ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
30 листопада 2020 року Справа № 924/730/20
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Мельник О.В.
суддя Грязнов В.В.
суддя Розізнана І.В.
при секретарі судового засідання Панасюк О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хмельницької міської ради на рішення господарського суду Хмельницької області від 29.09.2020 р. (суддя Крамар С.І., повний текст складено 05.10.2020 р.) та додаткове рішення господарського суду Хмельницької області від 07.10.2020 р. (суддя Крамар С.І., повний текст складено 12.10.2020 р.) у справі №924/730/20
за позовом Хмельницької міської ради
до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Геральд"
2) товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-Телеком"
про стягнення 510 270,82 грн.
за участю представників:
позивача - Крамар А.В.,
відповідача 1 - Бабіч О.О.,
відповідача 2 - Бабіч О.О.,
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 29.09.2020 р. у справі №924/730/20 у задоволенні позову Хмельницької міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Геральд" та товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-Телеком" про стягнення 510270,82 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку по вул. Соборній, 67/1 у м. Хмельницькому в рівних частках з кожного, а саме 255135,41 грн. з товариства з обмеженою відповідальністю "Геральд" та 255135,41 грн. з товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-Телеком" - відмовлено.
В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції, посилаючись на правову позицію викладену в постанові Верховного Суду від 10.02.2020 р. у справі № 922/981/18 вказав, що для вирішення спору щодо стягнення з власника об'єкта нерухомого майна, безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із статтями 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав, земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об'єкт розташований необхідно, насамперед, з'ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) в якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи пов'язані із безпідставним збереженням майна розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі.
Господарський суд Хмельницької області зазначає, що позивачем здійснено нарахування на площу земельної ділянки у розмірі 2350 кв.м., проте належних та достовірних доказів використання відповідачами земельної ділянки саме такої площі суду надано не було. З огляду на те, що акт обстеження земельної ділянки від 08.08.2019 року не містить інформації про фактичне використання відповідачами земельної ділянки розміром 0,2350 га та те, що спірною земельною ділянкою користується також Хмельницька філія ПАТ "Укртелеком", суд вважає не обґрунтованим розмір площі земельних ділянок, на які здійснено нарахування орендної плати позивачем. Таким чином оскільки для стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою слід довести площу, яка фактично використовується кожним відповідачем, майно яких наявне на такій земельній ділянці, місцевим господарським судом встановлено відсутність підстав для задоволення позову Хмельницької міської ради.
Додатковим рішенням господарського суду Хмельницької області від 07.10.2020 р. у справі №924/730/20 стягнуто з Хмельницької міської ради на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Геральд" та товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-Телеком" по 5500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування додаткового рішення суд першої інстанції вказує, зокрема, що з урахуванням заперечень позивача щодо розміру судових витрат на правову допомогу відповідачів, керуючись принципом співмірності, критеріями пропорційності та розумності витрат, складності справи встановив наявність підстав для зменшення витрат на професійну правничу допомогу з 11000 грн. на користь кожного відповідача до 5500 грн. на користь кожного відповідача.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням господарського суду Хмельницької області від 29.09.2020 р. у справі №924/730/20, Хмельницька міська рада звернулась до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги. Водночас, зі змісту апеляційної скарги вбачається, що позивач також не погоджується із додатковим рішенням господарського суду Хмельницької області від 07.10.2020 р. у справі №924/730/20.
Апелянт стверджує, що висновки суду викладені у рішенні господарського суду Хмельницької області від 29.09.2020 р. у справі №924/730/20 не відповідають обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права. Зокрема, зазначає, що відповідно до витягу із Державного земельного кадастру НВ-0004838022020 від 24.04.2020 р. земельна ділянка кадастровий номер 6810100000:01:009:0055 площею 2350 кв.м була зареєстрована на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 12.05.2008 р.. З доданого до витягу кадастрового плану вбачається, що на даній земельній ділянці розташована лише одна будівля, яка в рівних частках належить відповідачам. Таким чином позивач вважає, що оскільки відповідачами не сформована земельна ділянка іншою площею та конфігурацією, то вони відповідно до вимог ст. 120 ЗК України користуються земельною ділянкою саме тією площею, яка була сформована та використовувалась попереднім власником об'єкта нерухомого майна.
