Справа № 939/1193/20
Іменем України
08 грудня 2020 рокуБородянський районний суд
Київської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
потерпілих - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
представника потерпілих - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Бородянського районного суду в смт Бородянка Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020110000000426 від 13 травня 2020 року, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Новодністровськ Чернівецької області, громадянки України, з повною вищою освітою, одруженої, працюючої на посаді менеджера із маркетингу ДП "Радомілк", м. Радомишль, яка проживає в АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
встановив:
13 травня 2020року, приблизно, о 07-й годині, обвинувачена ОСОБА_4 , керуючи автомобілем "Ford Fiesta", реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по другорядній автодорозі "смт Пісківка - с. Кухарі" в напрямку с. Кухарі, на території Бородянського району Київської області, в порушення вимог пунктів 2.3 "б", "д" Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, згідно з якими для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, реагувати на її зміну, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, проявила злочинну самовпевненість, не була уважною під час керування транспортним засобом, не стежила за дорожньою обстановкою, не реагувала на її зміну, внаслідок чого своїми діями створила загрозу безпеці дорожнього руху, а також, порушуючи вимоги пункту 16.11 Правил дорожнього руху, відповідно до якого на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху, та вимоги дорожнього знаку 2.1 "Дати дорогу", наближаючись до нерегульованого перехрестя з головною автодорогою "Київ-Ковель", не дала дорогу транспортному засобу, який наближався до цього перехрещення проїзних частин по головній дорозі, внаслідок чого допустила зіткнення з автопоїздом у складі тягача "RENAULT PREMIUM 430.19Т", реєстраційний номер НОМЕР_2 , з напівпричіпом "TIRSAN MAKSIMA", реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_9 , який рухався справа наліво відносно напрямку руху автомобіля "Ford Fiesta", реєстраційний номер НОМЕР_1 , по автодорозі "Київ-Ковель" - в напрямку м. Ковеля.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажирка автомобіля "Ford Fiesta", реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_10 отримала тілесні ушкодження у вигляді множинних травм тіла, від яких загинула на місці події.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 винуватою себе визнала повністю, щиро розкаялася у скоєному і підтвердила викладене. Суду, зокрема, пояснила, що 13 травня 2020 року, приблизно, о 07-й годині ранку, вона на автомобілі "Ford Fiesta" їхала з м. Радомишль Житомирської області в м. Київ і з нею в салоні знаходилась як пасажирка ОСОБА_10 , яку вона підвозила до роботи; коли вона їхала від смт Пісківка Бородянського району в сторону автодороги "Київ-Ковель", то через погодні умови - вранці було похмуро, не помітила відповідний знак, а тому без зупинки виїхала на головну дорогу; коли вона це зрозуміла, то намагалася повернутися на свою смугу руху, але в цей час вантажівка, що їхала по головній дорозі справа, вдарила її автомобіль в праву передню частину, внаслідок чого потерпіла загинула; на даний час вона добровільно частково відшкодувала трьом потерпілим завдану моральну шкоду - по 35 тис. грн кожному.
Показання обвинуваченої ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам кримінального правопорушення і ніким не оспорюються.
В зв'язку з повним визнанням обвинуваченою своєї вини, за згодою учасників судового провадження, дослідження інших доказів визнано судом недоцільним відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.
За результатами судового розгляду суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй діяння знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.
Кримінально протиправні дії обвинуваченої ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також особу обвинуваченої ОСОБА_4 , яка до кримінальної відповідальності притягується вперше, характеризується позитивно, має постійну роботу.
Як обставини, що пом'якшують покарання, суд враховує щире каяття обвинуваченої ОСОБА_4 і добровільне часткове відшкодування завданих збитків.
Відповідно до висновку, що міститься в досудовій доповіді Бородянського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" у м. Києві і Київській області від 07 серпня 2020 року, враховуючи соціально-психологічну характеристику особи обвинуваченої, низький рівень ризику вчинення нею повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_4 можливо без ізоляції її від суспільства.
