Справа № 357/11772/14-ц
6/357/366/20
Категорія
07 грудня 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді - Бондаренко О.В.,при секретарі - Вангородській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні подання виконуючої обов'язки заступника начальника відділу Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бібаєвої Віти Вікторівни, про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа, -
03.12.2020 року виконуюча обов'язки заступника начальника відділу Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бібаєва Віта Вікторівна, звернулася до суду з поданням, в якому просила тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , до виконання зобов'язань, покладених на нього виконавчим листом № 2/357/3576/14, виданим 16.03.2015 року Білоцерківським міськрайоннм судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суми коштів за договором в розмірі 116 649,67 грн., 3 % річних в розмірі 910,83 грн. та судових витрат по справі у розмірі 708,13 грн., всього 118 268,63 грн. Подання обґрунтоване тим, що рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію боржником подано, в якій вказано, що рухомого та нерухомого майна на праві власності за ним не зареєстровано, офіційного доходу не має, а також будь - яких дій спрямованих на його виконання не здійснено. Виконавцем 08.05.2018 року на адресу боржника надсилались виклики щодо явки до виконавця, ОСОБА_1 на виклики з'явився, надав пояснення щодо невиконання судового рішення та пояснив, що повністю ознайомлений з наявністю боргу перед ОСОБА_3 . На запит виконавця прикордонною службою України листом від 20.11.2019 року повідомлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 . 15.11.2019 року до Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби з Державної прикордонної служби України надійшло повідомлення № 0.184-38299/015-19, видане 07.11.2019 року про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 тимчасово обмежений у праві виїзду з України згідно ухвали № 357/11192/13-ц, виданої 07.08.2013 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, 05.10.2019 року в пункті пропуску через державний кордон для повітряного сполучення «Бориспіль» службовими особами було виявлено на виїзд з України громадянина України ОСОБА_4 . Згідно витягу з Державного реєстру, реєстраційний номер актового запису 00135521830 від 12.05.2018 року, серія та номер: НОМЕР_3 ОСОБА_2 змінив прізвище та ім'я на ОСОБА_1 . Рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від його виконання, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів.
При вирішенні подання суд виходить з наступного.
З матеріалів справи № 357/11772/14-ц, провадження № 2/357/3576/14, вбачається, що 17.11.2014 року рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто суму коштів за договором в розмірі 116649,67 грн., 3% річних в розмірі 910,83 грн. та судові витрати по справі у розмірі 708,13 грн., всього 118268,63 грн. та 16.03.2015 року судом видано виконавчий лист.
Як вбачається з матеріалів подання (а.с. 101), 04.10.2016 року постановою державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Сівак В.О. було відкрито виконавче провадження №52741377, з примусового виконання виконавчого листа № 2/357/3576/14, який видано16.03.2015 року.
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про зміну імені ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Україна, Одеська обл., Кодимський р-н, м. Кодима, громадянин України, місце проживання: АДРЕСА_1 , змінив прізвище та власне ім'я на ОСОБА_5 , по батькові залишено ОСОБА_6 та отримав паспорт на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується матеріалами справи (а.с. 112, 113-114).
Згідно запиту про перетин боржником державного кордону України, 05.10.2019 року ОСОБА_5 виїздив за межі України по закордонному паспорту серія № НОМЕР_2 та 15.10.2019 року в'їхав до України, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 115).
Як вбачається з копії відповіді на запит від 18.11.2020 рокудо Пенсійного фонду України, про осіб боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи ОСОБА_1 інформації не знайдено, з копії відповіді на запит від 18.11.2020 року до Державної фіскальної служби України, про джерела отримання доходів боржника - фізичної особи РНОКПП НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків закрито/фізичну особу знято з обліку (а.с. 116-117). Також, згідно копії відповіді на запит до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, в МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби, згідно копії витягу інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, нерухоме майно за ОСОБА_1 не зареєстровано, що підтверджується матеріалами подання (а.с. 118,119).
Також, з відповіді Державної прикордонної служби України від 20.11.2020 року (а.с. 118) вбачається, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , державний кордон України в період з 31.12.2019 року по 19.11.2020 року, не перетинав.
Відповідно до ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами і є обов'язковими до виконання на всій території України.
