Справа № 288/1655/20
Провадження № 2-з/288/14/20
08 грудня 2020 року смт. Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді -Зайченко Є. О.,
з участю секретаря судових засідань - Костюк О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», третя особа: без самостійних вимог: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис,
04 листопада 2020 року до Попільнянського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», третя особа: без самостійних вимог: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис.
Ухвалою Попільнянського районного суду Житомирської області від 09 листопада 2020 року, прийнято до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», третя особа: без самостійних вимог: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис та відкрито спрощене позовне провадження з викликом (повідомленням) сторін.
08 грудня 2020 року позивача ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення по виконавчому провадженні ВП №63381681 на підставі виконавчого напису нотаріусу зареєстрованого в реєстрі №26254 від 04.09.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С..
Заяву про забезпечення позову обґрунтовано тим, що 02.11.2020 року до повного товариства «Ломбард заставне товариство «Діамантовий Дім» ТОВ «Монета і компанія» (код ЄДРПОУ 41112171) в якому працює позивач ОСОБА_1 надійшла до виконання постанова від 30.10.2020 року по виконавчому провадженню №63381681 приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової М.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості в сумі 15348,27 гривень, яку позивач ОСОБА_1 не визнає, оскільки дана заборгованість ніякими доказами не підтверджена. В результаті відрахування із заробітної плати ОСОБА_1 понесе матеріальну шкоду.
В разі проведення примусового відрахування коштів із заробітної плати ОСОБА_1 , не зможе захистити або поновити свої права в межах цього судового провадження (справа №288/1655/20), а у разі задоволення позову, позивач буде вимушений докласти значні зусилля для відновлення своїх прав.
Заява про вжиття заходів забезпечення позову спрямована безпосередньо на зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріусу, який оскаржується в рамках даної судової справи. Позивач просить не застосовувати зустрічне забезпечення, оскільки відсутні підстави для його застосування, а вжиття заходів забезпечення позову не нестиме жодних збитків для відповідача.
З метою недопущення спричинення значної шкоди заявнику та порушення принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, а також з урахуванням співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, є необхідність вжиття негайних заходів, направлених на ефективний захист та поновлення порушених/оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся.
Позивач подає до суду дану заяву про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходів шляхом встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання виконавчого напису нотаріусу, яким звернуто стягнення на належні позивачу кошти. Позивач ставить питання про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса, що фактично тягне за собою зупинення виконавчого провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Враховуючи ту обставину, що викладені в заяві обставини та надані заявником докази є достатніми для розгляду заяви про забезпечення позову, заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи, що відповідає вимогам ст. 153 ЦПК України.
Оскільки розгляд заяви про забезпечення позову відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд дослідивши матеріали справи та розглянувши заяву приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Відповідно до правової позиції Верховного суду України, яка викладена в Постанові від 25.05.2016 р. (справа №6-605цс16), забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову, згідно з вказаною Постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до ч.1-2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Частина 3 ст. 150 ЦПК України передбачає, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, чи майнових наслідків заборони відповідачу, іншим особам здійснювати певні дії.
Частина 1 ст. 151 ЦПК України передбачає, що заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановлені зазначеної відповідальності слід врахувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд може брати до уваги інтереси не тільки позивача, та й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Аналіз наведених норм діючого законодавства призводить до висновку, що забезпечення позову можливе лише при наявності між сторонами спору та наявності реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення.
Частиною 10 вказаної постанови передбачено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Як вбачається з матеріалів заяви про забезпечення позову між сторонами виник спір щодо правомірності виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича № 26254 виданий 04 вересня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості за кредитним договором № 003-0507-260412 від 26 квітня 2012 року в розмірі 15348,27 гривень, за яким відкрито виконавче провадження №63381681, на підставі постанови приватного виконавця округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни від 22 жовтня 2020 року.
Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен, чиї права та свободи, визнанні в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть, якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд дійшов до висновку, що заявлений позивачем вид заходу забезпечення позову у виді зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, який позивач має намір оспорювати у судовому порядку, передбачений нормами чинного законодавства, є доцільним в рамках даної справи та співмірним із заявленими позовними вимогами, він має тимчасовий характер та діє до виконання рішення суду, тому не може призвести до порушення прав та законних інтересів, як позивача так і відповідача.
За таких обставин, суд вважає обґрунтованими доводи заявника про те, що невжиття заходів забезпечення позову, може ускладнити виконання майбутнього судового рішення по справі, та суд вважає, що захід забезпечення позову, який просить застосувати заявник є співмірним із позовними вимогами.
За викладених обставин, з метою захисту прав та законних інтересів заявника до розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про необхідність забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 26254 від 04 вересня 2020 року вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості за кредитним договором № 003-05007-260412 від 26 квітня 2012 року в розмірі 15348,27 гривень, у зв'язку з чим заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Як передбачено ч. 7 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.
Поряд із цим, судом не встановлено обставин, що можуть свідчити про спричинення забезпеченням позову збитків відповідачу, а також обставин, передбачених ч. 3 ст. 154 ЦПК України, за наявності яких обов'язком суду є застосування зустрічного забезпечення, у зв'язку з чим, суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення.
Проте, суд вважає за необхідне роз'яснити відповідачу його право, у відповідності до ч. 6 ст. 154 ЦПК України, звернутися до суду з відповідним клопотанням про застосування зустрічного забезпечення.
На підставі вище викладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суддя вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню та наразі відсутні підстави вважати застосування даного виду забезпечення позову таким, що спричинить відповідачеві збитки.
Забезпечення позову згідно з ст. 258 ЦПК України є видом судового рішення, яке відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 18 ЦПК України є обов'язковим для виконання всіма державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами на всій території України.
А відтак, вимогу ст. 157 ЦПК України про те, що ухвала про забезпечення позову виконується в порядку, встановленому для виконання судових рішень, можна цілком обґрунтовано розглядати як загальну вимогу про обов'язковість судових рішень, встановлену ст. 124 Конституції України та ст. 18 ЦПК України.
Таким чином, ухвала про забезпечення позову є обов'язковою до виконання всіма суб'єктами, кому вона адресована та кого вона стосується і повинна бути виконана цими суб'єктами самостійно, тобто без залучення державної виконавчої служби.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12, 81, 62, 149-153, 353-354 ЦПК України, суд, -
Заяву позивача ОСОБА_1 , про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні - задовольнити.
Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису № 26254 від 04 вересня 2020 року вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості за кредитним договором № 003-05007-260412 від 26 квітня 2012 року в розмірі 15348,27 гривень, який перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни до набрання законної сили рішення суду за позовом ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», третя особа: без самостійних вимог: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис.
Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню.
Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направити для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Роз'яснити сторонам положення ч. 4 ст. 157 ЦПК України, відповідно до якої, особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Згідно ч. 10 ст. 153 ЦПК України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Попільнянського
районного суду Є. О. Зайченко