На підставі викладеного суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України - у виді позбавлення волі із застосуванням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Водночас, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, конкретні обставини його здійснення, приймаючи до уваги щире каяття обвинуваченої, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, характеризується позитивно, має постійну роботу, добровільно частково відшкодувала потерпілим завдані збитки, а також зважаючи на висновок, що міститься в досудовій доповіді органу пробації, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченої без відбування покарання і вважає за можливе на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинувачену ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї відповідно до ст. 76 КК України обов'язки.
Потерпілий ОСОБА_6 пред'явив до обвинуваченої ОСОБА_4 цивільний позов про відшкодування моральної шкоди в розмірі 260 тис. грн у зв'язку зі смертю його матері ОСОБА_10 .
Потерпіла ОСОБА_7 пред'явила до обвинуваченої ОСОБА_4 цивільний позов про відшкодування моральної шкоди в розмірі 260 тис. грн у зв'язку зі смертю її матері ОСОБА_10 , а також просила стягнути на відшкодування майнової шкоди - витрат на поховання 12715 гривень.
Потерпілий ОСОБА_11 пред'явив до обвинуваченої ОСОБА_4 цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, заподіяної йому у зв'язку зі смертю його дружини ОСОБА_10 , в розмірі 260 тис. гривень.
В судовому засіданні потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і представник потерпілих - адвокат ОСОБА_8 цивільні позови підтримали; з урахуванням добровільно сплачених обвинуваченою ОСОБА_4 коштів по 35 тис. грн кожному, просили стягнути з неї на відшкодування моральної шкоди по 225 тис. грн кожному з потерпілих.
Потерпілий ОСОБА_11 в судове засідання не з'явився, повідомив про неможливість явки за станом здоров'я і просив проводити судовий розгляд за його відсутності та задовольнити його цивільний позов.
Обвинувачена ОСОБА_4 цивільні позови потерпілих в частині відшкодування моральної шкоди визнала частково - в межах 100 тис. грн з урахуванням добровільно сплачених нею коштів, а цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 про відшкодування майнової шкоди - витрат на поховання в розмірі 12715 грн визнала повністю.
Вислухавши показання обвинуваченої ОСОБА_4 і потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , дослідивши надані документи в частині цивільних позовів, суд вважає, що позовні вимоги потерпілих необхідно задовольнити частково.
Винуватість ОСОБА_4 в порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило загибель потерпілої ОСОБА_10 , знайшла своє підтвердження під час судового розгляду.
Згідно з копією свідоцтва про смерть, ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт Пісківка Бородянського району Київської області. (т. 1, а. 43)
Згідно з копіями свідоцтв про народження і про одруження, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 (до шлюбу ОСОБА_12 ) є дітьми, а ОСОБА_11 - чоловіком ОСОБА_10 . (т. 1, а. 44, 63, 64, 89)
Відповідно до ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.
Відповідно до ст. 1201 ЦК України, особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.
Згідно з довідкою Городоцької селищної ради Радомишльського району Житомирської області від 25 травня 2020 року та копіями накладних і товарних чеків, потерпіла ОСОБА_7 за власний рахунок поховала ОСОБА_10 і витратила на поховання та ритуальні послуги 12715 грн (т. 1 а. 65-68), і ці витрати підлягають відшкодуванню обвинуваченою.
Відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Суд погоджується з доводами потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_7 і ОСОБА_6 , що внаслідок кримінально протиправних дій обвинуваченої ОСОБА_4 , що призвели до загибелі ОСОБА_10 , їм була завдана істотна моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких вони зазнали у зв'язку з втратою близької людини, відповідно, дружини і матері, оскільки ця втрата є непоправною, призвела до негативних змін у житті, постійних переживань та спогадів, психологічної напруги і емоційного дискомфорту, а тому суд вважає, що потерпілі мають право на відшкодування завданої їм моральної шкоди.