Позивач звертає увагу суду на те, що неможливо сформувати дві окремі ділянки для обслуговування будівлі, зважаючи на місце розташування належних відповідачам приміщень, які знаходяться в одному об'єкті нерухомості (який в рівних частинах по Ѕ належить відповідачам) на спірній земельній ділянці. Вважає, що суд помилково дійшов висновку, що спірною земельною ділянкою користується інший суб'єкт господарювання та додає, що майно Хмельницької філії ПАТ "Укртелеком" знаходиться за іншою адресою по вул. Соборна, 67/2.
Хмельницька міська рада вказує, що судом першої інстанції безпідставно не було застосовано до спірних правовідносин ст.120 Земельного кодексу України, якою закріплено принцип цілісності об'єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. З посиланням на правові позиції Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 р. у справі №910/18560/16 та Верховного Суду України від 12.10.2016 р. у справі №6-2225цс16 вказує, що особа, яка набула право власності на об'єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім'я документів на користування земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача - власника об'єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об'єкта нерухомості розташованого на ній.
Позивач звертає увагу суду на те, що судом першої інстанції безпідставно було часткового задоволено заявлені витрати на професійну правничу допомогу відповідачів, з огляду на те, що всупереч вимогам ст.124, 126 ГПК України відповідачі не подали до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат, натомість зазначили попередній розмір витрат на правничу допомогу без такого розрахунку. Водночас вважає, що при здійсненні розподілу судових витрат, суд не виходив з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін, а також наявності належних підтверджуючих доказів таких витрат.
24.11.2020 року до Північно-західного апеляційного господарського суду від представника відповідачів надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просять рішення господарського суду Хмельницької області від 29.09.2020 р. у справі №924/730/20 залишити без змін, апеляційну скаргу Хмельницької міської ради - без задоволення.
У відзиві представник відповідачів вказує, що для вирішення даного спору та розрахунку сум безпідставно збережених грошових коштів вирішальне значення має площа фактично використовуваної відповідачами земельної ділянки. Звертає увагу суду на те, що спірною земельною ділянкою користується Хмельницька філія ПАТ "Укртелеком" та додає, що відповідачі користуються лише земельною ділянкою, яка знаходиться під приміщенням, що перебуває у їх власності, іншою частиною спірної земельної ділянки вони не користуються. Відтак вважає, що суд першої інстанції вірно встановив не обґрунтованість розміру площі земельних ділянок на яку Хмельницькою міською радою здійснено нарахування безпідставно збережених грошових коштів.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю "Геральд" та товариство з обмеженою відповідальністю "Поділля-Телеком" є власниками нежитлового приміщення, адміністративної будівлі загальною площею 809,4 кв.м. по вул. Соборній, 67/1 в м. Хмельницькому, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №196848401 від 20.01.2020 року (а.с.11).
Зокрема, Ѕ частини адміністративної будівлі площею 404,1 кв.м. належить товариству з обмеженою відповідальністю "Геральд" та складається з приміщення першого поверху (площею 283,6 кв.м.) з підвалом (площею 120,5 кв.м.). Інша Ѕ частини адміністративної будівлі належить товариству з обмеженою відповідальністю "Поділля-Телеком", що складається з приміщення другого поверху площею 284,6 кв.м. та частини приміщення підвалу площею 120,7 кв.м..
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру НВ-0004838022020 від 24.04.2020 р. земельна ділянка кадастровий номер 6810100000:01:009:0055 площею 0,2350 га, що знаходиться у м. Хмельницькому по вул. Соборна, 67/1 перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Хмельницького в особі Хмельницької міської ради. Державна реєстрація земельної ділянки здійснена на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 12.05.2008 р. (а.с.18).
