вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"02" грудня 2020 р. Справа№ 911/1815/17
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Доманської М.Л.
суддів: Пантелієнка В.О.
Полякова Б.М.
за участю секретаря судового засідання Чміль Я.Є.
та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засіданні від 02.12.2020
розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"
на ухвалу господарського суду Київської області від 08.09.2020
у справі №911/1815/17
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-СПП"
до Публічного акціонерного товариства "Рокитнянський комбінат хлібопродуктів"
про визнання банкрутом
Ухвалою господарського суду Київської області від 08.09.2020 у справі №911/1815/17 затверджено звіт ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Рокитнянський комбінат хлібопродуктів" - арбітражного керуючого Дейнеки М.І. та ліквідаційний баланс Публічного акціонерного товариства "Рокитнянський комбінат хлібопродуктів", станом на 28.05.2020. Ліквідовано юридичну особу Банкрута - Публічне акціонерне товариство "Рокитнянський комбінат хлібопродуктів". Зобов'язано державного реєстратора та орган державної статистики за місцем знаходження Боржника провести державну реєстрацію припинення юридичної особи - Публічного акціонерного товариства "Рокитнянський комбінат хлібопродуктів" та виключити Публічне акціонерне товариство "Рокитнянський комбінат хлібопродуктів" з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Зобов'язано ліквідатора повідомити державний орган з питань банкрутства про завершення ліквідаційної процедури. Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений строк або відхилені господарським судом, а також вимоги кредиторів, що не погашені у зв'язку з недостатністю майна Боржника, відповідно до ч. 7 ст. 64, ч. 4 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню. Затверджено звіт ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками ліквідаційної процедури у сумах: 251 192,61 грн грошової винагороди та 94787,22 грн витрат. Провадження у справі № 911/1815/17 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Рокитнянський комбінат хлібопродуктів" закрито.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, Акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до господарського суду Київської області для продовження розгляду на стадію ліквідації.
Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував ст. 61, 65 Кодексу України з процедур банкрутсва. Суд першої інстанції не звернув уваги, що в діях керівництва боржника (ПАТ «Рокитнянський комбінат хлібопродуктів») наявні ознаки дій доведення до банкрутства. Судом не надано оцінки тому, що наявні два висновки: згідно з одним висновком органу з питань банкрутсва в діях керівництва ПАТ «Рокитнянський комбінат хлібопродуктів» наявні ознаки дій з доведення до банкрутсва, а згідно з висновком експертизи, замовленої ліквідатором, - таких ознак доведення до банкрутсва в діях керевництва боржника немає.
26.11.2020 та 30.11.2020 до Північного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Дейнека М.І. надійшов відзив від 25.11.2020 на апеляцційну скаргу, в якому зазначено, що за результатом аналізу фінансово-господарської діяльності Боржника за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, а також правочинів Боржника, що були укладені у вказаний період, експерт зробив висновок про відсутність ознак дій з доведення до банкрутства відповідно до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства. За таких обставин у ліквідатора відсутні підстави для звернення до суду із заявою про покладення субсидіарної відповідальності. Зважаючи на викладене, саме лише не звернення ліквідатора до суду з заявою про притягнення до субсидіарної відповідальності посадових осіб боржника, без обгрунтованих на те підстав, не може бути підставою для скасування ухвали про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу, на думку арбітражного керуючого Дейнеки М.І.
У судове засіданні 02.12.2020 з'явився представник скаржника, інші представники учасників справи не з'явились, про причини неявки не повідомили.
Всі учасники справи про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином направленням на адресу їх місцезнаходження копії ухвали суду від 02.11.2020 у даній справі.
Стаття 43 ГПК України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Частиною 11 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
В той же час за положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Наведена правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №924/369/19.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд прийшов до висновку за можливе здійснювати розгляд скарги без участі певних представників учасників справи, що не з'явилися у судове засідання, так як вони належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши представника скаржника, колегія суддів прийшла до висновку про задоволення апеляційної скарги, та скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судом першої інстанції, ухвалою господарського суду Київської області від 02.08.2017 порушено провадження у справі №911/1815/17 про банкрутство Боржника (ПАТ «Рокитнянський комбінат хлібопродуктів»); введено процедуру розпорядження майном Боржника та призначено розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Сінєльнікова В.В.; вирішено інші процедурні питання у справі.
