вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"26" листопада 2020 р. Справа№ 922/4224/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Поляк О.І.
суддів: Калатай Н.Ф.
Пономаренка Є.Ю.
за участі секретаря - Стародуб М.Ф.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного сільськогосподарського підприємства «Придеснянське» на рішення Господарського суду Сумської області від 20.07.2020 (повний текст складено 20.07.2020) у справі № 922/4224/19 (головуючий суддя Заєць С.В., судді Резніченко О.Ю., Соп'яненко О.Ю.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АгроХімСоюз»
до Приватного сільськогосподарського підприємства «Придеснянське»
про стягнення 865 326,10 грн заборгованості за договором поставки № 05/05-18 від 05.05.2018,
за участі представників згідно протоколу судового засідання
У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АгроХімСоюз» (далі також - ТОВ «АгроХімСоюз», Товариство) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства «Придеснянське» (далі також - ПСП «Придеснянське», Підприємство) про стягнення 865 326,10 грн заборгованості, з яких: 380 928,40 грн - сума основної заборгованості за договором поставки № 05/5-18 від 05.05.2018, 111 296,72 грн - 30% річних за користування чужими коштами, 21 794,17 грн - інфляційних втрат, 130 842,61 грн - пені, 30 000,00 грн - штрафу у розмірі 15 %, 190 464,20 грн - штрафу у розмірі 50 %. Товарситвом заявлено вимоги про покладення понесених ним судових витрат у розмірі 12 979,89 грн на Підприємство.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.12.2019 справу скеровано до Господарського суду Сумської області за підсудністю.
30.01.2020 Товариство звернулось до суду із уточненою позовною заявою б/н від 27.01.2020 (вх.№309к від 30.01.2020), відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 543 270,95грн заборгованості, з яких: 137 893,85 грн 30% річних за користування чужими коштами, 26 745,75 грн інфляційних втрат, 158167,15 грн пені, 30 000,00 грн штрафу у розмірі 15%; 190 464,20 грн штрафу у розмірі 50%. А також стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 12 979,89 грн.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 31.01.2020 справу прийнято до провадження, призначено до розгляду з урахуванням поданої позивачем уточненої позовної заяви.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 20.07.2020 у справі №922/4224/19 позовні вимоги задоволено повністю, присуджено до стягнення з ПСП «Придеснянське» на користь ТОВ «АгроХімСоюз» 137 893,85 грн 30% річних за користування чужими коштами, 26 745,75 грн інфляційних втрат, 158167,15 грн пені, 30 000,00 грн штрафу у розмірі 15%; 190 464,20 грн штрафу у розмірі 50% та витрати по сплаті судового збору в сумі 12 979,89 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано встановленими судом обставинами неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки в частині оплати вартості поставленого товару.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне сільськогосподарське підприємство «Придеснянське» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 20.07.2020 у справі № 922/4224/19 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування вимог за апеляційною скаргою заявник вказує на порушення місцевим судом вимог процесуального кодексу, оскільки ним безпідставно не взято до уваги договір новації №2/11-19 від 20.10.2019. Укладаючи договір новації, сторони визначились, що зобов'язання з оплати товару за договором поставки є припиненим, а термін виконання нового зобов'язання з повернення грошових коштів спливає 25.12.2022, що виключає можливість задоволення позовних вимог Товариства, оскільки зобов'язання з оплати поставленого товару є припиненими.
18.08.2020 апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду та згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд колегії суддів у складі: Поляк О.І. (головуючий), Кропивна Л.В., Пашкіна С.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 апеляційну скаргу залишено без руху, з підстав не виконання апелянтом вимог пункту 2 частини 3 статті 258 ГПК України та не надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 7,95 грн. Апелянту надано десятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 7,95 грн.
02.09.2020 апелянтом подано клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2020 відкрито апеляційне провадження. Розгляд справи призначено на 08.10.2020.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2020, у зв'язку з перебуванням у відпустці суддів Кропивної Л.В. та Пашкіної С.А., які входить до складу колегії суддів і не є суддями-доповідачами, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 05.10.2020 у справі №922/4224/19, у зв'язку з перебуванням у відпустці суддів Кропивної Л.В. та Пашкіної С.А., визначено колегію суддів у складі: Поляк О.І. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Калатай Н.Ф.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2020 прийнято апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Придеснянське» на рішення Господарського суду Сумської області від 20.07.2020 у справі № 922/4224/19 до провадження у новому складі суддів: Поляк О.І. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Калатай Н.Ф.
