Справа №949/1313/20
01 грудня 2020 року м. Дубровиця
Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Сидоренко З.С., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Дубровицького ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , непрацюючого,
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, ОСОБА_1 роз'яснені.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 438117 від 28 вересня 2020 року, того ж дня о 17 год. 55 хв. по вул. Гагаріна в м. Дубровиця водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Shineray XY150-17, без номерного знаку, з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що 28 вересня 2020 року після 17 год. він їхав до своєї дівчини. По дорозі він зустрів службовий автомобіль патрульної поліції. Однак його не зупиняли працівники поліції, але він бачив, як вказаний автомобіль поїхав за іншим мотоциклістом. Коли вони повернулися і почали наздоганяти його, то він почав втікати, так як не мав із собою посвідчення водія та був без мотошолома. Після того, як він зупинився, працівники поліції завезли його у відділення поліції, а його мотоцикл залишився на місці зупинки. При цьому працівники поліції навмисно пробили колесо у його мотоциклі. Лише перебуваючи у відділенні поліції, йому пропонували пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, від проходження якого він відмовився по тій причині, що працівники поліції мали провести такий огляд на місці зупинки. При ньому протокол про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння не складали.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, ознакою об'єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення крім іншого є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Таким чином об'єктивна сторона складається з сукупності ознак, а саме: керування транспортним засобом особою та відмова від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідності до ч. 1 ст. 130 КУпАП є підставою для притягнення такої особи до адміністративної відповідальності за вказаною статтею.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України встановлений безперечний обов'язок водія на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Таким чином, сама по собі відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
При цьому, закон пов'язує таку відмову виключно з керуванням цією особою транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що має бути доведеним.
До протоколу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, як докази вини надано: протокол про адміністративне правопорушення від 28.09.2020 року серії ДПР18 № 438117; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів із перерахованими у ньому виявленими ознаками алкогольного сп'яніння; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння в КНП Дубровицька ЦРЛ; два виготовлені бланки пояснень, підписані свідками: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в яких зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на стан виявлення алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів, а саме за допомогою газоаналізатора Alcotest №6810 на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі КЗОЗ Дубровицька ЦРЛ; диск із відеозаписом, який долучено до матеріалів справи, у вигляді носія інформації на оптичному диску, що знаходиться у опечатаному стані, але без належних відміток та підписів посадової особи на паперовому конверті.
Під час перегляду вказаного оптичного диску судом встановлено, що такий не містить відеозапису вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки даний відеозапис тривалістю кілька хвилин містить лише рух службового автомобіля патрульних поліцейських.
Вказаний диск також містить в собі три фотографії на одній з яких зображений лише ОСОБА_1 який стоїть під стіною в кабінеті, на другій фотографії зображена невстановлена особа біля мотоцикла та на третій зображений тільки мотоцикл.
Отже, наданий як доказ вини ОСОБА_1 диск з відеозаписом, не підтверджує як відмову ОСОБА_1 за участю двох свідків від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, так і саму зупинку ОСОБА_1 .
Як встановлено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція), затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, суд враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я, а згідно «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (надалі Порядок), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Зважаючи на викладене, а також те, що ані зазначений Порядок, ані згадана Інструкція, ані положення КУпАП не надають право поліцейському складати протокол про адміністративне правопорушення у випадку відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння не на місці зупинки транспортного засобу, а тому для суду є незрозумілими дії поліцейського, який склав протокол в порушення вищевказаних вимог, особливо враховуючи той факт, що ОСОБА_1 не мав наміру відмовлятися від проходження огляду саме на місці зупинки.
Суд критично оцінює як доказ, наданий акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, оскільки такий не містить відомостей відносно кого він видавався, тобто хто саме відмовився від огляду на стан алкогольного сп'яніння, а також відсутні час та місце фіксації такої відмови.
Що стосується направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій, що міститься в матеріалах справи, то слід вказати на той факт, що в ньому наявні виправлення дати даного направлення з 29 вересня 2020 року виправлено на 28 вересня 2020 року, що, у свою чергу, ставить під сумнів достовірність викладених у ньому обставин.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Оцінюючи докази у сукупності, суд керується положеннями ст. ст. 251, 252 КУпАП.
Таким чином суд вважає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів щодо того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів та відмови від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest №6810 та проведення такого огляду в медичному закладі.
На підставі досліджених у судовому засіданні доказів, суд вбачає їх протиріччя та неузгодженість між собою, зокрема щодо невідповідності у доказах дати їх складання, показань свідків, які не могли засвідчити факт відмови водія від проходження огляду, оскільки останні не були присутності під час такої відмови, суду не відома причина зазначення свідками в протоколі, акті огляду та своїх поясненнях протилежного, щодо виявлення поліцейськими ознак сп'яніння водія ОСОБА_1 .
Крім того, пояснення свідків є сумнівними, оскільки вони мають шаблонний характер із зазначеними в них відомостями щодо порушення. Свідки свої пояснення не писали власноручно, а лише підписали шаблонний друкований текст.
Крім того, дані свідки підтверджують факт відмови від проходження огляду на місці зупинки та направлення до закладу охорони здоров'я, при тому, що на місці зупинки ОСОБА_1 не пропонували огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння.
За таких обставин суд рахує, що дії працівників поліції не відповідали повністю вимогам закону.
Зі змісту частини п'ятої статті 266 КУпАП вбачається, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Поруч з тим, суд окремо вказує на низку порушень зі сторони працівників поліції, в частині роз'яснення прав та обов'язків особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснення прав та обов'язків свідкам, чого зроблено не було, наявність заздалегідь виготовлених бланків з текстом пояснень для свідків, які потребують лише внесення особистих даних особи та унеможливлюють внесення особою, що надає пояснення будь-якої додаткової інформації.
У п.1 ст.11 Загальної декларації прав людини, у п.2 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, у п.2 ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, у принципі 36 Зводу принципів захисту всіх осіб, у ст. 62 Конституції України закріплено одне з найважливіших положень демократичної, правової держави презумпцію невинуватості, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зміст принципу «поза розумним сумнівом» сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», відповідно до якого доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає із зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення. Отже, докази повинні бути настільки переконливими, що сумнівів при розгляді справи не повинно бути, а якщо вони є, то повинні тлумачитись тільки на користь особи, відносно якої вирішується питання щодо притягнення до відповідальності.
Отже прямих, безспірних і безсумнівних доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в ході судового розгляду не здобуто, а під час судового розгляду у діях ОСОБА_1 не встановлено складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, як і самої події правопорушення.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 247, 251, 252, 284, 287, 294 КУпАП, суд
Закрити провадження в справі щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: підпис.
З оригіналом згідно.
Голова Дубровицького
районного суду Сидоренко З.С.