Ухвалою господарського суду Київської області від 28.11.2017 у справі №911/1815/17 затверджено реєстр вимог кредиторів Боржника, до якого включено вимоги: ТОВ "Агро-СПП" у сумах: 19200,00 грн - 1 черга; 16536761,89 грн - 4 черга; ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" у сумах: 3200,00 грн - 1 черга; 17695743,47 грн - 4 черга; 44803914,00 грн - 6 черга; ПАТ "Макаронна фабрика" у сумах: 3200,00 грн - 1 черга; 14088411,90 грн - 4 черга; ТОВ "Рокитнянське хлібоприймальне підприємство" у сумах: 3200,00 грн - 1 черга; 13137220,82 грн - 4 черга; ТОВ "Джулинське хлібоприймальне підприємство" у сумах: 3200,00 грн - 1 черга; 20746328,58 грн - 4 черга; ТОВ "Кубличський елеватор" у сумах: 3200,00 грн - 1 черга; 5961404,68 грн - 4 черга; вирішено інші процедурні питання.
06.02.2018 господарським судом Київської області постановлено окрему ухвалу про наявність порушень законодавства в діях керівництва ПАТ "Рокитнянський комбінат хлібопродуктів", які містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 219 КК України, яку надіслано до Прокуратури Київської області для проведення перевірки та прийняття рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. В цій ухвалі зазначено, що ухвалою господарського суду Київської області від 03.10.2017, серед іншого, зобов'язано Відділ з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у Київській області підготувати висновок щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, в порядку ч. 1 ст. 3 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», щодо юридичної особи боржника - ПАТ «Рокитнянський комбінат хлібопродуктів» (код ЄДРПОУ 00951764) та надати вказаний висновок господарському суду Київської області. 22.01.2018 до суду надійшов лист Головного територіального управління юстиції у Київській області від 22.01.2018 № 21379-5-5/5 (вх. № 1386/18) з доданим звітом за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності ПАТ «Рокитнянський комбінат хлібопродуктів». Згідно з висновами аналізу зазначено, що показники фінансово-господарської діяльності підприємства, які містяться у наданих для проведення аналізу документах, свідчать про наявність ознак навмисного погіршення фінансово-господарського стану, та наявність ознак дій з доведення до банкрутства в діях керівництва підприємства.
Окрема ухвала обґрунтована тим, що відповідно до звіту, вказане вибуття основних засобів ПАТ "Рокитнянський комбінат хлібопродуктів"є нераціональним та таким, що вкрай негативно вплинуло на виробничу, торгівельну діяльність підприємства, що унеможливило подальшу підприємницьку діяльність. Крім цього було проаналізовано договори купівлі-продажу (поставки) товарів: від 04.03.2015 №29 між ПАТ «Рокитнянський комбінат хлібопродуктів» і ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України»; від 29.10.2015 №29/10/2015 між ПАТ «Рокитнянський комбінат хлібопродуктів» і ТОВ «Макаронна фабрика»; від 20.11.2015 №20/11/2015 між ПАТ «Рокитнянський комбінат хлібопродуктів» і ТОВ «Джулинське ХПП»; від 27.11.2015 № 27/11/2015 між ПАТ «Рокитнянський комбінат хлібопродуктів» і ТОВ «Джулинське ХПП»; від 03.12.2015 № 03/12/2015 між ПАТ «Рокитнянський комбінат хлібопродуктів» і ТОВ «Кубличський елеватор», згідно яких Боржник взяв на себе зобов'язання поставити сільськогосподарську продукцію на умовах попередньої оплати. В той же час, аналізуючи дані балансу ПАТ «Рокитнянський комбінат хлібопродуктів» за 2014-2016 роки та приміток до річної фінансової звітності встановлено, що станом на 31.12.2014 на балансі підприємства перебували запаси балансовою вартістю 1383 тис. грн. (з них: товари - 968 тис. грн., сировина і матеріали - 216 тис. грн.); станом на 31.12.2015 на балансі підприємства перебували запаси балансовою вартістю 1418 тис. грн.; станом на 31.12.2016 на балансі підприємства перебували запаси балансовою вартістю 12 тис. грн. Отже, згідно з висновками аналізу фінансово-господарської діяльності, укладення ПАТ «Рокитнянський комбінат хлібопродуктів» вищезазначених договорів на поставку відсутнього товару не мало метою їх виконання. В окремій ухвалі суд прийшов до висновку, що в діях керівництва ПАТ «Рокитнянський комбінат хлібопродуктів» наявні ознаки дій з доведення до банкрутства (згідно з Методичними рекомендаціями щодо виявлення ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства), відповідальність за які передбачена ст. 219 Кримінального кодексу України.