06.10.2020 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив ТОВ «АгроХімСоюз», у якому позивач повністю погоджується із правовим обґрунтуванням рішення суду першої інстанції та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Зауважує на зловживанні відповідачем своїми процесуальними правами, відсутності повноважень у представника Пономаренка В.П. надавати будь-які докази та засвідчувати їх відповідність оригіналу тощо. Щодо наданого відповідачем договору новації вказує, що договір є неукладеним, оскільки сторонами не було досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.
08.10.2020 до Північного апеляційного господарського суду надійшли пояснення ПСП «Придеснянське», у якому відповідач акцентує увагу на презумпції правомірності договору новації. Крім того, подано клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналу договору новації №02/11-19 від 20.10.2020 в якості доказу та просить суд його дослідити, надавши йому правову оцінку. Відповідний доказ був доданий в якості додатку до апеляційної скарги.
08.10.2020 судове засідання не відбулося у зв'язку з перебуванням головуючого судді Поляк О.І. на лікарняному.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2020 призначено наступне судове засідання щодо розгляду справи №922/6727/20 на 05.11.2020.
26.10.2020 до Північного апеляційного господарського суду надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, у якій відповідач додатково вказує на презумпцію правомірності договору новації та його чинності для сторін.
05.11.2020 до Північного апеляційного господарського суду надійшли пояснення №2 ПСП «Придеснянське», у якому відповідач вказує на відповідність укладеного між сторонами договору новації усім умовам, визначених законодавством для такої категорії договорів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2020 оголошено перерву у судовому засіданні до 26.11.2020. Цією ж ухвалою, судом долучено оригінал договору новації № 02/11-19 від 20.10.2019 до матеріалів справи, з огляду на таке.
За частиною третьою статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Так, відповідачем відповідно до вимог норм ст. 80 ГПК України до суду першої інстанції разом з відзивом на позовну заяву було подано належним чином завірену копію договору новації №02/11-19 від 20.10.2020, однак в подальшому позивач поставив під сумнів достовірність такого доказу, про що зазначив у відповіді на відзив на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 21.05.2020 справу №922/4224/19 призначено до колегіального розгляду. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 26.05.2020 справу №922/4224/19 прийнято до колегіального розгляду у складі суддів: головуючий суддя Заєць С.В., судді Джепа Ю.А. та Яковенко В.В.; розгляд справи розпочато спочатку зі стадії підготовчого провадження. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 10.06.2020 відповідача зобов'язано надати до суду оригінал договору поставки №05/05-18 від 05.08.2018 та оригінал договору новації №02/11-19 від 20.10.2020. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 24.06.2020 відмовлено відповідачу у задоволенні його клопотання про відкладення судового засідання та закрито підготовче провадження, а розгляд справи по суті призначено на 06.07.2020.
06.07.2020 відповідно до Витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів справу № 922/4224/19 призначено на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Заєць С.В., суддя Джепа Ю.А., суддя Соп'яненко О.Ю., у зв'язку з перебуванням судді Яковенко В.В. у відпустці. У судове засідання 06.07.2020 представники сторін не з'явилися. У новому складі колегія суддів відклала розгляд справи на 20.07.2020 на 12:00.
20.07.2020 відповідно до Витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів справу № 922/4224/19 призначено на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Заєць С.В., суддя Резніченко О.Ю., суддя Соп'яненко О.Ю., у зв'язку з перебуванням судді Джепа Ю.А. у відпустці. 20.07.2020 о 12:30 через канцелярію суду представник відповідача подав клопотання про відкладення судового засідання та зазначив про затримку його початку із невідомих причин. Однак, колегія суддів, розпочавши судове засідання о 12:46, фактично в першому судовому засіданні розгляду справи по суті прийняла рішення у справі.
Приймаючи рішення, суд відхилив аргументи відповідача з підстав того, що останнім не надано суду оригіналу договору новації № 02/11-19 від 20.10.2019, тоді як судом створено сторонам усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на те, що відповідно до абз. 2 ч. 14 ст. 32 ГПК України у разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті.
Незважаючи на те, що 20.07.2020 безпосередньо перед судовим засіданням було змінено склад суду, а судове засідання призначене на 12:00 фактично розпочалось лише у 12:46, суд відхилив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, не врахувавши, що представник відповідача прибув до суду, проте не дочекався судового засідання у зв'язку із його затримкою.
Враховуючи, що у зв'язку зі зміною складу суду розгляд справи по суті розпочався з початку та те, що судом було зобов'язано відповідача надати суду оригінал договору новації, а також затримку судового засідання, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не створив усіх належних умов для надання доказів безпосередньо в судовому засіданні, оскільки сторона вправі надавати оригінал документу лише для огляду, та не був позбавлений можливості відкласти розгляд справи по суті з метою повного та всебічного розгляду справи та надання можливості відповідачу пред'явити витребуваний доказ.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем наведені об'єктивні підстави неможливості надання для огляду судом першої інстанції оригіналу договору новації №02/11-19 від 20.10.2020, у зв'язку з чим приєднала останній до матеріалів справи.
26.11.2020 до Північного апеляційного господарського суду надійшли пояснення №3 ПСП «Придеснянське», у якому відповідач наголошує на необхідності розрахунку розміру передбачених до стягнення договором поставки від 05.05.2018 №05/05-18 штрафних санкцій з урахуванням засад добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності та фактично заявляє клопотання про зменшення штрафних санкцій.
До пояснень також додано розрахунок загальної суми заборгованості відповідача перед позивачем, прийнятий колегією суддів до розгляду.
Частиною першою статті 269 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Одночасно, згідно з частиною четвертою статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
05.05.2018 між сторонами у справі укладено договір поставки № 05/05-18 (надалі - договір). Відповідно до п. 1.1. договору предметом договору є насіння с/г культур, засоби захисту рослин, мікродобрива та регулятори росту рослин (далі - товар) асортимент, ціна та кількість зазначена в Специфікаціях (додатках), які невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п. 3.1. договору за умовами поставки товару позивач здійснює відвантаження та відправку товару зі складу постачальника до складу покупця (відповідача), витрати пов'язані з доставкою товару несе позивач.
Згідно п. 3.3. договору оплату за товар відповідач проводить шляхом безготівкового переказу коштів на банківський рахунок позивача, згідно умов, визначених Специфікаціями.
Пункт 3.4. договору визначає, що товар передається по видатковій накладній.
На виконання зобов'язань за вказаним договором позивачем поставлено відповідачеві товар по видатковій накладній № 34 від 14 травня 2018 року на суму 477 498,00 грн., по видатковій накладній № 46 від 17 травня 2018 року на суму 233 554,80 грн. та по видатковій накладній № 56 від 24 травня 2018 року на суму 197 311,20 грн., загалом на суму 908 364,00 грн.
Поставлений позивачем товар отримано уповноваженим представником відповідача на підставі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей за формою NМ-2 № 18 від 04.06.2018 строком дії до 23.06.2018 та за довіреністю на отримання цінностей за формою NМ-2 № 19 від 04.06.2018 р. строком дії до 23.06.2018.
Додатком № 1 від 08.05.2018 року до договору поставки № 05/05-18 від 05.05.2018 року (Специфікація) передбачено, що оплата товару відповідачем здійснюється на умовах 100 % вартості товару до 01.11.2018 року.
04.07.2018 відповідачем здійснено повернення частини поставленого товару на суму 57435,60 грн. Платіжним дорученням № 00000000035 від 04.10.2018 відповідачем здійснено часткову оплату товару на суму 70 000,00 грн.
Станом на 01.11.2018 за відповідачем обліковувалась заборгованість у розмірі 780 928,40 грн.
Водночас, як підтверджується поданою позивачем заявою про уточнення позовних вимог, на виконання умов договору відповідачем сплачено: 09.11.2018 - платіж на загальну суму 200000,00 грн, 30.11.2018 - платіж на загальну суму 200000,00 грн, 27.12.2019 - платіж на загальну суму - 380928,40 грн.
Отже, на момент прийняття справи до провадження Господарським судом Сумської області, з огляду на подану позивачем та прийняту судом до розгляду заяву про уточнення позовних вимог, основна заборгованість за договором поставки - відсутня. ПСП «Придеснянське» суму основного боргу сплатило повністю, що не заперечується ні позивачем, ні відповідачем та підтверджується матеріалами справи.
Предметом спору у справі, що розглядається, є стягнення за вимогою позивача нарахованих ним відповідачеві штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків за користування чужими коштами, у зв'язку із несвоєчасним внесенням оплати поставленого за договором поставки товару № 05/05-18 від 05.05.2018.
Як убачається із поданих позивачем під час судового розгляду у суді першої інстанції заяв по суті, а також апеляційної скарги, відповідач не заперечує проти нарахованих йому позивачем платежів за прострочку оплати вартості поставленого товару, однак вказує на укладення сторонами договору новації № 02/11-19 від 20.10.2019, відповідно до пункту 1 якого було замінено зобов'язання відповідача за договором поставки № 05/05-18 від 05.05.2018 з оплати отриманого товару та всіх штрафних санкцій, нарахованих за несвоєчасне виконання вказаного зобов'язання, на позику, за якою зобов'язання з її повернення позикодавцеві ще не виникло, оскільки строк повернення позики встановлено до 25.12.2022.
Господарським судом Сумської області не надано юридичної оцінки договору новації № 02/11-19 від 20.10.2019 з посиланням на те, що відповідачем не надано суду оригіналу цього договору для огляду. Разом з цим, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2020 судом долучено оригінал договору новації № 02/11-19 від 20.10.2019 до матеріалів справи.
Відповідно, договір новації №02/11-19 від 20.10.2020 підлягає дослідженню у сукупності із іншими доказами у справі.
Статтею 509 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (стаття 598 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 05.05.2018 між сторонами у справі укладено договір поставки № 05/05-18 (надалі - договір). Відповідно, правовідносини сторін врегульовано приписами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та умовами укладеного між ними договору.
За приписами статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічна норма вміщена до статті 265 ГК України.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Як унормовано статтею 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Статтею 689 Цивільного кодексу України врегульовано, що покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Під час судового розгляду встановлено, що позивач, на виконання умов договору поставки № 05/05-18 від 05.05.2018 товар поставив, однак, відповідач розрахувався за цей товар несвоєчасно.
Відповідно до статей 549, 611, 625 Цивільного кодексу України та статей 216-218 Господарського кодексу України наслідком прострочення виконання грошового зобов'язання є право кредитора вимагати, зокрема, сплати заборгованості з нарахованими впродовж періоду прострочення на неї 3% річних, інфляційної індексації, пені та штрафу, передбачених договором.
Відповідно до п. 5.4. договору у випадку несплати в строк платежів за договором сторона, що прострочила своє зобов'язання повинна сплатити іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення виконання грошового зобов'язання понад 10 (десять) календарних днів винною Стороною додатково сплачується штраф у розмірі 15 (п'ятнадцять) % відсотків від розміру (суми) невиконаного зобов'язання. При допущенні стороною прострочення виконання грошового зобов'язання понад 60 (шістдесят) календарних днів така сторона сплачує на користь іншої сторони штраф у розмірі 50 % (п'ятдесят відсотків ) від розміру (суми) невиконаного зобов'язання.
Пунктом 5.5. договору встановлено, що відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України за порушення грошового зобов'язання, відповідач зобов'язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 30 (тридцять) % річних від простроченої (неоплаченої) суми.
Відповідно до п. 5.6. договору строк нарахування штрафних санкцій (неустойки) за договором становить 3 (три) роки.
За викладеного, а також оскільки під час судового розгляду встановлено оплату відповідачем поставленого йому товару поза межами строків, обумовлених договором поставки від 05.05.2018, наявні були підстави для нарахування позивачем відповідачу погоджених договором штрафних санкцій, відсотків річних, а також інфляційних втрат у розмірі станом на 20.10.2019 (дата укладення договору новації №02/11-19).
Так, 20.10.2019 між ТОВ «АгроХімСоюз» (позикодавець) та ПСП «Придеснянське» (позичальник) укладено договір новації №02/11-19.
За умовами пункту 1 договору, зобов'язання, яке виникло між Сторонами на підставі цього договору замінює собою зобов'язання, що виникло між сторонами за договором поставки №05/05-18 від 05.05.2018 (надалі - Первинний договір).
За Первинним договором Позичальник зобов'язаний повернути грошові кошти за отриманий товар в порядку та на умовах, передбачених Первинним договором (пункт 1.2).
Загальна сума зобов'язання за Первинним договором враховує: основне зобов'язання та всі штрафні санкції й неустойки визначені Первинним договором на момент його укладення (пункт 1.3).
Зобов'язання сторін, що виникли з Первинного договору припиняються з набранням чинності цього договору (пункт 1.4).
Зобов'язання Позичальника за Первинним договором замінюється на зобов'язання передати Позикодавцю грошові кошти в розмірі визначеному основним зобов'язанням та всіма штрафними санкціями й неустойкою визначеною Первинним договором на момент його укладення (надалі - Грошові кошти), в порядку та на умовах, установлених цим договором (пункт 1.5).
Цей договір припиняє будь-які додаткові зобов'язання, пов'язані з Первинним договором (пункт 1.8).
Сторони домовились, що договір є безвідсотковим (пункт 2.1).
Позичальник зобов'язується повернути Грошові кошти Позикодавцеві до 25 грудня 2022 року (пункт 2.2).
Гроші повертаються шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Позикодавця (в безготівковій формі).
За приписами статті 1053 Цивільного кодексу України, за домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов'язанням. Заміна боргу позиковим зобов'язанням провадиться з додержанням вимог про новацію і здійснюється у формі, встановленій для договору позики (стаття 1047 цього Кодексу).
Статтею 1047 Цивільного кодексу України встановлено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Відповідно до частин другої і четвертої статті 604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.
Верховний Суд у постанові від 13.03.2019 у справі №609/67/18 (провадження № 61-43444св18) аналізуючи зміст статті 604 Цивільного кодексу України наголосив, що ознаками новації є:
спосіб припинення зобов'язання;
вона можлива лише між тими самими сторонами (сторонами попереднього зобов'язання);
є двостороннім правочином (договором);
нове зобов'язання пов'язане з попереднім і спрямоване саме на заміну первісного зобов'язання новим, а не на зміну цього зобов'язання.
Судом підкреслено, що деякі з вищезазначених ознак новації одночасно є умовами її вчинення.
До умов новації згідно вимог закону віднесено наступні:
нове зобов'язання повинне пов'язувати тих самих осіб, що і первісне;
сторони мають досягти згоди щодо заміни одного зобов'язання іншим, а «домовленість про новацію», про яку йдеться у частині другій статті 604 ЦК України, - це договір про заміну зобов'язання;
вчиняється новація у формі двостороннього правочину (новаційного договору), який має відповідати вимогам до форми та змісту, необхідних для нового зобов'язання;
наявність наміру сторін вчинити новацію, про який сторони повинні обов'язково вказати у договорі, а за відсутності такого застереження первинне зобов'язання не припиняється, а буде діяти поряд з новим;
дійсність первинного зобов'язання (недійсність первинного зобов'язання веде до недійсності і нового зобов'язання, що витікає з новації, якщо ж недійсним є новаційний договір, сторони залишаються пов'язаними первинним зобов'язанням, і новація не відбувається);
зміна змісту зобов'язання, або має виконуватися те саме, але на іншій правовій підставі;
допустимість заміни первісного зобов'язання новим.
Умови новації є необхідними і достатніми для вчинення новації.
Отже, новація - це угода про заміну первинного зобов'язання новим зобов'язанням між тими самими сторонами. Вона не припиняє правового зв'язку сторін, оскільки замість зобов'язання, дія якого припиняється, виникає узгоджене ними нове зобов'язання.
Юридичною підставою для зобов'язання, яке виникає при новації, є домовленість сторін про припинення первинного зобов'язання.
Оскільки погоджене сторонами нове зобов'язання пов'язує тих самих осіб, що і зобов'язання за договором поставки від 05.05.2018 №05/05-2018 (преамбула до договору новації), і волевиявлення сторін чітко спрямоване на заміну одного зобов'язання іншим (пункти 1.4, 1.5 договору новації), враховуючи дійсність зобов'язань за договором поставки від 05.05.2018 на момент укладення договору новації, як і те, що сторони досягли згоди на вчинення новації, оформлене у відповідний двосторонній правочин, колегія суддів дійшла висновку про те, що первинні зобов'язання сторін, які витікали із договору поставки трансформувались у договірні відносини позики. Що відповідає приписам статей 604, 1047, 1053 Цивільного кодексу України.
Як унормовано статтею 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
З тексту договору убачається, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору позики, а саме щодо предмету договору (суми позики) - пункт 1.3 договору, розміру відсотків (або безпроцентного характеру позики) - пункт 2.1 договору, строку повернення позики - пункт 2.2 договору.
Відсутність у договорі чіткого грошового вираження предмету позику не свідчить про його неукладеність, оскільки зі змісту договору убачається можливим встановити цю суму. Одночасно, формулювання пункту 1.3. договору дає підстави для висновку, що сторони розуміли щодо яких сум ними укладався договір.
Так, пунктом 1.3. договору новації сторони погодили, що загальна сума зобов'язання за Первинним договором враховує: основне зобов'язання та всі штрафні санкції й неустойки визначені Первинним договором на момент його укладення.
Як підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, на момент укладення договору новації 20.10.2019 сума основного боргу складала 380928,40 грн. У подальшому, ці кошти було перераховано відповідачем позивачу 27.12.2019 у межах дії договору новації.
Оскільки відповідно до вимог статті 604 Цивільного кодексу України та пункту 1.4. договору новації зобов'язання сторін, що виникли з Первинного договору (тобто договору поставки) припиняються з набранням чинності договору новації від 20.10.2019, то і усі штрафні санкції, пеня, річні та інфляційні мають розраховуватись до 19.10.2019. Одночасно, під час розрахунку необхідним є врахування внесення ПСП «Придеснянське» платежів в погашення суми основного боргу.
Так, загальна сума 30 % річних за період з 02.11.2018 до 19.10.2019 складає 116916,7 грн, з них:
5134,87 грн нараховані у період з 02.11.2018 до 08.11.2018 на суму основного боргу у розмірі 780928,40 грн;
10026,98 грн нараховані у період з 09.11.2018 до 29.11.2018 на суму основного боргу у розмірі 580928,40 грн;
101754,85 грн нараховані у період з 30.11.2018 до 19.10.2019 на суму основного боргу у розмірі 380928,40 грн.
Загальна сума пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 02.11.2018 до 19.10.2019 складає 136647,32 грн, з них:
6161,85 грн нараховані у період з 02.11.2018 до 08.11.2018 на суму основного боргу у розмірі 780928,40 грн;
12032,38 грн нараховані у період з 09.11.2018 до 29.11.2018 на суму основного боргу у розмірі 580928,40 грн;
118722,47 грн нараховані у період з 30.11.2018 до 19.10.2019 на суму основного боргу у розмірі 380928,40 грн.
Загальна сума Інфляційних втрат за період з 02.11.2018 до 19.10.2019 складає 26798,49 грн, з них:
8133,00 грн нараховані у період з 09.11.2018 до 29.11.2018 на суму основного боргу у розмірі 580928,40 грн;
18665,49 грн нараховані у період з 30.11.2018 до 19.10.2019 на суму основного боргу у розмірі 380928,40 грн.
Як уже було зауважено, відповідно до п. 5.4. договору, ,за прострочення виконання грошового зобов'язання понад 10 (десять) календарних днів винною Стороною додатково сплачується штраф у розмірі 15 (п'ятнадцять) % відсотків від розміру (суми) невиконаного зобов'язання. При допущенні стороною прострочення виконання грошового зобов'язання понад 60 (шістдесят) календарних днів така сторона сплачує на користь іншої сторони штраф у розмірі 50 % (п'ятдесят відсотків ) від розміру (суми) невиконаного зобов'язання.
Оскільки строк виконання зобов'язань за договором поставки сплив 01.11.2018, то, відповідно, 15% штрафу нараховується на 10-й день прострочки виконання зобов'язань, тобто 11.11.2018 на суму основного боргу, яка обліковується за боржником на момент нарахування штрафу, а саме - 580928,40 грн та відповідно складає 87139,26 грн, а 50% - на 60-й день прострочки, тобто 01.01.2019 на суму основного боргу, яка обліковується за боржником на момент нарахування штрафу, а саме 380928,40 грн та відповідно складає 190464,20 грн.
Отже, станом на 20.10.2019 у ПСП «Придеснянське» обліковувались грошові зобов'язання перед ТОВ «АгроХімСоюз» у розмірі 938894,37 грн, з яких:
380928,40 грн сума основного боргу;
116916,7 грн - 30 % річних;
136647,32 грн пені;
26798,49 грн інфляційних втрат;
87139,26 грн штрафу у розмірі 15%;
190464,20 грн штрафу у розмірі 50%.
