Справа № 357/8429/20
2/357/3384/20
Категорія 38
(ЗАОЧНЕ)
03 грудня 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Кривенко О. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що АТ КБ «Приватбанк» та відповідач уклали кредитний договір №б/н від 12.06.2012 року, за умовами якого, позивач відкрив кредитний рахунок із початковим лімітом у розмірі, що зазначений в довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, який у подальшому збільшився до 3500,00 грн.. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Позивач умови договору виконав, надав відповідачу кредит у розмірі встановленому договором, а відповідач, в свою чергу, неналежно виконує свої зобов'язання за договором та допустив виникнення заборгованості, яка станом на 30.04.2020 року становить 135445,21 грн., що позивач і просить стягнути з відповідача в судовому порядку, а також відшкодувати судові витрати по справі в розмірі 2102,00 грн.
Позивач в судове засідання свого представника не направив, подав разом з позовною заявою суду клопотання, в якому просить справу розглядати без участі представника банку, позов підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.
В судове засідання відповідач повторно не з'явився, про день та час судового засідання був викликаний до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, жодних клопотань, відзиву чи заперечень до суду не подав та відповідно до положень ст.128 ЦПК України вважається, що відповідач повідомлений належно про розгляд справи.
02.12.2020 року представник позивача, за довіреністю, Назаренко М.В. , подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що банку необхідний час для пред'явлення до суду уточненого позову, оскільки банком прийнято рішення про відміну штрафів за минулі періоди.
Однак, підстави для відкладення судового засідання, визначені ст. 223 ЦПК України, відсутні, оскільки, будь-яких процесуальних дій в порядку ст. 49 ЦПК України з моменту відкриття провадження у справі 23.09.2020 року не вчинив.
За приписами ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 275 ЦПК України).
У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс проти Іспанії» від 07 липня 1989 року ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
З огляду наведеного, суд вважає, що клопотання представника позивача про відкладення судового засідання не підлягає до задоволення, крім того, в даній цивільній справі позивач не ставить питання про стягнення з відповідача штрафів за невиконання вимог договору.
На підставі ст. 280-282 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд даної справи, про що не заперечував позивач.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Встановлено, що 12.06.2012 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 була підписана анкета-заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанку, відповідно до якої йому було відкрито картковий рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений в довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.
Позивач посилається на те, що відповідач був ознайомлений із Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами Банку, що підтверджується підписом відповідача у заяві, де є відповідні запевнення відповідача щодо ознайомлення та надання документів у письмовому виді. Відповідач підтвердив, свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Банком на підставі договору надання банківських послуг було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений в довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 3500,00 грн..
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п. 2.1.2.3, п.2.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладенні Договору дала свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміни (збільшення або зменшення) за рішенням та ініціативою банку.
Таким чином, позивач вказує, що свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту, а відповідач зобов'язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору.
Позивач вказує, що в порушення умов кредитного Договору, а також ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо належного та вчасного повернення коштів і станом на 30.04.2020 року виникла заборгованість на загальну суму 135445,21 грн..
Суд, задовольняючи позов частково, виходить з наступного.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).
Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 ЦК України).
За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків ( ст. 11 ЦК України).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За ч 2. ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцентуючи пропозицію Банку Відповідач підписом у Заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг визнає та погоджується на запропоновані Банком умови користування послугами Банку.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
За ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно зі ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Так, згідно п. 2.1.2.1. Договору для надання послуг банк видає клієнту карту, її вид визначається в пам'ятці клієнта і заяві, підписанням якого клієнт та банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата отримання картки, яка вказана у заяві.
Згідно п. 2.1.2.11 та п. 2.1.2.12 Договору карта діє до останнього дня місяця, яка вказана на лицьовій стороні карти, включно, та по закінченню строку дії карти, відповідна карта продовжується банком на новий строк, по зверненню клієнта в банк, згідно діючим тарифам.
Відповідно до п. 2.1.2.3 Договору, клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, клієнт дає право банку в будь-який момент змінити /зменшити або збільшити, анулювати/ кредитний ліміт.
Згідно п. 2.1.2.4 Договору підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.
Згідно з п. 2.1.5.5 Умов та правил позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
Згідно п. 2.1.5.6 Договору у разі невиконання зобов'язань за договором на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту Овердрафту), оплати винагороди банку
Власник картрахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п.2.1.5.7 Договору.
Овердрафт (п.1.1.1.51 Договору) - короткостроковий кредит, який надається банком клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його рахунку в розмірі ліміту кредитування.
Згідно п. 2.1.12.6 Договору за користування кредитом та овердрафтом банк нараховує відсотки в розмірі, зазначеному в Тарифах, з розрахунку 360 календарних днів на рік.
У разі виникнення прострочення зобов'язань за борговими зобов'язаннями згідно п.2.1.1.12.6.1 договору клієнт сплачує банку пеню.
Згідно п. 2.1.12.7.2 Договору у разі непогашення Клієнтом боргових зобов'язань за кредитом в30-денний строк з моменту її виникнення, Клієнт сплачує банку пеню за несвоєчасне погашення кредитного ліміту в пільговий період, в розмірі, діючої базової місячної відсоткової ставки від заборгованості на момент списання.
Відповідно до п. 2.1.12.11 Умов та правил банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у встановленої банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим договором.
