Справа №348/277/20
02 грудня 2020 року м.Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючої-судді: Міськевич О.Я.
секретаря судового засідання: Скоблей О.В.
з участю позивача: ОСОБА_1
представника позивача: ОСОБА_2
відповідача: ОСОБА_3
представника відповідача: ОСОБА_4
розглянувши в приміщенні Надвірнянського районного суду у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів , -
Зміст позовних вимог:
10.02.2020 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
Позовні вимоги мотивує тим, що що вони з відповідачем по справі ОСОБА_3 зареєстрували шлюб в Надвірнянському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано -Франківській області. В шлюбі в них народився син ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з нею. Сімейне життя з відповідачем не склалося, через те що він зловживає спиртними напоями. Вчиняє скандали та сварки під час яких принижує її честь та гідність, погрожує в присутності їхньої дитини. Відповідач не поважає її як дружину. Крім того, їй відомо, що він перебуває в стосунках з іншою жінкою. Таке ставлення відповідача до неї негативно вплинуло на її життя та призвело до остаточного розпаду їх сім"ї. Протягом останнього часу проживають окремо, не підтримують подружніх відносин, спільного господарства не ведуть. Подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе. Наміру зберегти сім'ю з відповідачем у неї немає, вони втратили почуття любові один до одного. Вважає, що їх сім'я розпалась остаточно, шлюб носить формальний характер.
Щодо позовних вимог по стягнення аліментів позивач мотивує тим, що за весь час спільного проживання відповідач добровільно матеріальну допомогу на утримання дитини не надавав, жодного разу не купив йому ніяких речей, одягу, іграшок. Вона на даний час проживає в будинку своєї матері, підприємницькою діяльністю не займається, не працює, так як перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, отримує соціальну допомогу, якої не вистачає на утримання неповнолітньої дитини. Вона самостійно не взмозі забезпечити дитині належний рівень життя, здійснювати придбання одягу, продуктів харчування, медикаментів.
Відповідач фізично здорова, працездатна людина, інших утриманців, крім їхньої дитини немає, працює на ТОВ " Бурова Енергетична компанія" на вахті, також займається перевезенням на таксі, всі зароблені кошти витрачає на власні потреби. Тому вважає, що відповідач має можливість надавати кошти на утримання непвонолітнього сина в розмірі 2500,00 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, що буде достатнім для фізичного та гармонійного розвитку дитини.
Короткий зміст відзиву на позовну заяву:
11.03.2020 року від відповідача ОСОБА_3 поступив відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги про розірвання шлюбу не визнає, вважає їх безпідставними та просить в позові відмовити. Щодо позоних вимог про стягнення аліментів визнає частково, просить визначити аліменти в твердій грошовій сумі в розмір 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тобто 1000,00 грн.
Стислий виклад позиції позивача:
Позивачка та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з підстав зазначених в позовній заяві. Просили шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвати. Після розірвання шлюбу неповнолітнього сина ОСОБА_6 залишити проживати з матір"ю, позивачу залишити її шлюбне прізвище " ОСОБА_7 ". При визначенні розміру аліментів, просили врахувати матеріальний стан позивача, що її коштів не вистачає на утримання неповнолітнього сина, вартість життя та необхідність здійснення витрат для забезпечення соціально-побутових потреб та розвитку дитини. Відповідач по справі фізично здоровий, працевлаштований, крім того працює по тимчасових заробітках, від яких приховує свої доходи. З часу подачі позову добровільно матеріальної допомоги на утримання неповнолітнього сина позивачу не надавав, а тому вважають, що він має можливість сплачувати аліменти на утримання сина в розмір 2500,00 грн. щомісячно. Просили позов задоволити та стягувати аліменти з відповідача ОСОБА_3 в користь позивачки ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина в твердій грошовій сумі в розмірі по 2500,00 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. Також стягнути з відповідача в користь позивача судові витрати.
Відповідач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги щодо розірвання шлюбу визнали повністю. Відповідач не заперечив щодо розірвання шлюбу між ним та ОСОБА_1 , також не заперечив проти залишення сина ОСОБА_6 проживати з матір"ю. Щодо позовних вимог про стягнення аліментів, відповідач ОСОБА_3 позов визнав частково. В судовому засіданні зазначив, що за час спільного проживання він постійно забезпечував позивача коштами, купував дитині одяг. Також у позивачки залишилися всі його заощадження, тому він вважає, що вона мала достатньо коштів на утримання неповнолітнього сина. На даний час він не заперечує сплачувати аліменти на утримання неповнолітнього сина, однак при визначені розміру алмінентів просить врахувати, що він працює на роботі, де отримує незначний дохід, розмір якого становить в середньому 6000,00 грн. щомісячно, інколи працює по тимчасових заробітках, підприємницькою діяльністю не займається, проживає в будинку своїх батьків, доходів від підсобного господарства не має, відсутнє рухоме і нерухоме майно, а тому не має змоги сплачувати аліменти в розмірі визначеному позивачем. Просить стягувати з нього аліменти в користь позивачки в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, по 1200,00 грн. щомісячно. Заперечив щодо стягнення з нього судових витрат по справі.
