Справа № 278/3281/20
08 грудня 2020 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючої судді Дубовік О. М., присяжних Кас'янова В. А., Бобчика І. М., за участю секретаря судового засідання Безпалько В. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Комунального некомерційного підприємства "Обласний медичний центр психічного здоров'я" Житомирської обласної ради про госпіталізацію ОСОБА_1 до психіатричного закладу у примусовому порядку, -
Комунальне некомерційне підприємство "Обласний медичний центр психічного здоров'я" Житомирської обласної ради звернулося до суду з вищевказаною заявою у зв'язку з необхідністю госпіталізації пацієнта в психіатричний стаціонар через наявність тяжкого психічного розладу.
У судовому засіданні лікар-психіатр заяву підтримала.
Прокурор вказав, що, на його думку, наявна доцільність госпіталізувати пацієнта до психіатричного закладу в примусовому порядку.
Згідно з висновком Психіатричної ЛКК від 04 грудня 2020 року № 595 перебування пацієнта у судовому засіданні є недоцільним, оскільки пацієнт перебуває в гострому психотичному стані та виявляє тяжкий психічний розлад.
Учасники справи не заперечували щодо проведення судового засідання без участі особи, стосовно якої вирішується питання про примусове лікування, з огляду на стан її здоров'я.
За умов, визначених Законом України "Про психіатричну допомогу", заява представника психіатричного закладу про госпіталізацію особи до психіатричного закладу у примусовому порядку розглядається судом за місцезнаходженням зазначеного закладу (ч. 1 ст. 339 ЦПК України) протягом 24 годин (ч. 1 ст. 341 ЦПК України) в порядку окремого провадження (п. 9 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).
Згідно зі статтею 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження й лікування можливі лише в стаціонарних умовах та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, унаслідок чого вона вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють особу безпосередньо небезпечну для неї та оточуючих або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.
Відповідно до «Принципів захисту осіб з психічними захворюваннями та поліпшення психіатричної допомоги», схвалених Резолюцією Генеральної Асамблеї № 46/119 від 17 грудня 1991 року, в Принципі 6 зазначено, що «будь-яка особа може бути госпіталізована до психіатричного закладу в якості пацієнта у примусовому порядку, або особа, вже госпіталізована як пацієнт у добровільному порядку, може триматися як пацієнт у психіатричному закладі у примусовому порядку тоді й тільки тоді, коли уповноважений для цієї мети відповідно до закону кваліфікований фахівець, який працює в області психіатрії, встановить відповідно до Принципу 4 цього ж нормативно-правового акту, що ця особа страждає на психічне захворювання, і визначить, що: (а) внаслідок цього психічного захворювання існує серйозна загроза заподіяння безпосередньої або неминучої шкоди цій особі або іншим особам, або (б) у випадку особи, чиє психічне захворювання є тяжким, а розумові здібності ослабленими, відмова від госпіталізації або тримання даної особи в психіатричному закладі може призвести до серйозного погіршення її здоров'я або унеможливить застосування належного лікування, яке може бути здійснене лише за умови госпіталізації до психіатричного закладу відповідно до принципу найменш обмежувальної альтернативи.
ОСОБА_1 має інвалідність першої групи з дитинства (а.с. 7), рішенням Романівського районного суду Житомирської області від 22 грудня 2009 року визнаний недієздатним (а.с. 5).
Згідно з Висновком комісії лікарів-психіатрів від 04 грудня 2020 року № 5392 пацієнт перебуває в гострому психотичному стані, виявляє тяжкий психічний розлад. Ненадання своєчасної психіатричної допомоги може призвести до погіршення психічного стану і завдати шкоду його здоров'ю та здоров'ю оточення. Пацієнт потребує лікування в порядку примусової госпіталізації.
Вислухавши осіб, які беруть участь у справі, проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, виходячи із висновку комісії лікарів-психіатрів, з урахуванням того, що обстеження та лікування останнього можливе лише в стаціонарних умовах, суд вбачає необхідність госпіталізувати пацієнта до психіатричного закладу в примусовому порядку.
З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 14, 22 Закону України «Про психіатричну допомогу», ст.ст. 293, 339, 341 ЦПК України, суд -
Задовольнити заяву Комунального некомерційного підприємства "Обласний медичний центр психічного здоров'я" Житомирської обласної ради про госпіталізацію ОСОБА_1 до психіатричного закладу у примусовому порядку.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підопічного психоневрологічного інтернату, м. Романів, вул. Міжгірна, 18, госпіталізувати в примусовому порядку до Комунального некомерційного підприємства "Обласний медичний центр психічного здоров'я" Житомирської обласної ради строком до двох місяців.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження в разі пропуску строку з поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Допустити негайне виконання рішення.
Суддя О. М. Дубовік
Присяжні В. А. Кас'янов
І. М. Бобчик