04.12.2020
Справа № 361/4788/20
Провадження №3/361/3977/20
04 грудня 2020 року Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г., розглянувши матеріали, що надійшли від Броварського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Київ, проживаючого та зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , працює ТОВ ”Урбан-Ресурс” заступник генерального директора, за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
24 травня 2020 року близько 20 год. 30 хв. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , здійснював вигул власної собаки - бельгійської овчарки на ім'я Барі, палевого кольору, без намордника, що спричинило загибель іншої породи собаки, а саме йоркширського тер'єра власниці ОСОБА_2 . Причиною стало те, що ОСОБА_1 вигулював власну собаку без намордника, а саме собака на ім'я Барі вчепилась в йоркширського тер'єра, що в подальшому призвело до загибелі йоркширського тер'єра громадянки ОСОБА_2 , чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 154 КУпАП.
В судовому засіданні захисник Прокопенко В.В. заперечував вину ОСОБА_1 просив закрити провадження у справі за відсутності складу правопорушення. Суду пояснив, що 24.05.2020 р. приблизно о 20 годині 30 хвилин ОСОБА_1 прогулювався разом з собакою на ім'я ”Барі” в с. Рожівка Броварського району Київської області неподалік від власного будинку поблизу садового кооперативу ”Лісова Казка”.
В той момент, коли ОСОБА_1 разом з собакою проходив по ґрунтовій дорозі повз недобудованого будинку громадянки ОСОБА_2 , з території зазначеного недобудованого домоволодіння вибігла собака ОСОБА_2 йоркширський тер'єр.
Собака ОСОБА_2 , незважаючи на свій невеликий розмір, поводила себе агресивно, різко вибігла з неогородженої належним чином території незавершеного будівництва, почала лаяти та кидатися на собаку ОСОБА_1 , фактично вчинивши напад на собаку ОСОБА_1 .
Захисник Прокопенко В.В. суду зазначив, що собака ОСОБА_2 була не на прив'язі, без повідка та без намордника. При цьому, собака ОСОБА_1 була на повідку та утримувалась ОСОБА_1 від будь-якого, навіть ймовірного, нападу на інших тварин або людей.
В результаті такого нападу собаки ОСОБА_2 на собаку ОСОБА_1 , зазначені тварини почали кусати один одного. Через певний час собаки припинили боротьбу.
В цей момент на звуки боротьби собак із подвір'я незавершеного будівництва, вийшов чоловік, забрав йоркширський тер'єра. Надалі із двору виїхав автомобіль у не відомому напрямку, в якому перебували ОСОБА_2 з чоловіком та собакою. Захисник звернув увагу, що при цьому, собака ОСОБА_2 була жива та рухалась.
Після подій ОСОБА_1 залишався на місці, але у зв'язку з тим, що до нього ніхто так і не підходив, жодних претензій не висловлював, ОСОБА_2 поїхавши так і не повернулась, ОСОБА_1 разом зі своєю собакою пішов до власного будинку.
Через два дні від охорони свого кооперативу ОСОБА_1 дізнався, що ОСОБА_2 запитувала номер телефону ОСОБА_1 та отримала його.
Проте, з приводу даної ситуації ОСОБА_2 так і не зателефонувала ОСОБА_1 з метою зв'язатися з ОСОБА_2 . ОСОБА_1 тричі телефонував ОСОБА_2 , але остання на телефонні дзвінки не відповідала. Лише приблизно через місяць після зазначених подій ОСОБА_1 дізнався, що собака ОСОБА_2 померла.
Захисник пояснив, що матеріали адміністративної справи не містять доказів того, що: 1) собака ОСОБА_2 дійсно померла; 2) ушкодження собаки ОСОБА_2 були несумісні з життям та призвели до її смерті; 3) собака ОСОБА_3 померла саме від нападу собаки ОСОБА_1 , а не від інших причин. Зазначені обставини могли б бути доведеними, якби матеріали справи містили відповідні докази, як-то ветеринарний висновок про причини загибелі собаки, висновок експерта тощо, але матеріали справи цього не містять, а тому зазначені обставини є не доведеними.
Відповідальність за ч. 2 ст. 154 КУпАП наступає лише у разі, якщо було заподіяно шкоди майну потерпілого. Матеріали адміністративної справи не містять ані відомостей належності ОСОБА_2 на праві власності собаки, ані доказів щодо розміру її вартості. За таких умов, не можна вважати встановленим факт заподіяння шкоди майну ОСОБА_2 .
Крім цього, захисник також звернув увагу на те, що ОСОБА_1 прогулювався з собакою не в громадському місці, фактично це відбувалось в полі. За відсутності поблизу жодних тварин чи людей, що підтверджується наданими до суду фотографіями.
Суд вислухавши захисника, дослідивши письмові докази які містяться у матеріалах справи, письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , оглянувши фотокартки, встановивши обставини у справі, дійшов наступного висновку.
22 липня 2020 року до суду надійшла адміністративна справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 154 КУпАП.
28 серпня 2020 року постановою судді Броварського міськрайонного суду Київської області адміністративна справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 154 КУпАП повернуто доБроварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області для належного оформлення, оскільки в матеріалах справи відсутній висновок про причини настання смерті собаки, а також підтвердження, що тварина загинула саме в результаті нападу собаки, належної ОСОБА_1
03 листопада 2020 року адміністративна справа надійшла до суду з Броварського відділу поліції в Київській області без будь-яких додаткових доказів чи матеріалів.
Статтею 7 КУАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно ст. 154 КУпАП тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в не відведених для цього місцях -
тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людей або їх майну, а так само повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті -
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин і на посадових осіб - від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно п. 4, 6, 8 ст. 1 Закону України ”Про утримання домашніх тварин у населених пунктах України” визначені такі поняття: 4) вигул собак - тимчасове знаходження собак у присутності їхніх власників або осіб, що їх заміняють, на відкритому повітрі поза місцями постійного проживання цих собак з метою задоволення їх фізіологічних потреб й гармонічного розвитку; 6) власник собаки чи кота - юридична або фізична особа, яка досягла 16 (18) років і спроможна забезпечити умови утримання тварин відповідно до природних (фізіологічних) та видових потреб, та, яка здійснює догляд за твариною, що належить їй на праві власності або на інших підставах, що не суперечать законодавству України; 8) домашні тварини - собаки, коти та інші тварини, що протягом тривалого історичного періоду традиційно утримуються і розводяться людиною, а також тварини видів чи порід, штучно виведених людиною для задоволення естетичних потреб і потреб у спілкуванні, що, як правило, не мають життєздатних диких популяцій, які складаються з особин з аналогічними морфологічними ознаками, та існують тривалий час у їх природному ареалі;
Відповідно п. 19 ст. 1 Закону України ”Про утримання домашніх тварин у населених пунктах України” визначено, що потенційно небезпечні породи собак - породи собак, які мають що володіють генетично детермінованими якостями агресії й сили.
До потенційно небезпечних порід собак відносяться: акіта-іну, американський бульдог, американський пітбультер'єр, американський стафордширський тер'єр, англійський мастиф, бельгійський мастиф, аргентинський дог, бельгійська вівчарка, бернський зенненхунд, бордоський дог, бразильська філа, бульмастиф, бультер'єр, доберман, кавказька вівчарка, кане корсо, мастіно неаполетано, московська сторожова, німецька вівчарка, німецький дог, перо преса канаріо, південноруська вівчарка, різеншнауцер, родезійський ріджбек, ротвейлер, середньоазіатська вівчарка, східноєвропейська вівчарка, тосаіну, чорний тер'єр, німецький боксер, фокстер'єр, шарпей, ягдтер'єр німецький, а також метиси зазначених порід з явними фенотипічними ознаками.
Відповідно ст. 4 ЗУ ”Про утримання домашніх тварин у населених пунктах України” власникам домашніх тварин дозволяється утримувати цих тварин: на території приватного будинку чи присадибної земельної ділянки - за умови якщо огорожа цієї території забезпечує ізоляцію тварини та наявна попереджувальна табличка про існування тварини.
Відповідно ст. 10 ЗУ ”Про утримання домашніх тварин у населених пунктах України” власники собак та котів та/або відповідальні особи за дорученням власника тварини (супроводжувальні особи) мають право знаходитись з собакою або котом поза межами її постійного утримання (супроводжувати її).
Дозволяється виводити собак за межі квартири, території подвір'я, організацій, підприємств тощо лише на повідку з прикріпленим до ошийника особистим номерним знаком, а потенційно небезпечних собак та собак, що визнані небезпечними, обов'язково на короткому повідку (не більше 1,2 м) і в наморднику.
Особа, яка супроводжує тварину, має бути не молодше 14-ти річного віку (при вигулі собак потенційно небезпечних та які визнані небезпечними - не молодше 16-річного віку, особам, яким не виповнилося 16 років) та фізично спроможною керувати твариною.
