Справа № 354/954/19
Провадження по справі № 2/354/200/20
07 грудня 2020 року м. Яремче
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді: Ваврійчук Т.Л.
за участю секретаря судового засідання: Коцюбович Л.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,-
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, які стягуються з нього на підставі рішення Яремчанського міського суду Івано-Фрнаківської області від 12 березня 2018 року на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі 2000 гривень щомісячно. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 06 листопада 1997 року перебував у зареєстрованому шлюбі із відповідачем, який розірвано на підставі рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 05 грудня 2017 року. У відповідності до рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 12 березня 2018 року, з нього стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 тисячі гривень, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03 січня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття. На даний час він не має можливості виплачувати аліменти у визначеному судом розмірі, оскільки його матеріальний стан погіршився, він офіційно не працює та не має можливості влаштуватись на постійну роботу, так як хворіє та планує пройти стаціонарне лікування. Окрім цього, він вдруге одружився із ОСОБА_4 та виховує її сина від попереднього шлюбу, якого має намір усиновити, а тому повинен також матеріально забезпечувати нову сім'ю. Із врахуванням вищенаведеного просить зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 із 2000 грн. щомісячно до 1000 грн. щомісячно.
Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 05 листопада 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду та надано строк для усунення виявлених недоліків.
Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 26 листопада відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини та призначено у ній підготовче судове засідання.
Згідно розпорядження керівника апарату Яремчанського міського суду Івано-Франківської області №186 від 03.08.2020 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2020 року, у зв'язку із закінченням повноважень судді Польської М.В. (закінчення терміну її відрядження) вказана справа передана у провадження судді Ваврійчук Т.Л.
Ухвалою суду від 04 серпня 2020 року вказану справу прийнято до провадження суддею Ваврійчук Т.Л. та призначено підготовче судове засідання.
24 вересня 2020 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, проте надіслав до суду письмову заяву, в якій вказав, що просить справу розглядати у його відсутності. Заявлені позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, подала суду заяву про розгляд справи без її участі. У задоволенні позовних вимог просить відмовити.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України суд розглянув справу у відсутності сторін без фіксації судового процесу технічними засобами.
Відповідно до п.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що сторони у справі з 06 листопада 1997 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 05 грудня 2017 року.
У відповідності до рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 12 березня 2018 року з позивача стягнуто на користь відповідача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 грн., але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи за 03.01.2018 року та до досягнення дитиною повнолітня.
В обгрунтування заявлених позовних вимог позивачем долучено до матеріалів справи свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 видане Радивилівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області 04 червня 2019 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 04 червня 2019 року уклав шлюбі із ОСОБА_5 та свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції 06 січня 2009 року відповідно до якого батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 вказані ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
З виписки, наданої ГУ Пенсійного фонду України у Рівненській області 18 жовтня 2019 року вбачається, що позивачу ОСОБА_1 нараховано страховий стаж за період з 1999 по 2019 рік, у період з серпня по грудень 2018 року та в період січень-лютий, вересень-грудень 2019 року інформація про отримані доходи для нарахування пенсії відсутня.
Як вбачається із наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, виконаного головним державним виконавцем Бречко І.К. у рамках виконавчого провадження №56057077 станом на грудень 2019 року заборгованість ОСОБА_1 за аліментами становить 5391,05 грн.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Статтею 141 Сімейного кодексу України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За змістом ч. 8 ст. 7, ч. 2 ст. 150, ст. 180 Сімейного кодексу України, ч. 1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Відповідно до ч.1 ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментні витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів недоведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно приписів ч.2 ст.182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частина перша ст.192 Сімейного кодексу України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 Сімейного кодексу тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз'яснено, що відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Однією з засад судочинства, регламентованих п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною шостою ст.81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, тобто рішення суду може грунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом.
В ході судового розгляду не здобуто належних та допустимих доказів на підтвердження того, що у позивача ОСОБА_1 з моменту ухвалення судом рішення про стягнення аліментів змінився матеріальний стан, чи погіршився стан його здоров'я. В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач офіційно ніде не працює чи перебуває на обліку у центрі зайнятості як безробітній. ОСОБА_1 не долучено інформації з органів фіскальної служби про відсутність у нього доходів, а також відомостей про те, що він не отримує пенсії за віком чи по інвалідності чи будь-яких інших видів соціальної допомоги. Позивачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження погіршення стану його здоров'я, зокрема необхідності проходження стаціонарного лікування, а доводи позивача, наведені ним у позові, про укладення нового шлюбу та бажання усиновити дитину своєї дружини не є належною та достатньою підставою для зменшення розміру аліментів, а також не звільняють його від обов'язку утримувати до досягнення повноліття дитину, батьком якої він є.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У відповідності до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
За таких обставин, суд, аналізуючи досліджені у судовому засіданні докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, встановивши відсутність підстав, передбачених статтею 192 СК України для зменшення розміру стягуваних з позивача аліментів, приходить до переконання, що у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись 2, 4, 12, 13, 76-78, 206, 258-268, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст.141, 180-183,192 Сімейного кодексу України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_9 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів- відмовити.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду до Івано-Франківського апеляційного суду через Яремчанський міський суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає: 78590, уч.Горби, с.Микуличин, Яремчанська міська рада, Івано-Франківської області, РНОКПП: НОМЕР_4 .
Головуючий суддя: Т.Л. Ваврійчук