08 грудня 2020 року справа № 580/4462/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гайдаш В.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції у Черкаській області про стягнення коштів,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , далі - позивач) з позовом до Державної екологічної інспекції України (пров. Новопечерський, 3, корп. 2, м. Київ, 01042, далі - відповідач 1), Державної екологічної інспекції у Черкаській області (вул. Вернигори, 17, м. Черкаси, 18008, далі - відповідач 2),якому просить стягнути з відповідача 1 на користь позивача середній заробіток за час затримки у виконанні рішення суду щодо поновлення позивача на роботі за період з 27.06.2019 по 12.10.2020 у сумі 234999 грн. 26 коп.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 01.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 у справі №580/1/19 поновлено позивача на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Черкаській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області із 11.12.2018 та допущено до негайного виконання рішення суду у цій частині. Однак, зазначене рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 у справі №580/1/19 в частині поновлення позивача на посаді у період з 27.06.2019 по 12.10.2020 не було виконано, тому на підставі ст. 236 Кодексу законів про працю України позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки виконання судового рішення.
Відповідачі позов не визнали, надали до суду письмові відзиви, в яких зазначили, що на виконання рішення суду від 26.06.2019 у справі №580/1/19 винесено: наказ Державної екологічної інспекції України від 16 серпня 2019 року № 275-О про поновлення позивача на посаді; наказ Державної екологічної інспекції України від 16 серпня 2019 року № 276-О про припинення державної служби та звільнення позивача з посади; наказ Державної екологічної інспекції у Черкаській області від 16 серпня 2019 року № 4-О про поновлення позивача на посаді; наказ Державної екологічної інспекції у Черкаській області від 21 серпня 2019 року № 5-О про припинення державної служби та оголошення наказу про звільнення позивача з посади. Крім того, позивачу вже виповнилось 65 років, що виключає його доступ до державної служби у зв'язку із досягненням граничного віку перебування на службі. На підставі вищевикладених обставин вважають, що позов задоволенню не підлягає.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив, згідно якого він вважає, що доводи відповідачів, які викладені у відзивах, є необґрунтованими, тому позов підлягає до задоволення.
Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 у справі №580/1/19 поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Черкаській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області із 11.12.2018 та допущено до негайного виконання рішення суду у цій частині.
На виконання рішення суду від 26.06.2019 у справі №580/1/19 винесено: наказ Державної екологічної інспекції України від 16 серпня 2019 року № 275-О про поновлення позивача на посаді; наказ Державної екологічної інспекції України від 16 серпня 2019 року № 276-О про припинення державної служби та звільнення позивача з посади; наказ Державної екологічної інспекції у Черкаській області від 16 серпня 2019 року № 4-О про поновлення позивача на посаді; наказ Державної екологічної інспекції у Черкаській області від 21 серпня 2019 року № 5-О про припинення державної служби та оголошення наказу про звільнення позивача з посади.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 у справі №580/2849/19, яке набрало законної сили 19.02.2020, визнано протиправними та скасовано: наказ Державної екологічної інспекції України від 16 серпня 2019 року № 275-О про поновлення позивача на посаді; наказ Державної екологічної інспекції України від 16 серпня 2019 року № 276-О про припинення державної служби та звільнення позивача з посади; наказ Державної екологічної інспекції у Черкаській області від 16 серпня 2019 року № 4-О про поновлення позивача на посаді; наказ Державної екологічної інспекції у Черкаській області від 21 серпня 2019 року № 5-О про припинення державної служби та оголошення наказу про звільнення позивача з посади.
Вирішуючи спір по суті з огляду на аргументацію сторін, суд зазначає, що відповідно до ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Статтею 236 КЗпП України встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Вказана норма передбачає обов'язок власника, а у сфері публічно-правових правовідносин - суб'єкта владних повноважень, виплатити працівникові середній заробіток або різницю в заробітку за весь час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника. В цьому випадку орган, який розглядав спір, виносить ухвалу про виплату вказаного відшкодування.
Зазначена норма не містить застережень, що власник або уповноважений ним орган не відповідає за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, якщо працівник не вчинив додаткові дії, що вказують на його бажання поновитися на роботі. Закон пов'язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.
Отже, підставою для виплати незаконно звільненому працівнику середнього заробітку є затримка власником або уповноваженим ним органом виконання рішення про поновлення на роботі.