З кадастрового плану земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:01:009:0055, що є додатком до витягу з Державного земельного кадастру НВ-0004838022020 від 24.04.2020р., вбачається, що на вказаній земельній ділянці знаходиться один об'єкт нерухомості (а.с.19-20).
У відповідь на запити управління земельних ресурсів та земельної реформи департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради вих. №2672/02-12 від 12.08.2019 р. та вих. №1201/02-13 від 24.04.2020 р. Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області та Хмельницьким управлінням Головного управління ДПС у Хмельницькій області було надано інформацію, щодо сплачених сум орендної плати/земельного податку юридичними особами
Згідно інформації Хмельницького управління Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 09.10.2019 року (а.с.12) ТОВ "Поділля-Телеком" сплачено у 2016 році - 125213, 7 грн., у 2017 році сплачено 135513 грн., у 2018 році - 147501, 51 грн., у 2019 році - 91899,4 грн. за земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:03:004:088 площею 3959 м.кв. (адреса в податкові декларації не зазначена), а ТОВ "Геральд" сплачено у 2016 році - 8213,96 грн., у 2017 році - 8890,09 грн., у 2018 році - 9004,2 грн., у 2019 році - 5934,8 грн. за земельну ділянку площею 284 м.кв без кадастрового номеру (адреса в податковій декларації не зазначена).
Згідно інформації Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 19.05.2020 року (а.с. 13) ТОВ "Поділля-Телеком" у 2017 році сплачено 136155,21 грн.(площа 3959), у 2018 році - 136155,21 грн. (площа 3959), у 2019 році - 136155,21 грн. (площа 3959), у 2020 році 89703,71 грн. (площа 2609) - адреса в податкові декларації не зазначена, а ТОВ "Геральд" сплачено у 2017 році - 8932,25 грн., у 2018 році - 8932,25 грн., у 2019 році - 8932,25 грн., у 2020 році - 8189,90 грн. за земельну ділянку площею 284 м.кв (адреса в податковій декларації не зазначена).
08.08.2019 р. за результатами обстеження земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:01:009:0055 площею 0,2350 га по вул. Соборній, 67/1 працівниками відділу оренди та продажу землі управління земельних ресурсів та земельної реформи департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів було складено відповідний акт (а.с.14). Актом зафіксовано, що земельна ділянка огороджена по периметру парканом, на території знаходяться будівлі, територія охороняється, ведеться господарська діяльність та вказано, що на даний час земельна ділянка ТОВ "Поділля-Телеком" та ТОВ "Геральд" згідно діючого законодавства не оформлена.
Відповідно до витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку від 18.08.2019 р. та від 07.05.2020 р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:01:009:0055 становить: у 2017 р. - 5895013 грн.; у 2018 р. - 5895013 грн.; з 07.2018 р. - 8842519 грн.; з 01.01.2019 р. - 8842519 грн.; з 19.04.2019 р. - 2063254 грн.; з 05.12.2019 р. - 7368766 грн. (а.с.16-17)
На підставі вищевказаних витягів з технічної документації позивачем було нараховано розмір орендної плати за період з 01.05.2017 по 01.03.2020 роки, який мали б сплатити відповідачі у випадку дотримання вимог чинного законодавства України щодо укладення договору оренди землі. Відповідно до розрахунків неодержаний дохід від орендної плати за землю становить 510270,82 грн. з них: 255135,41 грн. з ТОВ "Геральд" та 255135,41 грн. з ТОВ "Поділля-Телеком". (а.с.21-26)
Розмір доходу відповідачів у період з 01.05.2017р. по 01.03.2020р. розраховано Хмельницькою міською радою як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.
