Справа № 368/1310/20
Провадження № 2/368/642/20
іменем України
"07" грудня 2020 р. Кагарлицький районний суд Київської області
В складі:
Головуючий: суддя Закаблук О.В.
При секретарі: Балацька В.В.
- розглянувши заяву про самовідвід судді Кагарлицького районного суду Київської області Закаблука Олександра Володимировича в цивільній справі № 368/1310/20, провадження № 2/368/642/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Моторного (транспортне) страхового бюро України про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, суд, -
04.12.2020 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Моторного (транспортне) страхового бюро України про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.
04.12.2020 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних Положень ЦПК України для слухання даної справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В.
07.12.2020 року суддею Закаблуком О.В. подано самовідвід по даній справі, в якій він, як підставу для самовідводу, вказує наступне:
Так, відповідачем по даній справі є ОСОБА_2 , яка є колишньою дружиною його рідного брата, - ОСОБА_3 , що, на його думку, - може викликати сумнів у його неупередженості як у позивача по даній справі, - ОСОБА_1 , так і у відповідача ОСОБА_2 .
Враховуючи вищевикладені факти ним заявляється самовідвід на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.
Так, згідно п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу без участі осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалити рішення у виді ухвали про задоволення заяви головуючого судді Закаблука О.В. про самовідвід на підставі наявних у справі доказів, обґрунтовуючи своє рішення наступним.
Суд вважає, що підстави, викладені в заяві судді про самовідвід є обгрунтованими та мають місце, що є підставою для застосування наступних норм процесуального права.
Згідно ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Згідно ч. 1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Згідно ч. 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить до висновку про його обгрунтованість.
Згідно ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. 3а ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом пи тання про відвід судді.
Згідно ч. 9 ст. 40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Згідно ч. 11 ст. 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Згідно ч. 1 ст. 41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноос бово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.
Згідно ч. 8 ст. 40 КК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи (ч. 8 ст. 40 ЦПК України).
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України, гарантується кожному право на справедливий судовий розгляд при вирішенні питання щодо цивільних прав та обов'язків.
Визначення в Конвенції цього принципу правосуддя грунтується на двох аспектах:
1) чи є суд безстороннім у суб'єктивному плані, тобто чи відсутня особиста упередженість суддів;
2) чи наявні в об'єктивному плані достатні зовнішні ознаки безсторонності, які виключали б будь-які обґрунтовані сумніви з цього питання.
Під час провадження у справі та її вирішення ні у кого не повинно бути сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді. Якщо є обґрунтовані підстави вважати, що суддя не буде безстороннім, цей суддя має бути усунутий від розгляду справи. У стороннього спостерігача не повинно бути сумнівів в об'єктивності здійснення суддею правосуддя.
Згідно практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі "Білуга проти України", від 28.10.1998 року у справі "Ветштайн проти Швейцарії", тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Вимога «безсторонності», згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко і Мартенко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з'ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь - якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.
Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обовязком судді.
Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процессу.
Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді останній заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно, обставини, викладені у заяві про самовідвід, дійсно можуть викликати сумніви у неупередженості та об'єктивності судді Закаблука О.В. в цій справі, відтак, - заявлений самовідвід є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Отже, з метою забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у безсторонності суду, та з метою запобігання безпідставних звинувачень з боку учасників процесу щодо необ'єктивності та упередженості в розгляді вказаної справи, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про самовідвід судді Закаблука О.В. в даній цивільній справі.
Згідно ч. 1 ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 36, 39, 40, п. 1 ч. 1 ст. 258, 259, 260, ч. 1 ст. 261, 263, 268 ЦПК України, суд, -
Заяву про самовідвід судді Кагарлицького районного суду Київської області Закаблука Олександра Володимировича в цивільній справі № 368/1310/20, провадження № 2/368/642/20, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Моторного (транспортне) страхового бюро України про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, - задовольнити.
Відвести суддю Кагарлицького районного суду Київської області Закаблука Олександра Володимировича від розгляду цивільної справи № 368/1310/20, провадження № 2/368/642/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Моторного (транспортне) страхового бюро України про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.
Справу № 368/1310/20, провадження № 2/368/642/20, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Моторного (транспортне) страхового бюро України про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, - направити до канцелярії Кагарлицького районного суду Київської області для визначення іншого судді для слухання справи, в порядку, передбаченому п. 15.4) Перехідних Положень ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення на підставі ч. 1 ст. 261 ЦПК України.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає на підставі ч. 1 ст. 353 ЦПК України.
Згідно ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: О.В. Закаблук