вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"02" грудня 2020 р. Справа№ 910/7293/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іоннікової І.А.
суддів: Тарасенко К.В.
Разіної Т.І.
за участю секретаря судового засідання Тарнавського В.О.
за участю представника(-ів) згідно протоколу судового засідання від 02.12.2020
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС-ФАРМА"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 (повний тест складено 17.09.2020)
у справі №910/7293/19 (суддя Пукшин Л.Г.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС-ФАРМА"
до 1 Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
2 Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:
1.Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТБУДКОНСАЛТИНГ"
2.Товариство з обмеженою відповідальністю "А&А"
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
3.Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНА БІЗНЕС ГРУП"
про стягнення 1 304 482,22 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАС-ФАРМА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача-1 Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та до відповідача-2 Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про солідарне стягнення з обох відповідачів 1 220 817,87 грн збитків.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач-2, виконуючи доручення відповідачем-1, незаконно здійснив демонтаж будівлі та приміщення (як складової частини будівлі), в якому розміщувалось майно та основні засоби позивача, внаслідок чого Товариству з обмеженою відповідальністю "ТАС-ФАРМА" були завдані збитки на загальну суму 1 220 817,87 грн.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 призначено у даній справі судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експерта поставлено наступні питання:
- яке майно/товарно-матеріальні цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС-ФАРМА" знаходилися в приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Кіото, 2 станом на 00:05 08.08.2016 року?
- яка вартість майна/товарно-матеріальних цінностей Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС-ФАРМА" знаходилися в приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Кіото, 2 станом на 00:05 08.08.2016 року?
- чи були реалізовані товари, які зазначені в документі результати експертного дослідження даних бухгалтерського обліку ТОВ "ТАС-ФАРМА" щодо залишків товару в аптеці № 083, розташованої за адресою м. Київ, вул. Кіото, 2 станом на 08 серпня 2016 року в 00:00:00 (закупівельною вартістю 742 474,77 грн), ТОВ "ТАС-ФАРМА" третім особам в період з дати їх надходження до ТОВ "ТАС-ФАРМА" по 00:05 08.08.2016?
- чи підтверджується документально понесені ТОВ "ТАС-ФАРМА" витрати на ремонт та встановлення сигналізації в аптеці № 083, розташованої за адресою м. Київ, вул. Кіото, 2 станом на 08 серпня 2016 року, як що так, то на яку суму?
Провадження у справі №910/7293/19 зупинено до одержання результатів експертиз.
Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що для об'єктивного та правильного вирішення спору щодо можливого розміру понесених позивачем збитків необхідно встановити обставини щодо перебування майна позивача у приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Кіото, 2 станом на 00:05 08.08.2016, його вартості та документального підтвердження витрат, понесених ТОВ "ТАС-ФАРМА" на ремонт та встановлення сигналізації в аптеці № 083.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про призначення у справі судово-економічної експертизи.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАС-ФАРМА" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2020, матеріали справи направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки, на думку позивача, оскаржувана ухвала не містить обґрунтованих мотивів її винесення.
Зокрема, позивач посилається на долучений до матеріалів справи висновок №01/9-19 судово-економічної експертизи від 05.09.2019, який виконаний експертом Морозовою О.С. яка не є фахівцем державної експертної установи, але має таку ж юридичну силу, як висновок судово-економічної експертизи, виконаний експертом державної експертної установи.
За твердженням позивача, вищевказаний висновок судового експерта встановлює обставини справи, які інакше як за допомогою спеціальних знань встановити неможливо, а також визначенні в оскаржуваній ухвалі питання для проведення судової експертизи дублюються з даним висновком №01/9-19.
Разом з цим, позивач наголошує на тому, що призначення повторної експертизи у справі порушує його права на своєчасність вирішення спору, що виник між сторонами та сприяє затягуванню процесу.
Короткий зміст відзивів відповідачів-1,-2 на апеляційну скаргу та узагальнення їх доводів
У відзивах на апеляційну скаргу відповідачі-1,-2 просять ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування ухвали суду є безпідставними та необґрунтованими.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2020 справу №910/7293/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Михальської Ю.Б., Разіної Т.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС-ФАРМА" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 у справі №910/7293/19; призначено розгляд апеляційної скарги на 02.12.2020.
В судове засідання 02.12.2020 з'явилися представники позивача та відповідача-2, які підтримали свої позиції щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС-ФАРМА".
Уповноважений представник відповідача-1 у судове засідання не з'явився до суду апеляційної інстанції надіслав клопотання про відкладення судового засідання, до якого додано копію ухвали Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 про відкладення розгляду справи №910/7293/19 на 02.12.2020 о 14:00 год.
Розглянувши клопотання відповідача-1 про відкладення розгляду справи та заслухавши думку представників позивача та відповідача-2, колегія суддів дійшла висновку відмовити у задоволенні даного клопотання з урахуванням обмежених строків розгляду справи судом апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, а також з тим, що участь відповідача-1 при розгляді спору в суді апеляційної інстанції не визнавалася обов'язковою.
Інші учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, однак не скористалися наданим законом правом на участь своїх представників у судовому засіданні.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності уповноважених представників відповідача-1 та третіх осіб-1,-2,-3.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
В силу вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга скаржника підлягає задоволенню, а оскаржена ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.
За змістом ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
За змістом ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, зокрема у випадку призначення судом експертизи, про що суд постановляє ухвалу.
У розумінні наведених положень зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням господарським судом судової експертизи є правом суду, а не його обов'язком.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Отже, зупиняючи провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, суд на виконання наведених положень законодавства та вимог ст. 234 Господарського процесуального кодексу України повинен в обов'язковому порядку обґрунтувати необхідність призначення судової експертизи, навести підстави і мотиви такого призначення, зазначити обставини справи, які підлягають з'ясуванню експертом, та викласти обґрунтування неможливості з'ясування цих обставин самим судом.
При цьому, недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком неприпустимого затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку (наведену правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 910/9394/17 та від 26.10.2018 у справі № 910/9971/17, від 08.11.2018 у справі №910/14672/17).
Матеріалами справи підтверджується, що предметом позову у даній справі є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС-ФАРМА" про стягнення збитків.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що в ніч з 07.08.2016 на 08.08.2016 відповідач-2, виконуючи доручення №064-7395, видане відповідачем 1, разом із самовільно встановленими елементами благоустрою (тимчасовими спорудами) протиправно зніс будівлю за адресою м. Київ, вул. Кіото, 2. За доводами позивача, протиправність дій полягала в тому, що зазначена будівля була зареєстрованим нерухомим майном, яке належало на праві власності ТОВ "А&А", на першому поверсі якої розташовувалося приміщення загальною площею 108,4 кв.м., що на момент демонтажу перебувало в оренді у ТОВ "ІНВЕСТБУДКОНСАЛТИНГ" і суборенді у позивача.
Таким чином, в результаті незаконного демонтажу будівлі та приміщення (як складової частини будівлі), позивачу було завдано збитків на загальну суму 1 220 817,87 грн, так як на момент знищення приміщення в ньому було розміщено майно та основні засоби позивача на вищезазначену суму.
Для об'єктивного та правильного вирішення спору щодо можливого розміру понесених позивачем збитків, суд першої інстанції дійшов висновку про призначення у даній справи судової експертизи.
Однак, колегія суддів вважає вищенаведені висновки суду першої інстанції передчасними та такими, що були здійснені при неповному з'ясуванні усіх обставин і доводів сторін та без врахування інших, наявних у справі матеріалів при визначенні необхідності призначення експертного дослідження, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
При цьому, судова колегія зазначає, що зі змісту оскаржуваної ухвали не вбачається обґрунтованих мотивів стосовно необхідності спеціальних знань, які потребують дослідженню судовим експертом у даній справі.
Колегія суддів звертає увагу на те, що предметом позову у даній справі є вимога про стягнення збитків, тоді як викладені в оскаржуваній ухвалі питання, які були поставлені судовому експерту для проведення судової експертизи не потребуються спеціальних знань, оскільки вони мають правовий та доказовий характер та ці питання можливо вирішити під час розгляду справи по суті.
Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частинами 1 та 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За відсутності дослідження вищенаведених обставин в їх сукупності, на переконання судової колегії, призначення експертного дослідження та зупинення провадження у даній справі є передчасним, оскільки ухвалено з недотриманням норм процесуального закону без ґрунтовного з'ясування усіх фактичних обставин справи, а також дійсної необхідності в залученні спеціальних знань експертів для з'ясування питань, що входять до предмета доказування.
За наведених мотивів, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанцій підлягає скасуванню, а справа - передачі до місцевого господарського суду.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
За статтею 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Висновки за результатами апеляційної скарги
За результатами розгляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС-ФАРМА" підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 скасуванню, оскільки прийнята з порушенням норм процесуального права, а матеріали справи направленню на розгляд до суду першої інстанції.
Судові витрати
У зв'язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду з передачею матеріалів справи до суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен здійснити суд першої інстанції за результатами розгляду ним заяви, згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 271, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС-ФАРМА" задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 у справі №910/7293/19 скасувати.
Матеріали справи № 910/7293/19 направити на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 07.12.2020.
Головуючий суддя І.А. Іоннікова
Судді К.В. Тарасенко
Т.І. Разіна