При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер вчиненого кримінального правопорушення, який відноситься до категорії правопорушень, вчинених з необережності, глибину душевних страждань потерпілих, негативні наслідки, що для них настали, та інші обставини, які мають істотне значення, зокрема те, що обвинувачена ОСОБА_4 щиро розкаюється у скоєному і добровільно частково відшкодувала завдані збитки.
Зважаючи на викладене, враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги потерпілих і визначити суму відшкодування моральної шкоди як 75 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу станом на 01 січня 2020 року (2102 грн), що становить 157 тис. 650 грн кожному з потерпілих.
Враховуючи, що обвинувачена добровільно відшкодувала потерпілим по 35 тис. грн, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченої ОСОБА_4 на користь потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_7 і ОСОБА_6 на відшкодування моральної шкоди по 122 тис. 650 грн кожному, а в іншій частині позови залишити без задоволення.
Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченої ОСОБА_4 необхідно стягнути на користь держави на відшкодування процесуальних витрат вартість проведення судових інженерно-транспортних експертиз в сумі 8009 грн 05 копійок.
Речові докази: тягач "RENAULT PREMIUM 430.19Т", реєстраційний номер НОМЕР_2 , та напівпричіп "TIRSAN MAKSIMA", реєстраційний номер НОМЕР_3 , необхідно залишити власнику - S.M.A. LOJISTIK ULUS LARASI TAS.IC VE DIS TIC.LTD.STI., тахографічний диск тягача "RENAULT PREMIUM 430.19Т", що зберігається в матеріалах кримінального провадження (т. 2, а. 49), необхідно повернути власнику - S.M.A. LOJISTIK ULUS LARASI TAS.IC VE DIS TIC.LTD.STI., автомобіль "Ford Fiesta", реєстраційний номер НОМЕР_1 , що зберігається на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів в АДРЕСА_2 , необхідно повернути власнику - ОСОБА_13 .
Арешт, накладений за ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2020 року на належний ОСОБА_13 автомобіль "Ford Fiesta", реєстраційний номер НОМЕР_1 , необхідно скасувати.
Керуючись статтями 370, 371, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо вона протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_11 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_11 на відшкодування моральної шкоди 122650 (сто двадцять дві тисячі шістсот п'ятдесят) гривень.
В іншій частині позов ОСОБА_11 залишити без задоволення.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 на відшкодування моральної шкоди 122650 (сто двадцять дві тисячі шістсот п'ятдесят) гривень і на відшкодування майнової шкоди 12715 (дванадцять тисяч сімсот п'ятнадцять) гривень.
В іншій частині позов ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 на відшкодування моральної шкоди 122650 (сто двадцять дві тисячі шістсот п'ятдесят) гривень.
В іншій частині позов ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави на відшкодування процесуальних витрат вартість проведення судових інженерно-транспортних експертиз в сумі 8009 (вісім тисяч дев'ять) грн 05 копійок.
Речові докази: тягач "RENAULT PREMIUM 430.19Т", реєстраційний номер НОМЕР_2 , та напівпричіп "TIRSAN MAKSIMA", реєстраційний номер НОМЕР_3 , залишити власнику - S.M.A. LOJISTIK ULUS LARASI TAS.IC VE DIS TIC.LTD.STI., тахографічний диск тягача "RENAULT PREMIUM 430.19Т", що зберігається в матеріалах кримінального провадження повернути власнику - S.M.A. LOJISTIK ULUS LARASI TAS.IC VE DIS TIC.LTD.STI., автомобіль "Ford Fiesta", реєстраційний номер НОМЕР_1 , що зберігається на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів в АДРЕСА_2 , повернути власнику - ОСОБА_13 .
Арешт, накладений за ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 травня 2020 року на належний ОСОБА_13 автомобіль "Ford Fiesta", реєстраційний номер НОМЕР_1 , скасувати.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Бородянський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Головуючий-суддяОСОБА_14