Справа № 367/7873/20
Провадження по справі № 1-кп/367/968/2020
08 грудня 2020 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши в судовому засіданні в м. Ірпені Київської області, без проведення судового розгляду, за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадженні по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Снігурівка Миколаївської області, громадянина України, освіта вища, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,-
встановив:
24.11.2020 року приблизно о 06 год. 20 хв. (точний час не встановлений), ОСОБА_3 перебував у приміщенні під'їзду розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . В цей час в нього виник умисел на таємне викрадення велосипеду марки «ARDIS», який належав ОСОБА_4 .
Одразу після цього, ОСОБА_3 реалізуючи свій протиправний умисел, перебуваючи в тому ж місці та в той же час, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді майнової шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення за рахунок чужого майна, маючи вільний доступ до велосипеда, впевнившись, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає і він залишиться непоміченим, таємно викрав з приміщення під'їзду велосипед марки «ARDIS», який належав ОСОБА_4 .
В подальшому, ОСОБА_3 доводячи свій протиправний умисел до кінця, тримаючи при собі викрадений велосипед, покинув приміщення під'їзду та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_4 матеріального збитку на загальну суму 2 822 грн. 40 коп.
Законом № 2617-VIII внесено зміни до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року №2617-VIII (далі - Закон № 2617-VIII) зазначений закон набрав чинність.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 12 КК України (в редакції від 1 липня 2020 року) визначено, що кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.
Частиною 2 статті 12 КК України визначено, що кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
Санкцією ч. 1 статті 185 КК України передбачено застосування до винної особи покарання у вигляді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років.
З наведеного вбачається, що кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 є кримінальним проступком, відповідно до положень ч. 2 ст. 12 КК України.
Підпунктом 6 пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2617-VIII визначено, що з дня набрання чинності цим Законом у кримінальних провадженнях про злочини, які визначено як кримінальні проступки, що на день набрання чинності цим Законом призначені до судового розгляду чи перебувають на його розгляді, судовий розгляд здійснюється судом на загальних підставах з урахуванням вимог статей 381, 382 Кримінального процесуального кодексу України.
Частиною 2 статті 382 КПК України визначено, що вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
При цьому, обвинувачений ОСОБА_3 до суду для участі у судовому засіданні не з'явився, однак надав на адресу суду письмову заяву в якій зазначив, що свою вину у вчиненні кримінального правопорушення він беззастережно визнає в повному обсязі, вважає, що досудовим розслідуванням обставини вчинення кримінального правопорушення встановлені в повному обсязі.
Також, у вказаній заяві ОСОБА_3 зазначив, що йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку, він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Крім того, в заяві ОСОБА_3 вказав, що його згода на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, без його участі є добровільною та висловленою без будь-якого примусу.
Потерпіла ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, надала суду письмову заяву в якій зазначила, що вона погоджується із встановленими досудовим слідством обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно ч. 2 ст. 302 КПК України.
Прокурор направив клопотання в якому зазначив, що враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, то він згодний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ст.ст. 381, 382 КПК України та просить суд розглянути кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12020115040000901 від 24.11.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України у спрощеному порядку, без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Враховуючи викладене, положення підпункту 6 пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2617-VIII, та те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_3 в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і погоджується з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого та його захисника ОСОБА_5 , з урахуванням заяви та клопотання інших учасників судового провадження, суд прийшов до висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку визначеному статтями 381- 382 КПК України, про що без виходу до нарадчої кімнати було постановлено відповідну ухвалу.
При цьому, у відповідності до частини 4 статті 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Органом досудового слідства дії обвинуваченого правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 185 КК України, як умисні протиправні дії, що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка).
Суд вважає таку кваліфікацію дій обвинуваченого вірною.
Обираючи міру покарання, суд враховує характер і ступень суспільної небезпечності скоєного, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, особу ОСОБА_3 .
Як особа, обвинувачений ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд знаходить щире каяття в скоєнні кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому можливо призначити покарання ОСОБА_3 у вигляді громадських робіт.
Суд вважає, що дане покарання у відповідності до ч. 2 ст. 65 КК України є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів.
Цивільний позов по провадженню не заявлявся, судові витрати відсутні.
Речовими доказами суд розпоряджається згідно вимог ст. 100 КПК України.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 судом не обирається.
Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України суд,-
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання по цій статті у вигляді громадських робіт строком на 140 (сто сорок) годин.
Речові докази по провадженню: матеріальний носій інформації - DVD-R (16Х 4.7 GB 120 MIN) диск з відеозаписом від 24.11.2020 року, приєднаний до кримінального провадження - залишити в матеріалах даного провадження; велосипед «Ardis» чорно-сірого кольору, переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_4 - залишити останній.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 судом не обирається.
Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 цього Кодексу.
На вирок до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд може бути подано апеляцію на протязі 30 днів із моменту проголошення вироку.
Суддя: ОСОБА_1