Постановою Господарського суду Київської області від 13.02.2018 визнано банкрутом ПАТ "Рокитнянський комбінат хлібопродуктів", відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором Банкрута арбітражного керуючого Дейнеку М.І., вирішено інші процедурні питання у справі.
Ухвалою господарського суду Київської області від 18.04.2018 зобов'язано ліквідатора ПАТ «Рокитнянський комбінат хлібопродуктів» здійснити аналіз правочинів, укладених ПАТ «Рокитнянський комбінат хлібопродуктів» до відкриття провадження у справі про банкрутство на предмет їх відповідності вимогам ст. 203 ЦК України, з урахуванням приписів ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», та у місячний строк з дати отримання даної ухвали надати суду звіт за наслідком такого аналізу.
У зв'язку з відсутністю у суду відомостей про хід ліквідаційної процедури ухвалою суду від 21.04.2020 у даній справі призначено на 02.06.2020 судове засідання для розгляду звіту за підсумком ліквідаційної процедури та вирішення питання щодо повноти вжитих ліквідатором арбітражним керуючим Дейнекою М.І. заходів в процедурі ліквідації ПАТ "Рокитнянський комбінат хлібопродуктів"; зобов'язано ліквідатора надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу за результатами ліквідаційної процедури з підтверджуючими доказами, а також ліквідаційний баланс Банкрута.
25.05.2020 до суду надійшло клопотання кредитора ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" від 18.05.2020 № 130-2-19/1673 (вх. № 9938/20) про витребування інформації від ліквідатора Банкрута та призначення нового ліквідатора.
01.06.2020 до суду надійшов лист ліквідатора Банкрута від 27.05.2020 № 27/3 (вх. № 10651/20) з доданими звітом за підсумком ліквідаційної процедури, а також звітом про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат.
Затверджуючи звіт ліквідатора, суд першої інстанції мотивував оскаржувану ухвалу наступним. Відносно доводів кредитора ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" про невжиття ліквідатором заходів щодо притягнення посадових осіб боржника до субсидіарної відповідальності суд зазначає, що відповідні твердження кредитора ґрунтуються виключно на інформації, викладеній у висновку Головного територіального управління юстиції у Київській області від 22.01.2018 № 21379-5-5/5 про наявність ознак дій з доведення Боржника до банкрутства. Суд погодився з доводами ліквідатора про відсутність у даному випадку підстав, передбачених ч. 2 ст. 61 КУзПБ, для заявлення вимог до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Судом першої інстанції не встановлено будь-яких порушень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі-Закону про банкрутство), допущених при проведенні аукціону з продажу майна Банкрута, а також щодо здійснення оцінки майна Банкрута. Таким чином, за наслідком аналізу заявлених сторонами аргументів та фактичних обставин справи суд першої інстанції не знайшов підстав для висновку про неповноту вжитих арбітражним керуючим Дейнекою М.І. заходів в ліквідаційній процедурі, отже клопотання ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" про відмову у затвердженні звіту ліквідатора та призначення іншого ліквідатора у справі судом першої інстанції залишено без задоволення.
Північний апеляційний господарський суд не може погодитися з доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Скаржник, ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", зазначає, що ліквідатором не вжиті заходи для встановлення того, на якій стадії опрацювання в Прокуратурі Київської області чи інших правоохоронних органах питання виконання окремої ухвали Господарського суду Київської області від 06.02.2018 у даній справі. Крім цього, скаржник вважає недостатніми дії ліквідатора щодо стягнення дебіторської заборгованості та необґрунтованим продаж дебіторської заборгованості Боржника за вартістю, яка нічим не обумовлена.
Згідно з ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства (далі-КУзПБ), під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями.
Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.
Як зазначив ліквідатор Банкрута у звіті, на виконання вимог ухвали суду від 18.04.2018 у даній справі щодо аналізу правочинів, укладених Боржником, ліквідатором було укладено договір від 05.06.2018 № 05/06-1 з ТОВ "Київська незалежна судово-експертна установа" на проведення економічної експертизи фінансово-економічного стану ПАТ "Рокитнянський комбінат хлібопродуктів" за останні три роки, що передували порушенню справи про банкрутство, виявлення ознак доведення до банкрутства.
За результатом проведеної експертизи складено висновок експерта від 19.07.2018, згідно з яким встановлено, що показники фінансово-економічного стану товариства за останні три роки, що передували порушенню справи про банкрутство, ознак доведення до банкрутства не мають.