Згідно ст. 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Частиною першою статті 255 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Частиною другою статті 257 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
При цьому пунктом 3 частини першої статті 256 КАС України передбачено, що постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.
Із матеріалів справи судом встановлено, що відповідачами рішення суду від 26.06.2019 у справі №580/1/19 у частині поновлення ОСОБА_2 на посаді не виконано, а винесені накази Державної екологічної інспекції України від 16 серпня 2019 року №275-О та Державної екологічної інспекції у Черкаській області від 16 серпня 2019 року № 4-О про поновлення позивача на посаді про поновлення позивача на посаді - скасовані рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 у справі №580/2849/19, яке набрало законної сили 19.02.2020.
Частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України законодавець обумовив питання примусового виконання судових рішень у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Цим підкреслюється винятковість саме примусового виконання рішення адміністративного суду.
Відповідно до ст. 5 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців). Правова природа діяльності органів державної виконавчої служби та її основне призначення полягає саме в примусовому виконанні рішень суду, в тому числі постанов судів про поновлення на посадах у відносинах публічної служби, які набрали законної сили, що і є підставою для негайного їх виконання. Добровільне виконання рішення суду боржником - це його законодавчо встановлений обов'язок. Зокрема, зазначений обов'язок не є похідним від дій особи (подання заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження), яку поновлено на роботі. В таких випадках держава в особі органу державної виконавчої служби несе відповідальність за виконання остаточних судових рішень.
Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (ч. 2 ст. 65 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження»).
З огляду на те, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду 26.06.2019 у справі №580/1/19 в частині поновлення позивача на посаді не виконано у період з 27.06.2019 по 12.10.2020, суд вважає, що згідно ст. 236 КЗпП України позивач має право на виплату середнього заробітку за вказаний час затримки виконання судового рішення про поновлення на посаді.
Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок №100).
За змістом пункту 2 Порядку №100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Пунктом 3 Порядку №100 передбачено, що при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді. Одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років включається до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Згідно пункту 10 Порядку №100 у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей. Виходячи з відкоригованої таким чином заробітної плати у розрахунковому періоді, за встановленим у пунктах 6, 7 і 8 розділу ІV порядком визначається середньоденний (годинний) заробіток. У випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).
Із рішення Черкаського окружного адміністративного суду 26.06.2019 у справі №580/1/19 судом встановлено, що згідно довідки Державної екологічної інспекції у Черкаській області розмір заробітної плати за два місяці, які передували звільненню становить: жовтень 2018 року - 9613,63 грн, листопад 2018 року - 14100,00 грн., кількість відпрацьованих позивачем у жовтні 2018 - 15 робочих днів, у листопаді 2018 - 22 робочих днів. Таким чином, середньоденна заробітна плата становить 640 грн. 91 коп.
Однак, згідно інформації Державної екологічної інспекції у Черкаській області, яка зазначена у листі від 31.08.2020 №01/50, розмір середньої заробітної плата, яка б нараховувалась позивачу у випадку, якщо б він працював на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Черкаській області з 11.12.2018 по 31.08.2020 з урахуванням обов'язкових виплат становить: у 2018 році - 14100 грн. (1,073 коеф.); у 2019 році - 15135 грн.; у 2020 році - 16425 грн. (1,165 коеф.).
Таким чином, сума середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на посаді, з урахуванням коефіцієнтів підвищення заробітна плати позивача за період з 27.06.2019 по 12.10.2020 становить - 234999 грн. 26 коп. (640 грн. 91 коп. х 1,073 коеф. х 130 робочих днів затримки у поновлені на посаді у 2019 році х = 89400 грн. 53 коп. + 640 грн. 91 коп. х 1,165 коеф. х 195 робочих днів затримки у поновлені на посаді у 2020 році днів = 145598 грн. 73 коп. = 234999 грн. 26 коп.).
Згідно з правовою позицією ВС у постанові від 15.02.2019 у справі №826/6583/14 суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів. Крім того, справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів.
Тому стягненню підлягає сума заробітної плати за час вимушеного прогулу без утримання податків та інших платежів.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до повного задоволення.
Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки у виконанні рішення суду щодо поновлення позивача на роботі за період з 27.06.2019 по 12.10.2020 у сумі 234999 (двісті тридцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 26 коп. з відрахуванням відповідних податків та зборів на доходи фізичних осіб, сплата яких є обов'язковою у встановленому законом порядку.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.А. Гайдаш