Справа № 368/627/20
Провадження № 2/368/381/20
Рішення
Іменем України
(Заочне)
"08" грудня 2020 р. Кагарлицький районний суд Київської області
в складі:
Головуючий суддя - Закаблук О.В.
При секретарі судового засідання - Балацька В.В.
- розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик Київської області в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд, -
19.06.2020 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якій позивач просить суд винести рішення, на підставі якого:
1. Прийняти позовну заяву та задовольнити її, розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження;
2. Розірвати шлюб між нею, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що зареєстрований виконавчим комітетом Насташівської сільської ради Рокитнянського району Київської області, 14.06.2014 р.;
3. Після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_1 »;
4. Після розірвання шлюбу дітей - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишити жити з нею;
5. Розглянути справу за її відсутності. Про результати розгляду справи просить повідомити її письмово.
Свої позовні вимоги позивач ОСОБА_1 в прохальній частині позовної заяви обгрунтовує наступними фактичними обставинами, та нормами права.
14 червня 2014 року між нею та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб Виконавчим комітетом Насташівської сільської ради Рокитнянського району Київської області про що 14 червня 2014 року складено відповідний актовий запис № 1 та видано свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 .
Від цього шлюбу у них народилося двоє дітей: син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 , що видане відділом ДРАЦС Рокитнянського РУЮ у Київській області 19.09.2014 р., актовий запис № 120) та дочка - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_3 ), що видане Рокитнянським районним відділом ДРАЦС ГТУЮ у Київській області 20.02.2018 р., актовий запис № 40.
Діти на даний момент зареєстровані та проживають разом з нею, за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою, виданою виконкомом Насташівської сільської ради Рокитнянського району, Київської області.
Останнім часом стосунки між нею та її чоловіком розладилися, сімейне життя стало неможливим, в зв'язку з різними поглядами на життя та на виховання дітей. Крім того, чоловік зловживає алкоголем, через це у нас постійно виникають сварки. Також останнім часом чоловік міг кілька днів не з'являтися додому, місце перебування його в ці дні було невідомим.
З березня 2020 року вони з відповідачем не проживають разом, шлюбних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть.
Переконана, шо примирення та подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе і суперечитиме її інтересам, що мають істотне значення. Між ними досягнуто згоди, шо діти після розірвання шлюбу будуть надалі проживати з нею.
Відповідач не проти розірвання шлюбу, так як фактично проживає з іншою жінкою.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно зі ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
За ст. 110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (ч. 2 ст. 112 СК України).
Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Після розірвання шлюбу вона хочу залишити собі прізвище чоловіка - " ОСОБА_1 ".
Зазначені нею обставини підтверджуються доданими до позовної заяви документами.
На підставі викладеного та у відповідності до ст.ст. 3, 105, 110, 112-115 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 19, 28, 84, 174-177, 274 ЦПК України, - позивач просить суд винести рішення, на підставі якого задовольнити позовні вимоги, викладені в прохальній частині позовної заяви.
16.06.2020 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних Положень ЦПК України для розгляду даної справи по суті був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В.
29.07.2020 року Кагарлицьким районним судом на підставі ст.ст. 175, 177, 185, 187, 258, 260 ЦПК України винесено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено справу до слухання в загальному позовному порядку, призначено підготовче судове засідання на 11 год. 00 хв. 06.10.2020 року.
29.07.2020 року Кагарлицьким районним судом Київської області на підставі ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 136 ЦПК України винесено ухвалу, згідно з якою позивача ОСОБА_1 звільнено від від сплати судового збору.
06.10.2020 року проведення підготовчого судового засідання відкладено на 12 год. 00 хв. 29.10.2020 року в зв'язку з неявкеою відповідача ОСОБА_2 .
В підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 29.10.2020 року, позивачка ОСОБА_1 позов уточнила, та просила виключити з прохальної частини позовної заяви п. 4, який стосується вирішення питання про місце проживання малолітніх дітей, так як зазначила, що між нею та відповідачем досягнуто згоди щодо місця проживання малолітніх дітей, - вони залишаються проживати з нею.
В решті позов, - підтримала, просила суд призначити справу до основного слухання.
