проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
07.12.2020 Справа № 917/1084/20
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Россолов В.В., суддя Ільїн О.В., суддя Хачатрян В.С.,
розглянувши заяву Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вх. № 11979 від 03 грудня 2020 року) у справі № 917/1084/20
за позовною заявою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ,
до Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод", м. Кременчук, Полтавська область,
про стягнення 98954, 16 грн,-
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 05 жовтня 2020 року у справі №917/1084/20 позов задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 36571, 60 грн пені, 3047, 63 грн 3% річних, 2102,00 грн відшкодування витрат з оплати судового збору; в іншій частині в позові відмовлено.
Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" з відповідним рішенням суду в частині відмови в стягненні 42 631, 51 грн пені, 16703,42 грн 3 % річних не погодилось, зверунулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його у відповідній частині скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16 листопада 2020 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Полтавської області від 05 жовтня 2020 року у справі №917/1084/20 залишено без руху відповідно до частини другої статті 260 Господарського процесуального кодексу України, як таку, що оформлена з порушенням пункту 2 частини третьої статті 258 цього Кодексу. Апелянту надано строк - впродовж 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення встановлених недоліків, а саме, у вказаний строк заявником має бути надано суду докази сплати судового збору у розмірі 3153,00 грн.
Вказана ухвала суду отримана скаржником засобами поштового зв'язку 23 листопада 2020 року, що підтверджується зворотнім рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №6102253749465. Отже кінцевою датою для усунення недоліків апеляційної скарги є 03 грудня 2020 року.
03 грудня 2020 року на електронну адресу суду від апелянта надійшла заява про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, в якій позивач зазначає, що особою відповідальною за супроводження справи №917/1084/20 є Коваленко С., що підтверджується зазначенням виконавцем Коваленка С. на останній сторінці позовної заяви №14/4-4021-20 від 19 червня 2020 року, апеляційної скарги від 30 жовтня 2020 року №39/5-2937-20 по справі №917/1084/20. Однак, Коваленко С. перебував на лікарняному в період з 16 листопада 2020 року по 30 листопада 2020 року (включно), що підтверджується копією листка непрацездатності серія АКА №978312. Зазначені обставини унеможливлювали вчасне створення заявки на оплату судового збору та усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання доказів оплати судового збору у встановлений судом термін. У своїй заяві апелянт просить продовжити процесуальний строк на усунення недоліків апеляційної скарги по справі №917/1084/20 до 08 грудня 2020 року.
Ознайомившись з матеріалами, які надійшли від скаржника, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" [рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. "Право на суд", одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що районний суд не надав заявнику мотивоване рішення суду в строки, передбачені законом, і заявник безперечно стверджував, що він має намір оскаржити рішення суду першої інстанції. Відповідно можна вважати, що заявник пред'явив непряме клопотання ( implied request ) про відновлення процесуального строку. Припущення зворотного є вираженням надмірного формалізму. Більше того, з урахуванням причини, по якій заявник не подав скаргу у встановлений строк, національним судам належало відновити строк для подання скарги за їх власною ініціативою (GEORGIY NIKOLAYEVICH MIKHAYLOV v. RUSSIA, № 4543/04, § 56, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року).
Європейський суд з прав людини вказав, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).
Частиною другою статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог статті 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини другої статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Ураховуючи обставини, на які посилається представник позивача, колегія суддів вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції роз'яснює апелянту, що згідно з пунктом 4 статті 174, пунктом 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, у разі не усунення у визначений судом строк недоліків, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулась зі скаргою.
Керуючись ст. 119, чч. 1, 2 ст. 174, ст. 232, 234, 235, п.2, ч.3 ст. 258, ст. 260 Господарського процесуального кодексу України,-
1.Продовжити Акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" строк для усунення недоліків, встановлених при поданні апеляційної скарги.
2.Встановити Акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" строк до 08 грудня 2020 року для усунення недоліків, а саме: сплати судового збору у розмірі 3153,00 грн.
3.Роз'яснити заявнику, що наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 174, 260 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.В. Россолов
Суддя О.В. Ільїн
Суддя В.С. Хачатрян