02 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 340/1306/20
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Ясенова Т.І., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
Військова частина НОМЕР_1 подала до суду апеляційну скаргу на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.06.2020 року.
При перевірці апеляційної скарги встановлено, що скаргу подано з порушенням вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду проголошено та складено 16.06.2020.
Апеляційну скаргу на рішення від 16.06.2020 скаржник подав 08.10.2020 року.
Одночасно апелянт просить поновити строки подання апеляційної скарги посилаючись на те, що скаржник має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, оскільки первинна апеляційна скарга була подана у 30-денний строк з дня отримання оскаржуваного рішення, а повторна апеляційна скарга подана у найкоротший строк з моменту отримання ухвали апеляційного суду про повернення первинної апеляційної скарги.
Надаючи оцінку вказаним доводам суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Так, згідно з частиною 2 статті 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Як свідчать матеріали справи, оскаржуване рішення отримано скаржником 18.06.2020 року, а отже строк на подання апеляційної скарги сплив 18.07.2020 року.
Вперше скаржник звернувся до суду з апеляційною скаргою 17.07.2020, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду першої інстанції (а.с. 68).
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 21.09.2020 апеляційну скаргу повернуто заявнику у зв'язку із не виконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 11.08.2020, а саме не надано до суду документу про сплату судового збору у встановлений судом строк.
Згідно з частиною 8 статті 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Так, в разі повернення апеляційної скарги особа має право повторно подати апеляційну скаргу, але в межах строку звернення до суду з апеляційною скаргою встановленого статтею 295 КАС України або у разі поновлення пропущеного строку з причин, які будуть визнані судом поважними.
При цьому, до повторної апеляційної скарги застосовуються вимоги КАС України, як до нової апеляційної скарги.
08.10.2020 Військова частина НОМЕР_1 повторно подала до суду апеляційну скаргу на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.06.2020 року, тобто поза межами 30-тиденного строку з часу отримання копії оскаржуваного рішення.
Судом встановлено, що скаржником не було реалізовано право на касаційне оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
При цьому, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Як зазначалося вище, повернення первинної апеляційної скарги зумовлено несплатою судового збору у строк, встановлений судом.
Необхідно зазначити, що фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Повернення первинної апеляційної скарги у зв'язку з несплатою скаржником судового збору не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження та не може бути підставою для поновлення такого строку при повторному поданні апеляційної скарги.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Аналогічний висновок щодо поновлення строку апеляційного оскарження при повторному зверненні з апеляційною скаргою викладений в постанові Верховного Суду від 10.12.2019 року у справі № 160/8833/18.
Крім того, слід зазначити, що сплата судового збору за подання апеляційної скарги, який здійснений платіжним дорученням від 02.09.2020 №956 не може бути безумовною підставою для поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою до суду.
Інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження скаржником не зазначено.
Згідно з частиною 2 статті 44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до частини 1 статті 8 КАС України, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Враховуючи те, що апелянт не обґрунтовує поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.06.2020, встановленого статтею 295 КАС України, а також не надає доказів, які б підтвердили, що заявник дійсно не міг звернутись з апеляційною скаргою до суду раніше, суд не вбачає поважних причин пропуску строку, а тому підстави для його поновлення відсутні.
Також, згідно з частиною 1 статті 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Відповідно до частини 3 статті 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Частиною 1 статті 55 КАС України передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з частиною 3 статті. 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що повноваження представника юридичної особи, який не є адвокатом, мають бути підтверджені положеннями відповідного закону, статуту, положення або трудового договору (контракту).
З апеляційної скарги вбачається, що вона підписана командиром Військової частини НОМЕР_1 полковником Трепак О., проте на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності заявника, не надано доказів повноважень особи, що підписала апеляційну скаргу та доказів, що посвідчують особу (наказ про призначення на посаду, статут, положення або трудовий договір (контракт)), матеріали справи такі відомості не містять.
Відповідно до частини 3 статі 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частиною 2 статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення до суду апеляційної інстанції: заяви із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку встановленого для апеляційного оскарження з наданням доказів на підтвердження обставин викладених у такій заяві; документів на підтвердження повноважень посадової особи щодо представництва інтересів Військової частини НОМЕР_1 у суді (наказ про призначення на посаду, витяг з закону, статуту, положення, трудового договору (контракту)).
Керуючись статтями 169, 241-245, 298 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 червня 2020 року залишити без руху.
Встановити скаржнику строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надіслання на адресу Третього апеляційного адміністративного суду:
- заяви із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку встановленого для апеляційного оскарження з наданням доказів на підтвердження обставин викладених у такій заяві;
- документів на підтвердження повноважень посадової особи щодо представництва інтересів Військової частини НОМЕР_1 у суді (наказ про призначення на посаду, витяг з закону, статуту, положення, трудового договору (контракту)).
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
Роз'яснити скаржнику, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали в іншій частині апеляційна скарга повертається особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.І. Ясенова