Категорично заперечувала проти надання терміну на примирення в зв'язку з обставинами, які викладені в мотивувальній частині її позовної заяви.
В підготовче судове засідання, яке відбулося 29.10.2020 року, відповідач ОСОБА_2 не з'явився, хоча повідомлявся судом належним чином про день, час та місце слухання справи.
Відповідач не надіслав на адресу Кагарлицького районного суду відзив на позовну заяву в строки, які вказані в резолютивній частині ухвали про відкриття провадження, не надіслав на адресу суд заяв про відкладення проведення підготовчого судового засідання, про слухання справи у його відсутність.
Відповідно, неявку відповідача ОСОБА_2 в підготовче судове засідання, яке відбулося 29.10.2020 року, - суд визнає неповажною, та, відповідно, - такою, яка не перешкоджала проведенню підготовчого судового засідання.
29.10.2020 року Кагарлицьким районним судом проведено підготовче судове засідання без участі відповідача, по результатам проведеного підготовчого судового засідання судом на підставі п. 3 ч. 2 ст. 200 ЦПК України винесено процесуальну (без видалення до нарадчої кімнати) ухвалу, на підставі якої закрито підготовче провадження, та призначено справу до судового розгляду по суті на 17 год. 00 хв. 10.11.2020 року.
10.11.2020 року проведення судового засідання відкладено на 09 год. 00 хв. 08.12.2020 року в зв'язку з неявкою сторін.
В судове засідання, яке відбулося 08.12.2020 року, позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, проте, на адресу Кагарлицького районного суду надійшла письмова заява позивача, в якій вона просить суд слухати справу без її участі, позов підтримує в повному обсязі.
В судове засідання, яке відбулося 08.12.2020 року, відповідач ОСОБА_2 не з'явився, хоча повідомлявся судом належним чином про день, час та місце слухання справи, не надіслав на адресу суду письмової заяви про відкладення слухання справи, чи про слухання справи у його відсутність.
Відповідно, неявку відповідача ОСОБА_2 в судове засідання, якее відбулося 08.12.2020 року, - суд визнає неповажною, та, відповідно, такою, яка не перешкоджає слуханню справи по суті, та є підставою для винесення заочного рішення.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу без участі осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів, та вимоги, викладені в прохальній частині уточненої позовної заяви задовольнити, - шляхом винесення заочного рішення, як окремого процесуального документу, з постановленням в нарадчій кімнаті, обґрунтовуючи своє рішення наступним.
Що стосується винесення заочного рішення, то, відповідно, враховуючи вищевикладені обставини судом винесено ухвалу про проведення заочного розгляду справи на підставі Глави 11 ЦПК - «Заочний розгляд справи».
Згідно ст. 280 ЦПК України, - умови заочного розгляду справи:
1 Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
- відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
- відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
- відповідач не подав відзив;
- позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
У разі зміни позивачем предмета або підстави позову, зміни розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача.
В письмовій заяві позивачка ОСОБА_1 не заперечувала проти заочного розгляду справи, та, відповідно, винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 повідомлявся судом належним чином про день, час та місце слухання справи, проте, в судове засідання не з'явився чотири рази поспіль.
Відповідач не надіслав на адресу суду письмову заяву про неможливість прибуття в судове засідання, не повідомив про причини своєї неявки, не подав відзив на позовну заяву, в строки, які вказані в резолютивній частині ухвали суду про відкриття провадження, не надіслав заяви про слухання справи у його відсутність, відповідно, його неявку в судове засідання суд визнає як таку, яка є неповажною, та такою, яка не перешкоджає розгляду справи по суті без участі відповідача, та, відповідно, - такою, яка дає змогу винести заочне рішення.
Згідно ст. 281 ЦПК України, - порядок заочного розгляду справи:
1. Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу.
2. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно ст. 282 ЦПК України, - форма і зміст заочного рішення:
1. За формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.
Згідно ст. 283 ЦПК України, - повідомлення про заочне рішення:
1. Відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.