Розрахунок зазначеної у позові суми здійснено шляхом застосуванням найнижчої орендної ставки 3% до нормативної грошової оцінки земельної ділянки зазначеної у витягах з технічної документації та з визначенням орендної плати відповідно до кількості місяців та днів використання земельної ділянки згідно рішення дев'ятнадцятої сесії міської ради №64 від 29.08.2012 року "Про впорядкування орендної плати за землю та втрату чинності рішень сесії міської ради".
Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку в процесі апеляційного перегляду колегія суддів враховує наступне.
Згідно зі ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Частиною 1 статті 377 ЦК України встановлено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Відповідно до частини 1, 2 статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Перехід прав на земельну ділянку, пов'язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Відповідно до положень ст. 80 Земельного кодексу України суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Згідно статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
За змістом частини 3 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу, відповідно до частини 2 якої особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
Статтею 206 ЗК України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положеннями частини першої статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 ЗК України).
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України).
У даній справі предметом позову є стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у зв'язку із використанням відповідачами земельної ділянки по вул. Соборна 67/1 у м. Хмельницькому без належних правових підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Колегія суддів зазначає, що за змістом глави 15, статей 120, 125 ЗК України та з урахуванням положень статті 1212 ЦК України до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Для вирішення спору щодо стягнення з власника об'єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із статтями 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав, земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об'єкт розташований необхідно, насамперед, з'ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) в якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи пов'язані із безпідставним збереженням майна розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі. Дана правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 10.02.2020 р. у справі № 922/981/18.
Щодо фактичного користування відповідачами спірною земельною ділянкою саме у розмірі 0,2350 га, який був взятий при розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, колегія суддів враховує наступне.
У даних правовідносинах мова йде про стягнення з відповідачів безпідставно збережених ними сум орендної плати, яку вони мали б сплачувати за фактичне користування земельною ділянкою, тому площа цієї фактично використовуваної земельної ділянки має визначальне значення для розрахунку таких сум.
На необхідність підтвердження розміру земельної ділянки, якою фактично користується особа, до якої подано позов органом місцевого самоврядування про стягнення неодержаних доходів у розмірі орендної плати, зокрема, актом обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки звернула увагу Велика Палата у постанові від 20.11.2018 р. у справі № 922/3412/17 та у постанові від 04.12.2019 р. зі справи №917/1739/17, а також Верховний Суд у постанові від 20.12.2019 р. у справі № 917/266/19.
На достеменності встановлення розміру земельної ділянки, яка використовується відповідачами або чи користуються останні земельною ділянкою лише в межах належного їм об'єкта нерухомого майна, наголосив також Верховний Суд у постанові від 05.02.2020 року у справі №924/196/19.
Оцінюючи складений працівниками відділу оренди та продажу землі управління земельних ресурсів та земельної реформи департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради акт від 08.08.2019 р. як доказ фактичного використання ТОВ "Геральд" та ТОВ "Поділля-Телеком" спірної земельної ділянки, колегією суддів встановлено, що останній складений в односторонньому порядку, без участі представників відповідачів (доказів запрошення останніх для обстеження земельної ділянки матеріали справи не містять). У акті від 08.08.2019 р., не міститься відомостей про площу земельної ділянки, фактично використовувану відповідачами, а лише вказано загальну площу сформованої земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:01:009:0055 у розмірі 0,2350 га та зазначено, що на ній розміщений належний відповідачам об'єкт нерухомості.
Вищевказаним актом зафіксовано, що земельна ділянка огороджена по периметру парканом, на території знаходяться будівлі, територія охороняється, ведеться господарська діяльність. Однак, позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження огородження земельної ділянки саме відповідачами, а також здійснення ними її охорони та ведення господарської діяльності у межах визначених позивачем.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що зі змісту акту від 08.08.2019 р. не можливо достеменно встановити розмір земельної ділянки, якою фактично користуються відповідачі та, окрім того, з жодного наданого позивачем доказу не можливо встановити фактичне використання земельної ділянки відповідачами в рівних площах (по Ѕ частині кожним).
