Ухвала від 01.12.2020 по справі 905/1965/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

УХВАЛА

01.12.20 Справа № 905/1965/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., за участю секретаря судового засідання (помічника за дорученням) Кульбакової Л.В., розглянув у відкритому засіданні справу за заявою Приватного акціонерного товариства "Науково-виробнича компанія "Гірничі машини" до боржника Акціонерного товариства "К.Енерго" про банкрутство,-

За участю представників сторін:

від кредиторів: Литовченко Ю.С. (від Міністерства юстиції України), Леоновець С.В., Кандрашов В.Е. (від Управління соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації);

від боржника в режимі відеоконференції: Щербань Л.А. (за довіреністю);

ліквідатор: не з'явився.

УХВАЛИВ:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 08.11.2019 прийнято до розгляду заяву Приватного акціонерного товариства “Науково-виробнича компанія “Гірничі машини” (код ЄДРПОУ 34046713) до боржника Акціонерного товариства “К.Енерго” (код ЄДРПОУ 00131305) про відкриття провадження у справі про банкрутство; проведення підготовчого засідання призначити на 18.11.19 року.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 18.11.2019 відкрито провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства К.Енерго; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном Акціонерного товариства К.Енерго строком на сто сімдесят календарних днів до 06.05.2020 року; призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Драліна Андрія Володимировича; встановлено дату попереднього засідання суду на 23.01.2020 року.

21.11.2019 за номером 64202 на офіційному веб-сайті Вищого Господарського суду України в мережі Інтернет оприлюднено оголошення (повідомлення) про відкриття провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства “К.Енерго” (код ЄДРПОУ 00131305).

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 12.08.2020 затверджено реєстр вимог кредиторів Акціонерного товариства “К.Енерго” (код ЄДРПОУ 00131305); призначено дату підсумкового засідання суду на 24.09.2020 року та призначено дату проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів на 21.08.2020 року відповідно до ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства.

Постановою Господарського суду Донецької області від 24.09.2020 визнано банкрутом боржника - Акціонерне товариство “К.Енерго”, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором боржника - Акціонерного товариства “К.Енерго” арбітражного керуючого Паркулаба Володимира Григоровича.

Після закінчення строку, встановленого ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства для подання заяв з вимогами до боржника, до суду звернулися: Управління соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_1 , Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), Міністерство юстиції України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Побєда - 88», Товариство з обмеженою відповідальністю «Готель Голосіївський», Фонд соціального страхування України.

Ухвалами Господарського суду Донецької області заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника призначені до розгляду на 01.12.2020.

Розглянувши у судовому засіданні 01.12.2020 заяви кредиторів, суд встановив:

-27.10.2020 до Господарського суду Донецької області надійшла заява Фонду соціального страхування України про визнання грошових вимог до боржника, в якій останній просить суд визнати грошові вимоги до боржника в розмірі 24 123,91 грн.

Обґрунтовуючи вимоги, заявник посилається на рішення Господарського суду Донецької області від 07.10.2019 у справі №905/1538/19 за яким стягнуто з боржника заборгованість в сумі 19532,34 грн., інфляцію в сумі 1633,53 грн., пеню в сумі 1509,61 грн., та судовий збір в сумі 1448,43 грн.

Відповідно до повідомлення ліквідатора, вимоги Фонду соціального страхування України до Акціонерного товариства «К.Енерго» боржником визнано в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, Господарський суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги Фонду соціального страхування України до боржника підлягають визнанню у розмірі 24 123,91 грн.

-09.11.2020 до Господарського суду Донецької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель Голосіївський» про визнання грошових вимог до боржника, в якій Товариство просить суд визнати грошові вимоги до боржника в розмірі 64 969,25 грн.

Обґрунтовуючи вимоги, заявник посилається на рішення Господарського суду Донецької області від 06.09.2019 у справі №910/7766/19 за яким стягнуто з боржника заборгованість в розмірі 63048,25 грн. та судовий збір в сумі 1921,00 грн.

