Справа № 344/63/20
Провадження № 1-кп/344/9/20
08 грудня 2020 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , розглядаючи у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо ОСОБА_7 , якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст.185 КК України,-
В провадженні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області перебувають матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо ОСОБА_7 , якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст.185 КК України.
Обвинуваченому ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Відповідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні подав письмове клопотання про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , на 60 днів, посилаючись на існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України .
Захисник ОСОБА_6 заперечив щодо заявленого клопотання прокурором, просив запобіжний захід змінити на інший , не пов'язаний з триманням під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав думку захисника ОСОБА_6 .
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави, суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
За змістом закону, тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим в ст.177 КПК. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоб запобігти їхньому настанню.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає до задоволення з наступних підстав.
Встановлено, що ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 лютого 2020 року щодо обвинуваченого ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 12 квітня 2020 року включно. В подальшому судом вирішувалось питання щодо продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до обвинуваченого.
Крім того, суд враховує, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, раніше притягався до кримінальної відповідальності, на даний час триває судовий розгляд та продовжують існувати ризики щодо можливості переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, у кримінальному провадженні, оскільки обвинуваченому відомо місце їх перебування, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно з вимогами п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , відповідно до вимог ст.12 КК України, відносяться до категорії особливо тяжких злочинів.
В той же час, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, зокрема можливість обвинуваченого: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, у кримінальному провадженні, оскільки обвинуваченому відомо місце їх перебування, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обставини, що слугували підставою застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на даний час не змінилися, інших обставин, котрі давали б підстави до зміни чи скасування запобіжного заходу, судом не встановлено.
За таких обставин суд вважає, що клопотання прокурора підлягає до задоволення, а тому запобіжний захід у виді тримання під вартою обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , слід продовжити на строк до двох місяців.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 194, 196-199, 331, 370, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Застосування запобіжного заходу, обраного щодо ОСОБА_7 , відповідно до ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 лютого 2020 року у виді тримання під вартою - продовжити до 05 лютого 2021 року включно.
Копію ухвали для відома та виконання направити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань № 12.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.
Головуючий-суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3