На підставі викладеного ліквідатор зазначив, що у нього були відсутні правові підстави для вжиття заходів щодо притягнення посадових осіб Боржника до субсидіарної відповідальності.
Дослідивши вказані вище доводи скаржника, матеріали справи суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Статтею 65 КзПБ передбачено, що після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс.
Стаття 65 КзПБ кореспондується зі ст. 46 Закону про банкрутство, яка була чинна на час відкриття ліквідаційної процедури у даній справі.
Нормами ст.ст. 61, 65 КзПБ визначені повноваження ліквідатора у ліквідаційній процедурі та вимоги до звіту ліквідатора.
За змістом наведених норм закону правильне завершення ліквідаційної процедури є основним завданням ліквідатора, який, з урахуванням покладених на нього КзПБ повноважень, повинен наполегливо та добросовісно працювати упродовж всієї процедури ліквідації.
Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення адекватних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, продажу майна боржника, проведення розрахунків з кредиторами, за результатами такої діяльності суд приймає ухвалу про ліквідацію боржника та закриття провадження у справі.
Отже, законодавцем передбачено певну сукупність дій, які необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом з зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів).
Подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за результатом проведених дієвих заходів, які передбачені у ліквідаційній процедурі.
Відповідно до правових позицій, які викладені в постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №927/1191/14, від 08.05.2018 у справі №904/5948/16, від 23.05.2018 у справі №905/2727/16, від 06.06.2018 у справі №904/4863/13, дії ліквідатора мають бути направлені на формування ліквідаційної маси та задоволення вимог кредиторів, й ліквідатор зобов'язаний вжити всіх заходів, спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).
Суть принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі полягає в тому, що обов'язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення та повернення в ліквідаційну (конкурсну) масу всього майна (майнові права, законні очікування) боржника.
До складу майна боржника слід віднести також майнові права, які виникають:
- у зв'язку з визнанням угод недійсними в порядку ст. 42 КУзПБ;
- зобов'язання осіб, які відповідають за зобов'язаннями боржника відповідно до закону або установчих документів боржника, які входять до ліквідаційної маси (ст. 213 ГК України).
До законних очікувань слід віднести:
- субсидіарну відповідальності третіх осіб, засновників, керівників боржника, та інших осіб за доведення боржника до банкрутства або у разі банкрутства з вини цих осіб (ч. 2 ст. 61 КУзПБ).
При цьому колегія суддів зазначає, що розгляд питання про застосування субсидіарної відповідальності є дуже важливим на завершальній стадії ліквідаційної процедури, а саме - коли ліквідатор учинив дії в усій їх повноті й остання є безсумнівною для кредиторів. Звернення ліквідатора до господарського суду про покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності є частиною принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі (постанова ВС від 28.08.2018 у справі №927/1099/13). Тобто нез'ясування обставин можливості покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника в разі недостатності його майна є нездійснення ліквідатором усієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів боржника (постанова ВС від 12.09.2019 у справі №914/3812/15). Крім того, вимоги до третіх осіб, які несуть субсидіарну відповідальність, є частиною аналізу фінансового становища банкрута та вжиття заходів, спрямованих на виявлення активів боржника (постанова ВС від 17.07.2019 у справі №903/636/17). Отже, без розгляду питання про субсидіарну відповідальність осіб, винних у доведенні до банкрутства, суд позбавлений можливості з дотриманням принципу повноти дій ліквідатора розглянути його звіт і ліквідаційний баланс.
З набранням законної сили 21.10.2019 КУзПБ, Закон про банкрутство втратив чинність, а дія норм Кодексу розповсюджується, у тому числі, на правовідносини, які виникли в межах справи про банкрутство.
Судова колегія зазначає, що норми ст. 20 Закону про банкрутство кореспондуюся зі ст. 42 КУзПБ, а ч. 5 ст. 41 Закону про банкрутство аналогічна ч.2 ст. 61 КУзПБ. Крім того, обов'язок ліквідатора у здійсненні всієї повноти дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника прямо передбачений у ст. 65 КУзПБ.
Таким чином, до обов'язку ліквідатора входить здійснення всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення та повернення всіх активів боржника (шляхом застосування віндикаційного позову, визнання збиткових та заінтересованих угод недійсними, застосування субсидіарної відповідальністі до третіх осіб). При цьому ні в кого не повинен виникати обґрунтований сумнів щодо їх належного здійснення - принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі.
