24 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 160/3872/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
за участю секретаря судового засідання Волкової К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі
апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Такт»
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року (головуючий суддя Рищенко А.Ю.)
у справі № 160/3872/20
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Такт»
до Дніпровської митниці Держмитслужби
про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАКТ» звернулось до суду з позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби від 24.12.2019 № 7.5-08-09-15/1-11/205 про відмову у поверненні ТОВ «ТАКТ» митних платежів за заявою від 16.12.2019 № 483;
- зобов'язати Дніпровську митницю Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350935, вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038) у відповідності до п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України, ст. 301 Митного кодексу України підготувати висновки із зазначенням суми митних платежів у вигляді антидемпінгового мита та податку на додану вартість які сплачені та підлягають поверненню ТОВ «ТАКТ» на підставі заяви ТОВ «ТАКТ» від 16.12.2019 № 483 і передати їх згідно з реєстром висновків за відповідними платежами для виконання Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що судовими рішеннями у справах № 804/2304/18, № 160/5056/19, № 160/5232/19, № 160/6275/19 № 160/6193/19 визнано що товар (сортовий металопрокат), поставлений за зовнішньоекономічними контрактами, не є об'єктом для справляння антидемпінгового мита. У зв'язку з набранням законної сили вказаними судовими рішеннями щодо подібного (ідентичного) товару між тими самими сторонами позивач звернувся до відповідача із заявою № 483 від 16.12.2019 про повернення помилково та зайво сплачених антидемпінгового мита та ПДВ за ЕМД № UA110150/2018/211870 від 21.05.2018. За твердженням позивача товар в заявленій митній декларації є подібним (ідентичним) товару за ЕМД за якими судовими рішеннями суд встановив, що він не є об'єктом для справляння антидемпінгового мита. Позивач вважає, що відповідач листом від 24.12.2019 № 7.5-08-09-15/1-11/205 протиправно відмовив у поверненні митних платежів за заявою позивача № 483 від 16.12.2019 посилаючись на те, що картка відмови у митному оформленні товару відповідачем не оформлювалася.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2020 в задоволенні позову відмовлено.
Суд погодився з позицією відповідача, яка полягає в тому, що позивачем самостійно визначено суму антидемпінгового мита та ПДВ у зв'язку з ввезенням товару на митну територію України шляхом подання митному органу митної декларації МД № UA110150/2018/211870 від 21.05.2018 для митного оформлення та ці зобов'язання ним виконано шляхом сплати відповідних сум до відповідного бюджету, при цьому суми коштів, які були сплачені позивачем, не перевищують суми самостійно визначеної ним. З огляду на встановлені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що в даному випадку відсутні підстави вважати ці суми помилково та/або надміру сплаченими сумами митних платежів.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга фактично мотивована підставами звернення до суду в цим позовом, скаржник вважає, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено обставини справи, поданий позивачем до митного оформлення товар не є об'єктом антидемпінгових заходів, передбачених рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 27 грудня 2017 року №АД-382/2017/4411-05 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації (із змінами, внесеними рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 20 квітня 2018 року №АД-390/2018/4411-05). Крім того, позивач зазначає, що відповідач, серед іншого, обов'язково перевіряє нарахування митних платежів за митними деклараціями та має право відмовити у прийнятті митної декларації як в разі заниження, так в разі завищення.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.
В судовому засіданні представники сторін підтримали доводи, викладені в поданих суду заявах по суті справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, на виконання зовнішньоекономічного контракту № В229236 від 13.09.2016, додатку до нього № 1 від 27.06.2017, згідно з інвойсом № В229236-28 від 15.05.2018 ПАТ «Магнітогорський металургійний комбінат» (Російська Федерація) здійснило на адресу позивача поставку товару: прутки з вугільцевої сталі без подальшого оброблення, гарячекатані, з масою часткою вуглецю 0,25% або більше, круглого поперечного перерізу ГОСТ 1050-2013, ГОСТ-2590-2006, діаметром менш ніж 80мм, діаметром 25,0 мм, 26,0 мм, 28,0 мм, марка сталі 45 різного діаметру, хімічний склад: С-0,44%; Мn-0,55%; Sі-0,28%; Р-0,025%; S-0,024%; Сг-0,07%; Ni-0,02%; Cu-0,06%, N-0,009%; Al-0,040%; Ti-0,001%; V-0,004%; Mo-0,002%, виробник: ПАТ «Магнітогорський металургійний комбінат» загальною вартістю 39 205,82 доларів США за партію товару вагою (нетто) 64,803 т (вага брутто 64,870 т).
