вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про залишення апеляційної скарги без руху
"07" грудня 2020 р. Справа№ 910/19925/17
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Майданевича А.Г.
суддів: Коротун О.М.
Суліма В.В.
за апеляційною скаргою Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно - західна залізниця"
на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2018
у справі № 910/19925/17 (суддя Чинчин О.В.)
за первісним
позовом ВІЕР ГЛОБАЛ ПАРТНЕРС, Л.П. (VR Global Partners, L.P)
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача
Державного територіально - галузевого об'єднання
"Південно - західна залізниця"
про стягнення 12847604,17 дол. США, що еквівалентно
346003684,30 грн. та 114247667,01 грн.
за зустрічним
позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"
до ВІЕР ГЛОБАЛ ПАРТНЕРС, Л.П. (VR Global Partners, L.P)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача
Державного територіально - галузевого об'єднання
"Південно - західна залізниця"
третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача за зустрічним позовом Публічне акціонерне товариство "Акціонерний
комерційний промислово - інвестиційний банк"
про визнання зобов'язання припиненим
Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 12 847 604,17 дол. США, що еквівалентно 346 003 684,30 грн., та 114 247 667,01 грн.
В свою чергу, Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулося до суду з зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" з вимогою визнати зобов'язання АТ "Укрзалізниця" в частині сплати відсотків за користування кредитними коштами, що передбачені п. 3.2. Кредитного договору, припиненими з дати закінчення терміну повернення кредиту - 22.12.2014.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2018 первісний позов задоволено частково, стягнуто з АТ "Українська залізниця" заборгованість за кредитом у розмірі 12 500 000 дол. США, заборгованість по процентах у розмірі 347 604 дол. США 17 (сімнадцять) центів, пеню по кредиту у розмірі 85 720 680 грн. 04 коп., пеню по процентах у розмірі 193 529 грн. 83 коп., 3 % річних по кредиту у розмірі 26 239 985 грн. 68 коп., 3 % річних по процентах у розмірі 98 213 грн. 48 коп. та судовий збір у розмірі 240 000 грн. 00 коп. В іншій частині первісного позову відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Державне територіально - галузеве об'єднання "Південно - західна залізниця" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно - західна залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2020 у справі № 910/19925/17. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2020 у справі № 910/19925/17 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ВІЕР ГЛОБАЛ ПАРТНЕРС, Л.П. відмовити в повному обсязі. Судові витрати покласти на позивача.
Подана Державним територіальним - галузевим об'єднанням "Південно - західна залізниця" апеляційна скарга на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2020 у справі № 910/19925/17 не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.
Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Зокрема, в апеляційній скарзі мають бути зазначені рішення або ухвала, що оскаржується.
Як вбачається з прохальної частини апеляційної скарги Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно - західна залізниця", предметом апеляційного оскарження є рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2020 у справі № 910/19925/17.
Відтак, апелянт просить скасувати рішення місцевого господарського суду, якого не існує, оскільки, з матеріалів справи № 910/19925/17 вбачається, що Господарським судом міста Києва рішення від 16.07.2020 не приймалось.
Водночас із змісту апеляційної скарги вбачається, що вимоги та пояснення скаржника зводяться до оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 910/19925/17.
Отже, подана Державним територіальним - галузевим об'єднанням "Південно - західна залізниця" апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 258 ГПК України щодо її змісту, а саме скаржником невірно зазначене судове рішення, що оскаржується.
Відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, вона залишається без руху.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.09.2020 у справі № 910/1485/19.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до вимог пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір ставки за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, що становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви, скарги.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Оскільки апелянтом в апеляційній скарзі, а також у клопотанні про відстрочення сплати судового збору зазначено рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2020 у справі № 910/19925/17, якого не існує, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості здійснити розрахунок сплати судового збору.
Проте, дослідивши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів встановила, що жодних доказів сплати судового збору скаржником до суду апеляційної інстанції не надано. Разом з цим, апелянтом порушено клопотання про відстрочення сплати судового збору, у зв'язку з майновим станом сторони.
До клопотання про відстрочення сплати судового збору, апелянтом не додано жодних доказів, які б свідчили про те, що фінансове становище останнього унеможливлює сплату судового збору за подання скарги, а також не наведено обставин, які б мали виключний характер, та свідчили б про наявність належних підстав для відстрочення сплати судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.
За змістом положень ст. 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.
Отже, за приписами зазначеної норми, відстрочення або розстрочення сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин.
Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому оскільки ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з складною економічною ситуацією, яка ускладнилась через глобальну фінансову кризу 2020 року, яка перебуває в активній фазі та спричинена пандемією короновірусу COVID-2019, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати. (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 12.03.2018 у справі №916/1726/17).
Враховуючи даний принцип, а також положення ст. 5 Закону України «Про судовий збір», господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочення сплати судового збору.
В свою чергу, особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до прийняття постанови у справі.
Так, звертаючись з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, останнє було обґрунтовано тим, що ДТГО "Південно-Західна залізниця" наразі перебуває в процесі припинення та скрутному фінансовому становищі- станом на 02.10.2020 залишок коштів на поточному рахунку ДТГО "Південно-Західна залізниця" складає 0, 00 грн.
Водночас, жодних доказів на підтвердження неможливості здійснити сплату судового збору скаржником до апеляційної скарги не надано.
За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору підлягає відхиленню, у зв'язку з необґрунтованістю та з урахуванням принципу рівності сторін.
Отже, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що Державному територіальному - галузевому об'єднанню "Південно - західна залізниця" для усунення недоліків апеляційної скарги необхідно подати до суду апеляційної інстанції уточнену апеляційну скаргу з вірним зазначенням оскаржуваного судового рішення першої інстанції, а також надати докази сплати судового збору, із урахуванням підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно - західна залізниця" рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2020 по справі № 910/19925/17 залишити без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
2. Попередити скаржника, що у випадку неусунення у встановлений термін недоліків, дану апеляційну скаргу буде повернуто.
3. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя А.Г. Майданевич
Судді О.М. Коротун
В.В. Сулім