Відповідно до повідомлення ліквідатора, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель Голосіївський» до Акціонерного товариства «К.Енерго» боржником визнано в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, Господарський суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель Голосіївський» до боржника підлягають визнанню у розмірі 64 969,25 грн.

-02.11.2020 до Господарського суду Донецької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Побєда - 88» про визнання грошових вимог до боржника, в якій Товариство просить суд визнати грошові вимоги до боржника в розмірі 31 866, 21 грн.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Побєда - 88», суд зазначає наступне.

17.01.2005 між Кредитором та Боржником було укладено Договір постачання теплової енергії у гарячій воді №810571.

15.02.2007 між Кредитором та Боржником було укладено Договір постачання теплової енергії у гарячій воді №810628.

Факт існування заборгованості за вищезазначеними Договорами підтверджується актами звіряння розрахунків за теплову енергію.

Відповідно до повідомлення ліквідатора, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Побєда - 88» до Акціонерного товариства «К.Енерго» боржником визнано в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, Господарський суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Побєда - 88» до боржника підлягають визнанню у розмірі 31 866, 21 грн.

Також підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів, витрати кредитора, понесені при сплаті судового збору за подання кредиторської заяви у розмірі 4204,00грн.

-28.07.2020 до Господарського суду Донецької області надійшла заява ОСОБА_2 про визнання грошових вимог до боржника, в якій останній просить суд визнати грошові вимоги до боржника в розмірі 6006,38 грн., з яких:

5802,59 переплата за послуги з центрального опалення;

203,89 грн за послуги з постачання гарячої води.

Боржник кредиторські вимоги ОСОБА_2 визнає частково у розмірі 3557,56 грн., обґрунтовуючи тим, що за даними обліку Боржника заборгованість складає 3557,56 грн з яких: 3410, 36 грн переплата за послуги з центрального опалення та у розмірі 147,20 грн за послуги з постачання гарячої води.

Обгрунтовуючи вимоги своєї заяви, ОСОБА_2 зазначає, що у період 2017-2018 років Акціонерним товариством «К.Енерго» їй надавались послуги з гарячого водопостачання та централізованого опалення. Внаслідок припинення надання відповідних послуг у Боржника перед Кредитором залишилась переплата у розмірі 5802,59 за послуги з центрального опалення та у розмірі 203,89 грн за послуги з постачання гарячої води.

На підтвердження факту існування переплати ОСОБА_2 надано квитанції та чеки про сплату відповідних послуг.

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Перевіривши надані заявником квитанції та здійснивши перерахунок боргу, суд встановив, що ОСОБА_2 належними та допустимими доказами довела порушення грошових зобов'язань АТ «К.Енерго» у розмірі 3410, 36 грн переплати за послуги з центрального опалення та у розмірі 147,20 грн за послуги з постачання гарячої води.

Враховуючи вищевикладене, Господарський суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги ОСОБА_2 до боржника підлягають визнанню у розмірі 3557,56 грн.

-17.09.2020 до Господарського суду Донецької області надійшла заява Управління соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання грошових вимог до боржника, в якій Управління просить суд визнати грошові вимоги до боржника в розмірі 14 136 173,89 грн (з рахуванням заяви від 25.11.2020 № 37/07-14812 про уточнення кредиторських вимог).

Боржник кредиторські вимоги Управління соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації визнає у розмірі 14 136 173,89 грн.

Розглянувши заяву Управління соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, суд зазначає наступне.

На виконання Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 848 від 21.10.1995 Кредитором була призначена споживачам комунальних послуг субсидія за спожиту теплову енергію у гарячій воді, яка була направлена на рахунок Боржника.

Постановою Кабінету Міністрів України №534 від 23.08.2016 було врегульовано порядок повернення до бюджету невикористаної суми субсидії для відшкодування витрат споживачів на оплату комунальних послуг, відповідно до п. 12 якого встановлено, що відповідальність за правильність розрахунку невикористаних сум субсидії за кожним особовим рахунком одержувача субсидії та повноти відображення їх в актах розрахунку загального обсягу невикористаних сум субсидій покладається на надавачів послуг, що проводили такий розрахунок.

