Рішення від 03.12.2020 по справі 906/1318/19

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/1318/19 (274/1024/20 )

Господарський суд Житомирської області у складі судді Костриці О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №274/1024/20 за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (м. Житомир) про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати у розмірі 19175,10 грн, середнього заробітку за час затримки заробітної плати в межах справи №906/1318/19 про банкрутство Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (м.Житомир),

за участю учасників судового процесу:

від позивача: не з'явився,-

від відповідача: не з'явилися,-

ОСОБА_1 ( далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області з позовною заявою до Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", відповідач, боржник) про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати у розмірі 19175,10грн, без відрахування всіх встановлених законодавством податків і платежів, середнього заробітку за час затримки заробітної плати у сумі 97 658,96 грн, з відрахуванням всіх встановлених законодавством податків і платежів та з донарахуванням середнього заробітку на день винесення судом рішення у справі (т. 1 а.с. 1-5).

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22.05.2020 постановлено передати Господарському суду Житомирської області матеріали цивільної справи № 274/1024/20 за позовом ОСОБА_1 до ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" про стягнення невиплаченої заробітної плати на час звільнення та стягнення середнього заробітку за весь час затримки заробітної плати (т. 1 а.с. 52-53).

17.06.2020 до господарського суду надійшов супровідний лист Бердичівського міськрайонного суду від 12.06.2020 № 274/11024/2014572/20-вих з доданою справою № 274/1024/20 за позовом ОСОБА_1 до ДП "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, середнього заробітку за час затримки заробітної плати, яку ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 22.05.2020 постановлено передати Господарському суду Житомирської області.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.06.2020 вищевказану справу за позовом ОСОБА_1 розподілено судді ОСОБА_2 .

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Житомирської області від 17.06.2020 № 82/2020, у зв'язку з тим, що суддя Костриця О.О., у провадженні якого перебуває справа № 906/1318/19, перебуває у відпустці, призначено повторний автоматичний розподіл вказаної справи за позовом ОСОБА_1 .

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2020, справу за позовом ОСОБА_1 до ДП "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, середнього заробітку за час затримки заробітної плати розподілено судді ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 18.06.2020 суддею ОСОБА_3 відкладено вирішення питання відносно прийняття до свого провадження справи № 274/1024/20 за позовом ОСОБА_1 до ДП "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, середнього заробітку за час затримки заробітної плати до повернення матеріалів справи №906/1318/19 про банкрутство ДП "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Господарського суду Житомирської області.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Житомирської області від 22.06.2020, у зв'язку з виходом із відпустки судді ОСОБА_2 , в провадженні якого перебуває справа №906/1318/19 про банкрутство ДП "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", справу №906/1318/19 (274/1024/20) передано для подальшого розгляду судді Костриці О.О.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 23.06.2020 відкладено вирішення питання відносно прийняття до свого провадження справи № 274/1024/20 за позовом ОСОБА_1 до ДП "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, середнього заробітку за час затримки заробітної плати до повернення матеріалів справи №906/1318/19 про банкрутство ДП "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Господарського суду Житомирської області.

Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 17.06.2020 апеляційну скаргу ДП "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 05.03.2020 у справі №906/1318/19 залишено без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду залишено без змін.

01.07.2020 до Господарського суду Житомирської області повернулися матеріали справи №906/1318/19 про банкрутство ДП "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

Ухвалою господарського суду від 10.07.2020 (суддя Костриця О.О.) прийнято до свого провадження справу №274/1024/20 за позовом ОСОБА_1 до ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, середнього заробітку за час затримки заробітної плати в межах справи № 906/1318/19 за заявами Виробничо-комерційної фірми "Урарту" та Приватного підприємства "Автомагістраль" до ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" про банкрутство; вирішено перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №274/1024/20 за правилами загального позовного провадження.

07.09.2020 до господарського суду надійшла заява ОСОБА_1 від 07.09.2020 про долучення до матеріалів справи документів з додатками (т.2 а.с.29-33).

