Справа № 675/1665/20
іменем України
07 грудня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Замкова виправна колонія (№ 58)" про визнання протиправним дисциплінарного стягнення у вигляді переведення до ДІЗО,
Позивач звернувся в суд з позовом до Державної установи "Замкова виправна колонія (№ 58)", в якому просив визнати протиправним дисциплінарне стягнення у вигляді переведення ОСОБА_1 до ДІЗО.
В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві та у відповіді на відзив позивач зазначив, що він не допускав порушень установленого порядку відбування покарання, тому відповідачем протиправно застосовано до нього дисциплінарне стягнення.
Суд, ухвалою від 28.09.2020 року, прийняв до свого провадження адміністративну справу №675/1665/20, та призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач позов не визнав, надав відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову, оскільки на позивача правомірно накладено дисциплінарне стягнення, за наслідками допущеного ним порушення порядку відбування покарання.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 відбуває покарання у вигляді позбавлення волі в Державній установі "Замкова виправна колонія (№ 58)".
24 липня 2020 року о 12 год. 00 хв. засуджений ОСОБА_1 допустив порушення вимог встановленого порядку відбування покарання, а саме безпідставно в категоричній формі відмовився вийти на роботу по благоустрою території колонії, згідно ст. 118 Кримінально-виконавчого кодексу України, а саме прибирати прогулянкові дворики. Від огляду в медичній частині відмовився. Скарг на стан здоров'я не мав. Зазначене підтверджується наявними в матеріалах справи копіями рапорту молодшого інспектора ВНБ Мельника Андрія Олександровича від 24.07.2020 року, рапорту молодшого інспектора ВНБ Весельського Віктора Володимировича від 24.07.2020 року, рапорту начальника відділення СПС Мартинюка Валерія Вікторовича від 28.07.2020 року, графіку виводу засуджених на роботу по благоустрою території установи згідно ст. 118 Кримінально-виконавчого кодексу України відділення №5.
ОСОБА_1 надав письмові пояснення по даному факту, та вину свою не визнав.
Позивача було ознайомлено з місцем, датою та часом проведення дисциплінарної комісії, та надано можливість звернення за отриманням правової допомоги до суб'єктів надання такої допомоги (розписка від 27.07.2020).
30.07.2020 року відбулося засідання дисциплінарної комісії з розгляду питань щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності засуджених Державної установи "Замкова виправна колонія (№ 58)", про що свідчить Витяг з протоколу №52 від 30.07.2020. Комісія прийняла рішення застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді поміщення його до дисциплінарного ізолятора строком на 10 діб.
Постановою про поміщення засудженого ( ОСОБА_1 ) в ДІЗО установи від 30.07.2020, за порушення режиму відбування покарання, яке полягає в тому, що ОСОБА_1 24 липня 2020 року о 12 год. 00 хв. безпідставно в категоричній формі відмовився вийти на роботу по благоустрою території колонії, згідно ст. 118 Кримінально-виконавчого кодексу України, а саме прибирати прогулянкові дворики, від огляду в медичній частині відмовився, скарг на стан здоров'я не мав, до нього застосовано стягнення у вигляді поміщення його до дисциплінарного ізолятора строком на 10 діб без виводу на роботу з 30.07.2020.
Від підписання про оголошення постанови позивач відмовився.
Вважаючи, що дії посадових осіб відповідача є протиправними, а притягнення до дисциплінарної відповідальності безпідставним та таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.
Відповідно до частини першої ст. 1 Кримінально-виконавчого Кодексу України (далі - КВК України), кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими.
Ст. 5 Кодексу визначено, що кримінально-виконавче законодавство, виконання і відбування покарань ґрунтуються на принципах невідворотності виконання і відбування покарань, законності, справедливості, гуманізму, демократизму, рівності засуджених перед законом, поваги до прав і свобод людини, взаємної відповідальності держави і засудженого, диференціації та індивідуалізації виконання покарань, раціонального застосування примусових заходів і стимулювання правослухняної поведінки, поєднання покарання з виправним впливом, участі громадськості в передбачених законом випадках у діяльності органів і установ виконання покарань.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КВК України, засуджені зобов'язані, зокрема: виконувати встановлені законодавством обов'язки громадян України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб; виконувати встановлені законодавством вимоги адміністрації органів і установ виконання покарань, уповноваженого органу з питань пробації.
