Справа № 277/726/20
Номер рядка звіту 4
іменем України
"07" грудня 2020 р. смт Ємільчине
Ємільчинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді: Прищепи Т.П.
за участю секретаря с/з: Калантарян Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, без фіксування технічними засобами в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в залі суду смт Ємільчине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ємільчинської селищної ради про визнання права власності на самочинне будівництво,
ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеною позовною заявою, в якій просить визнати за нею, право власності на самочинне будівництво (реконструкцію) нежитлової будівлі, кафе з допоміжними приміщеннями, розміщене на АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 14 травня 2018 року вона придбала нежитлову будівлю кафе, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 14 листопада 2019 року у відповідача було придбано земельну ділянку площею 0,0760 га, за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, за кадастровим номером 1821755100:07:004:0128. Нежитлова будівля кафе знаходиться на вказаній земельній ділянці.
Протягом 2019 року вона без отримання належного на це дозволу провела реконструкцію кафе, в результаті чого збільшилась внутрішня площа приміщення з 178,6 кв.м до 497,1 кв.м. В 2020 році КП "Новоград-Волинське МБТІ" Житомирської обласної ради було виготовлено відповідний технічний паспорт.
28 травня 2020 року отримала висновок сектору містобудування, архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства Ємільчинської РДА Житомирської області про можливість використання за призначенням нежитлової будівлі - кафе, розміщеної на АДРЕСА_1 , яке розміщено у межах земельної ділянки відносно прилеглих земельних ділянок, будівель і споруд.
07 липня 2020 року, Державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційного сектору Ємільчинської РДА Житомирської області було зупинено розгляд заяви про проведення державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю кафе після реконструкції, у зв'язку з відсутністю документів про прийняття в експлуатацію реконструйованого приміщення.
На звернення до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області з заявою про прийняття в експлуатацію самочинно реконструйованої нежитлової будівлі кафе, вона отримала листи № 1006-3-18/979/20 від 12.06.2020 та №1006-3-18/973/20 від 12.06.2020, якими управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області їй було відмовлено у прийнятті кафе в експлуатацію, у зв'язку з недосконалістю чинного законодавства та зазначено, що відповідно до п. 10 "Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів", затв. Постановою КМУ від 13.04.2011 за № 461 зі змінами, у разі коли на самочинно збудоване нерухоме майно визнано право власності за рішенням суду, воно приймається в експлуатацію згідно з цим порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об'єкта.
Сторони в судове засідання не з'явились, у матеріалах справи містяться заяви у яких позивачка позовні вимоги підтримала, представник відповідача позов визнав, відзив на позовну заяву не направляв. Учасники цивільного провадження просили провести розгляд справи без їх участі за наявними матеріалами.
У зв'язку з неявкою в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.
Дослідивши докази та з'ясувавши обставини справи, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з таких підстав.
Судом встановлено, що 14 травня 2018 року ОСОБА_1 шляхом укладання договору купівлі - продажу придбала у ОСОБА_2 нежитлову будівлю, кафе, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 178,6 кв.м., що стверджується договором купівлі-продажу нежитлової будівлі, кафе (а.с. 6-9).
14.05.2018 було проведено державну реєстрацію об'єкта нерухомого майна, реєстраційний номер 1551665318217, номер запису про право власності 26127380, що стверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 10, 11).
14 листопада 2019 позивачка уклала договір купівлі продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення відповідно до умов якого придбала у Ємільчинської селищної ради земельну ділянку площею 0,0760 га., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, кадастровий номер 1821755100:07:004:0128 (а.с. 31-36).
14.11.2019 у приватного нотаріуса Ємільчинського районного нотаріального округу проведено державну реєстрацію об'єкта нерухомого майна, реєстраційний номер 1498924518217, номер запису про право власності 34148997, що стверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 28,29).
Протягом 2019 року ОСОБА_1 без отримання дозволу провела реконструкцію придбаного кафе, в результаті чого збільшилась площа приміщення з 178,6 кв.м до 497,1 кв.м.
КП "Новоград-Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради, за замовленням ОСОБА_1 , виготовило технічний паспорт з якого слідує, що станом на 05.05.2020 громадський будинок з господарськими будівлями та спорудами має наступні об'єкти: нежитлова будівля кафе - 140,4 кв.м.; мансарда - 202,0 кв.м.; прибудова - 61,6 кв.м.; прибудова - 47,0 кв.м.; прибудова - 102,0 кв.м.; тамбур - 4,9 кв.м.; ганок - 8,2 кв.м.; ганок - 4,4 кв.м.; сходи - 5,8 кв.м. (а.с. 39-44).
Відповідно до висновку Сектору містобудування, архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства Ємільчинської РДА Житомирської області № 25 від 28.05.2020, нежитлова будівля, кафе на АДРЕСА_1 , розміщене у межах земельної ділянки відносно прилеглих земельних ділянок, будівель і споруд та може використовуватися за призначенням (а.с. 50, 51).
Згідно відповідей Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області, оформлених листами за № 1006-3-18/979/20 від 12.06.2020 та № 1006-3-18/973/20 від 12.06.2020 позивачці було відмовлено у прийнятті в експлуатацію самочинно реконструйованої нежитлової будівлі, кафе з посиланням на п. 10 "Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів", затверджених Постановою КМУ від 13.04.2011 за № 461 зі змінами, згідно якого у разі коли на самочинно збудоване нерухоме майно визнано право власності за рішенням суду, воно приймається в експлуатацію згідно з цим порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об'єкта. Крім того було роз'яснено, що у разі прийняття судом рішення про визнання права власності на самочинне збудоване нерухоме майно, відповідно до «Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 р. № 461 зі змінами, вказане майно необхідно прийняти в експлуатацію. В подальшому замовнику слід заповнити та подати примірник декларації за встановленою формою (додаток 5) до органу держаного архітектурно-будівельного контролю. Рекомендовано звернутись до суду згідно положень ст.ст. 375, 376 ЦК України (а.с. 48, 52).
07 липня 2020 року, Державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційного сектору Ємільчинської РДА Житомирської області було зупинено розгляд заяви про проведення державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю кафе після реконструкції, у зв'язку з відсутністю документів про прийняття в експлуатацію реконструйованого приміщення (а.с. 49).
17.07.2020 проведено технічне обстеження нежитлової будівлі, кафе з допоміжними приміщеннями та складено звіт № 20/4. За результатами технічного обстеження встановлено можливість надійної та безпечної експлуатації нежитлової будівлі, кафе з допоміжними приміщеннями на АДРЕСА_1 (а.с. 12-27).
Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦК особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
За змістом ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо), відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Поняття «будівництво» включає в себе нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт об'єктів будівництва (частина третя статті 10 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», стаття 4 Закону України «Про архітектурну діяльність»).
Згідно зі ст. 375 ЦК України, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
У положеннях частини першої статті 376 ЦК України поняття самочинного будівництва визначено через сукупність його основних ознак, які виступають умовами або підставами, за наявності яких об'єкт нерухомості може бути визначений самочинним, а саме, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) об'єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) об'єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Таким чином, нежитлова будівля, кафе загальною площею 178,6 кв.м., яка збільшена за рахунок реконструкції до 497,1 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та збудована позивачкою без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, та належно затвердженого проекту, є об'єктом самочинного будівництва.
У відповідності до ст. 376 ЦК України суд може задовольнити позов про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на земельній ділянці, що не надавалася у власність чи користування особі, яка збудувала його, якщо їй у встановленому законом порядку було передано земельну ділянку у власність або надано у користування під уже збудоване нерухоме майно відповідно до її цільового призначення, та за умови, що будівництво велося з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил згідно із законодавством, містобудівною та проектною документацією, а також у разі, якщо ці обставини були предметом розгляду компетентного державного органу.
Окрім цього, як передбачено ч. 5 ст. 376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
В п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 р. № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» зазначено, що при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що відповідно до статті 26 Закону № 2780-XII спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства. За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК, частина перша статті 4 ЦПК України). У зв'язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.
В листі Управління ДАБІ у Житомирській області № 1006-3-18/979/20/20 від 12.06.2020 зазначено, що прийняття в експлуатацію об'єктів здійснюється шляхом реєстрації поданої замовником декларації, яка є підставою для оформлення права власності на самочинно збудований об'єкт (а.с. 52).
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України; видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками.
Відповідно до п. 17 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 (далі - Порядок № 461), замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю один примірник декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Згідно до п. 10 Порядку № 461 у випадку визнання права власності на самочинно збудований об'єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об'єкта. Технічне обстеження проводиться суб'єктом господарювання, який має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно із Законом України «Про архітектурну діяльність» одержали кваліфікаційний сертифікат, або фізичною особою - підприємцем, яка згідно із зазначеним Законом має кваліфікаційний сертифікат.
Відповідно до п. 11, п. 12 Порядку № 461 датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката. Експлуатація об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачене законодавством) в експлуатацію, забороняється.
Таким чином, замовник будівництва має право на визначення права власності на самочинно побудований об'єкт будівництва у судовому порядку, проте зобов'язаний ввести його в експлуатацію шляхом подання до органу державного архітектурно - будівельного контролю декларації про готовність об'єкта до експлуатації або акта готовності об'єкта.
Слід зазначити, що органи державного архітектурно-будівельного контролю в даному випадку не оспорюють право власності на об'єкт будівництва, оскільки можливість державної реєстрації речових прав на об'єкт самочинного будівництва випливає з ч. 5 ст. 376 Цивільного кодексу України. Крім того, відповідач Ємільчинська селищна рада проти задоволення позовних вимог не заперечувала.
Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012р. № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» у справах, пов'язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього (ч. 2 ст. 376 ЦК). Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (ч. 2 ст. 375 ЦК), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (ч. 5 ст. 376 ЦК).
Вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов'язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними.
Як вже зазначалось, позивачка набула право власності на земельну ділянку, на якій здійснено самочинне будівництво, при цьому у відповідності з її цільовим призначенням. Самочинно збудовані нежитлові будівлі з прибудовами повністю готові до надійної та безпечної експлуатації, будівництво здійснено з дотриманням будівельних норм, про що свідчать наявні в справі докази.
При дослідженні матеріалів справи, судом не встановлено, що визнання за позивачкою права власності на самочинне будівництво (реконструкцію) нежитлової будівлі, кафе з допоміжними приміщеннями, розміщене на АДРЕСА_1 , не будуть порушувати законні права та інтереси третіх осіб.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до статті 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечитиме закону, не порушуватиме нічиїх прав, а отже суд приймає визнання позову відповідачем та задовольняє повністю позовні вимоги ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Ємільчинської селищної ради про визнання права власності на самочинне будівництво - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителькою АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 , право власності на самочинне будівництво (реконструкцію) нежитлової будівлі, кафе з допоміжними приміщеннями, розміщене на АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення до Житомирського апеляційного суду або через Ємільчинський районний суд Житомирської області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя /підпис/
Копія вірна:
Суддя: Т. П. Прищепа