, посилаючись на той факт, що поруч із цим місцем знаходяться інші засуджені, які є «непорядними людьми». Цього ж дня у розташуванні відділення СПС №4 ОСОБА_3 було запропоновано інше спальне місце, однак останній відмовився від цього, посилаючись на той факт, що поруч сплять «непорядні засуджені», це є негуманним ставленням до нього, він має право самостійно обрати собі спальне місце, яке вважає за потрібне;
- 09.06.2020 року у розташуванні відділення СПС №12 начальником відділення СПС ОСОБА_8 було запропоновано засудженому ОСОБА_3 зайняти визначене спальне місце, однак останній відмовився від цього, посилаючись на той факт, що це є порушенням його конституційних прав, приниженням перед іншими засудженими. Він просив надати інше спальне місце. Цього ж дня у розташуванні відділення СПС №10 засудженому ОСОБА_3 було запропоновано вільне спальне місце, однак останній відмовився від цього, посилаючись на той факт, що поруч сплять «непорядні засуджені», це є порушенням його особистих прав, порушує його честь та гідність.
Постановою слідчого СВ Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області від 17.06.2020 року диск з відеозаписами за фактом здійснення 28.05.2020, 03.06.2020 та 09.06.2020 року засудженим ОСОБА_3 злісної непокори вимогам адміністрації установи виконання покарань - визнано речовим доказом по кримінальному провадженню (к.п. а.с. 149).
Наказом начальника ДУ «ХВК (№18)» ОСОБА_24 від 11.02.2020 №85/ОД-20 затверджено склад та положення про дисциплінарну комісію установи. Згідно з Положенням про дисциплінарну комісію ДУ «ХВК (№18)», до основних завдань комісії відноситься вирішення питання про доцільність застосування стягнення до засуджених, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, за невиконання покладних обов'язків та порушення встановлених заборон (судова справа а.с. 142-146).
Витягом із наказу начальника ДУ «ХВК (№18)» ОСОБА_24 від 03.01.2020 №5/ОС-20 підтверджується, що на психолога відділу соціально-виховної та психологічної роботи ОСОБА_8 покладено виконання обов'язків за посадою начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи ДУ «ХВК (№18)» (судова справа а.с. 147).
Перелік повноважень та посадових обов'язків начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи ДУ «ХВК (№18)» ОСОБА_8 підтверджуються посадовою інструкцією від 10.01.2020 року (судова справа а.с. 149-151), а саме:
-п. 2.4 має право: вносити керівництву установи пропозиції щодо застосування до засуджених заходів заохочення, відповідно до ст. 130 КВК України, та стягнення, відповідно до ст. 132 КВК України, користуватися дисциплінарними повноваженнями, визначеними кримінально-виконавчим законодавством;
-п. 3.5 має обов'язок: вимагати виконання засудженими встановленого в установі розпорядку дня, дотримання режиму відбування покарання, відповідно до ст. 102 КВК України.
Таким чином, начальник відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи ДУ «ХВК (№18)» ОСОБА_8 за посадою відноситься до представника адміністрації, оскільки він, як службова особа установи виконання покарань, в силу свого посадового становища мав право пред'являти засудженому законні вимоги, а засуджений був зобов'язаний їх виконувати.
Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.
Оцінюючи відповідно до вимог ст. 94 КПК України кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого злочину доведена поза розумним сумнівом та підтверджується показаннями свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 ОСОБА_18 , які є працівниками ДУ «ХВК (№18)», показаннями свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 та ОСОБА_19 , які відбувають покарання в установі виконання покарань, а також сукупністю зібраних письмових та речових доказів у кримінальному проваджені, досліджених під час судового розгляду.
Статтею 391 КК України встановлена кримінальна відповідальність за злісну непокору вимогам адміністрації установи виконання покарань.
Під злісною непокорою законним вимогам адміністрації розуміється відкрита відмова особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, від виконання конкретних і законних вимог представника адміністрації установи, який уповноважений пред'явити таку вимогу, а особа, яка відбуває покарання, зобов'язана і має можливість її виконати, але умисно не виконує, при цьому робить це систематично і в зухвалій формі, що вказує на злісність.
Злочин вважається закінченим з моменту принаймні третього акту непокори, за умови, що ця особа перед цим за порушення вимог режиму відбування покарання вже була піддана протягом року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери) або переводилась на більш суворий режим відбування покарань.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом: особа усвідомлює, що вона вчинює саме злісну непокору і бажає так діяти.
Показання ОСОБА_3 про те, що не всі засуджені виконують роботи з благоустрою установи та поліпшення житлово-побутових умов засуджених, а також щодо упередженого ставлення до нього представників адміністрації установи, спростовуються показаннями допитаних під час судового розгляду свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 та ОСОБА_19 , які відбувають покарання в ДУ «ХВК (№18)», які додатково підтвердили, що будь-які заходи морального чи фізичного впливу до ОСОБА_3 не застосовувались.
Посилання обвинуваченого ОСОБА_3 на незаконність його залучення до виконання вказаних робіт, до уваги судом не приймаються, оскільки вимогами ч. 5 ст. 118 КВК України передбачена можливість залучення засуджених осіб до суспільно корисної праці, в тому числі й до робіт з благоустрою колоній і прилеглих до них територій, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених.