З листів ТОВ "Поділля-Телеком" від 10.09.2020 р. вих.№112 (а.с125) та Хмельницької філії ПАТ "Укртелеком" від 24.09.2020 р. вих. №07/1341 (а.с.148) судом встановлено фактичне використання спірної земельної ділянки окрім відповідачів також і Хмельницькою філією ПАТ "Укртелеком" для забезпечення проходу людей та проїзду транспорту до належного їй нежитлового приміщення у м. Хмельницькому по вул. Соборна, 67/2 .
З огляду на зазначене, колегія суддів не вбачає обґрунтованою та доведеною площу земельної ділянки на яку здійснено нарахування орендної плати позивачем, оскільки для стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою слід довести площу, яка фактично використовується відповідачами, майно яких наявне на такій земельній ділянці. Одночасно у суду апеляційної інстанції відсутня можливість самостійно встановити розмір використовуваної відповідачами площі.
Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом.
За змістом ч.1 ст.14 ГПК України, суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.ст.74 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Як вбачається з матеріалів справи, Хмельницькою міською радою, згідно розрахунку розміру орендної плати, здійснено нарахування на площу земельної ділянки у розмірі 0,2350 га, однак будь-яких належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.76-78 ГПК України фактичного використання ТОВ "Геральд" та ТОВ "Поділля-Телеком" земельної ділянки саме такої площі позивачем надано не було.
З огляду на встановлене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки позивачем не доведено фактичного використання відповідачами площі земельної ділянки саме у розмірі 0,2350 га, відтак відсутні підстави для стягнення з відповідачів безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 510270,82грн. за період з 01.05.2017 по 01.03.2020 роки у рівних частках з кожного.
Колегія суддів критично оцінює доводи апеляційної скарги щодо безпідставного, на думку позивача, часткового задоволення заявлених відповідачами витрат на професійну правничу допомогу, у зв'язку із неподачею до суду останніми попереднього (орієнтовного) розрахунок суми таких судових витрат, з огляду на наступне.
Зокрема, положення статті 124 ГПК України не містять імперативних приписів про те, що у випадку неподання разом з першою заявою по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, суд зобов'язаний відмовити у відшкодуванні судових витрат.
Натомість, частиною другою статті 124 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Тобто, застосування відповідних положень статті 124 Господарського процесуального кодексу України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин кожної справи, а також інших чинників, зокрема, дій або бездіяльності сторони або її представника під час розгляду справи. Таку правову позицію висловив Касаційний господарський суд у додатковій постанові від 21.05.2020 р. у справі №922/2167/19.
Водночас, у своїй апеляційній скарзі позивач вказує на те, що при здійсненні розподілу судових витрат, суд не виходив з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін, а також наявності належних підтверджуючих доказів таких витрат. Оцінюючи доводи апеляційної скарги в цій частині колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.
Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати, тоді як конституційне право на професійну правничу допомогу не може бути обмежено.
У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно зі статтею 30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність”, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5, 6 статті 126 ГПК України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Водночас, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справ, оскільки склад та розмір витрат пов'язаних з оплати правової допомоги входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження понесених відповідачами витрат на послуги адвоката в суді першої інстанції матеріали справи містять договори про надання правової допомоги від 31.07.20200р. з додатками (а.с.61-70), ордер на надання правової допомоги ТОВ "Геральд" адвокатом Бабічем О.О. (а.с.71), ордер на надання правової допомоги ТОВ "Поділля-Телеком" адвокатом Бабічем О.О. (а.с.72), свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Бабічем О.О. ХМ №000206 (а.с. 72), акти здачі прийняття наданих послуг від 29.09.2020 р. (а.с.160-163)
Як вбачається з матеріалів справи, 31.07.2020 р. між ТОВ "Геральд" (далі - клієнт) та адвокатом Бабічем О.О. (далі - адвокат) укладено договір про надання правової допомоги №1.