Ч. 2 ст. 9 КВК України встановлено, що невиконання засудженими своїх обов'язків і встановлених законодавством вимог адміністрації органів і установ виконання покарань тягне за собою встановлену законом відповідальність.
Ст. 107 КВК України визначено права і обов'язки засуджених до позбавлення волі.
Ч. 3 ст. 107 КВК України встановлено, що засуджені зобов'язані дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії.
Наказом Міністерства юстиції від 28 серпня 2018 року № 2823/5 затверджено Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань (далі - Правила), які регулюють порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань у виді арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі та є обов'язковими для виконання персоналом установ виконання покарань, засудженими, які в них утримуються, а також іншими особами, які відвідують ці установи.
П. 3 розділу ІІ Правил встановлено, що засуджені зобов'язані, серед іншого: виконувати встановлені законодавством обов'язки громадян України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб; дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня установи виконання покарань, правомірні взаємовідносини з іншими засудженими, персоналом установи виконання покарань та іншими особами; виконувати встановлені законодавством вимоги адміністрації органів і установ виконання покарань; виконувати необхідні роботи із самообслуговування, благоустрою установи виконання покарань.
Згідно із розділом VІ Правил, у кожній установі виконання покарань організовується суворо регламентований розпорядок дня з урахуванням особливостей роботи з різними категоріями засуджених, оперативної обстановки, пори року, місцевих умов та інших конкретних обставин.
В силу ч.5 ст.118 КВК України, засуджені можуть залучатися без оплати праці лише до робіт з благоустрою колоній і прилеглих до них територій, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення колоній продовольством.
До цих робіт засуджені залучаються в порядку черговості, в неробочий час і не більш як на дві години на день.
Режим у виправних і виховних колоніях - це встановлений законом та іншими нормативно-правовими актами порядок виконання і відбування покарання, який забезпечує ізоляцію засуджених; постійний нагляд за ними; виконання покладених на них обов'язків; реалізацію їхніх прав і законних інтересів; безпеку засуджених і персоналу; роздільне тримання різних категорій засуджених; різні умови тримання засуджених залежно від виду колонії; зміну умов тримання засуджених (ч.1 ст.102 КВК України).
Згідно із ст. 70 КВК України, правом застосування заходів заохочення і стягнення, передбачених статтями 67 і 68 цього Кодексу, користуються у повному обсязі начальник виправного центру, а також його прямі начальники. Заходи заохочення і стягнення можуть застосовувати також заступник начальника виправного центру і начальник відділення соціально-психологічної служби виправного центру в межах, передбачених частинами другою і третьою цієї статті.
Ст. 131-1 КВК України, визначено поняття дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, є протиправне, винне діяння (дія або бездіяльність), що посягає на встановлений порядок у сфері виконання покарань, вчинене цією особою. Персонал установи виконання покарань зобов'язаний довести наявність у діях чи бездіяльності особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, усіх ознак дисциплінарного проступку. Відсутність таких ознак виключає застосування до особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, заходів стягнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КВК України, за невиконання покладених обов'язків та порушення встановлених заборон до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, можуть застосовуватися такі заходи стягнення: попередження; догана; сувора догана; грошовий штраф до двох мінімальних розмірів заробітної плати; скасування поліпшених умов тримання; поміщення засуджених чоловіків, які тримаються у виправних колоніях, у дисциплінарний ізолятор з виведенням або без виведення на роботу чи навчання на строк до чотирнадцяти діб, а засуджених жінок - до десяти діб; поміщення засуджених, які тримаються в приміщеннях камерного типу виправних колоній максимального рівня безпеки, у карцер без виведення на роботу на строк до чотирнадцяти діб; переведення засуджених, які тримаються у виправних колоніях, крім засуджених, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, до приміщення камерного типу (одиночної камери) на строк до трьох місяців.
