26.11.2020 м.Дніпро Справа № 876/59/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі
судді Мороза В.Ф.
секретар судового засідання Кандиба Н.В.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Богатир" та ОСОБА_1 про скасування Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 19.06.2020 (суддя Згонік С.В.)
у третейській справі № 78/2020
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м.Київ
до відповідача - 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Богатир", м.Вінниця
відповідача - 2: ОСОБА_1 , смт.Котюжани, Мурованокуриловецький район, Вінницька область
про стягнення 680 794,96 грн.
Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 19.06.2020 у третейській справі №78/2020 позовні вимоги задоволено та стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Богатир" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" заборгованість за договором банківського обслуговування №б/н від 02.03.2011 у розмірі 680 794,96 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Богатир" та ОСОБА_1 звернулися з заявою про скасування Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 19.06.2020.
В обґрунтування поданої заяви відповідачі зазначають, що до позовної заяви позивачем надано Витяг з "Умов та правил надання банківських послуг" в редакції, яка не відповідає Умовам, до яких приєднався відповідач 1 та які діяли станом на 02.03.2011. Редакції Умов та правил надання банківських послуг станом на дату укладення договору позивачем надано не було. Окрім того між товариством та банком не укладалося жодної третейської угоди, як окремого договору чи складової договору, сторони не обмінювалися листами, щодо передачі спору на вирішення третейського суду. Умови Договору поруки №РОR1421055370992 від 12.01.2015 також не містять третейського застереження, а окрема третейська угода між ОСОБА_1 та АТ "Приватбанк" не укладалася. Таким чином справа №78/2020 не підсудна третейському суду, а тому останній вийшов за межі власної компетенції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.09.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Богатир" та ОСОБА_1 про скасування Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 19.06.2020 у третейській справі №78/2020 залишено без руху та надано заявнику строк 10 днів з дня вручення ухвали усунути недоліки поданої заяви, а саме: подати до суду належні докази надіслання іншим учасникам справи копії заяви про скасування Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 19.06.2020.
Заявником усунуто недоліки поданої заяви та надано докази надіслання копії поданої заяви іншим учасникам справи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.10.2020 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Богатир" та ОСОБА_1 про скасування Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 19.06.2020 у третейській справі №78/2020 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м.Київ до відповідача - 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Богатир", м.Вінниця відповідача - 2: ОСОБА_1 , смт.Котюжани, Мурованокуриловецький район, Вінницька область про стягнення 680 794,96 грн., розгляд справи № 876/59/20 призначено у судовому засіданні на 10.11.2020.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Богатир" та ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.11.2020 відкладено судове засідання на 26.11.2020.
Представники сторін з'явились в судове засідання призначене на 26.11.2020.
Розглянувши подану заяву, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд вбачає підстави для її задоволення з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів третейської справи №78/2020 28.05.2020 Акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" звернулось до постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Дніпровський Банківський Союз» із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БОГАТИР" та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 704209,01 грн. Заявою про зменшення розміру позовних вимог від 19.06.2020 позивач уточнив позовні вимоги, просив стягнути заборгованість у розмірі 680 794,96 грн.
В обґрунтування позовних вимоги позивач посилається на порушення ТОВ "Богатир" умов Договору банківського обслуговування №б/н від 02.03.2011 в частині здійснення своєчасних та повних розрахунків за отриманий кредит. Окрім того позивач посилається на укладений з ОСОБА_1 Договір поруки №РОR1421055370992 від 12.01.2015, згідно якого поручитель несе солідарну відповідальність перед АТ КБ "Приватбанк" за неналежне виконання боржником зобов'язань в частині повернення кредиту.
Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 19.06.2020 у третейській справі №78/2020 позовні вимоги задоволено та стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Богатир" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" заборгованості за договором банківського обслуговування №б/н від 02.03.2011 у розмірі 680 794,96 грн.
Вказане рішення вмотивоване доведеністю факту невиконання ТОВ "Богатир" зобов'язань за договором банківського обслуговування, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість по кредиту, по процентам за користування кредитом, по комісії за користування кредитом та пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Оскаржуючи рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 19.06.2020 у третейській справі №78/2020 заявники зазначають, що спір у даній справі не підвідомчий третейським судам, посилаючись на те, що договір поруки не містить третейського застереження, а окрема угода між ОСОБА_1 та АТ КБ "Приватбанк" не укладалась. Окрім того між ТОВ "Богатир" та позивачем також не було укладено договір про вирішення спорів у третейських судах, а надані в матеріали справи Витяги з "Умов та правил надання банківських послуг" не відповідають редакції чинній на момент приєднання відповідачем 1 до вказаних умов. .
Перелік підстав для скасування рішення третейського суду визначений положеннями частини 3 статті 51 Закону України "Про третейські суди" та статтею 350 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі статтею 350 Господарського процесуального кодексу України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею.
Рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо:
1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
3) третейську угоду визнано судом недійсною;
4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;
5) третейський суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Аналогічні положення містяться також і у статті 51 Закону України "Про третейські суди".
Перелік підстав, з яких може бути оскаржене та скасоване рішення третейського суду, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Отже нормами законодавства встановлено, що підлягає скасуванню рішення третейського суду, зокрема у разі, якщо його прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою.
При цьому звертаючись з заявою про скасування рішення третейського суду, заявнику слід довести наявність обставин, які передбачають скасування такого рішення.
Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
Частиною 1 статті 5 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
У пункті 4 частини 1 статті 2 Закону України "Про третейські суди" визначено, що третейська угода - це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.
Відповідно до частин 1, 4-6 статті 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.
Звертаючись до третейського суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за Договором банківського обслуговування від 02.03.2011 АТ КБ "Приватбанк" посилався на пункт 1.1.7.30 Умов та правил надання банківських послуг, в якому викладено третейське застереження та в якому зазначено, що сторони домовилися, що всі спори, розбіжності або вимоги, які виникають з даного договору та інших договорів між банком та Клієнтом або у зв'язку з ними, у тому числі, що стосуються їх виконання, порушення, припинення або визнання недійними, підлягають вирішенню у Постійно діючому Третейському суді при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз".
Як вбачається з матеріалів третейської справи, згідно заяви від 02.03.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю "Богатир" приєдналося до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із цією заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 02.03.2011 (далі - договір), та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.
Як зазначено в заяві, підписавши власноруч вказану заяву, відповідач виразив свою згоду з Умовами та Правилами надання банківських послуг (знаходяться на сайті www.privatbank.ua), Тарифами банку, які разом із даною заявою складають договір банківського обслуговування.
Позивачем до позовної заяви додано два Витяги з "Умов та правил надання банківських послуг".
Разом з тим подані в матеріали третейської справи витяги не містять підпису ТОВ "Богатир".
Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 1066 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Статтею 1067 Цивільного кодексу України передбачено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.
Положеннями ст. 1068 Цивільного кодексу України передбачено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом. Клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.
Статтею 1069 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на Умови і правила надання банківських послуг", що розміщені на офіційному сайті позивача та з якими, за твердженням позивача, ТОВ "Богатир" ознайомилось при підписанні заяви-приєднання до Умов та правил надання банківських послуг.
Разом з тим матеріали справи не містять підтверджень, що саме наданий позивачем Витяг з Умов та правил надання банківських послуг розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про відкриття поточного рахунку та приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент укладення договору та отримання відповідачем 1 кредитних коштів взагалі містили саме ті умови, згідно яких стягуються кошти, а також умови щодо третейського застереження.
Апеляційний суд зазначає, що Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
Вищенаведене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17 та установленою практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 25.09.2019 у справі №704/1023/16-ц, від 02.10.2019 у справі №322/1220/16, від 03.12.2019 у справі №876/42/19, від 13.08.2020 у справі №876/68/19, від 22.10.2020 у справі №876/46/20, від 04.11.2020 у справі №876/49/20.
При цьому суд наголошує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 відступила від правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 24.09.2014 (провадження № 6-144цс14), щодо форми кредитного договору, зазначивши, що підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг не може вважатися договором приєднання.
За висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 342/180/17, умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. З огляду на зміст статей 633, 634 Цивільного кодексу України можна вважати, що другий контрагент лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Підписана анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг не може розцінюватись як стандартна (типова) форма кредитного договору.
Таким чином, наявність між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам Закону України "Про третейські суди" є першочерговою, обов'язковою та безумовною підставою для віднесення справи до підвідомчості третейських судів, а відсутність такої угоди між сторонами спору, як і не підтвердження її укладення, виключає можливість розгляду такого спору третейським судом, тобто засвідчує непідвідомчість справи цьому суду.
Враховуючи вищевикладене, у суду відсутні підстави вважати, що сторони уклали третейську угоду, зокрема у формі третейського застереження, оскільки наданий позивачем витяг з "Умов та правил надання банківських послуг" не підписаний відповідачем, а заява відповідача на відкриття рахунку та анкета про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг від 02.03.2011 третейського застереження або посилання на третейську угоду не містить.
Окрім того як вбачається з тексту Договору поруки №РОR1421055370992 від 12.01.2015, укладеному між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "Приватбанк", предметом якого було надання поручителем ОСОБА_1 поруки перед кредитором за виконання ТОВ "Богатир" зобов'язань за угодами-приєднаннями, то даний договір також не містить третейського застереження про передачу спору, у разі його виникнення, на вирішення третейським судом.
При цьому в матеріалах справи відсутні докази укладення між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "Приватбанк" окремої третейської угоди.
Відповідно до положень п.2 ч.1 ст. 350 Господарського процесуального кодексу України рішення третейського суду може бути скасовано, зокрема, у випадку, якщо рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди.
Враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Богатир" та ОСОБА_1 про скасування Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 19.06.2020 у третейській справі № 78/2020.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за звернення із заявою про скасування рішення третейського суду, покладаються на Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк".
Керуючись ст.ст. 129, 234, 346-351 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Богатир" та ОСОБА_1 про скасування Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 19.06.2020 у третейській справі № 78/2020 задовольнити.
Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 19.06.2020 у третейській справі № 78/2020скасувати.
Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м.Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; код ЄДРПОУ 14360570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Богатир" (21018, м.Вінниця, вул. Пирогова, 346-а; код ЄДРПОУ 31983680) 1 051,00 грн. судового збору , сплаченого за подання заяви про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 19.06.2020 у третейській справі № 78/2020.
Справу №78/2020 повернути до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз".
Ухвала апеляційного господарського суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Повний текст ухвали складено 07.12.2020.
Суддя В.Ф.Мороз