Зазначений товар заявлено до митного оформлення шляхом електронного декларування МД № UA110150/2018/211870 від 21.05.2018.
Після проведення митних консультацій, у зв'язку із наявністю рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі № АД-382/2017/4411-05 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації» (в редакціях станом на дату митного декларування) ТОВ «ТАКТ» сплатило антидемпінгове мито за придбаний товар за кодом УКТЗЕД, який підпадав під дію вказаного рішення Міжвідомчої комісії (у відповідній редакції).
16.12.2019 позивач звернувся до відповідача із письмовою заявою № 483 про повернення помилково та надмірно сплачених митних платежів, в яких вказав, що в умовах правової невизначеності при митному декларуванні за МД № UA110150/2018/211870 від 21.05.2018 мало місце помилкова сплата ТОВ «ТАКТ» антидемпінгового мита та зайва сплата ПДВ за подібний (ідентичний) товар у розумінні ст. 1 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту».
Посилаючись на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справах № 804/2304/18 від 29.03.2019, № 160/5056/19 від 08.07.2019, № 160/4177/19 від 29.10.2019, № 160/6275/19 від 25.08.2019, лист Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 12.03.2019 № 4413-06/10508-07, лист ДФС від 21.08.2019 № 27012/7/99-99-19-04-01-17, ТОВ «ТАКТ» просило повернути на наведені ним банківські реквізити за МД № UA110150/2018/211870 від 21.05.2018 помилково сплачену суму антидемпінгового мита в розмірі 155925,67 грн. та зайво сплачену суму ПДВ в сумі 31185,13 грн.
Розглянувши заяву позивача № 483 від 16.12.2019 (вх. № 74/10/1-15 від 16.12.2019), Дніпровська митниця Держмитслужби листом від 24.12.2019 за № 7.5-08-09-15/1-11/205 повідомила про відсутність правових підстав для повернення митних платежів, зазначених у зверненні. Митний орган виходив з того, що наведеними судовими рішеннями скасовані картки відмови у здійсненні митного оформлення товарів (акти індивідуальної дії митниці). У зв'язку із набранням чинності судовими рішеннями та на підставі звернення позивача сплачені до держбюджету кошти повернуті ТОВ «ТАКТ», про що підприємство інформовано листами Дніпропетровської митниці ДФС від 24.09.2019 № 2298/10/04-50-19-02, від 09.10.2019 № 2439/10/04-50-19-02, від 26.11.2019 № 2882/10/04-50-19-02. Митницею виконано рішення судів у цих справах. За митною декларацією МД № UA110150/2018/211870 від 21.05.2018 суми антидемпінгового мита та ПДВ самостійно заявлено декларантом, картка відмови у митному оформленні товару не оформлювалась. Митним органом здійснено лише контроль нарахування митних платежів по заявленому до митного оформлення товару. Митне оформлення за цією митною декларацією здійснене за заявленими декларантом відомостями, у звичайному порядку.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити таке.
За правилами п.1 ч.1 ст.289 МК України моментом виникнення обов'язку із сплати митних платежів зокрема є момент фактичного ввезення товарів на митну територію України.
Частиною четвертої статті 275 МК України визначено, що антидемпінгове мито встановлюється відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом демпінгу, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику.
Відповідно до п.2 ст.1 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» від 22.12.1998 року №330-XIV антидемпінгове мито (попереднє або остаточне) - особливий вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію країни імпорту товару, який є об'єктом застосування антидемпінгових заходів (попередніх або остаточних).
Зазначеним Законом регламентовано статус і повноваження Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (далі - Комісія), за змістом частини п'ятої статті 5 якого Комісія у межах своєї компетенції приймає рішення, організовує та контролює їх виконання. Акти Комісії, зокрема щодо проведення антидемпінгового розслідування та застосування антидемпінгових заходів, є обов'язковими для виконання.