Згідно ч. 5 ст. 272 ЦПК України, вручення судового рішення:
- учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Підсудність.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров 'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, - з довідки, яка видана 20.07.2020 року відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області, відповідач по справі, - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно, враховуючи місце реєстрації та проживання відповідача ОСОБА_2 та враховуючи положення ч. 1 ст. 27 ЦПК України, дана справа підсудна Кагарлицькому районному суду Київської області, - як суду першої інстанції загальної юрисдикції.
Фактичні обставини справи, встановлені судом в судовому засіданні.
Позивачем по справі є фізична особа - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка с. Насташка Рокитнянського району Київської області, Україна, громадянка України, паспорт громадянки України № НОМЕР_4 , виданий 19.11.2019 року органом 3242, РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідачем по даній справі є фізична особа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець село Великі Пріцьки Кагарлицького району Київської області, Україна, громадянин України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 , виданий 19 лютого 2010 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Спір між сторонами виник щодо шлюбу, зокрема, щодо його розірвання за наступних обставин.
14 червня 2014 року позивачка ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 .
Даний факт підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , яке видане 14 червня 2014 року виконавчим комітетом Насташівськолї сільської ради Рокитнянського району Київської області, в якому зазначено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець село Великі Пріцьки Кагарлицького району Київської області, Україна, громадянин України, та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка село Насташка Рокитнянського району Київської області, Україна, громадянка України, зареєстрували шлюб 14 червня 2014 року, про що 14 червня 2014 року складено відповідний актовий запис за № 1..
Прізвище після державної реєстрації шлюбу:
Чоловіка - ОСОБА_2 .
Дружини - ОСОБА_1 .
Від спільного шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей, - ОСОБА_4 , 2014 року народження, та ОСОБА_5 , 2018 року.
Даний факт підтверджується свідоцтвами про народження:
- серії НОМЕР_2 , видане 19 вересня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рокитнянського районного управління юстиції у Київській області, де зазначено, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Рокитне Рокитнянського району Київської області, про що 19 вересня 2014 року складено відповідний актовий запис за № 120.
В графі «Батьки» зазначені:
Батько - ОСОБА_2 , - відповідач по справі.
Мати - ОСОБА_1 , - позивачка по справі;
- серії НОМЕР_3 , видане 20 лютого 2018 року Рокитнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, в якому зазначено, що ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Рокитне Рокитнянського району Київської області, про що 20 лютого 2018 року складено відповідний актовий запис за № 40.
В графі «Батьки» зазначені:
Батько - ОСОБА_2 , - відповідач по справі.
Мати - ОСОБА_1 , - позивачка по справі;
Обставини справи, що характеризують обставини сімейного життя сторін.
Як встановлено судом під час судового засідання з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 не проживають спільно, як одна сім'я, - більше 10 - ти місяців, окрім того, ще на час спільного проживання між сторонами в них на протязі тривалого часу існували усталені неприязні відносини, що слугувало виникненню сварок між сторонами, що лише сприяло погіршенню відносин між подружжям.
Також, як вбачається з матеріалів справи, відповідач зловживає алкогольними напоями, допустив подружню зраду, що, звісно ж, - сприяло розірванюю шлюбно - сімейних відносин між сторонами.
Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 проживають на різних житлових площах, в різних населених пунктах, відповідно, - практично не спілкуються між собою, відповідно, спільного сімейного життя не мають, спільного бюджету не мають, більше того, - взагалі не спілкуються між собою.
Майнових спорів між сторонами немає.
Спору між сторонами щодо визначення місця проживання малолітніх дітей у сторін немає, - вони залишаються проживати з матір'ю, - позивачкою по справі.
Відповідно, як вбачається з матеріалів справи, які встановлені судом в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 категорично наполягає на розірванні шлюбу, категорично не бажає продовжувати шлюбно - сімейні відносини з відповідачем ОСОБА_2 , категорично бажає не тільки фактичного припинення шлюбу ( що вже є здійсненим фактом на протязі більше 10 місяців), а й юридичного припинення шлюбу, так як продовження юридичного існування такого шлюбу суперечить її інтересам, та інтересам малолітніх дітей.
Що стосується відповідача ОСОБА_2 , то він проігнорував судові засідання по даній справі, відповідно, суд вважає, що відповідач не намагається здійснити будь - яких дій для збереження сім'ї, що, в свою чергу, - слугує для суду обставиною, яка свідчить про той факт, що відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу, та свідомо допускає його розірвання.