01.10.2020 до господарського суду надійшов відзив ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" від 30.09.2020 (т.2 а.с.36) за № 500 у якому повідомлено про визнання вимог позивача частково на суму 19 175,10 грн матеріальної допомоги з наступних підстав.

ОСОБА_1 звільнено з посади провідного бухгалтера філії "Бердичівська ДЕД" 26.09.2018 за власним бажанням. У грудні 2018 року з позивачкою проведено остаточний розрахунок.

Разом з тим, у листопаді 2018 році ОСОБА_1 нараховано матеріальну допомогу на соціально-побутові потреби, а не у зв'язку з виходом на пенсію. Надана матеріальна допомога не входить до структури заробітної плати, так як була нарахована після звільнення.

Оскільки матеріальна допомога на соціально-побутові потреби нарахована позивачу не в період роботи на підприємстві та не є заробітною платою, то за її несвоєчасну виплату не можуть застосовуватись норми статей 116 та 117 Кодексу законів про працю України та нараховуватись середній заробіток.

Відповідачем також зазначено, що надані позивачем копії документів містять підписи начальника філії "Бердичівська ДЕД" ОСОБА_4 , які є різними, у зв'язку з чим повідомлено про можливе заявлення клопотання про проведення почеркознавчої експертизи.

Профспілковим комітетом відповідача питання надання позивачу виплати при виході на пенсію не розглядалося.

Ухвалою суду від 01.10.2020, серед іншого, продовжено строк підготовчого провадження; відкладено підготовче засідання на "22" жовтня 2020 року о 12:00 год.

07.10.2020 до суду від позивача надійшли уточнення до заяви, які фактично є письмовими поясненнями по справі (т.2 а.с.56).

15.10.2020 до господарського суду надійшла заява ОСОБА_1 про долучення до матеріалів справи документів з додатками (т.2 а.с.67-71).

19.10.2020 на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надійшов супровідний лист про направлення індивідуальних відомостей про застраховану особу на ОСОБА_1 з реєстру застрахованих осіб (форма ОК-5), що додається, за 1998-2020 роки (т.2 а.с.73-76).

Ухвалою господарського суду від 22.10.2020 продовжено строк підготовчого провадження. Відкладено підготовче засідання на "10" листопада 2020 року о 12:00 год.

10.11.2020 на адресу суду від ДП "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" надійшов супровідний лист з доданою копією колективного договору на 2018-2020 роки ДП "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" з додатками та довідкою вих.№120 від 06.11.2020 (т.2 а.с.82-112).

Ухвалою господарського суду від 10.11.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу №274/1024/20 за позовом ОСОБА_1 до ДП "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (м. Житомир) про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати у розмірі 19175,10 грн, без відрахування всіх встановлених законодавством податків і платежів, середнього заробітку за час затримки заробітної плати у сумі 97 658,96 грн, з відрахуванням всіх встановлених законодавством податків і платежів та з донарахуванням середнього заробітку на день винесення судом рішення у справі до судового розгляду по суті, в межах справи №906/1318/19; призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 03.12.2020 о 11:20 год (т. 2 а.с.113-114).

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце судового засідання повідомлені своєчасно та відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Згідно з частиною 1 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Житомирської області, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати.

Частиною 1 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. В силу приписів частини 2 вказаної статті господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник.

Таким чином, з огляду на те, що ухвалою Господарського суду Житомирської області від 05.03.2020, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", позовна заява ОСОБА_1 підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження у межах справи № 906/1318/19 про банкрутство ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України".

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 працювала бухгалтером філії Бердичівської ДЕД" ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України".

Наказом філії Бердичівської ДЕД" ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" від 26.09.2018 № 98 звільнено ОСОБА_1 за власним бажанням (у зв'язку з виходом на пенсію) на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) (т. 2 а.с.13).

ОСОБА_1 була ознайомлена з наказом від 26.09.2018 № 98, що підтверджується її підписом на даному наказі та не оспорено сторонами.