Заборгованість невикористаної суми субсидії Боржника перед Кредитором відповідно до зведеного акту склала 14 295 616, 87 грн.

Проте, 01.12.2020 до Господарського суду Донецької області від Управління соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації надійшла уточнена заява кредиторських вимог від 25.11.2020 № 37/07-14812, в якій останній погоджується з сумою боргу визначеною Боржником та просить визнати кредиторські вимоги на суму 14 136 173,89 грн.

Враховуючи вищевикладене та заяву кредитора, Господарський суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги Управління соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації до боржника підлягають визнанню у розмірі 14 136 173,89 грн.

Щодо клопотання Управління соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про залучення до розгляду заяви про визнання кредитором Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), суд дійшов висновки залишити клопотання без задоволення, так як положеннями Господарського процесуального кодексу України та Кодексу України з процедур банкрутства не передбачено участь у справі про банкрутство третіх осіб.

-26.02.2020 до Господарського суду Донецької області надійшла заява ОСОБА_1 про визнання грошових вимог до боржника, в якій останній просить суд визнати грошові вимоги до боржника в розмірі 208 292,00 грн., з яких:

5292,00 грн заборгованість;

203000, 00 грн моральна шкода.

Боржник не визнає кредиторські вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі.

Внаслідок дослідження матеріалів заяви ОСОБА_1 судом встановлено, що 19.09.2018 року заявником був здійснений платіж на суму 3941,67 грн та на суму 1351,79 грн. Однак вищезазначені платежі були сплачені із зазначенням номеру особового рахунку № НОМЕР_1 , тоді як особовий рахунок заявника № НОМЕР_2 .

З матеріалів справи вбачається, що Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» направляло на адресу АТ «К.Енерго» листи, де зазначало, що ОСОБА_1 в призначенні платежу невірно вказаний особовий рахунок та просило вважати вірним рахунок № НОМЕР_2 .

Крім того, ОСОБА_1 03.09.2019 зверталась до Комунального концерну «Центр комунального сервісу» із заявою про зарахування коштів на її рахунок. У відповідь КК «Центр комунального сервісу» запропонував Кредитору звернутись до банківської установи, з вимогою про повернення помилково сплачених коштів.

19.11.2019 ОСОБА_1 звернулась до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» з заявою про повернення коштів.

Вважаючи порушеним своє право ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду з заявою про визнання грошових вимог до АТ «К.Енерго».

На підставі з'ясованих обставин, на які посилається ОСОБА_1 як на підставу своїх вимог, підтверджених належними та допустимими доказами, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Приписами ст.174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, з поміж іншого, внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав.

Частиною 1 статті 222 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Предметом заяви у даній справі є матеріально - правова вимога кредитора про повернення боржником безпідставно набутого ним майна.

За приписами ст. 1212 ЦК України, яка встановлює загальні положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

З аналізу ст. 1212 ЦК України вбачається, що цей вид позадоговірних зобов'язань (набуття, збереження майна без достатньої правової підстави) породжують такі юридичні факти, як набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи та відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Необхідною умовою для встановлення того факту, що мало місце зобов'язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави, є обов'язкова відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи.

Тобто, заявник повинен довести, що мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження спірного майна відповідачем, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, передбачених ст. 11 ЦК України.

За змістом ч. 1 ст. 177 ЦК України, об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, договору або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

До подій, за результатами яких можуть виникнути зобов'язання, передбачені ст. 1212 ЦК України відноситься, зокрема, перерахування грошових коштів іншій особі, з якою платник не знаходиться в договірних зобов'язаннях.

Згідно із ч.1 ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Відповідно до пункту 1.24 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.

Пунктом 1.23 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Таким чином, враховуючи відсутність підстав у заяника для переказу грошових коштів боржнику на його банківські реквізити, останній у розумінні Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" є неналежним отримувачем зазначених коштів, отже відсутні підстави для набуття ним грошових коштів, перерахованих позивачем.

