30.11.2020 м. Ужгород Справа № 907/546/20
Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв”, м. Черкаси
до відповідача Комунальне некомерційне підприємство “Мукачівська центральна районна лікарня”, м. Мукачево
про стягнення 13712,62 грн.
секретар судового засідання Штундер Д.Л.
представники сторін не викликались
СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ.
Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 13712,62 грн вартості природного газу, поставленого за період грудень 2019 року - січень 2020 року на виконання Договору № С/558-19 від 12.09.2019. Позов заявлено з посиланням на статті 526, 530, 536, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України.
Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить суму 7102,00 грн, який складається з 2102,00 грн сплаченого судового збору та 5000,00 грн витрат, пов'язаних з отриманням професійної правничої допомоги.
Ухвалою суду від 10.08.2020 відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено строки для подання сторонами заяв по суті спору.
Сторонами подано: відзив, відповідь на відзив, заперечення відповідача, які прийняті судом до розгляду.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих учасниками спору.
Правова позиція позивача
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що відповідач не оплатив отриманий на виконання Договору постачання природного газу №С/558-19 від 12.09.2020 газ за період грудень-січень 2020 року на суму 13712,52 грн. Факт поставки підтверджує актами приймання-передачі природного газу та скрін-шотом з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача-відповідача за спірний період.
Заперечення відповідача
Відповідач в надісланому на адресу суду відзиві на позовну заяву проти позову заперечує в повному обсязі, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування заперечень зазначає, що в доповнення до укладеного між сторонами основного договору 26 грудня 2019 року укладено додаткову угоду №6, якою погоджено обсяг поставки газу, який, зокрема, у грудні склав 50290 тис.м.куб. Вказаний об'єм відповідачем було спожито відповідно до акта №РН-0005434 приймання - передачі природного газу від 24 грудня 2019 року на загальну вартість 309585,24 грн. та оплачено Платіжним дорученням №205 від 26.12.2019 на суму 309585,24 грн.
Скріншоти первинного надсилання на електронну пошту актів, на підставі яких позивач стверджує факт передачі неоплаченого газу, оцінює критично, оскільки з поданих фотографій взагалі не вбачається і не можливо оцінити, які саме за документи надсилалися відповідачу. Крім того, відповідно до п. 2.7.4 Договору у випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу Споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється Постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ. Позивачем до позовної заяви не надано також і даних Оператора ГРМ, оскільки долучені відомості стосуються іншої юридичної особи.
?
Відповідь на відзив
Позивач у відповіді на відзив не погоджується із запереченнями відповідача. Наголошує, що не дивлячись на наявність нового постачальника у відповідача, фактичне відключення Відповідача (споживача) від Позивача (постачальника) в зазначеній інформаційній платформі відбулося лише 02.01.2020 року з причин, які йому невідомі, але постачання природного газу відбувалося до 01.01.2020 року включно, з ресурсу Позивача (докази щодо вказаного факту надавалися в позовній заяві, а саме - акт приймання-передачі природного газу № РН-0000454 від 31.01.2020 року, та скрін-шоти з інформаційної платформи Оператора ГТС, що є АТ «Укртрансгаз»).
Наголосив, що з 30.12.2019 року, так як ТОВ «Енергорезерв» не відкріпив Комунальне некомерційне підприємство «Мукачівська центральна районна лікарня» від постачання природного газу, новий постачальник - ТОВ «Юг-газ» не мав законних підстав здійснювати постачання природного газу аж до 01.01.2020.
Пояснив, що долучені до позовної заяви скрін-шоти з патформи оператора ГРС були помилково додані щодо іншої юридичної особи, натомість, подав суду належні.
Заперечення
Звертає увагу, що з долучених до відповіді на відзив скрін-шотів з інформаційної платформи Оператора ГТС, що є АТ «Укртрансгаз», вбачається, що станом на 01.01.2020 рік прогноз подачі складав « 0 куб.м.». Отже, позивач безпідставно стверджує, що надав послуги відповідачу.
12 вересня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв” (постачальник, позивач) та Комунальним некомерційним підприємством “Мукачівська центральна районна лікарня” укладено Договір С/558-19, за умовами Постачальник зобов'язався передати у власність Споживачу у 2019 році природний газ (далі - газ), а Споживач - прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку що визначені Договором.
Відповідно до п.п. 1.2. Договору, плановий обсяг постачання газу 221264 м.куб: в т. ч. жовтень-29126 м. куб, листопад-96275 м. куб, грудень 95863 м.куб.
Підпунктом 4.2.1 Договору передбачено, що оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника протягом 7-ми банківських днів з моменту отримання рахунку за фактично спожитий газ.
Між Сторонами були узгоджені та підписані наступні Додаткові угоди :
Додаткова угода №1 від 21.10.2019 року щодо збільшення ціни до 5182,56 грн., за 1000 куб. м.; Додаткова угода №2 від 23.10.20119 року щодо зміни реквізитів Позивача; Додаткова угода №3 від 31.10.2019 року - корегування по добових обсягів; Додаткова угода №4 від 05.12.2019 року - збільшення ціни до 5700,00 грн. за 1000 куб. м; Додаткова угода №5 від 05.12.2019 року - збільшення ціни до 6156,00 грн. за 1000 куб. м; Додаткова угода №6 від 26.12.2019 року - зменшення вартості договору, яка складає 610133,24 грн.
На виконання умов Договору позивач здійснював відповідачу поставку газу у жовтні-грудні 2020 року, що підтверджується долученими до позовної заяви актами приймання-передачі природного газу, рахунками-фактурам, а саме: рахунок-фактура №СФ-0010497 від 31.10.2019 року та акт №РН-0003812 приймання-передачі природного газу від 31.10.2019; рахунок-фактура №СФ-0011211 від 30.11.2019 року та акт №РН-0004518 приймання-передачі природного газу від 30.11.2019, рахунок-акт №СФ-0012190 від 24.12.2019 року та акту №РН-0005434 приймання-передачі природного газу від 24.12.2019. Отриманий на підставі вказаних актів приймання-передачі споживачем оплачено в повному обсязі (Платіжні доручення №247 від 07.1 1.2019 на суму 80558,54 грн, № 169 від 10.12.2019р. на суму 219989,46 грн та №205 від 26.12.2019р. на суму 309585.24 грн.
Предметом позову є вимога ТОВ «Енергогазрезерв» про стягнення з відповідача боргу у сумі 13712,62 грн за період грудень2020-січень 2021, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати вартості переданого природного газу.
В підтвердження поставки газу на заявлену суму позивачем подано: акт приймання-передачі № РН-0005909 від 31.12.2019 природного газу об'ємом 0.5717,800 тис.м.куб. на загальну суму - 3 519,88 грн та акт приймання-передачі № РН-0000454 від 31.01.2020 року на 1,6557400 тис.м.куб газу на суму 10192,74 грн, які відповідачем підписані не були.
Відповідно до п. 2.7.4 Договору у випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу Споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється Постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ. Позивачем додано до відповіді на відзив дані Оператора ГРМ - скрін-шоти з інформаційної платформи Оператора ГТС за спірний період.
Оскільки направлена відповідачу вимога Вих № 170/082-19 від 13.05.2020 про погашення заборгованості залишена останнім без задоволення, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути борг в судовому порядку.
Частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.
Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно- розпорядчого документа на майно.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2493 затверджено Кодекс газотранспортної системи, який є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України.
Як визначено п.3 Кодексу ГТС, його дія поширюється на всіх суб'єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ.
Як визначено п.5 глави 1 розділу 1 Кодексу ГТС, балансування це діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає в урівноваженні попиту та пропозиції природного газу в газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування.
Зазначеним пунктом встановлено, що: фізичним балансуванням є заходи, що вживаються оператором газотранспортної системи для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу; комерційне балансування - діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі даних, отриманих у процедурі алокації.
Поряд з цим, відповідним пунктом також дано визначення, що алокація - це підтвердження поділу за певний розрахунковий період фактичного обсягу (об'єму) природного газу, поданого для транспортування в точку входу або відібраного з точки виходу, між замовниками послуги транспортування, у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів), що здійснюється відповідно до вимог розділу ХІІ цього Кодексу.
Так, з наявних у матеріалах справи доказів убачається, що поставка природного газу 31.12.2019 у кількості 0,5717800 тис. м. куб та 01.01.2020 року у кількості 1,6557400 тис. м. куб підтверджується даними інформаційної платформи, а саме: інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача (відповідача) з ЕІС - кодом 56X930000000370Х - 1655,74 м.куб, що відповідає відомостям, зазначеним у актах приймання-передачі природного газу.
Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 204 Цивільного кодексу України зазначено, що договори укладені між сторонами по справі, як цивільно - правові правочини є правомірними на час розгляду справи, якщо їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Матеріалами справи, встановлено, а відповідачем належними доказами не спростовано порушення строків оплати за поставлений товар. З огляду на, що позовна вимога про стягнення суми 13712,62 грн заборгованості по поставці природного газу правомірна та підлягає задоволенню.
Стосовно доводів щодо відповідача про зміну постачальника та відсутність договірних відносин суд зазначає наступне.
Правові засади функціонування ринку природного газу України визначені Законом України «Про ринок природного газу».
Стаття 14 ЗУ «Про ринок природного газу» передбачає, що особливості реалізації права споживача на зміну постачальника природного газу. Згідно з ч.1 ст. 14 вказаного Закону України, усім споживачам гарантується право вибору постачальника.
Порядок зміни постачальника природного газу регламентована розділом 4 Правил постачання природного газу, затверджених Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496 (далі - Правила постачання).
Пунктом 6 розділу 4 Правил постачання визначено, що фактичне постачання природного газу новим постачальником може починатись виключно з газової доби, з якої споживач включений до Реєстру споживачів нового постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.
Зміна постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС здійснюється в порядку, визначеному главою 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, та з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу» щодо зміни постачальника протягом періоду, який не перевищує 21 день з моменту ініціювання споживачем (чи за дорученням споживача його постачальником) зміни постачальника (п.7 розділу 4 Правил).
З огляду на вказані норми, суд приходить до висновку, що погодження переходу відповідача до нового постачальника в Інформаційній платформі Оператора ГТС не було здійснено, що унеможливило фактичне постачання природного газу ТОВ «Юг-газ» в рамках договірних відносин у спірний період. Попри це, встановлення причини та оцінка поведінки позивача і відповідача виходить за межі предмету спору та не підлягає дослідженню судом в межах цієї справи, в той час як факт споживання відповідачем природного газу до 01.01.2020 включно доведено позивачем.
Судові витрати
Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, на відповідача покладається 2102 грн. витрат на оплату судового збору.
Зважаючи на відсутність будь-яких поданих позивачем доказів на підтвердження понесення витрат на правову допомогу, суд не розподіляє судові витрати в цій частині.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 80, 129, 236, 238, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства “Мукачівська центральна районна лікарня” (89600, Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Миколи Пирогова, 8-13, код ЄДРПОУ 01992831) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв» (18000, м. Черкаси, вул. Гоголя, буд. 137, код ЄДРПОУ 36860996) суму 13712,62 грн (тринадцять тисяч сімсот дванадцять гривень 62 коп.) заборгованості по поставці природного газу, а також суму 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://court.gov.ua/fair/sud5008/.
Повний текст рішення складено та підписано 07.12.2020
Суддя Л.В. Андрейчук