Справа №345/3952/20
Провадження № 1-кп/345/419/2020
08.12.2020 року м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
з участю: секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
представника потерпілої ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Калуша матеріали кримінального провадження № 12020090170000810 від 16.09.2020 з обвинувальним актом щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Подольськ Бакчарського району Томської області Російська Федерація, жителя АДРЕСА_1 , одруженого, пенсіонера, раніше не судимого,
за ст. 286 ч. 2 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_6 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій тяжкі тілесні ушкодження.
Злочин вчинено при наступних обставинах.
ОСОБА_6 , 16.09.2020 близько 13 год. 15 хв. керував автомобілем марки «RENAULTTRAFIC», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебуває у його власності, та рухався лівою смугою по дорозі із одностороннім рухом, яка має дві смуги руху в одному напрямку по вул. Богдана Хмельницького, що у м. Калуші, у напрямку вул. Стуса.
В той час, в районі розташування будинку №14 по вул. Б. Хмельницького, на пішохідний перехід, який позначений дорожньою розміткою 1.14.1 на проїзній частині дороги та дорожнім знаком 5.35.1 (пішохідний перехід), вийшла пішохід, неповнолітня ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та стала перетинати дорогу із права на ліво, відносно руху вказаного транспортного засобу.
При наближенні до пішохідного переходу, водій автомобіля марки «RENAULT TRAFIC», реєстраційний номер НОМЕР_2 - ОСОБА_6 , проявив неуважність, відволікся від керування транспортним засобом, не встежив за дорожньою обстановкою, не відреагував на її зміну, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу не зупинився, щоб дати дорогу пішоходу ОСОБА_4 , здійснив на неї наїзд.
При цьому водій ОСОБА_6 не виконав Правила дорожнього руху України, а саме:
п.1.3. який вказує, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
п. 1.5, який вказує, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
п. 2.3 «б», який вказує, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі;
п. 2.3 «д», не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
Водій ОСОБА_6 порушив п. 18.1 Правил дорожнього руху України, який вказує, що водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека
У результаті порушення ОСОБА_6 Правил дорожнього руху відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пішохід ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з переломами кісток склепіння та основи черепа (перелом луски лобної кістки справа без розходження та зміщення кісткових уламків з поширенням лінії перелому в напрямку передньої та задньої стінок правої лобної пазухи, в напрямку медіального кута правої орбіти, латеральної стінки решітчастої пазухи), гемо синусом етмоїдальної пазухи та гемосинусом правої лобної пазухи, забоєм головного мозку легкого ступеня; садно та синець в ділянці голови; садно в ділянці грудної клітки. Закрита черепно-мозкова травма з переломами кісток склепіння та основи черепа (перелом луски лобної кістки справа без розходження та зміщення кісткових уламків з поширенням лінії перелому в напрямку передньої та задньої стінок правої лобної пазухи, в напрямку медіального кута правої орбіти, латеральної стінки решітчастої пазухи), гемо синусом етмоїдальної пазухи та гемосинусом правої лобної пазухи, забоєм головного мозку легкого ступеня, відповідно до висновку експерта №275 відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як таких, що є небезпечними для життя в момент спричинення, а решта описані вище тілесні ушкодження відносяться до легких.
Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину визнав повністю та підтвердив суду вищенаведені обставини. Просив врахувати стан свого здоров'я та те, що потерпілій відшкодував завдані збитки .
Потерпіла ОСОБА_4 та її законний представник ОСОБА_5 підтвердили події викладені в обвинувальному акті. При цьому, не заперечили щодо відшкодування обвинуваченим матеріальної та моральної шкоди. Просять суд призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі.
Обвинувачений ОСОБА_6 , потерпіла ОСОБА_4 та її законний представник не заперечували проти розгляду провадження у порядку, передбаченому ст. 349 КПК України.
Суд, відповідно до вимог ст. 349 КПК України, переконавшись, що фактичні обставини справи учасниками судового провадження не оспорюються та з'ясувавши правильне розуміння зміст цих обставин і за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши, що в такому разі вони будуть позбавленні права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежився лише допитом обвинуваченого та потерпілої, а також дослідженням матеріалів провадження, що характеризують особу обвинуваченого.
На підставі зібраних доказів, оцінюючи їх в сукупності, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_6 слід кваліфікувати за ст.286 ч.2 КК України, так як він вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій тяжкі тілесні ушкодження.
Призначаючи покарання суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також позицію прокурора та потерпілого.
Зокрема, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, що дане кримінальне правопорушення вчинене з необережності, стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_6 , а саме те, що він із 2010 знаходиться диспансерному обліку з діагнозом цукровий діабет 2 типу, інсулінопотребуючий, на «Д» обліках в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, де зареєстрований, раніше до кримінальної відповідальності не притягався. Суд також враховує, що потерпілій відшкодовано матеріальну та моральну шкоду і вона та її законний представник жодних претензій до обвинуваченого не мають.
Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
Обставинами, що пом'якшують покарання суд визнає активне сприяння розкриттю злочину, визнання вини та щире каяття, а також добровільне відшкодування збитків.
У судовому засіданні прокурор просив врахувати дані про особу обвинуваченого та призначити йому покарання в межах санкції статті у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на два роки із застосуванням ст.75 КК України.
Захисник ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_6 просили призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі.
Потерпіла та її законний представник просять суд, обвинуваченого суворо не карати.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі, але, з урахуванням конкретних обставин справи та особи винного, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливе без ізоляції від суспільства та вважає за доцільне призначити ОСОБА_6 покарання із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши обвинуваченого від покарання з іспитовим строком тривалістю два роки, із покладенням на нього відповідних обов'язків, визначених ст. 76 КК України.
Саме таке покарання, суд вважає необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_6 та попередження скоєння ним нових злочинів.
Питання про речові докази слід вирішити в порядку, визначеному ст. 100 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, судові витрати, пов'язані із проведенням судових експертиз в розмірі 1144,15 грн. та 653,80 грн., суд покладає на обвинуваченого.
Арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18.09.2020 після вступу вироку в законну силу слід скасувати.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд,
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України та призначити покарання - 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає наступні покладені на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази по справі:
- автомобіль марки «Рено Трафік» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який тимчасово зберігається на майданчику Калуського ВП ГУНП в Іван-Франківській області після вступу вироку в законну силу - повернути власнику;
- медичну документацію потерпілої ОСОБА_4 , а саме: копію довідки від 16.09.2020, копію довідки №20, копію карти СШМД, медичну карту стаціонарного хворого №1049, 1 рентген знімок, КТ головного мозку, КТ мультипланарних реконструкцій органів грудної клітки, які передано їх володільцям - вважати повернутими за належністю.
Стягнути із ОСОБА_6 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь держави витрати на проведення судової експертизи № СЕ-19/109/13/3-740ІТ/20 від 12.10.2020 в розмірі 1144,15 грн. та судової експертизи № СЕ-19/109/13/3-741ІТ/20 від 12.10.2020 в розмірі 653,80 гривень.
Арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18.09.2020 - на автомобіль марки «Рено Трафік», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 після вступу вироку в законну силу - скасувати.
Роз'яснити потерпілій, що у відповідності до ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з моменту проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Інші учасники можуть отримати копію вироку в суді.