Частиною 1 статті 28 Закону встановлено, що попереднє або остаточне антидемпінгове мито справляється за ставкою і на умовах, встановлених у відповідному рішенні Комісії про застосування антидемпінгових заходів.
Так, 28.12.2017 Комісія розглянула подані Міністерством економічного розвитку і торгівлі України матеріали про результати антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації. За результатами такого розгляду Комісія зробила позитивний висновок та відповідно до статті 16 Закону прийняла рішення №АД-382/2017/4411-05, згідно з яким вирішила застосувати остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що має такий опис: арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), що класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодами 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 20 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, 7213 99 10 00, 7213 99 90 00, 7214 20 00 00, 7214 99 10 00, 7214 99 39 00, 7214 99 50 00, 7214 99 79 00, 7214 99 95 00, 7227 20 00 00, 7227 90 10 00, 7227 90 50 00, 7227 90 95 00, 7228 20 91 00, 7228 20 99 00, 7228 30 20 00, 7228 30 69 00, 7228 30 89 00.
Згідно з рішенням Комісії №АД-382/2017/4411-05 остаточні антидемпінгові заходи застосовуються строком на п'ять років. Остаточні антидемпінгові заходи застосовуються шляхом запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита щодо імпорту в Україну товару, опис якого зазначено вище, з Російської Федерації у розмірі 15,21 %.
Відповідно до листа ДФС України від 02.01.2018 №68/7/99-99-19-04-01-17 остаточне антидемпінгове мито справляється органами доходів і зборів (митницями) України відповідно до опису товару та незалежно від сплати інших податків і зборів (обов'язкових платежів) через 60 днів з дня опублікування повідомлення про прийняте рішення (тобто з 28 лютого 2018 року).
20.04.2018 за результатами розгляду Комісією звернень від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності щодо адміністрування антидемпінгового мита та надання роз'яснень опису товару, який має бути об'єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів, до рішення Комісії №АД-382/2017/4411-05 внесені зміни в частині опису товару, зокрема пункт 1 рішення Комісії від 28 грудня 2017 року викладено в такій редакції: 1. Застосувати остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що має такий опис:
Арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), а саме: прутки гарячекатані (у тому числі й прутки, що отримані гарячим волочінням та гарячим пресуванням), які мають однаковий (у тому числі й періодичний) суцільний круглий поперечний переріз за всією довжиною, з вуглецевої та інших легованих сталей, у тому числі укладені в бунти чи розрізані на відрізки, що можуть мати вм'ятини, ребра, канавки або інші рельєфи, створені під час прокатування з подальшою обробкою чи без неї (за винятком прутків з автоматної, швидкорізальної та інструментальної сталі, кованих, холодного деформування або оброблення у холодному стані та кутиків, фасонних та спеціальних профілів з легованої сталі, порожнистих прутків та брусків для буріння), що можуть класифікуватися згідно з УКТЗЕД за кодами 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 20 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, 7213 99 10 00, 7213 99 90 00, 7214 20 00 00, 7214 99 10 00, 7214 99 39 00, 7214 99 50 00, 7214 99 79 00, 7214 99 95 00, 7227 20 00 00, 7227 90 10 00, 7227 90 50 00, 7227 90 95 00, 7228 20 91 00, 7228 20 99 00, 7228 30 20 00, 7228 30 69 00, 7228 30 89 00.
З наведених положень слідує, що антидемпінгове мито нараховується на підставі рішення Комісії, а об'єктом його справляння є товар, що відповідає опису згідно з таким рішенням.
Таким чином, Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі, у межах наданих повноважень, визначено перелік товарів, походженням з Російської Федерації, щодо яких застосовуються антидемпінгові заходи. І такими товарами є арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), які можуть класифікуватися згідно з вказаними УКТЗЕД.
У листі Міністерства економічного розвитку та торгівлі України №4413-06/37204-03 від 22.08.2018 (вже після митного оформлення товару за МД № UA110150/2018/211870 від 21.05.2018) визначено, що об'єктом антидемпінгового розслідування та заходів є саме арматура та катанка; інші прутки що за своїми ознаками не є арматурою та катанкою, не є об'єктом застосування заходів.