Як свідчить аналіз вищевказаних норм законодавства, засудженні повинні неухильно дотримуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань та, у випадку їх порушення, нести за це дисциплінарну відповідальність. При цьому, згідно вищенаведених положень, кожний засуджений повинен бути ознайомлений з розпорядком дня, та має безпосередній доступ до вказаного розпорядку. Порушення встановленого розпорядку дня, а також не дотримання правил перебування в установі виконання покарань, має наслідком притягнення винної особи, за умови доведеності вчення останнім проступку, до дисциплінарної відповідальності.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач ознайомлений з вимогами Кримінально-виконавчого кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України та нормативно-правових актів, що регламентують порядок та умови відбування покарань засудженими до позбавлення волі (розписка від 17.12.2018).
Як вбачається із Витягу з протоколу №52 від 30.07.2020 засідання дисциплінарної комісії з розгляду питань щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності засуджених Державної установи "Замкова виправна колонія (№ 58)", ОСОБА_1 24 липня 2020 року о 12 год. 00 хв. безпідставно відмовився вийти на роботу по благоустрою території колонії, згідно ст. 118 Кримінально-виконавчого кодексу України. ,
Судом враховано, як зазначив у відзиві відповідач, що 24.07.2020 року позивач брав участь у судовому засіданні Центрального районного суду м. Миколаїв в режимі відоеконференції лише з 11 год. 00 хв. по 11 год. 45 хв., 24.07.2020 року о 12 год. 00 хв. ОСОБА_1 не брав участь у судовому засіданні Центрального районного суду м. Миколаїв в режимі відоеконференції, та на цей час взагалі не було призначено судових засідань за його участі.
Крім того, суд приймає до уваги, що згідно рапорту начальника відділення СПС Мартинюка В.В. від 28.07.2020 року та довідки про заохочення та стягнення засудженого ОСОБА_1 від 28.07.2020 року, позивач порушення встановленого режиму утримання допускає систематично, на заходи виховного та профілактичного впливу не реагує, заохочення не має.
Належних та допустимих доказів у спростування зазначеного позивачем суду не надано.
Таким чином, суд дійшов висновку, що дисциплінарне стягнення відповідача до ОСОБА_1 у вигляді переведення до ДІЗО застосовано правомірно.
Ст. 134 КВК передбачено, що при призначенні заходів стягнення враховуються причини, обставини і мотиви вчинення порушення, поведінка засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого щодо суті проступку. Стягнення, що накладаються, мають відповідати тяжкості і характеру проступку засудженого. За кілька проступків, вчинених одночасно, накладається одне стягнення. Стягнення може бути накладене лише на особу, яка вчинила проступок, і не пізніше десяти діб з дня виявлення проступку, а якщо у зв'язку з проступком проводилась перевірка, то з дня її закінчення, але не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку
Згідно ст. 135 КВК, питання про доцільність застосування стягнення до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, вирішується на засіданні дисциплінарної комісії установи виконання покарань. Дисциплінарна комісія установи виконання покарань діє на постійній основі. Засідання дисциплінарної комісії є повноважним, якщо на ньому присутні більше половини членів дисциплінарної комісії. До складу дисциплінарної комісії входять начальник установи виконання покарань, його заступники та начальники служб установи, які за своїми функціональними обов'язками безпосередньо спілкуються з особами, які відбувають покарання у виді позбавлення волі. Очолює дисциплінарну комісію начальник установи виконання покарань або особа, яка виконує його обов'язки. Особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, має бути повідомлена про місце і час засідання дисциплінарної комісії не пізніше ніж за одну добу до його проведення. За заявою засудженого цей термін може бути продовжено, але не більш як на дві доби.
Особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, має право користуватися послугами адвоката або фахівця в галузі права за власним вибором під час підготовки до засідання дисциплінарної комісії, який представлятиме її інтереси під час засідання комісії. Якщо особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, не має доступу до адвоката або фахівця в галузі права, адміністрація установи виконання покарання зобов'язана надати йому можливість звернутися за отриманням правової допомоги до суб'єктів надання такої допомоги. Засуджений та/або його представник мають право: отримати інформацію про притягнення до дисциплінарної відповідальності, у тому числі документи, що стосуються справи, не пізніш як за одну добу до початку засідання дисциплінарної комісії; бути присутнім на засіданні дисциплінарної комісії під час розгляду питання про його притягнення до дисциплінарної відповідальності; ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та особової справи, робити виписки, знімати копії з них; надавати пояснення, заперечення та заявляти клопотання в усному та письмовому вигляді, надавати докази; подавати клопотання не пізніш як за двадцять чотири години до визначеного часу засідання про залучення до засідання дисциплінарної комісії осіб, присутність яких є доцільною для встановлення обставин вчинення правопорушення та визначення міри відповідальності.
Матеріали про порушення доповідаються на засіданні дисциплінарної комісії начальником відділення соціально-психологічної служби у присутності особи, яка вчинила порушення, та інших запрошених осіб. Під час засідання дисциплінарної комісії заслуховуються пояснення засудженого та його представника, свідків, інших осіб, залучених відповідно до частини третьої та абзацу сьомого частини п'ятої цієї статті, адміністрації установи виконання покарань, особи, яка ініціювала притягнення до дисциплінарної відповідальності, та осіб, які мають право дорадчого голосу. Рішення про притягнення до відповідальності приймається більшістю голосів членів дисциплінарної комісії (ч. 6 ст. 135 КВК України).
Рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності особи, яка відбуває покарання, має бути детально вмотивоване та може бути оскаржене особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, або її представником до органу виконання покарань вищого рівня, прокурора чи суду (ч. 7 ст. 135 КВК України).
Засудженому протягом трьох робочих днів видається копія рішення про застосування до нього стягнення із зазначенням можливості та порядку його оскарження.
Правом застосовувати в повному обсязі заходи заохочення і стягнення (за винятком переведення до ПКТ (ОК)) до засуджених користується начальник установи виконання покарань або особа, яка виконує його обов'язки. За порушення порядку відбування покарання у виді арешту до осіб, засуджених до арешту, можуть застосовуватися заходи стягнення у виді догани або поміщення в карцер строком до десяти діб. Інші посадові особи установ виконання покарань не мають права застосовувати заходи заохочення і стягнення щодо засуджених. Засуджений може оскаржити накладене на нього стягнення до органу виконання покарань вищого рівня, прокурора чи суду, однак подання скарги не зупиняє виконання стягнення. Посадова особа, яка наклала стягнення, за наявності для того підстав може його скасувати або замінити іншим - більш м'яким стягненням. Вища посадова особа може скасувати стягнення у разі, якщо посадова особа, яка наклала стягнення, перевищила свої повноваження або стягнення було накладено нею за відсутності порушення з боку засудженого. При накладенні стягнення на засудженого адміністрація установи виконання покарань надає йому змогу повідомити про це близьких родичів, адвоката або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи (п. 1 Розділу ХХІ Правил).
П. 2 Розділу ХХІ Правил встановлено, що застосування начальниками установ виконання покарань заходів стягнення оформлюється постановами про накладення стягнення установи виконання покарань.
Перед накладенням стягнення на засудженого, який відбуває покарання у виправній колонії, дисциплінарною комісією установи вирішується питання про доцільність застосування стягнення у порядку, визначеному статтями 134, 135 Кримінально-виконавчого кодексу України.
Результати розгляду дисциплінарною комісією питання про доцільність застосування стягнення до засудженого оформлюється відповідним письмовим рішенням.
Ст. 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відтак, відповідач відповідно до вимог КВК України, за допущене позивачем порушення правил внутрішнього розпорядку установи виконання покарань правомірно застосував до нього дисциплінарне стягнення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б спростували доводи відповідача, позивач під час розгляду справи не надав, а судом не встановлено протиправність рішення відповідача.
Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної установи "Замкова виправна колонія (№ 58)" про визнання протиправним дисциплінарного стягнення у вигляді переведення до ДІЗО - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 07 грудня 2020 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1
Відповідач:Державна установа "Замкова виправна колонія (№ 58)" (вул. Гагаріна, 2,Ізяслав,Хмельницька область,30300 , код ЄДРПОУ - 08564771)
Головуючий суддя П.М. Майстер