Справа № 362/4365/20
Провадження № 1-кп/362/595/20
08 грудня 2020 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченої ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Василькові в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12019020120000307 від 12.08.2019 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Павлиш, Онуфріївського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, з професійно - технічною освітою, одруженого, працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч.1 ст. 263 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Голованівськ, Голованівського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, з середньо - спеціальною освітою, тимчасово непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця смт. Голованівськ, Голованівського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, тимчасово непрацюючого, маючого на утриманні малолітнього сина ОСОБА_10 2014 р.н., зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,
- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч.1 ст.263 КК України,
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки смт. Голованівськ, Голованівського району, Кіровоградської області, українки, громадянки України, з середньою освітою, одруженою, тимчасово непрацюючою, маючої на утриманні малолітнього сина ОСОБА_10 , 2014 р.н., зареєстрованої та проживаючої за адресою : АДРЕСА_4 , раніше не судимої,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки с. Межирічка, Голованівського району, Кіровоградської області, українки, громадянки України, з професійно - технічною освітою, тимчасово безробітною, розлученої, маючої на утриманні малолітнього сина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України,
19.08.2020 року до Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12019020120000307 від 12.08.2019 року за обвинуваченням: ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч.1 ст. 263 КК України, ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, ОСОБА_9 ,у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч.1 ст. 263 КК України, ОСОБА_11 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15.10.2020 року обвинуваченому ОСОБА_9 було продовжено запобіжний захід у виді особистого зобов'язання строком на шістдесят днів, а саме до «13» грудня 2020 року включно.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15.10.2020 року обвинуваченій ОСОБА_11 було замінено запобіжний заходу із домашнього арешту на особисте зобов'язання строком на шістдесят днів, а саме до «13» грудня 2020 року включно із покладенням обов'язки, передбачених ст. 194 КПК України.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15.10.2020 року обвинуваченій ОСОБА_7 було продовжено запобіжний західу виді нічного домашнього арешту строком на шістдесят днів, а саме до «13» грудня 2020 року включно із покладенням обов'язки, передбачених ст. 194 КПК України.
У судовому засіданні прокурором було подано клопотання про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у виді особистого зобов'язання строком на шістдесят днів, відносно обвинуваченої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання строком на шістдесят днів, відносно обвинуваченої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на шістдесят днів, посилаючись на вагомість доказів обвинувачення їх у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, а також наявності достатніх підстав вважати, що відносно обвинувачених продовжують існувати ризики передбачені ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_13 заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_7 та просили відкласти розгляд справи у зв'язку із неявкою всіх сторін по справ.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_13 заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу ОСОБА_7 заперечували та просили відкласти розгляд справи у зв'язку із неявкою всіх сторін по справ.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 та її захисник ОСОБА_14 заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту, просили змінити його на особисте зобов'язання.та відкласти розгляд справи у зв'язку із неявкою всіх сторін по справ.
У судове засіданні обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та їх захисник ОСОБА_15 не з'явилися, надіслали до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням сина ОСОБА_9 та ОСОБА_11 - ОСОБА_10 на амбулаторному лікуванні із підозрою на захворювання «Covid-19» та рекомендацією знаходження їх на самоізоляції, що підтверджується відповідними довідками.
Потерпілі ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 ОСОБА_38 , у підготовче судове засідання не з'явилися, надіслали до суду заяви з прохання проводити підготовче судове засідання за їх відсутності (а.с. 218-240).
Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши клопотання про обрання запобіжних заходів, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК Українисуд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу.
За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Згідно з частиною першою статті 176 Кодексу запобіжними заходами є особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.
Обмеження щодо реалізації конституційних прав і свобод не можуть бути свавільними та несправедливими, вони мають переслідувати легітимну мету, бути обумовленими суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційними та обґрунтованими, у разі обмеження конституційного права або свободи законодавець зобов'язаний запровадити таке правове регулювання, яке дасть можливість оптимально досягти легітимної мети з мінімальним втручанням у реалізацію цього права або свободи і не порушувати сутнісний зміст такого права (абзац третій підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 1 червня 2016 року № 2-рп/2016).
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.
Отже, обґрунтованість застосування запобіжних заходів, пов'язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, зокрема домашнього арешту та тримання під вартою, має піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу, періодично об'єктивним та неупередженим судом на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказані запобіжні заходи застосовуються, у тому числі при закінченні досудового розслідування, коли деякі ризики вже можуть зникнути( пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017).
Оскільки строк домашнього арешту обвинуваченої ОСОБА_7 спливає 13.12.2020 року, судове слідство по кримінальному провадженню лише розпочато, враховуючи, що мета та підстави, які стали обставиною для обрання обвинуваченій ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є і надалі актуальними, а тому є підстави вважати, що не відпали ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, так як обвинувачена ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, яка віднесена до тяжкого злочину, відповідно до ст. 12 КК України і у разі доведеності вини покарання передбачено у виді позбавлення волі, враховуючи міцність соціальних зв'язків ОСОБА_7 у місці її постійного проживання, а саме те, що вона розлучена, має на утриманні малолітню дитину, має постійне місце проживання, строк постійного проживання у цій місцевості, що підтверджує міцність соціальних зв'язків у місці її постійного проживання, а тому з метою запобігти спробам обвинуваченої ОСОБА_7 перешкодити встановленню істини по справі шляхом впливу на потерпілих, свідків, а також з метою забезпечення виконання процесуальних рішень, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченої ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час, враховуючи, що такий захід забезпечення кримінального провадження цілком спроможний на даний час забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої.
Такий запобіжний захід є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі обвинуваченої та тяжкості пред'явленої їй обвинувачення, може забезпечити виконання нею процесуальних обов'язків.
У задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_14 про заміну запобіжного заходу із домашнього арешту на особисте зобов'язання, слід відмовити, оскільки стороною захисту не було надано доказів того, що обвинувачена дійсно працює в нічний час в ЗАТ «РУР ГРУП С.А.».
Щодо розгляду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання обвинуваченим ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, обвинуваченого, його захисника, окрім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ст. 20 КПК України, обвинувачений має право на захист, яке полягає у тому числі і в праві особисто подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені КПК України.
Ст. 22 КПК України передбачено, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України. Захист здійснюється підозрюваним або обвинуваченим, його захисником або законним представником. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Відсутність у судовому засіданні обвинувачених та захисника, унеможливило надати суду докази та відстояти правову позицію обвинувачених щодо розгляду питання про продовження запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Враховуючи, що участь обвинувачених та їх захисника в розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання є обов'язковою, між тим вони до суду не з'явилися з поважних причин, а саме у зв'язку із захворюванням на СOVID-19, що підтверджується наданими до суду, довідками, суд з метою гарантовання права на справедливий судовий розгляд та дотримання прав громадянина України приходить до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні клопотання прокурора.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 20, 22, 176, 177, 181, 183, 184, 193, 194, 314 - 317, 372, 376 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у виді нічного домашнього арешту - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на шістдесят днів, а саме до «05» лютого 2021 року включно.
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_15 про заміну запобіжного заходу обвинуваченій із домашнього арешту на особисте зобов'язання - відмовити.
У задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_9 , ОСОБА_11 у вигляді особистого зобов'язання - відмовити.
Строк дії ухвали складає два місяці з дня її проголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Текст ухвали виготовлено 08.12.2020 року.
Суддя ОСОБА_39