Відповідач підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ «КБ «ПриватБанк», в якій виявив бажання отримати кредитні кошти, тобто, з 12.06.2012 року між ПАТ «КБ Приватбанк» та ОСОБА_1 виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами в межах кредитного ліміту в розмірі 3500,00 грн. (а.с. 24-50).
Також, судом встановлено, що ПАТ «Комерційний Банк «Приватбанк» ОСОБА_1 було надано наступні кредитні карти: НОМЕР_1 - дата відкриття 12.06.2012 року, термін дії 04/16, НОМЕР_2 - дата відкриття 26.07.2012 року, термін дії 01/16, НОМЕР_3 - дата відкриття 12.10.2012 року, термін дії 10/15, НОМЕР_4 - дата відкриття 26.07.2012 року, термін дії 07/16 (а.с.23).
З довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти клієнта - ОСОБА_1 (картрахунок НОМЕР_1 ) (а.с.22), вбачається, що старт карткового рахунку відбувся 12.06.2012 року та встановлено кредитний ліміт 2100,00 грн., одночасно зменшено кредитний ліміт до 300,00 грн., 03.09.2012 року - збільшено кредитний ліміт до 3000,00 грн., 18.10.2012 року - збільшено кредитний ліміт до 3500,00 грн., 03.07.2013 року - зменшено кредитний ліміт до 3080,00 грн., 09.08.2013 року - зменшено кредитний ліміт до 2950,00 грн., 04.03.2014 року - зменшено кредитний ліміт до 2620,00 грн., 15.04.2014 року - зменшено кредитний ліміт до 2310,00 грн., 23.04.2014 року - зменшено кредитний ліміт до 2280,00 грн., 12.05.2014 року - зменшено кредитний ліміт до 2100,00 грн 06.11.2019 року - зменшено кредитний ліміт до 0,00 грн..
З наданого позивачем розрахунку (а.с. 11-14) вбачається, що відповідач не виконав умови договору щодо своєчасної сплати коштів на погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом внаслідок чого, станом на 30.04.2020 року, за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 162695,87 грн., яка складається з: 2594,76 грн. - заборгованість за тілом кредита; 154601,11 грн. - заборгованість за відсотками; 5500,00 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нараховано комісії.
Позивач на свій розсуд вимагає від боржника будь яку частину суми заборгованості за кредитом, тому, заборгованість до стягнення станом на 30.04.2020 року складає: 135445,21 грн.. яка складається з: 2594,76 грн. - заборгованість за кредитом; 132850,45 грн. - заборгованість по процентам за період з 12.06.2012 по 30.05.2019 року.
Тобто, як випливає зі змісту даного договору, сторонами узгоджено питання щодо розміру відсотків, пені, які підлягають стягненню у разі неповернення боргу у строк дії договору, що також підтверджується витягом з тарифів. Дія Договору підтверджується фактом користування відповідачем картковим рахунком та використання кредитних коштів, виконання відповідачем договору вбачається також із виписки по рахунку (а.с.15-21), де зазначені операції щодо використання кредитного ліміту, операції щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування.
Однак, суд не погоджується з вимогою про стягнення процентів з відповідача станом на 30.05.2019 року на підставі умов договору (п. 2.1.12.7.2), оскільки згідно положень п. 2.1.2.11 та п. 2.1.2.12 Договору, карта діє до останнього дня місяця, яка вказана на лицьовій стороні карти, включно, а в даному випадку, строк дії картки № НОМЕР_4 закінчився в липні 2016 року, та доказів того, що було продовжено строк дії картки на новий строк, - суду не надано, але позивач розрахував проценти за умовами договору після закінчення строку дії картки, тобто до 30.05.2019 року.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, у справі № 175/4753/15-ц від 06.02.2019 р. роз'яснено, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тобто ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачає отримання кредитором гарантій належного виконання зобов'язань боржником у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, тобто вже після закінчення строку виконання основного зобов'язання.
Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідач ОСОБА_1 з умовами договору був ознайомлений підписав заяву і отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, однак умови договору порушив. Тому, суд вважає, що згідно ст. 611 ЦК України підлягають до часткового задоволення вимоги позивача про стягнення коштів, оскільки відповідачем були порушені умови зобов'язання, обумовлені договором.
Даючи оцінку наданим доказам, суд прийшов до висновку, що на користь позивача належить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором б/н від 12.06.2012 року в сумі 11396 грн. 06 коп., з яких 2594,76 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 8801,30 грн. - заборгованість за відсотками станом на 01.08.2019 року. А після спливу визначеного договором строку кредитування позивач мав би можливість та право забезпечити свої права і інтереси на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України. Однак вимог про стягнення сум на підставі ст. 625 ЦК України не було заявлено, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог (ст. 13 ЦПК України).
На підставі ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судові витрати складаються з судового збору, який позивач сплатив при подачі позову до суду, тому, з відповідача на користь позивача стягуються судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам, що становить 176 грн. 76 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.3, 207, 526, 549, 626, 627, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.4, 12, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 354, 355,ЦПК України суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН: НОМЕР_5 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 12.06.2012 року в сумі 11396 грн. 06 коп. (одинадцять тисяч триста дев'яносто шість гривень 06 копійок) та судові витрати у справі в розмірі 176 грн. 76 коп..
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення.
Заочне рішення може бути скасоване Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яку може бути подано до суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Рішення складено 03.12.2020 року.
СуддяО. Я. Ярмола