В додатках до вказаного листа визначений вичерпний алгоритм ідентифікації арматури, катанки та сортового прокату шляхом проведення дослідження товару за параметрами: хімічний склад, механічні характеристики, геометричні параметри профілю, марочний склад та клас міцності. Також у додатку визначений перелік лабораторій, які мають відповідну сферу акредитації для проведення таких досліджень.
Також в листі від 12.03.2019 № 4413-06/10508-07 Міністерства економічного розвитку і торгівлі України наголошено, що об'єктом антидемпінгового розслідування та заходів є саме арматура та катанка.
Отже, для визначення того, чи є спірний товар об'єктом застосування антидемпінгових заходів визначальним є встановлення того, що: товар погодженням з Російської Федерації; товар, згідно кодів УКТ ЗЕД, може бути класифікований за переліком кодів УКТЗЕД, які визначені рішенням Комісії; товар за описом є арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно).
У спірному випадку судом встановлено, що позивачем заявлено до митного оформлення шляхом електронного декларування МД № UA110150/2018/211870 від 21.05.2018 товар походженням з Російської Федерації, за кодом згідно УКТЗЕД 7214997900.
В той же час вказаний товар за позицією позивача не відноситься до переліку товарів, походженням з Російської Федерації, з яких справляється антидемпінгове мито, оскільки не належить до арматури чи катанки, враховуючи, що за роз'ясненням Міністерства економічного розвитку та торгівлі України об'єктом антидемпінгового розслідування та заходів є саме арматура та катанка; інші прутки, що за своїми ознаками не є арматурою та катанкою, не є об'єктом застосування заходів.
Апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що подані разом з МД № UA110150/2018/211870 від 21.05.2018 супровідні документи на товар з визначенням хімічного складу, марки сталі, ГОСТів, не містять інформації стосовно того, що ввезений позивачем вищенаведений товар є арматурою або катанкою.
На підтвердження своїх доводів позивач також вказує на те, що спірні питання щодо віднесення ідентичного товару до об'єкту справляння антидемпінгового мита згідно наведеного рішення Комісії були предметом дослідження у судових справах № 804/2304/18, № 160/5056/19, № 160/4177/19, № 160/5232/19, № 160/6275/19 № 160/6193/19 між тими самими сторонами.
Відповідно до п.5 ст.1 Закону України Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту демпінг - ввезення на митну територію країни імпорту товару за цінами, нижчими від порівнянної ціни на подібний товар у країні експорту, що заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару.
Відповідно до п.26 ст.1 цього Закону товар подібний - ідентичний товар, тобто схожий за всіма характеристиками на товар, що є об'єктом розслідування, або, у разі відсутності цього товару, інший товар, що не є схожим за всіма характеристиками, але має показові ознаки, що є дуже подібними до характерних ознак товару, що є об'єктом розслідування.
Судовим рішенням від 29.03.2019 у справі №160/6275/19 встановлено, що за фізичними характеристиками спірний товар не є арматурою та катанкою походженням з Російської Федерації, оскільки не відповідає опису, який наведено у рішенні Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №АД-382/2017/4411-05 від 28.12.2017 року (в редакції рішення від 20.04.2018 року № АД-390/2018/4411).
Враховуючи, суперечливість нормативного регулювання, наведене та проаналізоване вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень підприємств та громадян (ч.4 ст. 3 Митного кодексу України), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, суд вважає, що відповідач протиправно прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 31 травня 2019 року № UА110150/2019/00378.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2019 у справі №160/5056/19 між тими самими сторонами встановлено, що прутки з вуглецевої сталі без подальшого оброблення, гарячекатані, з масовою часткою вуглецю 0,25% або більше, круглого поперечного перерізу, діаметром менш як 80 мм, без вм'ятин, ребер, канавок і інших рельєфів на поверхні, прутки використовуються для виготовлення узлів і деталей (валів, шестерен, шпинделів), які застосовуються в сільхоз машинобудуванні, ГОСТ 1050-2013, ГОСТ 2590-2006, марка сталі 45. розмір круг 24,0 мм, - 13,310 тн, розмір круг 26.0 мм, розмір круг 25.0 мм. хімічний склад: С-0,45%-0,48%; Мп-0,56%-0,62%; Зі-0,25%-0,30%; Р-0,006%-0,008%; 8-0,013%-0,015%; Сг-0,04%-0,05%; N1-0,02%; Си-0,02%; №0,008%-0,009%; Аз-0,001%; марка сталі 35. розмір круг 20,0 мм, розмір круг 25,0 мм, розмір круг 26,0 мм, хімічний склад: С-0,34%-0,36%; Мп-0,54%- 0,61%; 8і-0,22%-0,0,26%; Р-0,006%-0,007%; 8-0,013%-0,015%; Сг-0,02%-0,10%; №-0,02%; Си-0,02%-0,03%; №0,008%-0,009%; Аз-0,001%-0,002% не є об'єктом для справляння антидемпінгового мита.
Апеляційним судом встановлено, що за визначеною позивачем МД № UA110150/2018/211870 від 21.05.2018 поставлений товар, який за кодом УКТЗЕД, характеристикою, назвою та хімічним складом є ідентичним, що поставлявся за митними деклараціями, що були предметами дослідження у наведених вище рішеннях суду та відносно яких сформовані висновки про відсутність об'єкту справляння спірним митом.
Відповідно до ч. 1 ст. 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.
Відповідно до ч. 3 ст. 301 Митного кодексу України помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до пп. 17.1.10 п.17.1 ст. 17 Податкового кодексу України, платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
Статтею 43 ПК України передбачено умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань.
За приписами пунктів 43.1 - 43.6 статті 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.
Згідно ч.2 ст.45 Бюджетного кодексу України казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 №643, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.08.2017 за №976/30844, затверджений Порядок повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів.
Згідно розділу ІІІ Порядку № 643 в редакції на час звернення позивача до митного органу із заявою від 22.11.2019 повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення.
Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 301 Митного кодексу, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.
За правилами п.3 розділу ІІІ Порядку № 643 у заяві зазначаються: 1) сума коштів до повернення за видами митних, інших платежів та пені; 2) причини виникнення такої суми коштів; 3) найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); 4) напрям(и) перерахування суми коштів: а) на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів; б) для виплати готівкою (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); в) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на депозитний рахунок 3734; на депозитний рахунок 3734 іншої митниці ДФС; на банківський рахунок 2603 (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); г) для погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів незалежно від виду бюджету; 5) реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачені суми митних платежів.
До заяви додаються: документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені; виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо скасування рішення митниці ДФС, яке призвело до виникнення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності).
Після реєстрації в митниці ДФС заява платника податку про повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені передається на опрацювання до Підрозділу (п.4 розділу ІІІ).
Підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету за допомогою автоматизованої системи митного оформлення та відсутність у нього податкового боргу. За результатами опрацювання готує висновок або лист про відмову в поверненні коштів з відповідним обґрунтуванням (пункт 11 цього розділу) - п.5 розділу ІІІ.
Відповідно до п.6 розділу ІІІ Порядку № 643 заява платника податку, висновок, завізований керівником (заступником керівника) Підрозділу, реєстри висновків за відповідними платежами, підготовлені за формами згідно з додатками 1, 2 до Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року № 1146, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за № 1679/28124, та акт звірки (у разі складання) подаються керівнику (заступнику керівника) митниці ДФС для прийняття рішення та підписання висновку і реєстрів за відповідними платежами.
Відповідно до п.11 розділу ІІІ Порядку № 643 у разі якщо заявником не виконано вимоги пункту 3 цього розділу, надано недостовірні дані та/або за наявності у нього податкового боргу (крім випадків визначення у заяві напряму перерахування коштів на погашення податкового боргу), готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відмова.
З аналізу наведених норм вбачається, що за поданою до митного органу заявою платника податків митний орган, після опрацювання цієї заяви та перевірки факту перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати, готує висновок щодо повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, який передається до органу казначейської служби для здійснення перерахування цих коштів платнику податків, або лист про відмову в поверненні коштів з відповідним обґрунтуванням.
При цьому в поверненні коштів може бути відмовлено, зокрема, у випадку недотримання заявником вимог п. 3 розділу ІІІ Порядку № 643.
Як встановлено судом, за наслідками розгляду заяви позивача відповідачем надано відповідь, оформлену листом, зі змісту якого не вбачається розгляд питання по суті.
