справа № 361/7696/20
провадження № 1-кп/361/865/20
03.12.2020
03 грудня 2020 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря прокурора обвинувачених: захисників: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Київ, громадянину України, з повною загальною середньою освітою, неодруженому, такому, що не працює, жителю АДРЕСА_1 , не судимому, в кримінальному провадженні № 12019110130002774 від 28.09.2019 за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,
05.11.2020 до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшов обвинувальний акт з додатками в кримінальному провадженні № 12019110130002774 від 28.09.2019 за обвинуваченням ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, та кримінальних проступків, передбачених ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
У підготовчому судовому засіданні 03.12.2020 прокурор ОСОБА_3 просив суд без вирішення питання про призначення в кримінальному провадженні № 12019110130002774 від 28.09.2019 судового розгляду на підставі обвинувального акта продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строком на 60 днів запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який закінчується 04.12.2020, мотивуючи обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні ним тяжких злочинів, пов'язаних з незаконним обігом психотропних речовин, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, кримінальних проступків, передбачених ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, а також існуванням ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, які враховувалися при обранні та продовженні ОСОБА_4 запобіжного заходу, що полягають у ймовірності його переховування від суду під страхом невідворотності засудження його до реального позбавлення волі, вірогідності знищення/приховування речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, можливості незаконного впливу на свідків у справі з метою зміни ними показань на його користь, вчинення інших кримінально-протиправних діянь, оскільки значні кошти від збуту психотропних речовин тривалий час були єдиним доходом обвинуваченого. Крім того, посилався на те, що у Дарницькому районному суді м. Києва на розгляді перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 357 КК України. Також прокурор зазначав, що обставини, які враховувалися слідчим суддею при обранні та продовженні ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою існувати не перестали.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_6 проти задоволення цього клопотання заперечували, при цьому адвокат ОСОБА_6 заявив клопотання про зміну до з'ясування всіх обставин його підзахисному запобіжного заходу із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за місцем проживання, мотивуючи необґрунтованістю підозри, надуманістю всіх наведених у клопотанні ризиків. При прийнятті судом рішення обвинувачений та його захисник просили врахувати, що ОСОБА_4 раніше не судимий, постійно проживає у місті Бровари Київської області, де має власне житло, до затримання здійснював догляд за батьком ОСОБА_8 та дідусем ОСОБА_9 , які є особами з інвалідністю ІІ і ІІІ групи відповідно. Крім того, просили врахувати, що обвинувачений ОСОБА_4 страждає на ряд хронічних захворювань та потребує лікування, зарекомендував себе як законослухняна особа, про що свідчить документально підтверджене виконання ним умов домашнього арешту в кримінальному провадженні, яке з 2015 року перебуває в Дарницькому районному суді м. Києва без прийняття рішення.
Обвинувачена ОСОБА_5 та її захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні просили відмовити у клопотанні прокурора та задовольнити клопотання адвоката ОСОБА_6 про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за місцем його проживання.
Вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши надані документи, суд вважає доцільним продовжити обвинуваченому ОСОБА_10 строк тримання під вартою, задовольнивши клопотання прокурора та одночасно відмовивши у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу, виходячи з наступного.
Враховуючи суттєве запізнення конвою та необхідність прийняття прокурором ОСОБА_3 участі в іншому судовому засіданні, суд позбавлений можливості вирішити питання про призначення справи до судового розгляду на підставі обвинувального акта в кримінальному провадженні № 12019110130002774 від 28.09.2019, при цьому враховує, що 04.12.2020 закінчується строк тримання ОСОБА_10 під вартою на підставі ухвали слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 07.10.2020.
Згідно із частиною третьою статті 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
У частині першій статті 184 КПК України передбачено ініціювання прокурором застосування запобіжного заходу шляхом звернення до суду з клопотанням, яке повинно відповідати вимогам вказаної статті.
Конституційний Суд України у пункті 4 Рішення від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017 зазначив, що висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними. У підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов'язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.
За змістом пункту 5 зазначеного вище Рішення Конституційного Суду України під час судового провадження у суді першої інстанції (проведення підготовчого судового засідання та судового розгляду) прокурор як сторона обвинувачення має обов'язок підтримувати публічне обвинувачення у суді, доводити винуватість особи та необхідність продовження запобіжного заходу шляхом подання відповідних клопотань щодо цього продовження.
Відповідно до юридичної позиції Конституційного Суду України, викладеної у Рішенні № 26-рп/2009 від 19 жовтня 2009 року, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України; встановлення обмежень прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним.
Згідно із частиною другою статті 29 Конституції України ніхто не може бути заарештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
У пункті 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачено право кожного на свободу та особисту недоторканність; заборону позбавлення свободи, крім випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Конституційний Суд України у Рішенні № 7-р/2019 від 25 червня 2019 року дійшов висновку, що право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, визначених законами України; обмеження конституційного права на свободу та особисту недоторканність має здійснюватися з дотриманням конституційних гарантій захисту прав і свобод людини і громадянина та виключно на підставі вмотивованого рішення суду.
За змістом частини першої статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із пунктом 4 частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
При розгляді питання доцільності продовження тримання під вартою суд, враховуючи практику Європейського суду з прав людини та положення глави 18 КПК України, приймає до уваги характер і тяжкість передбачуваних злочинів, обґрунтованість доказів того, що їх вчинила саме ця особа, покарання, яке може бути призначено в результаті засудження, характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя обвинуваченого, його зв'язки із суспільством.
Посилання прокурора на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, що не може бути перевірено судом на даній стадії, є підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_4 раніше не судимий, до затримання постійно проживав у місті Бровари Київської області, має низку хронічних захворювань, однак це жодним чином не спростовує продовження існування відносно нього усіх наведених прокурором ризиків.
Так, із наявних у суду матеріалів вбачається, що, будучи власником житла в м. Бровари, ОСОБА_4 до затримання проживав за іншою адресою, за умов перебування на волі може переховуватися від суду для уникнення покарання, знищити/приховати речі, які мають важливе значення для встановлення істини у справі, відчужити належну йому частку квартири АДРЕСА_2 для унеможливлення її конфіскації, у разі засудження його за ч. 2 ст. 307 КК України; крім того, виключно виходячи з клопотання, будучи обвинуваченим в організації збуту наркотичних засобів та обізнаним з усіма його етапами, обвинувачений може відновити злочинну діяльність як єдине джерело його доходу, незаконно впливати на свідків з метою зміни ними показань на його користь.
У частині першій статті 197 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
З огляду на викладене, з урахуванням продовження існування відносно ОСОБА_4 ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, суд дійшов висновку, що будь-які менш суворі запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не забезпечать дотримання обвинуваченим процесуальних обов'язків під час судового розгляду, що зумовлює продовження останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто по 31.01.2021; розмір застави ОСОБА_4 визначений 13.04.2020 при обранні слідчим суддею запобіжного заходу необхідно залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 369, 372, 376 КПК України, суд,
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по 31 січня 2021 року та утримувати його в Державній установі “Київський слідчий ізолятор” Міністерства юстиції України.
Заставу, визначену ОСОБА_4 , ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 квітня 2020 року, у розмірі 168160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) грн. залишити без змін.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора в кримінальному провадженні № 12019110130002774 від 28.09.2019.
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 - захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1