Також, запис про звільнення 26.09.2018 ОСОБА_1 з роботи здійснено у трудовій книзі позивача (т. 1 а.с. 26-29).

Позивач зазначає, про наявність нарахованої їй відповідачем, але не виплаченої заробітної плати в розмірі 19 175,10 грн, яка складається із матеріальної допомоги в зв'язку з виходом на пенсію.

Відповідно до довідки філії Бердичівської ДЕД" ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" №377 від 27.09.2019 станом на 01.10.2019 заборгованість відповідача перед позивачем становить 19 175,10 грн (т. 1 а.с. 17).

З огляду на не проведення ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" розрахунку заборгованості після звільнення ОСОБА_1 , позивач звернулась до господарського суду з заявою про стягнення з ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" заборгованості з виплати заробітної плати у розмірі 19175,10 грн, без відрахування всіх встановлених законодавством податків і платежів, середнього заробітку за час затримки заробітної плати у сумі 97 658,96 грн, з відрахуванням всіх встановлених законодавством податків і платежів та з донарахуванням середнього заробітку на день винесення судом рішення у справі.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з такого.

Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Так, згідно зі статтею 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами у сфері державного і договірного регулювання оплати праці, визначено Законом України "Про оплату праці".

Відповідно до частини 5 статті 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Частиною 6 статті 24 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Отже, держава гарантувала та захистила законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю.

Згідно з приписами статті 47 КЗпП України роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме, в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівникам вимоги про розрахунок. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За змістом статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до частини першої статті 94 КЗпП заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Відповідно до довідки філії Бердичівської ДЕД" ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" №377 від 27.09.2019 у листопаді 2018 позивачу була нарахована матеріальна допомога в зв'язку з виходом на пенсію в сумі 23820,00 грн, в тому числі податки 4644,90 грн. Станом на 01.10.2019 заборгованість відповідача перед позивачем становить 19 175,10 грн (т. 1 а.с. 17).

Відповідачем факт наявності заборгованості перед позивачем на суму 19 175,10грн також визнано повністю у відзиві на позовні заяву (т. 2 а.с. 36).

Відповідно до положень п.25 Колективного договору ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" 2018-2020 роки (який діяв на час звільнення позивача) (т.2 а.с.83-94) працівникам при виході на пенсію по досягненню пенсійного віку (у разі звільнення, незалежно від віку працівника), які своєю сумлінною працею зробили значний внесок в розвиток підприємства і заслужили повагу в колективі, виплачується одноразова грошова допомога у розмірі одного посадового окладу (місячної тарифної ставки) за кожні 5 років, відпрацьовані в дорожній галузі України, розмір допомоги може бути визначений індивідуально (але не більше 5 посадових окладів). Стаж роботи для вищевказаної виплати враховується як і для виплати винагороди за вислугу років. Допомога працівникам при виході на пенсію по інвалідності (I та II групи), які не досягли пенсійного віку виплачується на тих самих умовах, що і для працівників пенсійного віку. Одноразова допомога нараховується за пропозицією профспілкового комітету.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про колективні договори і угоди", колективний договір, угода укладаються на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників та роботодавців.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 вказаного Закону, умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.

За таких обставин суд приходить до висновку, що на підставі п. 25 Колективного договору при звільненні позивачу належала до виплати одноразова грошова допомога.

З відзиву на позовну заяву відповідача, серед іншого вбачається, що відповідні виплати за п. 25 Колективного договору здійснюються лише за пропозицією профспілкового комітету.

Доводи відповідача про відсутність пропозиції профспілкового комітету щодо нарахування ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з виходом на пенсію відхиляються судом, оскільки з матеріалів справи, вбачається про вчинення відповідачем дій на її надання.

Таким чином, заборгованість ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" перед позивачем становить 19175,10 грн одноразової грошової допомоги.