Відповідно до п. 3.3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України 21.01.2004 №22 банк отримувача до настання дати валютування, що зазначена в електронному розрахунковому документі, зараховує переказані кошти на відповідний рахунок і не пізніше наступного робочого дня згідно з порядком, передбаченим у договорі, повідомляє отримувача про надходження на його адресу коштів та дату їх валютування.

Будь-яких доказів повернення АТ «К.Енерго» належним чином і в повному обсязі ОСОБА_1 помилково перерахованих коштів боржник суду не надав, тобто не довів безпідставність вимог, тоді як надані заявником докази підтверджують обґрунтованість кредиторських вимог.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що грошові кошти у розмірі 5292,00 грн. отримані боржником без достатньої правової підстави в розумінні ст. 1212 ЦК України.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Нормами ч. ч. 1, 4 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч.1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, що обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

З урахуванням вищезазначеного, кредиторські вимоги в розмірі 5292,00 грн. помилково перерахованих боржнику грошових коштів є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо відшкодування Кредитору моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. 2. Моральна шкода полягає, зокрема, 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 01.03.1995року № 4 у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

У відповідності з п. 5 вищезазначеної Постанови обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявником не надано достатніх та допустимих доказів на підтвердження самого факту наявності моральної шкоди та не доведено факту спричинення діями боржника моральної шкоди. Отже, вимоги заявника в цій частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, Господарський суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги ОСОБА_1 до боржника підлягають визнанню частково, а саме у розмірі 5292,00 грн.

-22.06.2020 до Господарського суду Донецької області надійшла заява ОСОБА_3 про визнання грошових вимог до боржника, в якій останній просить суд визнати грошові вимоги до боржника в розмірі 5 986,43,00 грн.

В обґрунтування заяви ОСОБА_3 зазначає наступне.

З 01.05.2018 АТ “К.ЕНЕРГО” (раніше - АТ “КИЇВЕНЕРГО”) припинило надання послуг з централізованого опалення (постачання теплової енергії) та гарячого водопостачання у зв'язку із припиненням Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування нергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та Акціонерною енергопостачальною компанією Київенерго, що є загальновідомою інформацією.

У зв'язку із надмірною сплатою за послуги з централізованого опалення (тепловуенергію) та за послуги з постачання гарячої води, спожиті за адресою АДРЕСА_1 , особливий рахунок № НОМЕР_3 на рахунки Боржника, виникла переплата у розмірі 5986.43 грн.

На підтвердження вищезазначеної заборгованості заявником надано квитанції за 2017 та 2018 роки.

Боржник не визнає кредиторські вимоги ОСОБА_3 в повному обсязі з наступних підстав.

За даними Боржника за особовим рахунком № НОМЕР_3 обліковується переплата за послуги централізованого опалення в сумі 3 331,62 грн, за послуги з гарячого водопостачання в сумі 209,70 грн, а разом 3 541,32 грн. Однак, відповідний особовий рахунок обліковується за ОСОБА_4 , а не ОСОБА_5 .

Різниця між заявленою Кредитором сумою за послуги з централізованого опалення в розмірі 5 566,99 грн та реальною переплатою в розмірі 3 541,32 грн пояснюється наступним.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 №534 (із змінами і доповненнями), редакція якої діяла до 20.10.2018, та відповідно до Порядку розрахунку та повернення до бюджету невикористаних сум субсидій для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг по особовому рахунку № НОМЕР_3 було зроблено розрахунок невикористаної суми субсидії за послугу з централізованого опалення за опалювальний сезон 2017-2018 року, станом на 01 травня 2018 року.

Відповідно до п. 3 Порядку розрахунок невикористаних сум субсидії проводився надавачем послуг, об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку, житлово- будівельним кооперативом у разі, коли на особовому рахунку одержувача субсидії станом на 01 травня та 1 жовтня обліковується переплата за послугу.