Проте, у даній справі ліквідатором не було вжито вичерпних заходів для пришвидшення задоволення вимог кредиторів. Додаткових майнових активів боржника знайдено не було. У своєму звіті ліквідатор не зазначив, які заходи він здійснив для пошуку майна банкрута, що б підтвердити здійснення ним всієї повноти дій у ліквідаційній процедурі.
Як зазначає у своїй скарзі скаржник, відповідно до окремої ухвали Господарського суду Київської області від 06.02.2018 у справі № 911/1815/17 постановлено про наявність порушень законодавства в діях керівництва ПАТ "Рокитнянський комбінат хлібопродуктів", які містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 219 КК України, у зв'язку з чим, судом було постановлено надіслати до Прокуратури Київської області для проведення перевірки та прийняття рішення. Проте, зі звіту ліквідатора вбачається, що ним не вжито вичерпних заходів для з"ясування того, на якій стадії опрацювання знаходиться в правоохоронних органах питання виконання окремої ухвали та чи є підстави для притягнення до субсидіарної відповідальності третіх осіб, що в свою чергу суперечить принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі (постанова Верховного Суду від 23.05.2020 № 905/2727/16).
Також колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції безпідставно проігноровано невжиття ліквідатором вичерпних заходів по поверненню майна боржника, зокрема, шляхом застосування наслідків недійсності правочинів, відповідно до ст. 42 КУзПБ. Крім того, в матеріалах справи наявний висновок есперта від 19.07.2018 №2565 за результатами проведення економічної експертизи, якому не надано оцінку під час затвердження звіту ліквідатора із врахуванням наявності у матеріалах справи вищевказаного аналізу фінансово-господарської діяльності боржника, за яким, як зазначено вище, прийнята окрема ухвала у даній справі.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №5011-46/1733-2012 господарський суд, розглядаючи ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, перевіряє у судовому засіданні обґрунтованість, правомірність та безсумнівну повноту дій ліквідатора, а також, достовірність змісту ліквідаційного балансу, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов'язкових додатків до звіту ліквідатора, повноту реалізації ліквідатором активів боржника, у тому числі щодо дебіторської заборгованості із врахуванням заперечень скаржника, а також достовірність змісту ліквідаційного балансу.
Виходячи з вимог Закону про банкрутство / КУзПБ, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визнаних ліквідатором вимог кредиторів за наслідками ліквідації боржника), висновки суду про встановлені обставини та їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Апеляційний суд погоджується з аргументами апеляційної скарги АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", що ліквідатором не вжито вичерпних заходів з пошуку активів боржника.
Підсумовуючи наведене, у ліквідаційній процедурі завданням ліквідатора є не проста констатація факту відсутності іншого майна боржника, а дієвий і належний пошук такого майна. Тому ліквідатор у звіті має довести, що його дії мали саме мету пошуку та виявлення майна, майнових прав, законних очікувань банкрута під час ліквідаційної процедури. При цьому кількість запитів до відповідних органів не є критерієм якості роботи ліквідатора. Таким критерієм є наповнення ліквідаційної маси, шляхом реалізації ліквідатором принципу повноти дій.
За таких обставин, беручи до уваги, що арбітражний керуючий Дейнека М.І. активних дій по пошуку майна боржника не здійснював, хоча саме на нього законом покладено цей обов'язок, апеляційний суд прийшов до висновку, що судом першої інстанції передчасно ухвалено рішення про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу ПАТ "Рокитнянський комбінат хлібопродуктів" та ліквідовано банкрута.
З урахуванням вищевикладеного та за результатами не здійснення ліквідатором всієї повноти дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника, прямо передбачених у ст. 65 КУзПБ суд апеляційної інстанції важає відсутніми підстави для нарахування та виплати грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражному керуючому.
У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.
За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду за результатами перегляду справи в апеляційному порядку, дійшла висновку про задовлення апеляційної скарги, скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи №911/1815/17 на розгляд до господарського суду Київської області на стадію ліквідаційної процедури.
Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст.ст. 269, 270, 271, 275, 277, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" задовольнити.
Ухвалу господарського суду Київської області від 08.09.2020 у справі №911/1815/17 скасувати.
Справу №911/1815/17 направити для розгляду до господарського суду Київської області на стадію ліквідаційної процедури.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову Північного апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Верховного Суду у випадках, у порядку та строк, передбачені ст.ст. 288-291 ГПК України.
Повний текст виготовлено 07.12.2020.
Головуючий суддя М.Л. Доманська
Судді В.О. Пантелієнко
Б.М. Поляков