Справа 556/324/20
Номер провадження 1-кп/556/83/2020
Рядок статзвіту № 21
04.12.2020
Володимирецький районний суд Рівненської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 ,
неповнолітнього потерпілого, цивільного позивача ОСОБА_4 ,
законного представника потерпілого ОСОБА_5 ,
неповнолітнього обвинуваченого, цивільного відповідача ОСОБА_6 ,
законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Володимирець кримінальне провадження №12019180230000553 по обвинуваченню неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, непрацюючого, раніше не судимого, -
за ч. 1 ст. 125 КК України, -
ОСОБА_6 заподіяв потерпілому ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження при наступних обставинах.
Так, 23.12.2019 року приблизно о 22 год. 00 хв., ОСОБА_6 , перебуваючи у кімнаті №5 гуртожитку №2 ВПУ №29, що по вул. Київська, 49 в смт Володимирець Рівненської області, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, діючи умисно, кулаком правої та лівої руки наніс три удари в область обличчя та голови ОСОБА_4 , внаслідок чого заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді гематом лівого ока та обох вушних раковин, які згідно п.2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в заподіянні легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, ОСОБА_6 , вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.125 КК України.
Будучи допитаним в судовому засіданні, ОСОБА_6 повністю визнав свою вину у вчиненому, відмовився від дачі пояснень, підтвердив, що фактичні обставини вчиненого ним злочину правильно викладено в обвинувальному акті. Щиро розкаявся у вчиненому, прросив потерпілого пробачити йому та суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що ОСОБА_9 дійсно заподіяв йому тілесні ушкодження при обставинах, які вказані в обвинувальному акті. Від отриманих ушкоджень він лікувався, відчував біль, незручності. Підтримав свій цивільний позов про стягнення моральної шкоди, не заперечував проти обрання міри покарання відносно ОСОБА_6 у вигляді громадських робіт.
Крім показань обвинуваченого та потерпілого, вина ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена сукупністю інших досліджених судом доказів, в т.ч.
- висновком судово-медичної експертизи №186 від 26.12.2019 року (т.1 а.с. 35), з якого вбачається, що у потерпілого ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді гематом лівого ока та обох вушних раковин, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Вказані рани виникли від дії тупого предмету, можливо, від ударів руками, ногами;
- протоколами слідчих експериментів з потерпілим ОСОБА_4 (т.1 а.с.21-23) та підозрюваним ОСОБА_6 (т.1 а.с.54-55), під час яких учасники кримінального провадження показали, в які частини тіла потерпілого наносились удари.
Проаналізувавши вказані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_6 повністю доведена в ході досудового розслідування та знайшла своє підтвердження під час судового розгляду кримінального провадження.
Кваліфікація дій ОСОБА_6 за ч.1 ст.125 КК України є правильною.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 у відповідності до ч.1 ст.66 КК України є щире розкаяння у вчиненому та вчинення злочину неповнолітнім.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_10 , судом не встановлено.
Обвинувачений ОСОБА_6 вперше притягується до кримінальної відповідальності, вину визнав, розкаявся у вчиненому.
На підставі звіту про неповнолітнього обвинуваченого у кримінальному провадженні, складеного службою в справах дітей віиконавчого комітету Вараської міської ради, судом встановлено, що ОСОБА_6 проживає разом з бабцею, його батько помер, відносини з матір"ю неприязні. ОСОБА_6 є фізично та психічно здоровим, щиро розкаюється у вчиненому, має намір змінити поведінку, немає асоціальних зв'язків. Найбільш доцільними заходами щодо неповнолітнього ОСОБА_6 є призначення покарання, не пов'язаного з позбавленням волі.
З урахуванням викладеного, при обранні покарання за ч.1 ст.125 КК України, приймаючи до уваги висновок органу пробації, викладений у досудовій доповіді, особу обвинуваченого, сукупність пом'якшуючих обставин, враховуючи, що вчинене ОСОБА_11 кримінальне правопорушення відноситься до кримінальних проступків, суд приходить до висновку, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у відповідності до санкції ч.1 ст.125 КК України у вигляді громадських робіт. При цьому суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання неповнолітнього обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства.
З приводу заявленого потерпілим цивільного позову судом встановлено наступне.
Потерпілий ОСОБА_4 заявив позов про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, в розмірі 9000 грн. В обґрунтування позову та на його підтримку в судовому засіданні зазначав, що внаслідок отриманих тілесних ушкоджень він зазнав фізичного болю та моральних страждань, переніс емоційний стрес, звертався за медичною допомогою, змушений був лікуватись.
Обвинувачений ОСОБА_6 не визнав позов про відшкодування моральної шкоди повністю, в судовому засіданні його захисник, представник цивільного відповідача пояснив, що глибина та інтенсивність моральних страждань потерпілого не була настільки глибокою, як він стверджує, і отримані ним ушкодження не потребували лікування.
У відповідності до ст.1167 ЦК України моральна шкода, заподіяна фізичній особі, підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла, при наявності вини.
Як вбачається з Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних та фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Зокрема, враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
З урахуванням обставин справи, суд приходить до висновку, що внаслідок отримання тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 заподіяно моральну шкоду, яка полягає у фізичних та душевних стражданнях, болю, пригніченні, втраті часу, порушенні звичного життя, відносин з оточуючими та в сім'ї, необхідності затрачання зусиль для відновлення здоров'я та звичних життєвих зв'язків.
При визначенні розміру шкоди суд враховує тривалість та інтенсивність обмеження життєвої активності потерпілого, ступінь порушення звичних для них життєвих зв'язків та зусилля по їх відновленню.
Враховуючи викладене, виходячи з вимог розумності, справедливості та виваженості, суд приходить до висновку, що заявлений потерпілим позов про стягнення моральної шкоди на суму 9000 грн відповідає глибині та інтенсивності моральних страждань, є співмірним із втратами, понесеними потерпілим, у зв'язку з чим цивільний позов на цю суму підлягає задоволенню.
Також у відповідності до ст.128, 129 КПК України, ст.133, 141 ЦПК України підлягає задоволенню позов в частині стягнення з ОСОБА_12 в користь потерпілого понесених ним та документально підтверджених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 368, 373-374 КПК України, суд, -
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України і призначити покарання у вигляді громадських робіт на строк 60 (шістдесят) годин.
Позов потерпілого задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 в користь ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди кошти в сумі 9000 (дев'ять тисяч) грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 (одна тисяча) грн., а всього стягнути 10000 (десять тисяч) грн.
На вирок може бути подана апеляція до Рівненського апеляційного суду через Володимирецький районний суд протягом 30 днів з дня проголошення.
Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та потерпілому.
Суддя: