ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
08 грудня 2020 року м. Київ № 640/23509/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
ОСОБА_1
до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
про визнання протиправними дії та скасування постанов,-
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9), в якому просить суд: 1) визнати неправомірними дії старших державних виконавців Святошинського РВ ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Телейчук Т.О. та Скрипника В.В. щодо винесення постанов про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 42373407 від 22.09.2018 та від 03.12.2019; 2) cкасувати постанову про накладення штрафу в розмірі 19291,67 грн., що становить 50% від суми заборгованості за аліментами від 22.09.2018, винесену старшим державним виконавцем Святошинського РВ ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Телейчук Т.О.; 3) скасувати постанову про накладення штрафу у розмірі 25897,17 грн., що становить 50% від суми заборгованості за аліментами від 03.12.2019, винесену старшим державним виконавцем Святошинського РВ ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Скрипником В.В.
Позов надісланий до суду 29.09.2020.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.10.2020 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з вручення ухвали.
Вказана ухвала була надіслана на адресу позивача та отримана ним 16.11.2020 підтвердженням чого є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за № 0105105738265.
Зокрема, ухвалою судді, в порядку виконання обов'язку, визначеного ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позивача було зобов'язано надати суду:
1) уточнену позовну заяву із приведенням позовної заяви у відповідність до вимог п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України із обґрунтуванням вимог щодо протиправності дій кожного з державних виконавців, із зазначенням адреси електронної пошти позивача та офіційної електронної адреси відповідача, а також із зазначенням ідентифікаційного коду Святошинського РВ ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві в Єдиному державному реєстрі підприємств;
2) оригінал документу про доплату судового збору за звернення до суду у розмірі 1681,60 грн.;
3) докази, на які позивач посилається у позовній заяві, зокрема, всі матеріали виконавчого провадження № 42373407;
4) заяву із зазначенням інших підстави для поновлення строку звернення до суду, із наданням доказів поважності причин пропуску такого строку звернення до суду;
5) оригіналів або належним чином засвідчених копій доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача.
При цьому, залишаючи позовну заяву без руху ухвалою суду від 07.10.2020 судом була звернута увага позивача на те, що позивачем у позовній заяві не зазначено адреси електронної пошти позивача та офіційної електронної адреси відповідача, а також не зазначено ідентифікаційного коду Святошинського РВ ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві в Єдиному державному реєстрі підприємств.
Також була звернута увага позивача на те, що у позовній заяві позивач просить суд, зокрема, визнати неправомірними дії старших державних виконавців Святошинського РВ ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Телейчук Т.О. та Скрипника В.В. щодо винесення постанов про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 42373407 від 22.09.2018 та від 03.12.2019. Разом з тим, в порушення вимог ч. 1, п.п. 4, 5 та п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України, позовна заява не містить викладену обставин та обґрунтування вимог позивача щодо визнання неправомірними дії старших державних виконавців Святошинського РВ ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Телейчук Т.О. та Скрипника В.В. щодо винесення постанов про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 42373407 від 22.09.2018 та від 03.12.2019.
Більш того, ухвалою суду від 07.10.2020 була звернута увага на те, що позивачем заявлено 2 (дві) (визнання протиправними дій старших державних виконавців Святошинського РВ ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Телейчук Т.О. та Скрипника В.В. ) вимоги немайнового характеру та вимогу майнового характеру на загальну суму 45 188.84 грн. (постанови про накладення штрафу від 22.09.2018 у розмірі 19291,67 грн., та від 03.12.2019 у розмірі 25897,17 грн.).
Натомість, беручи до уваги той факт, що позивачем сплачений судовий збір у розмірі 840,00 грн., останньому необхідно було доплатити судовий збір у розмірі 1681,60 грн.
Також позивача було зобов'язано надати суду належним чином засвідчені копії всіх матеріалів виконавчого провадження № 42373407, оскільки останні на момент подачі позову не були надані, натомість за текстом позовної заяви вбачається їх наявність у позивача.
Була звернута також увага позивача і на те, що з доданих до позовної заяви документів вбачається, що останні не засвідчені належним чином у визначеному законодавством порядку, оскільки відсутнє прізвище особи та її ініціали, яка засвідчила копії документів.
Крім іншого ухвалою суду від 07.10.2020 суддею було запропоновано позивачу вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду з даним позов.
30.11.2020 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви до якої додано уточнений адміністративний позов, в якому позивачем зазначено ідентифікаційний код Святошинського РВ ДВС у м. Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції та у якому позивач просить суд:
1) визнати неправомірним рішення старшого державного виконавця Святошинського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Скрипника В.В. щодо винесення постанови про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 42373407 від 03.12.2019;
2) скасувати постанову про накладення штрафу у розмірі 25897,17 грн., що становить 50% від суми заборгованості за аліментами від 03.12.2019, винесену старшим державним виконавцем Святошинського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Скрипником В.В. у виконавчому провадженні № 42373407.
При цьому, до такої позовної заяви надано матеріали виконавчого провадження № 42373407, належним чином засвідчені копії доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, а також надано заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом та квитанцію про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн.
В обґрунтування заяви позивач зазначив, що оскаржувана ним у позовній заяві постанова державного виконавця про накладання штрафу від 03.12.2019 на його адресу не надсилались, про що свідчать копії матеріалів виконавчого провадження, додані до уточненого адміністративного позову, під час особистого відвідування ним Святошинського РВ ДВС у м. Києві на руки позивачу не видавались. З матеріалами виконавчого провадження позивач особисто не ознайомлювався.
Зазначає, що про винесення постанови державного виконавця Святошинського РВ ДВС у м. Києві про накладення на позивача штрафів у виконавчому провадженні № 42373407 він реально дізнався 19 вересня 2020 року від свого представника Петраковської С.О., яка 17.09.2020 подала заяву про ознайомлення та фотографування матеріалів виконавчого провадження № 42373407. Пояснює, що оскільки документів було багато, представник зняла фотокопії, при цьому документи на місці не вивчала.
Наголошує, що на час введення на території України карантину, працівники виконавчої служби не проводили особистий прийом громадян. Ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження у Святошинському РВ ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції можливе лише поза кабінетами державних виконавців, у коридорі біля канцелярії, за відсутністю освітлення (у коридорі відсутні вікна, лампи тусклі), на єдиному столі, яким користуються всі численні відвідувачі канцелярії. За таких умов, як наголошує позивач, нормальне ознайомлення з матеріалами справи, тобто дійсне ознайомлення з текстом документів - неможливе.
Позивач звертає увагу, що 19.09.2020 представник повідомила його, що в цей день під час вивчення фотокопій матеріалів виконавчого провадження нею виявлено постанови про накладення на його штрафів. Пізніше у той саме день представник передала йому флеш-накопичувач з фотокопіями матеріалів виконавчого провадження, і тоді він реально зміг ознайомитись з текстом оскаржуваних постанов.
Додає, що в разі обрахування строку на оскарження постанови про накладення штрафу з 17.09.2020, як то вважає за необхідне суд, то позивач зауважує, що дата 27.09.2020 припадає на неділю. Згідно до п. 1 ст. 120 КАС України у разі, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший робочий день, тобто 28.09.2020. Також додає, що відповідно до ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Відтак, позивач вважає, що викладені ним обставини свідчать про поважність причин пропуску строку на звернення до адміністративного суду з позовною заявою.
Разом з тим, викладені у заяві на усунення недоліків причини поважності пропуску строку на звернення до суду, є неповажними з огляду на наступне.
Так, ч. 1 ст. 122 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій або допущення бездіяльності і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії чи допущено бездіяльність.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.
Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Так, особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Отже, учасник виконавчого провадження має право звернутися з позовною заявою до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів заподіяними рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця.
Так, як вже було зазначено судом, у заяві про поновлення строк звернення до суду позивач наголосив, що про винесення постанови державного виконавця Святошинського РВ ДВС у м. Києві про накладення на позивача штрафів у виконавчому провадженні № 42373407 він реально дізнався 19 вересня 2020 року від свого представника Петраковської С.О., яка 17.09.2020 подала заяву про ознайомлення та фотографування матеріалів виконавчого провадження № 42373407.
Між тим, суд звертає увагу на те, що позивачем надано матеріали виконавчого провадження № 42373407, в яких міститься заява ОСОБА_1 від 08.01.2020 на ім'я начальника Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якій заявник просить скасувати постанову про накладення санкцій, а саме: керування транспортними засобами, номер провадження № 42373407, оскільки він працює на посаді водія, що є одним видом його заробітку для існування.
Тобто, зазначене свідчить про те, що позбавлення позивача державним виконавцем права керування транспортним засобом, тобто фактично позбавлення позивача права на працю, оскільки як наголосив сам позивач він працює водієм, що є його одним видом заробітку, вже спонукали позивача, як учасника виконавчого провадження, до активної ролі вирішення даного питання та відновлення його порушених прав, у тому числі шляхом ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 42373407.
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що спірна постанова прийнята на початку грудня 2019 року, тоді як карантинні обмеження, про які позивач наголошує у заяві про поновлення строку звернення до суду, введені в дію постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12.03.2020, тобто через 3 (три) місяця з дня прийняття оскаржуваної постанови, що додатково свідчить про те, що позивач мав реальну можливість дізнатися про порушення його прав, свобод чи інтересів шляхом ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.
Більш того, ознайомлюючись з матеріалами виконавчого провадження № 42373407 судом також встановлено, що 13.08.2020 позивач звертався із заявою до на ім'я начальника Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якій просив долучити до матеріалів виконавчого провадження довідку ОК-7 та терміново переглянути заяву і скасувати постанову про тимчасове обмеження управління транспортними засобами, оскільки це перешкоджає його посадовим обов'язкам, в результаті чого він може втратити своє робоче місце.
Зазначені вище обставини у сукупності надають суду підстави вважати про те, що починаючи з 03.12.2019 позивач повинен був дізнатися про порушення його прав, свобод чи інтересів, оскільки оскаржуваною постановою до позивача застосовано штраф у розмірі 50% від суми заборгованості зі сплати аліментів, що становить 25 897,17 грн., у тому числі на підставі якої в подальшому у позивача виникли труднощі з правом керування транспортними засобами.
При цьому, керуючись ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» щодо обрахунку строку звернення до суду протягом 10 робочих днів на яку позивач звертає увагу суду у заяві про поновлення строку звернення до суду, то суд наголошує, що така норма також вказує на те, що перебіг такого строку обраховується саме з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів, що вочевидь свідчить про те, шо такий строк підлягає обрахунку не з моменту ознайомлення представника позивача з матеріалами виконавчого провадження (17.09.2020 - більше ніж через дев'ять місяців з дня винесення такої постанови), а з дня коли позивач повинен був дізнатися про порушення його прав спірною постановою.
Суд акцентує увагу суду на те, що відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Завданням адміністративного судочинства, згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Статтею 5 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України.
Слід наголосити, що принципом адміністративного судочинства є верховенство права, тоді як пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо захисту його прав та обов'язків. У такій формі в цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за адміністративним позовом, однак це право не є абсолютним та може бути реалізовано лише у тому випадку, коли особою, яка звертається до суду, дотримано певні норма національного законодавства в частині вимог, передбачених для подання позовної заяви, у тому числі щодо дотримання учасником строку, визначеного національним законодавством для звернення до суду, що свідчить про забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, як складової верховенства права.
Суд звертає увагу позивача на те, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. У разі порушення такого строку та недотримання принципу юридичної визначеності зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що такий строк звернення до суду може бути обмеженим.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з п. 1 п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Позовна заява також повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Таким чином, враховуючи вищевказане, а також зважаючи на те, що причини пропуску строку на звернення до суду з даним позовом, що викладені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду, є неповажними та беручи до уваги те, що матеріали позовної заяви не містять інших поважних причин пропуску строку звернення до суду, суд приходить до висновку про повернення позовної заяви позивачу.
Керуючись ст. 160, 169, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Причини пропуску строку звернення до суду, що викладені у заяві про поновлення строку звернення до суду, визнати неповажними.
Позовну заяву повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву. Копія позовної заяви залишається в суді. .
Ухвала суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до ч. 7 ст. 169 КАС України ухвала може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).
Суддя О.А. Кармазін