Процесуальні дії у справі:
Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 14.02.2020 року провадження по даній справі відкрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
11.03.2020 року відповідачем подано відзив на позовну заяву.
02.09.2020 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши письмові докази, представлені сторонами на виконання вимог ст.ст. 76, 81 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення позовних вимог та з'ясувавши фактичні обставини справи, дійшов до такого висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом:
Судом встановлено, що сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали в зареєстрованому шлюбі, який укладено 14 вересня 2016 року у Надвірнянському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис № 229 (а.с.7).
Від шлюбу в сторін народився син ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією свідоцтва про народження (а.с.8).
Норми права, які застосував суд:
Відповідно до частини 9 та 10 ст. 7 Сімейного кодексу України сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно ч.1 та 3 ст. 55 цього Кодексу дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.
Згідно ч. 3 та 4 ст. 56 цього Кодексу кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як роз'яснив Пленум ВСУ у п. 10 Постанови «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року N 11, проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Згідно ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей.
Частиною першою ст. 12 зазначеного Закону встановлено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її стан здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст.ст. 180, 181 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
У відповідності до ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Позивача звільнено від сплати судового збору на підставі п. 3 ст. 5 Закону України про судовий збір. Тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача в користь держави.
Висновки суду:
Судом встановлено, сторони припинили подружні відносини, не ведуть спільне господарство, не підтримують подружніх відносин. Їх шлюб існує формально. Примушування позивача до збереження шлюбних стосунків з відповідачем суперечить вимогам закону.
Отже, враховуючи відсутність у сторін морально-правової основи шлюбу, яка ґрунтується на почуттях взаємної поваги та любові, взаємній підтримці та допомозі, враховуючи фактичні взаємини подружжя, мотиви та причини розлучення, категоричну позицію сторін при розірванні шлюбу, суд дійшов висновку, що сім'я сторін розпалася, подальше збереження сім'ї неможливе і суперечить інтересам сторін, що має істотне значення.
Неповнолітннього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід залишити проживати з матір"ю ОСОБА_1 .
Позивачу після розірвання шлюбу слід залишити її шлюбне прізвище " ОСОБА_7 ".
При визначенні розміру аліментів суд враховує факт проживання дитини з матір'ю; вік дитини, матеріальний стан позивача, вартість життя та необхідність здійснення витрат як для забезпечення соціально-побутових потреб розвитку та здоров'я дитини, матеріальне становище та стан здоров"я платника аліментів, який є фізично здоровою, працездатною людиною, працевлаштований, відсутність інших утриманців, а тому суд дійшов до висновку, що позов слід задоволити частково і стягувати з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини в твердій грошовій сумі в розмірі по 1500,00 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Враховуючи положення ст.191 СК України стягнення аліментів слід розпочати з часу пред'явлення позову, а саме з 10.02.2020 року.
Доказів, які б спростовували вищевикладене, судом не здобуто.
На підставі п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, рішення суду підлягає негайному виконанню по справам про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, так як позивачем при подачі позовної заяви про розірвання шлюбу, було сплачено судовий збір в розмірі 840,80 грн., суд прийшов до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, тому з відповідача ОСОБА_3 в користь позивача, слід стягнути сплачений судовий збір при подачі позовної заяви, а саме 840,80 грн. .
Також, відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
За таких обставин позивач у справі про стягнення аліментів на утримання малолітнньої дитини звільнена від сплати судового збору, що є підставою для стягнення із відповідача ОСОБА_3 в порядку ст.141 ЦПК України - 840 грн. 80 коп. судового збору в дохід держави.
На підставі ст.ст. 104, 110, 112,180, 182, 184 СК України та керуючись ст.ст.141, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити частково.
Шлюб, укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 14 вересня 2016 року у Надвірнянському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис № 229 - розірвати.
Неповнолітню дитину: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити проживати з матір"ю ОСОБА_1 .
Після розірвання шлюбу позивачу залишити її шлюбне прізвище " ОСОБА_7 ".
Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і.н. НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 аліменти на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 1500,00 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Стягнення аліментів розпочати з 10.02.2020 року.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і.н. НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 840 грн.80 коп. сплаченого судового збору.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і.н. НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 на користь держави 840 грн. 80 коп. судового збору.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і.н. НОМЕР_2 , житель АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і.н. НОМЕР_1 , житель АДРЕСА_1 .
Суддя О.Я. Міськевич
Повний текст рішення
виготовлено 07.12.2020 року.