Враховуючи категоричну позицію як позивача, так і позицію відповідача, які спрямовані на розірвання шлюбу, та враховуючи фактичні обставини справи, які судом викладено вище, суд вважає, що в даному випадку примирення між сторонами є неможливим, оскільки надання сторонам строку на примирення, на думку суду, - є безперспективним, та таким, який тільки посилить негативне відношення сторін один до одного, та надання такого терміну на примирення буде шкодити як інтересам позивача, так і відповідача, а також інтересам малолітніх дітей, так як суд вважає, що споглядання дітьми постійних сварок між батьками негативно впливає на психологічний розвиток цих дітей.
Що ж стосується застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даного спору, то суд при винесенні рішення керувався наступним.
Норми Конституції України.
Згідно ст. 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є не відчужуваними та непорушними.
Згідно ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Слід зазначити, що ч. 1 ст. 51 Конституції України закріплює принципове положення, за яким шлюб як сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану, набуває юридичної сили за умови, що він грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Це положення повністю відтворено в ч. 1 ст. 24 С К України.
Слід також зазначити, що згода не може вважатися вільною, коли вона дається під впливом фізичного чи психічного насильства з боку інших осіб.
Відповідно, як вбачається з обставин, встановлених судом в судовому засіданні, відсутня згода на продовження існування даного шлюбу як позивача ОСОБА_1 , - в зв'язку з тим, що в сторін різне ставлення до подружніх обов'язків, різні характери та різні погляди на життя, різне ставлення до виховання дітей, так опосередкована згода відповідача ОСОБА_2 на розірвання шлюбу, що, на думку суду, є достатніми підставами для розірвання такого шлюбу, так як, на думку суду, - продовження існування даного шлюбу суперечить як інтересам позивача, так і інтересам відповідача, а також інтересам малолітніх дітей.
Норми галузевого права, - норми СК України.
Згідно абз. 3 ч. 2 ст. 1 СК України регулювання сімейних відносин здійснюється з метою побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки.
Як встановлено судом в даному випадку між сторонами тривалий час, - більше 10 - ти місяців відсутні почуття взаємної поваги та любові, підтримки, даний шлюб існує лише формально на протязі вже більше 1 року, - завдяки його державній реєстрації, хоча фактичних - шлюбно - сімейних відносин немає понад розумні строки, відсутнє поняття сім'ї як в розумінні норм СК України, так і в розумінні норм звичаєвого права, яке, також, на думку суду повинно враховуватися в справах даної категорії, так як воно основане на загальнолюдських поняттях, що стосуються сім'ї, напроти, між сторонами існують відносини, які унеможливлюють існування сім'ї між сторонами, (існування у відповідача фактично іншої сім'ї), та дані негативні відносини з часом, зважаючи на окреме проживання сторін на різних житлових площах, - лише посилюються.
Згідно ч. 3 ст. 2 СК України Сімейний Кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та (або) майнові відносини між подружжям.
Згідно ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Як судом вказано вище, під час слухання справи встановлено, що, зглядаючись на обставини проживання сторін, їхнє спільне проживання не утворює поняття «сім'я» в розумінні положень СК України, так як судом вже зазначалося вище, сторони по справі поза розумним строком, - більше 1 - го року не проживають як чоловік та жінка, у позивача ОСОБА_1 відсутнє бажання підтримувати будь - які відносини з відповідачем ОСОБА_2 , що є обопільним, в сторін відсутній спільний побут, спільний бюджет, тощо.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 18 СК України суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін. Способом захисту сімейних прав та інтересів є припинення правовідношення.
Отже, припинення правовідношення, - антипод встановлення правовідношення, який має випадки, коли інтересам особи, права якої порушені значною мірою, відповідає саме припинення існуючого сімейного правовідношення.
Згідно ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Щодо відсутності згоди сторін на продовження шлюбу судом вказано вище, при обгрунтуванні застосування положень ст. 51 Конституції України до даного спору.
Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає положенню ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Аасамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно якої чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь - яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються. При дослідженні судом фактичних взаємин між сторонами дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що подальше спільне життя чоловіка та дружини та збереження шлюбу буде суперечити як інтересам чоловіка, так і інтересам дружини, так і інтересам малолітніх дітей.
Суд задовольняє позовні вимоги позивача про розірвання шлюбу, оскільки побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки, як це зазначено в абз. 3 ч. 2 ст. 1 СК України, чого в даному шлюбі, на думку суду, немає, причому, - з обох сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Отже, шлюб може бути припинено шляхом його розірвання за життя подружжя внаслідок волевиявлення обох або одного з них у суді або в органах РАЦСу. Відповідно, згідно з законом розірвання шлюбу має місце у випадках, коли подружжя або один із них вважають, що подальше спільне проживання та збереження шлюбу не можливе і бажають його розірвати.
Можливість припинення шлюбу на підставі волевиявлення одного або обох подружжя є проявом принципу свободи шлюбу і рівності подружжя, відповідно, припинення шлюбу внаслідок його розірвання має суб'єктивну підставу, яку судом слід ретельно дослідити в судовому засіданні, з метою недопущення безпідставного розірвання шлюбу, застосування можливих засобів для збереження сім'ї, як основи суспільства.
Для розірвання шлюбу потрібна воля подружжя або одного із них, спрямована на юридичне закріплення відсутності шлюбу між сторонами.
Суд наголошує, що в даному випадку має місце як пряма, визначена воля позивача на розірвання шлюбу, яка має вираз у позовній заяві та у письмовій заяві, яка надійшла до суду, та в позиції позивача в судовому засіданні, так і не пряма, опосередкована воля на припинення шлюбу у відповідача ОСОБА_2 , який байдуже відноситься до розгляду даної справи в суді.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Слід зазначити, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'ялений одним із подружжя у будь - який час, окрім того, одностороннє подання позовної заяви про розірвання шлюбу виникає у випадках, коли один із подружжя ініціює розірвання шлюбу, а другий вважає за можливе збереження сімейних стосунків або просто ухиляється від подачі спільної заяви до суду або від розірвання шлюбу в органах ДРАЦС.
Відповідно до ч. 1 ст. 112 Сімейного кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Як вказано судом вище, сторони фактично не підтримують шлюбно - сімейних відносин тривалий час, - більше 1 - го року, спорів майнового спору між сторонами немає, спору шодо проживання спільних малолітніх дітей немає, - вони залишаються проживати з матір'ю, - позивачем по справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
При застосуванні положень ст. 112 СК України суд змушений надавати приорітет інтересам другого з подружжя, який наполягає на розірванні шлюбу на шкоду інтересам другого з подружжя.
Так, судом встановлено, що існування даного шлюбу суперечить як інтересам позивача, так і інтересам відповідача, а також інтересам малолітніх дітей.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» при розгляді справ, які виникають у зв'язку з укладенням, припиненням шлюбу, а також з інших сімейних відносин, необхідно виходити з положень Конституції України, норм Сімейного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Закону України від 23 червня 2005 р. N 2709-ІУ «Про міжнародне приватне право» та інших нормативно-правових актів, що регулюють сімейні відносини.
Що стосується прізвища, яке буде мати позивач після розірвання шлюбу, то суд приходить до висновку щодо задоволення письмового клопотання позивачки щодо залишення їй після розірвання шлюбу прізвища, яке вона отримала після реєстрації шлюбу, з огляду на наступне.
Так, згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Окрім того, суд зазначає, що вирішення даного питання цілком та повністю лежить на юридичній відповідальності позивачки ОСОБА_1 , - з огляду на положення ч. 4 ст. 12 ЦПК України.
Згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням процесуальних дій.
Так, дійсно, згідно ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Суд приймає рішення про залишення відповідачу прізвища, яке вона отримала після реєстрації шлюбу, - « ОСОБА_1 », причому, суд зазначає, що в даному випадку вибір прізвища після розірвання шлюбу є виключним правом лише позивача, як це передбачено нормою сімейного права, зокрема, - положенням ст. 113 СК України, так як під час вирішення даного питання думка відповідача ОСОБА_2 , - судом не враховується.
Що стосується порядку та способу виконання даного рішення, то згідно ч. 2 ст. 115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовиму записі про шлюб.
Згідно ч. 3 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно, суд з урахуванням вищевикладеного та вимог ст. 264 ЦПК України приходить до наступного висновку:
- обставини, якими обґрунтовувала позовну заяву позивач ОСОБА_1 , - мали місце;
- із встановлених обставин випливають сімейні правовідносини, - особисті немайнові відносини між подружжям, які регулюються нормами СК України, що закріплено, зокрема, в ч. 1 ст. 2 СК України;
- до встановлених правовідносин підлягають до застосування, зокрема, наступні норми права, - ст.ст. 21, 51 Конституції України, абз. 3 ч. 2 ст. 1, ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 3, п. 3 ч. 2 ст. 18, ч. 1 ст. 110, ст. 112, 113 Сімейного кодексу України, ч. 1 ст. 3, ст.. 4, 88, 107, 118, 119, 120, 215, 218, ч. 1 ст. 224 ЦПК України, п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»;
- зважаючи на встановлені фактичні обставини справи, позов підлягає до задоволення;
- судові витрати слід стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь держави, так як позивачка ОСОБА_1 була звільнена від сплати судового збору на підставі ухвали суду з урахуванням її майнового стану;
- підстав до допущення судового рішення до негайного виконання на підставі положень ст. 367 ЦПК України, - судом не вбачаються;
- заходи забезпечення позову в даному цивільному провадженні не застосовувалися.
Відповідно, даний шлюб на думку суду має лише формальний характер, при його фактичному розпаді протягом тривалого часу, зважаючи на обставини справи, примирення між стронами не можливе, продовження існування даного шлюбу суперечить інтересам позивача та інтересам відповідача, та інтересам малолітніх дітей, а тому має бути розірваний на підставі рішення суду.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 21, 51 Конституції України, абз. 3 ч. 2 ст. 1, ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 3, п. 3 ч. 2 ст. 18, ч. 1 ст. 110, ст. 112, 113, ч. 2 ст. 115 Сімейного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 3, ч. 1 ст. 4, ст. 5, ч. 1 ст. 19, ч. 1 ст. 23, ст. 29, ч.ч. 1, 3 ст. 133, ч.ч. 1, 2 ст. 144, ст. 280 - 283, п. 2 ч. 1 ст. 258, 259, 263, 263, 265, 268, ЦПК України, п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 14 червня 2014 року виконавчим комітетом Насташівської сільської ради Рокитнянського району Київської області між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцем село Великі Пріцьки Кагарлицького району Київської області, Україна, громадянином України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 , виданий 19 лютого 2010 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженкою с. Насташка Рокитнянського району Київської області, Україна, громадянкою України, паспорт громадянки України № НОМЕР_4 , виданий 19.11.2019 року органом 3242, РНОКПП НОМЕР_5 , свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , яке видане 14 червня 2014 року виконавчим комітетом Насташівської сільської ради Рокитнянського району Київської області, актовий запис за № 1 від 14 червня 2014 року, - розірвати.
Після вступу рішення в законну силу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженці с. Насташка Рокитнянського району Київської області, Україна, громадянці України, паспорт громадянки України № НОМЕР_4 , виданий 19.11.2019 року органом 3242, РНОКПП НОМЕР_5 , залишити прізвище, яке вона отримала внаслідок реєстрації шлюбу, - « ОСОБА_1 ».
Встановити порядок виконання рішення, відповідно до якого воно після набрання законної сили є підставою для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб про його розірвання органом державної реєстрації актів цивільного стану (відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», ч. 2 ст. 115 СК України).
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця село Великі Пріцьки Кагарлицького району Київської області, Україна, громадянина України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 , виданий 19 лютого 2010 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави кошти всумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. судових витрат у виді судового збору.
Рішення може бути оскаржене на умовах та в порядку, який передбачено ст. 284 ЦПК України.
Згідно ст. 284 ЦПК України:
- заочне рішення може буте переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
- заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
- строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
На підставі ч. 5 ст. 272 ЦПК України надіслати копію даного рішення сторонам по справі протягом двох днів з дня його складення.
Суддя: Закаблук О.В.