Згідно з п. 4 Порядку розрахунок невикористаної суми субсидії на оплату послуги з централізованого опалення за особовим рахунком кожного одержувача субсидії визначався за опалювальний (неопалювальний) сезон за такою формулою:

Ne = Се - Не,

де Ne - невикористана сума субсидії на оплату послуги з електропостачання за опалювальний) неопалювальний) сезон, гривень;

Се - загальна сума нарахованої субсидії ї на оплату послуги з електропостачання за опалювальний) неопалювальний) сезон, гривень;

Не - загальна вартість фактично використаної електроенергії за період отримання субсидії за опалювальний (неопалювальний) сезон, гривен;

На особовому рахунку № НОМЕР_3 обліковувалась переплата за послугу з централізованого опалення в сумі - 5 556,99,37 грн.

Отримана субсидія за період 01.10.2017 по 31.04.2018 -7 698,65 грн.

Фактично нарахована сума послуги з централізованого опалення за період 01.10.2017 по 31.04.2018 - 5 253,54 грн.

Розрахунок: 7 698,65 грн - 5 253,54 грн = 2445,11 грн (сума невикористаної субсидії по ЦО за період з 01.10.2017 по 31.04.2018).

Таким чином, відповідно до п.4 Порядку в травні 2018 року відбулося проведення розрахунку невикористаної субсидії в сумі - 2445,11 грн. Зазначена сума відповідно до п.8 Порядку була повернута до бюджету.

Боржник зазначає, що незважаючи на наявність переплати за особовим рахунком № НОМЕР_3 в розмірі 3 541,32 грн, кредиторські вимоги ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «К.ЕНЕРГО» в межах справи № 905/1965/19 не підлягають визнанню, оскільки із відповідною заявою звернувся неналежний кредитор.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги ОСОБА_3 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачаться, що ОСОБА_3 на підтвердження заборгованості надав квитанції про перерахування коштів АТ «К.ЕНЕРГО» за надані послуги по особовому рахунку № НОМЕР_3 .

Дослідивши надані квитанції, судом встановлено, що особовий рахунок обліковується за ОСОБА_4 , а не за ОСОБА_5 .

Документів підтверджуючих, що ОСОБА_3 набув право розпоряджатися коштами на особовому рахунку ОСОБА_4 матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Усупереч вказаним нормам, ОСОБА_3 не надав достатніх та допустимих доказів на підтвердження прав розпоряджатися коштами на особовому рахунку ОСОБА_4 .

Враховуючи вищезазначене, Господарський суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги ОСОБА_3 не підлягають визнанню повністю.

Враховуючи неможливість розгляду всіх питань у даному судовому засіданні, суд вважає за необхідне відкласти розгляд кредиторських заяв Міністерства юстиції України та Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) на 19.01.2021 року о 14:30 год.

Керуючись ст.2, 9, 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234, 235, 256 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд -

УХВАЛИВ:

Визнати вимоги наступних кредиторів, що підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів Акціонерного товариства “К.Енерго” (код ЄДРПОУ 00131305), без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів:

-Фонд соціального страхування України на суму 22 614,30 грн - четверта черга, 1509,61 грн - шоста черга;

-Товариство з обмеженою відповідальністю “Готель Голосіївський” на суму 64 969,25 грн - четверта черга;

- Товариство з обмеженою відповідальністю “Побєда - 88” на суму 31 866, 21 грн - четверта черга, 4204,00 грн - перша черга;

- ОСОБА_2 на суму 3557,56 грн - четверта черга;

-Управління соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації на суму 14 136 173, 89 грн - четверта черга;

- ОСОБА_1 на суму 5292,00 грн - четверта черга.

Відмовити ОСОБА_3 у визнанні кредитором боржника на суму 5986,53 грн.

Відкласти розгляд кредиторських заяв Міністерства юстиції України та Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) на 19.01.2021 року о 14:30 год.

У судовому засіданні 01.12.2020 оголошено і підписано вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 07.12.2020 року.

Ухвала набирає чинності у строк та порядку, визначеному ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвала може бути оскаржена протягом строку, встановленого ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Е.В. Зекунов