Тобто новація здійснена сторонами щодо реальної заборгованості відповідача перед позивачем, яка підлягає розрахунку, і такий розрахунок, з огляду на положення договору та вимоги законодавства не допускає двозначного тлумачення ні щодо суми основного боргу, ні щодо суми штрафних санкцій.
Крім цього, до договору позики законодавством встановлено вимоги щодо простої письмової форми.
Статтею 207 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Підписавши договір новації від 20.10.2019 №02/11-19 повноважні на момент укладення цього договору директор позивача та директор відповідача здійснили новацію (замінили зобов'язання відповідача з оплати товару та сплати штрафних санкцій на позику). При цьому, оскільки законом не вимагається скріплення підписів директорів печатками підприємств, відсутність останніх не впливає на юридичну силу укладеного договору.
Отже, колегія суддів дійшла висновку про те, що договір новації від 20.10.2019 №02/11-19 є укладеним.
Доводи позивача щодо неукладеності договору з посиланням на недосягнення сторонами згоди щодо істотних умов, з огляду на відсутність вираження суми договору у грошових одиницях, а також щодо перемовин відповідача з новим керівництвом позивача про можливість зменшення розміру штрафних санкцій, як і здійснення платежу із посиланням на договір поставки від 05.05.2018 №05/05-18, колегією суддів відхиляються, оскільки не спростовують факту укладення договору новації між сторонами.
Твердження про те, що представник відповідача Пономаренко В.П. (юрист підприємства), що представляв інтереси відповідача в суді першої інстанції на має статусу адвоката, тож не мав права засвідчувати копію спірного договору та бути представником в суді, колегія суддів відхиляє, оскільки допущення судом першої інстанції вказаного представника до участі у судовому засіданні та прийняття поданих ним доказів не призвело до порушення прав позивача, а вказані дії Пономаренка В.П. в подальшому були схвалені представником відповідача адвокатом Зінченко М.М. в суді апеляційної інстанції, тоді як зазначене порушення норм процесуального права не є обов'язковою підставою для скасування рішення відповідно до ч. 3 ст. 277 Господарського процесуального кодексу.
Розглядаючи спір, з урахуванням положень договору новації від 20.10.2019 №02/11-19, колегією суддів встановлено, що зобов'язання за договором поставки від 05.05.2018 №05/05-18 як щодо сплати суми основного боргу, так і щодо сплати усіх інших платежів (штрафів, пені, інфляційних, річних тощо) припинились у зв'язку із здійсненою сторонами новацією цих зобов'язань у зобов'язання позики. В той час як за договором новації строк виконання зобов'язання з повернення позики є таким, що не настав, оскільки спливає лише 25.12.2022.
Таким чином, позивачем вимоги про стягнення штрафних санкцій на підставі договору поставки №05/05-18 від 05.05.2018 заявлено безпідставно.
Щодо клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій з урахуванням принципів розумності, добросовісності та пропорційності, колегія суддів зазначає, що замінивши зобов'язання зі сплати штрафних санкцій на боргові зобов'язання зі сплати цих коштів як позики, відповідач втратив право на їх зменшення як штрафних санкцій , оскільки вказані суми припинили своє існування в такому статусі.
Як унормовано статтею 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Прийняте місцевим господарським судом рішення про задоволення позовних вимог суперечить нормам матеріального права, якими врегульовано спірні правовідносини сторін, а саме: статей 530, 604, 1037, 1053 Цивільного кодексу України. Судом безпідставно залишено поза увагою докази, що мають суттєве значення для розгляду справи по суті, а саме, укладений між сторонами договір новації від 20.10.2019 №02/11-19, що свідчить про недотримання судом вимог частини другої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, і суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судовий збір відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.
Керуючись приписами статей 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Придеснянське" задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Сумської області від 20.07.2020 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АгроХімСоюз" (62501, Харківська область, Вовчанський район, м. Вовчанськ, вул. Обозна, буд. 1, код ЄДРПОУ 40303573) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Придеснянське" (41140, Сумська область, Шосткинський район, смт. Вороніж, вул. 40 років Перемоги, 35, код ЄДРПОУ 30869181) 12223,60 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 07.12.2020.
Головуючий суддя О.І. Поляк
Судді Н.Ф. Калатай
Є.Ю. Пономаренко