За змістом ч. 2 ст. 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Статтею 2 Закону України "Про оплату праці", за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до Законів України "Про державну статистику" та "Про оплату праці" з урахуванням міжнародних рекомендацій у системі статистики оплати праці й стандартів Системи національних рахунків (СНР 93) розроблена Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 № 5 (далі - Інструкція).

Пунктом 1.3. Інструкції передбачено, що для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Перелік інших заохочувальних та компенсаційних виплат, які включають винагороди та премії, які мають одноразовий характер, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми, визначено пунктом 2.3 Інструкції.

Даний перелік не містить одноразову допомогу працівникам, які виходять на пенсію.

Разом з тим, пунктом 3.6. розділу 3 Інструкції визначено інші виплати, що н е н а л е ж а т ь д о ф о н д у о п л а т и п р а ц і, до яких належить одноразова допомога працівникам, які виходять на пенсію згідно з діючим законодавством та колективними договорами (включаючи грошову допомогу державним службовцям та науковим (науково-педагогічним) працівникам).

Крім того, згідно з п.2 розділу I Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 №1170, одноразова допомога працівникам, які виходять на пенсію згідно з чинним законодавством та колективними договорами (включаючи грошову допомогу державним службовцям та науковим (науково-педагогічним) працівникам), військовослужбовцям при звільненні з військової служби не є базою для нарахування та утримання єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 за формою ОК-5 (т.2 а.с.74-76), у листопаді 2018 року позивачу нараховано дохід в розмірі 23820,00 грн., за відрахуванням податків та зборів розмір доходу, який належить до виплати позивачу становить 19175,10 грн (4644,90 грн. - 18% ПДФО та 1,5% військовий збір).

З вищевикладених відомостей вбачається, що з отриманого у листопаді 2018 році доходу єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не утримувався.

З огляду на викладене, одноразова грошова допомога, у зв'язку з виходом ОСОБА_1 на пенсію за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою, тобто дана допомога не входить до структури заробітної плати.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оплату праці" працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (справа "Суханов та Ільченко проти України") "майно" може являти собою "існуюче майно" або засоби, включаючи "право вимоги" відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні "законне сподівання" / "правомірне очікування" стосовно ефективного здійснення права власності.

Судом встановлено, що позивач має відповідний стаж роботи на підприємстві, відтак ОСОБА_1 має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з виходом на пенсію. Сума допомоги з урахуванням довідки відповідача від 27.09.2019 №377 складає 19175,10 грн.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку що позовна вимога в частині стягнення з відповідача 19175,10 грн підлягає задоволенню.

Щодо стягнення суми середнього заробітку за час затримки розрахунку суд зазначає наступне.

У даній справи між сторонами по справі виник цивільно-правовий спір щодо обов'язку відповідача виплати колишньому працівнику ОСОБА_1 , одноразову грошову допомогу у зв'язку з виходом на пенсію, передбачену колективним договором.

Вимоги позивача про стягнення середнього заробітку з дня звільнення до дня винесення судового рішення задоволенню не підлягають, оскільки не ґрунтуються на законі. Допомога, що виплачується працівникові при звільненні у зв'язку з виходом на пенсію носить разових характер, як зазначалось вище не входить до складу заробітної плати та на неї не поширюються вимоги ст.117 КЗпП України.

Згідно з частинами 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача 19175,10 грн заборгованості є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами у справі та підлягать задоволенню. Вимога ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку є необґрунтованою у зв'язку з чим у її задоволенні слід відмовити.

Так як справляння і сплата податку на доходи фізичних осіб є обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі судові витрати відповідно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 20, 73 - 80, 86, 123, 129, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, статтями 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства,-

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Автомобільні дороги України" задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Автомобільні дороги України" (10003, м. Житомир, вул. Перемоги, 75, ідентифікаційний код 32008278) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) - 19175,10 грн заборгованості (без утримання податків та інших обов'язкових платежів) та 412,72грн судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 08.12.2020.

Суддя Костриця О.О.