У справі «Soering vs UK» від 07 липня 1989 року Європейський суд з прав людини визначив, що Конвенція як основоположний правовий акт, що підтверджує, забезпечує та надає захист прав людини, визначає, що її гарантії мають бути реальними та дієвими. Також, будь-яке тлумачення гарантованих прав та свобод, повинно відповідати загальним положенням Конвенції, метою якої є забезпечення і сталий розвиток цінностей демократичного суспільства.
Тобто, на державі лежить безпосередній обов'язок дотримуватися прав та свобод особи і забезпечувати своєчасне та в повному обсязі виконання судових рішень, що набрали законної сили.
Виконання будь-якого рішення суду є обов'язковою стадією процесу правосуддя, і як наслідок, повинна відповідати вимогам ст. 6 Конвенції.
Окрім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд.
У справі «Горнсбі проти Греції» Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з п.19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Частинами 1-4 ст.441 ЦПК України визначено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.
Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.
Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Згідно ст.19 Закону України «Про державну прикордонну службу України» на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладаються запобігання та недопущення перетинання державного кордону України особами, яким згідно із законодавством не дозволяється в'їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у тому числі згідно з дорученнями правоохоронних органів, постановами державного виконавця; розшук у пунктах пропуску через державний кордон та у контрольних пунктах в'їзду - виїзду осіб, які переховуються від органів досудового розслідування та суду, ухиляються від відбуття кримінальних покарань; виконання в установленому порядку інших доручень правоохоронних органів.
Отже, питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень у порядку, передбаченому ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.441 ЦПК України.
Враховуючи наведені норми, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України застосовується у разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.
Так, ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо.
Однак, воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.
Отже, поняття «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння ( дії або бездіяльність ) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості ( наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо ) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини, непереборної сили, події тощо.
Згідно статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
З матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем було здійснено ряд необхідних виконавчих дій у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», які виявилися безрезультатними.
Так, заявником до матеріалів подання додані докази в підтвердження того, що боржник знає про борг та про відкрите виконавче провадження, однак з 04.10.2016 року жодних дій не вчинив для того, щоб сплатити заборгованість, офіційно не працює та ухиляється від виконання рішення суду.
Таким чином, факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням підтверджується матеріалами подання.
Попри те, що боржник отримав постанову про відкриття виконавчого провадження, обізнаний про проведення виконавчих дій та свого обов'язку, отримував процесуальні рішення виконавця, рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.11.2014 року на момент звернення із даним поданням (03.12.2020 року) залишається невиконаним.
Такі дії та бездіяльність боржника, у контексті вищенаведених положень матеріального права свідчать про ухилення ОСОБА_1 від виконання судового рішення, і такі його дії є свідомими.
Даючи оцінку встановлений обставинам та доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку, що подання виконуючої обов'язки заступника начальника відділу Білоцерківського міського відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бібаєвої В.В., про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа, підлягає до задоволення.
При цьому, суд враховує, що Конституцією України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом (стаття 13).
Разом з тим, відповідно до статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Аналізуючи наведене, суд не вбачає порушень прав боржника у зв'язку з вжиттям заходів щодо його тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, адже вжиті заходи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника сприятимуть гарантуванню поверненню наявного у нього боргу і є виправданими та пропорційними меті його застосування.
Застосування такого обмеження відповідатиме положенням рішення Європейського суду з прав людини «Горячев проти Болгарії» ( «Gochev v. Bulgaria» від 26 листопада 2009 року ), оскільки ґрунтується на законі, переслідує одну із легітимних цілей, передбачених ч. 3 ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, мету захисту прав і інтересів кредиторів та знаходиться в справедливому балансі між правами боржника та публічним інтересом.
Керуючись ст. 353, 441 ЦПК України, суд, -
Задовольнити подання виконуючої обов'язки заступника начальника відділу Білоцерківського міського відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бібаєвої В.В., про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа.
Тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 , до виконання зобов'язань, покладених на нього за виконавчим листом № 2/357/3576/14, виданим Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 16.03.2015 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суми коштів за договором в розмірі 116 649,67 грн., 3 % річних в розмірі 910,83 грн. та судових витрат по справі у розмірі 708,13 грн., всього 118 268,63 грн.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Ухвала складена 07.12.2020 року.
СуддяО. В. Бондаренко