Відмова засудженого ОСОБА_3 від зайняття визначеного йому спального місця, є невиконанням покладених на засудженого обов'язків, порушенням розділу ІІ пункту 3 абз. 2, 6 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України №2823/5 від 28.08.2018 року, та абз. 1, 3 ч. 3 ст. 107 КВК України.
Щодо посилання сторони захисту на положення ч. 2 ст. 11 КК України (малозначність діяння), суд враховує правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду України від 24.12.2015 року по справі № 5-221кс15, згідно якого специфіка встановлення малозначності діяння полягає в обов'язковій сукупності трьох умов: 1) формальна наявність у вчиненому діянні ознак складу злочину, передбаченого КК, тобто всіх тих передбачених у законі об'єктивних і суб'єктивних ознак, що у відповідній статті (частині статті) Особливої частини КК характеризують певний склад злочину; 2) малозначне діяння не становить суспільної небезпеки, яка є типовою для певного злочину. Це виражається в тому, що воно не заподіює взагалі шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству чи державі, або заподіює їм явно незначну (мізерну) шкоду; 3) малозначне діяння не повинно бути суб'єктивно спрямоване на заподіяння істотної шкоди.
Визнаючи діяння малозначним, суду потрібно враховувати не тільки фактично заподіяну шкоду, але й те, на що було направлено діяння і до яких втрат могло це призвести.
Враховуючи той факт, що злочин за статтею 391 КК України є злочином із формальним складом, який визнається закінченим із моменту вчинення самого діяння, об'єктом цього злочину є інтереси правосуддя в частині забезпечення виконання покарання у виді позбавлення волі, злісна непокора законним вимогам адміністрації установи виконання покарань становить притаманну злочину суспільну небезпеку, тому суд приходить до висновку, що вказане діяння не є малозначним в розумінні ч. 2 ст. 11 КК України.
Встановлений у ОСОБА_3 діагноз «емоційно-нестійкий розлад особистості» не впливає на наявність в його діях складу злочину, передбаченого ст. 391 КК України.
Висновком судово-психіатричного експерта №249 від 23.06.2020 року (к.п. а.с. 180-182) підтверджується, що ОСОБА_3 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі емоційно-нестійкого розладу особистості. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_3 перебував у стані вищевказаного хронічного психічного захворювання, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, тобто є осудним.
Таким чином, суд приходить до висновку, що своїми умисними та протиправними діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ст. 391 КК України, тобто злісна непокора законним вимогам адміністрації установи виконання покарань особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, якщо ця особа за порушення вимог режиму відбування покарання була піддана протягом року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери).
Вивченням відомостей про особу ОСОБА_3 встановлено, що він раніше судимий, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, знаходиться на диспансерному обліку у лікаря психіатра медичної частини ДУ «ХВК (№18)» з діагнозом F 60.3 «емоційно-нестійкий розлад особистості», за період відбування покарання характеризується негативно, порушував встановлені законодавством вимоги режиму відбування покарання, за що має 6 (шість) дисциплінарних стягнень, 3 з яких поміщення до ДІЗО, 3 - сувора догана, відповідно до ст. 118 КВК України не працевлаштований, у відношенні до інших засуджених конфліктний, по відношенню до представників адміністрації установи ввічливий, але з метою поблажливого ставлення до себе (к.п. а.с.10-17, 119-135, 157).
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до вимог статті 66 КК України, не встановлено.
Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_3 , відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України, є рецидив злочинів.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є нетяжким умисним злочином, відсутність пом'якшуючих покарання обставин, наявність однієї обтяжуючої покарання обставини - рецидив злочинів, дані про особу винного, у зв'язку з чим вважає можливим призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі за санкцією ст. 391 КК України, яке є необхідним та достатнім покаранням для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
З наданих до суду матеріалів встановлено, що станом на 08.12.2020 року невідбута частина покарання ОСОБА_3 за попереднім вироком, який приведено у відповідність до законодавства України ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 17.09.2019 року, складає 1 (один) місяць 3 (три) дні.
Таким чином, оскільки ОСОБА_3 вчинив інкримінований злочин до повного відбуття покарання за попереднім вироком суду, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України суд до покарання, призначеного за вказаним вироком, частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком, який приведено у відповідність до законодавства України ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 17.09.2019 року.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Оскільки обвинуваченому ОСОБА_3 судом призначено покарання у виді позбавлення волі, яке він повинен відбувати реально, за клопотанням прокурора стосовно нього необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» до набрання вироком законної сили.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369 - 371, 373, 374, 376, 392 - 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого статтею 391 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного за цим вироком покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 17.09.2019 року у виді 1 (одного) місця позбавлення волі, та остаточно призначити ОСОБА_3 до відбування покарання у виді 1 (одного) року 7 (семи) місяців позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відраховувати з моменту постановлення вироку, тобто з 08 грудня 2020 року.
Обрати стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» - до набрання вироком законної сили.
Речовий доказ у кримінальному провадженні: DVD-диск з відеозаписами за 28.05.2020, 03.06.2020 та 09.06.2020 року - залишити зберігатись в матеріалах кримінального провадження (к.п. а.с. 149-150).
Вирок може бути оскаржений в порядку статті 392 КПК України до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення, а для обвинуваченого, який тримається під вартою - з моменту вручення йому копії судового рішення.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Роз'яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Обвинуваченому, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, роз'яснюється право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1