Особа, яка супроводжує тварину, зобов'язана: забезпечити безпеку супроводжуваної тварини, оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною твариною, дорожнього руху при проходженні з твариною біля транспортних шляхів і при їх переході шляхом безпосереднього контролю за її поведінкою. Забороняється: супроводжувати тварин у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння; приводити тварин (крім собак-поводирів) у приміщення магазинів і кафе (крім спеціалізованих магазинів для тварин), об'єктів громадського харчування, установ охорони здоров'я, освіти та культури, на територію дитячих та спортивних майданчиків; залишати тварин бездоглядними.
Відповідно ч. 1 ст. 14 ЗУ ”Про утримання домашніх тварин у населених пунктах України” у випадку смерті або загибелі тварини її власник зобов'язаний негайно повідомити заклад ветеринарної медицини, з метою отримання свідоцтво про смерть тварини. Забороняється кремація або поховання трупів тварин без свідоцтва про смерть тварини. На підставі отриманого документу тварини власник повинен в десятиденний термін письмово проінформувати організацію, що здійснює реєстрацію тварини про факт та причину смерті тварини, для внесення змін до загальної електронної бази даних непродуктивних тварин.
Із матеріалів справи, протоколу про адміністративне правопорушення від 27 травня 2020 року серії ГР № 212088 вбачається, що 24 травня 2020 року близько 20 год. 30 хв. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , здійснював вигул власної собаки - бельгійської овчарки на ім'я Барі, палевого кольору, без намордника, що спричинило загибель іншої породи собаки, а саме йоркширського тер'єра власниці ОСОБА_2 . Причиною стало те, що ОСОБА_1 вигулював власну собаку без намордника, а саме собака на ім'я Барі вчепилась в йоркширського тер'єра, що в подальшому призвело до загибелі йоркширського тер'єра громадянки ОСОБА_2 , чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 154 КУпАП.
Із ветеринарного паспорту серії № НОМЕР_1 на собаку на ім'я Барні, породи бельгійська овчарка, кобель, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , колір палевий, вбачається, що вона має вакцинацію 10.07.2019 року, 10.07.2020 року, 12.09.2019 року, та 10.07.2020 року. Власником тварини вказаний ОСОБА_1 .
Таким чином, встановлено, що бельгійська вівчарка на ім'я Барні не належить до потенційно небезпечних порід собак перелік яких визначений ст. 1 Закону України ”Про утримання домашніх тварин у населених пунктах України”, а тому як зазначено у вказаній нормі, дозволяється виводити собак за межі подвір'я на повідку з ошийником.
Згідно міжнародного ветеринарного паспорту серії № 01331138 на собаку на ім'я Ентоні ОСОБА_4 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , кобель, породи йоркширський тер'єр, власником тварини є ОСОБА_2 .
В матеріалах справи міститься виписка від 24.05.2020 року за № 000074807 ветклініки ”ZOOЛЮКС”, в якій зазначається, пацієнтом Ентоні ОСОБА_4 , який поступив із скаргою на те, при прогулці собаки його схватила інша собака і почала трясти в зубах. По фізичному огляду: видимі слизової оболонки - ціанотичні, СНК - не оцінюється, пульсова хвиля відсутня,спонтанне дихання відсутнє, при аускуляції асистолія, пальпаторно розрив трахеї, множинні переломи ребер, підозра на розрив діафрагми. Проведена реанімація тварини. Клінічна смерть.
До суду для підтвердження смерті собаки на ім'я Ентоні ОСОБА_4 не надана копія свідоцтва про смерть, як це зазначено у ч. 1 ст. 14 ЗУ ”Про утримання домашніх тварин у населених пунктах України”, а також відсутній висновок про причини настання смерті собаки, тобто підтвердження, що тварина загинула саме в результаті нападу собаки, належної ОСОБА_1 .
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені винуватість особи та його подія мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ у судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведеності перед судом їх переконливості. За змістом ст.ст. 7, 254, 279 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше яке на підставах і в порядку, встановлених законом; розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Таким чином, досліджені судом докази не доводять зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР ГР № 212088 від 27 травня 2020 року відомостей про порушення ОСОБА_1 ч. 2 ст. 154 КУпАП.
Таким чином, адміністративна справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 154 КУпАП підлягає закриттю на підставі ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ст.247, ст.ст. 221, 283, 284, 285 КУпАП та відповідно до ч. 2 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Провадження в справі відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 154 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Броварський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Радзівіл А.Г.