Згідно пункту 1.1 договору клієнт доручає, а адвокат зобов'язується надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Відповідно до п.2.1.1 та 2.1.3 договору адвокат надає клієнту, надання правової допомоги, захист прав, свобод і законних інтересів клієнта у господарській справі №924/730/20, а також здійснює представництво інтересів клієнта в судових справах усіх інстанцій, зокрема підготовку до розгляду і ведення справ в судах господарської юрисдикції, що стосуються інтересів клієнта.
Пунктами 5.1., 5.2., 5.3., 5.6. договору гонорар - винагорода адвоката за здійснення захисту, представництва інтересів клієнта та надання йому інших видів правової допомоги на умовах і в порядку, що визначені договором. Гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами та зазначені в додатку до цього договору. Факт надання послуг підтверджується актом наданих послуг, що є додатком до цього договору.
В додатку №1 до договору сторони погодили прейскурант (тарифи) за надання послуг, зокрема: 1) представництво інтересів в господарських спорах - 2000 грн. за одне судове засідання; підготовка пакету документів для подання до суду (позовних заяв, відзивів на позов, заперечень на відзив та ін.) - договірна від 2000 грн.; 3) підготовка клопотань та заяв для подання до суду, підготовка адвокатських запитів, супровідних листів та описів до них - договірна від 1000 грн.; 4) за надання консультацій та підготовку інших документів не передбачених в додатку встановлюється погодинна оплата - 500 грн. за одну годину.
Аналогічний за змістом договір з додатком було укладено між ТОВ "Поділля-Телеком" та адвокатом Бабічем О.О..
Згідно акту №1 здачі-прийняття наданих послуг від 29.09.2020 р. адвокатом Бабічем О.О. були надані ТОВ "Геральд" наступні послуги: 1) 03.08.2020 р. підготовка відзиву на позов з додатками та подання його до господарського суду Хмельницької області - 2000 грн.; 2) 05.08.2020 р. участь адвоката Бабіча О.О. у судовому засіданні господарського суду Хмельницької області - 2000грн.; 3) 02.09.2020 р. підготовка клопотання про долучення доказів по справі з додатками та подання його до господарського суду - 1000 грн.; 4) 11.09.2020 р. підготовка заперечення на відповідь на відзив на позов з додатками та подання його до суду - 2000 грн.; 5) 14.09.2020р. участь адвоката Бабіча О.О. у судовому засіданні в господарському суді Хмельницької області - 2000 грн.; 6) 29.09.2020 р. участь адвоката у судовому засіданні в господарському суді Хмельницької області - 2000 грн. Загальна вартість наданих послуг становить 11000 грн.
Ідентичний перелік наданих послуг на суму 11000 грн. наведений в акті здачі-прийняття наданих послуг ТОВ "Поділля-Телеком" від 29.09.2020 р.
Апеляційний суд, зважаючи на правові висновки, викладені у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 звертає увагу, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що відповідачами у повному обсязі доведено належними та допустимими доказами склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що розглядаючи заяву ТОВ "Геральд" та ТОВ "Поділля-Телеком" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу місцевий господарський суду, з урахуванням критерію розумності розміру таких витрат та заперечень позивача щодо їх розміру, дійшов вірного висновку, що сума цих витрат у розмірі 5500 грн. на користь кожного відповідача є співмірною зі складністю справи та обсягом фактично наданих адвокатом послуг, у зв'язку із чим ця сума підлягає задоволенню.
Апеляційний господарський суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи в апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
В силу приписів ч.1 ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду та зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин справи.
Оскільки відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції, судовий збір за подачу апеляційної скарги покладається на скаржника згідно ст.129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 29.09.2020 р. та додаткове рішення господарського суду Хмельницької області від 07.10.2020 р. у справі №924/730/20 залишити без змін, апеляційну скаргу Хмельницької міської ради - без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений "07" грудня 2020 р.
Головуючий суддя Мельник О.В.
Суддя Грязнов В.В.
Суддя Розізнана І.В.