Фактично підставою відмови в поверненні митних платежів стали доводи, що позивач самостійно обчислив та сплатив антидемпінгове мито, тому визначена декларантом сума грошового зобов'язання зі сплати мита вважається узгодженою.
Апеляційний суд вважає такі доводи відповідача помилковими.
Відповідно до п.56.11 ст.56 ПК України, на яку посилається відповідач, встановлює, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.
Разом з тим, наведена норма стосується неможливості оскарження самостійно узгоджених грошових зобов'язань в адміністративному або судовому порядку, що не позбавляє платника права повернути помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання відповідно до ст.43 ПК України та ст.301 МК Україи, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Відповідно до приписів статті 54 та 56 ПК України вони регулюють відносини, що пов'язані саме зі справлянням сум податкових та/або грошових зобов'язань, тобто вони не застосовуються до тих сум, які не є податковим та/або грошовим зобов'язаннями.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Тобто не є податковим та/або грошовим зобов'язанням грошова сума, що була сплачена як антидемпінгове мито за товар, на який дія такого мита не розповсюджується.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що на період остаточного вирішення питання, чи є імпортований товар арматурою чи катанкою, подання митної декларації не можливо без сплати антидемпінгового мита, а повернення будь-яких митних платежів прямо випливає з приписів митного законодавства, якщо у декларанта відсутні повні відомості про товар (належність товару до арматури чи катанки, або інші які впливають на вид та розмір митних платежів) та за наслідками проведення митного контролю з боку митниці із залученням митної лабораторії не було здобуто доказів, що товар є арматурою чи катанкою або інші відомості, які є підставою для їх належної сплати при завершенні процедури митного оформлення товару, щодо якого була подана митна декларація.
Отже, за вказаних обставин сплата антидемпінгового мита не свідчить про згоду декларанта з позицією митниці щодо ввезеного товару та не позбавляє платника права на повернення надмірно сплаченого мита за наявності визначених вище умов.
Виходячи з викладеного, приймаючи до уваги, що фактично відповідачем не наведено обґрунтованих, законодавчо встановлених, підстав відмови в поверненні митних платежів за заявою позивача від 16.12.2019 № 483, рішення відповідача, оформлене листом від 24.12.2019 № 7.5-08-09-15/1-11/205 не може вважатися обґрунтованим та вмотивованим.
Одночасно суд апеляційної інстанції вважає, що оскільки в рішенні (листі) відповідача про відмову у поверненні митних платежів відсутні відомості та доведені в установленому порядку обставини, що товар, за який сплачено антидемпінгове мито, є об'єктом для його справляння, платежі за митною декларацію МД № UA110150/2018/211870 від 21.05.2018 сплачені позивачем відповідно до вимог рішення Міжвідомчої комісії, яке розповсюджується виключно на арматурний прокат та катанку, а відомості про такий товар в зазначеній вище митній декларації та супровідних документах не містяться, тому відповідач у відповідності до п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України, ст. 301 Митного кодексу України має підготувати висновки із зазначенням суми митних платежів у вигляді антидемпінгового мита та податку на додану вартість, які сплачені та підлягають поверненню ТОВ «ТАКТ» на підставі заяви ТОВ «ТАКТ» від 16.12.2019 № 483 і передати їх згідно з реєстром висновків за відповідними платежами для виконання Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області.
Наведене вище є підставою для задоволення позову.
Суд першої інстанції під час розгляду справи не в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, неправильно застосував норми права, що відповідно до ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 310, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Такт» задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року у справі №160/3872/20 скасувати, прийняти нове рішення.
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби від 24.12.2019 № 7.5-08-09-15/1-11/205 про відмову у поверненні ТОВ «ТАКТ» митних платежів за заявою від 16.12.2019 № 483;
Зобов'язати Дніпровську митницю Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350935, вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038) у відповідності до п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України, ст. 301 Митного кодексу України підготувати висновки із зазначенням суми митних платежів у вигляді антидемпінгового мита та податку на додану вартість які сплачені та підлягають поверненню ТОВ «ТАКТ» на підставі заяви ТОВ «ТАКТ» від 16.12.2019 № 483 і передати їх згідно з реєстром висновків за відповідними платежами для виконання Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко