24 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 160/6655/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
за участю секретаря судового засідання Волкової К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2020 року (суддя Сліпець Н.Є.)
у справі № 160/5566/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 у справі № 160/6655/19, яке набрало законної сили 19.09.2019, задоволено адміністративний позов, пред'явлений ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області при нарахуванні пенсійного забезпечення ОСОБА_1 , особі, яка отримала ядерну шкоду здоров'ю, відповідно до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області при нарахуванні пенсійного забезпечення ОСОБА_1 врахувати чинні вимоги ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», дорахувавши 11 відсотків зарплати за понаднормовий стаж та провести виплату із врахуванням отриманих сум із 10 січня 2017 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2020 встановлений судовий контроль за виконанням судового рішення - зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати у місячний строк з дати отримання копії цієї ухвали звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.08.2019.
15.07.2020 року на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов звіт (а.с.166), в якому зазначено, що рішення суду у справі Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області добровільно виконано, а саме: пенсію ОСОБА_1 обчислено з 10.01.2017 відповідно до норм частини 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на підтвердження чого відповідачем додано копію розпорядження про перерахунок пенсії.
Ухвалою від 21.08.2020 суд першої інстанції за результатами розгляду звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській цей звіт затвердив.
Суд першої інстанції встановив, що поданий відповідачем звіт свідчить про фактичне виконання Головним управлінням ПФУ в Дніпропетровській області вимог рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 у справі №160/6655/19. На виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснено нарахування пенсійного забезпечення ОСОБА_1 із врахуванням чинних вимог ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», дорахувавши 11 відсотків зарплати за понаднормовий стаж та проведено виплату із врахуванням отриманих сум.
При цьому суд дійшов висновку, що позивач не погоджується із результатом перерахунку, через, на його думку, протиправність застосування відповідних положень ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що не може бути предметом розгляду на стадії виконання рішення із урахуванням його резолютивної частини. Також суд врахував, що органом Пенсійного фонду повідомлено позивача про зменшення пенсійних виплат і запропоновано залишитись на пенсійному забезпеченні, що було до перерахунку, проте позивач не виявив такого бажання.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції від 21.08.2020, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм законодавства, просить скасувати ухвалу суду та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській суд подати звіт про виконання рішення суду від 19.08.2019 частині нарахування пенсійного забезпечення позивачу із врахуванням ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із донарахуванням 11 відсотків зарплати за понаднормовий стаж та проведенням виплати із врахуванням отриманих сум з 10.01.2017.
Позивач в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечує, згідно поданому суду відзиву на апеляційну скаргу просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, ухвалу суду першої інстанції - без змін. Відповідач наполягає на правомірності своїх дій щодо перерахунку пенсії позивача на виконання рішення суду, вважає, що позивач помилково трактує норму ч.2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зазначає, що рішенням суду від 19.08.2019 зобов'язано Головне управління здійснити донарахування на 11 відсотків від заробітку, а не 11 відсотків призначеної пенсії, як вважає позивач. Крім того, відповідач зауважує, що звіт про виконання рішення ним поданий та затверджений судом, повторна подача такого ж самого звіту законодавством не передбачена.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, з вказаних законодавчих положень вбачається, що судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду за наслідками розгляду поданого суб'єктом владних повноважень звіту щодо повноти виконання останнім рішення суду.
Встановлюючи факт виконання відповідачем рішення суду, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_1 , а саме: здійснив нарахування пенсійного забезпечення позивачу із врахуванням чинних вимог ч. 2 ст.56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Той факт, що внаслідок такого перерахунку пенсії її розмір зменшився і за період з 10.01.2017 по 30.11.2019 з'явилась переплата пенсії у розмірі 13810,43 грн., ніяким чином не вплинув на висновок суду першої інстанції.
Дослідивши поданий відповідачем звіт про виконання рішення суду та додані до нього документи, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити таке.
Як встановлено судом першої інстанції в рішенні від 19.08.2019 у цій справі, спір між сторонами виник з підстав не здійснення відповідачем перерахунку пенсії відповідно до статей 49, 51, 55, 56, 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивачу призначено пенсію за віком з 11.01.2017 відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Абзацом 2 пункту 13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV передбачено, що у разі, якщо особа має право на отримання пенсії, зокрема відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року, їй призначається одна пенсія за її вибором.
Згідно з ч.2 ст.56 Закону № 796-ХІІ в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи, не меншого, ніж 20 років для чоловіків, 15 років для жінок, зі збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад установлений стаж, але не вище за 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, - чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище за 85 % заробітку.
Таким чином, Закон № 796-ХІІ визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на одержання пенсії на умовах, визначених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і на позивача розповсюджуються пільги, передбачені цим Законом, а саме: позивач має право на збільшення пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад встановлений частиною 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ стаж роботи, тобто понад 20 років (для чоловіків), але не вище 75 відсотків заробітку.
З цих підстав, приймаючи до уваги, що при нарахуванні позивачу пенсії відповідачем означені норми не застосовані, суд першої інстанції відповідно до резолютивної частини рішення від 19.08.2019 зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області при нарахуванні пенсійного забезпечення ОСОБА_1 врахувати чинні вимоги ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», дорахувавши 11 відсотків зарплати за понаднормовий стаж.
Отже, за суттю прийнятого рішення суду відповідач мав здійснити нарахування і, відповідно, виплату пенсії ОСОБА_1 з 10.01.2017 із збільшенням пенсії на 11 відсотків заробітку (один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад законодавчо встановлений стаж роботи - 20 років).
Як вбачається з поданого суду звіту, відповідач, обчислюючи пенсію позивача з 10.01.2017 відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», керувався нормою ч. 2 ст. 56 наведеного Закону з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підвищення пенсії» № 2148-VIII від 03.10.2017, згідно якої право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В свою чергу, ч.2 ст.27 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Згідно розпорядження від 14.11.2019 розмір пенсії позивача обрахований відповідачем таким чином: частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності Законом № 1058-IV, тобто до 01.01.2004, визначено відповідно до раніше діючого законодавства, зі збільшенням розміру проценту розрахунку пенсії від заробітку на 11% за понаднормативний
стаж, внаслідок чого загальний розмір пенсії за першою складовою склав 96,99 грн., з яких: 60,27 грн. - основний розмір пенсії з урахуванням коефіцієнту підвищення (81,53грн. х 66% х 1,12); 36,72 грн. - цільова грошова допомога.
Друга частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності Законом № 1058-IV, визначена в сумі 2979,23грн. виходячи з: середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях національної економіки, за 2016 рік - 3764,40 грн.; індивідуального коефіцієнту заробітку після оптимізації, обчисленого за період з 01.01.2004 по 31.12.2016, - 4,50953; коефіцієнту страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35% - 0,17550 ((13 х 12 ) х 1,35% /1200 ), з 01.10.2017 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% - 0,13000 ((13х12)х1%/1200).
Таким чином, за розрахунком відповідача, проведеним на виконання рішення суду, загальний розмір пенсії з 10.01.2017 складає 3247,04 грн., з яких: 96,99 грн. - розмір пенсії за першою складовою; 2979,23 грн.- розмір пенсії за другою складовою.
Апеляційний суд вважає, що проведений відповідачем на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 у справі № 160/6655/19 розрахунок, не відповідає нормам законодавства, що діяли на час призначення пенсії позивачу, та висновку суду першої інстанції у рішенні від 19.08.2019 в цій справі.
Зазначивши у рішенні від 19.08.2019, що з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підвищення пенсії» № 2148-VIII від 03.10.2017 у статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пункт 2 доповнено словами і цифрами "у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд першої інстанції, разом з тим, не встановив, що саме ця редакції ст.56 Закону 796-ХІІ має застосовуватись до спірних правовідносин.
Тому є помилковим твердження суду першої інстанції, що незгода позивача із результатом перерахунку через неправильне застосування ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не може бути предметом розгляду на стадії виконання рішення із урахуванням його резолютивної частини.
Відповідач, застосовуючи при нарахуванні пенсії позивачу з 10.01.2017 редакцію ч.2 ст.56 Закону № 796-ХІІ, що діє з 11.10.2017, діяв не у відповідності до висновків суду у рішенні від 19.08.2019 і не врахував, що у Законі № 2148-VIII відсутнє застереження про те, що зміни, які вносяться до частини другої статті 56 Закону № 796-XII, поширюються на обчислення розміру пенсії особам, яким така пенсія призначена до набрання чинності такими змінами. Зазначені зміни стосуються тих пенсій, які були призначені вперше та після внесення цих змін.
Також, нормою ч.2 ст. 27 Закону № 1058-IV надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом № 1058-IV або спеціальним Законом № 796-ХІІ.
Відповідно до ст. 57 Закону № 796-ХІІ обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону № 1058-IV. У разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону № 1058-IV за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.
Відтак, зміни, що внесені до частини другої статті 56 Закону № 796-ХІІ, стосуються порядку обчислення фактичного середньомісячного заробітку для пенсії та не можуть бути перешкодою для перерахунку пенсії у зв'язку із понаднормовим страховим стажем.
Апеляційний суд вважає неправильним посилання відповідача на зміну правового регулювання положень частини другої статті 56 Закону № 796-XII у зв'язку із змінами, внесеними Законом № 2148-VIII, як на правомірність своїх дій і відповідність їх висновкам суду у рішенні від 19.08.2019, адже відповідно до ч.1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Отже, зміни до ч.2 ст.56 Закону № 796-XII, внесені Законом № 2148-VIII, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки позивач набув право на відповідне, визначене Дніпропетровським окружним адміністративним судом від 19.08.2019 у цій справі, нарахування пенсії раніше, ніж Закон № 2148-VIII набрав чинності.
Виходячи з вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що в спірному випадку відповідач діяв всупереч рішенню суду від 19.08.2019 у цій справі, неправомірно звузив існуюче право позивача на соціальний захист, встановлене законом.
За таких, обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про протиправність дій органу Пенсійного фонду щодо виконання рішення у даній справі від 19.08.2019, що є підставою для зобов'язання відповідача подати новий звіт про виконання судового рішення.
Викладені в оскаржуваній ухвалі від 21.08.2020 висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що відповідно до ст.317 КАС України є підставою для скасування означеної ухвали, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 310, 312, 315, 317, 321, 322, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 231.08.2020 у справі № 160/6655/19 скасувати.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області новий строк подання Дніпропетровському окружному адміністративному суду звіту про виконання судового рішення - місячний строк з дня прийняття цієї постанови.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко