03 грудня 2020 року, місто Новоград-Волинський Житомирської області
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючого - судді Мозгового В.Б.,
за участю секретаря судового засідання Горбатюк І.О.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_1
(Справа № 285/3218/20, провадження у справі № 2/0285/1014/20)
розглянув у судовому засіданні у загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , тертя особа ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини
В серпні 2020 року до суду звернувся представник позивача ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 в якому просить визначити позивачу ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько ОСОБА_5 , після смерті якого відкрилась спадщина. 30 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до державного нотаріуса Новоград-Волинської державної нотаріальної контори Житомирської області з заявою про прийняття спадщини за законом. Цього ж дня нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв'язку з пропуском шестимісячного строку на звернення. Представник позивача зазначає, що позивач ОСОБА_6 не подав заяву про прийняття спадщини в строк передбачений ст. 1270 ЦК України з поважних причин, оскільки хворів, а також має серйозні вади здоров'я, в зв'язку з чим є інвалідом 3 грп.. Крім того вважав, що майно після смерті батька і так належить йому та іншим спадкоємцям за законом.
07 жовтня 2020 року, за заявою ОСОБА_4 , ухвалою суду її було залучено в якості третьої особи, оскільки спадкову справу після смерті ОСОБА_5 було заведено саме за її заявою.
Позивачка ОСОБА_1 та його представник посилаючись на вищезазначені обставини просили позовні вимоги задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_7 та ОСОБА_3 позовні вимоги визнав та просили їх задовольнити.
Третя особа ОСОБА_4 в своїх письмових поясненнях позовні вимоги не визнала. Третя особа посилаючись на те, що оскільки у позивача ОСОБА_1 не було поважних причин та перешкод для подання заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк, просить у задоволенні позову відмовити.
В судове засідання третя особа та її представник не прибули, представник подала заяву про слухання справи у їх відсутності та просять у задоволенні позову відмовити.
Вислухавши усні пояснення учасників справи, дослідивши наявні матеріали в справі та давши їм належну оцінку, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якій одночасно є батьком відповідача по справі ОСОБА_1 , після смерті якого відкрилась спадщина. /а.с.14/
Також установлено, що 23 липня 2019 року на підставі заяви ОСОБА_4 , заведено спадкову справу №173/2019 до майна померлого ОСОБА_5 , а 02.11.2019 року надійшла заява від ОСОБА_1 (відповідач по справі), про не прийняття спадщини та про не заперечення ним щодо оформлення спадщини ОСОБА_4 (а.с.39,40).
30 липня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до державного нотаріуса Новоград-Волинської державної нотаріальної контори Житомирської області з заявою про прийняття спадщини за законом.
Постановою державного нотаріуса №1103 від 30.07.2020 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька, в зв'язку з тим, що він не подала заяву у встановлений законом шестимісячний термін та відсутністю факту прийняття спадщини. /а.с.15/
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно зі статтею 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд має досліджувати поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому поважними є такі причини, що пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду. (постанова ВС від 02.11.2020 р. №127/12911/18)
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснив, що був присутній під час поховання батька та неодноразово протягом шести місяців, після смерті батька, приїздив у м. Новоград-Волинський. Заяву не міг подати оскільки не знав, що її потрібно подавати, а також внаслідок своєї хвороби не може орієнтуватися на місцевості, в зв'язку з чим потребує сторонньої допомоги.
Оцінюючи доводи представника позивача та самого позивача про поважність причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини, суд приходить до висновку, що вони не ґрунтуються на доказах з яких можливо зробити висновок про наявність причин, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Не може бути визнано поважною причиною пропуску строку необізнаність особи про порядок та строк подання заяви про прийняття спадщини.
Крім того, позивачем не надано доказів, що стан його здоров'я, внаслідок наявної у нього хвороби, яка зазначена в довідці №155 від 06.08.2020 р., не дозволяв йому у період від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття, подати заяву до нотаріальної контори відповідно до пункту 2.1 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 .
Таким чином, враховуючи тривалість пропуску строку для прийняття спадщини, що становить понад один рік, а також встановлені обставини, суд приходить до висновку, що позивач не довів, що протягом строку для прийняття спадщини і надалі протягом усього періоду до звернення з заявою до нотаріуса безперервно існували обставини, що об'єктивно створювали істотні труднощі для прийняття спадщини.
Керуючись ч. 6 ст. 259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНКОПП НОМЕР_2 АДРЕСА_1 ), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНКОПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ), третя особа ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК (від 03.10.2017 року) апеляційна скарга подається учасниками справи до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області.
Повний текст рішення виготовлено 07.12.2020 р.
Головуючий