Справа № 560/2738/20
іменем України
08 грудня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, у якому, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 09.07.20 вх.№36316/20, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.04.2020 №00670085805 з виключенням з інтегрованої картки платника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 запису про нарахування штрафу у розмірі 14618,14 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що 12.05.20 року отримав податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області №00670085805 від 22.04.2020 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату єдиного податку з фізичних осіб. Зазначає, що вказане податкове повідомлення-рішення прийнято протиправно, оскільки податкове зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 73090,71 грн ним сплачено своєчасно, що підтверджується квитанцією №4 від 25 жовтня 2019 року. Той факт, що єдиний податок з фізичних осіб помилково перерахований на інший бюджетний рахунок, не може розглядатися як порушення зобов'язання зі сплати, оскільки неправильне зазначення рахунку або коду бюджетної класифікації не призводить до ненадходження суми до держбюджету у встановлений законом строк. Дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів. Вказує, що 14 січня 2020 року подав заяву на перерахування коштів в сумі 73090,80 грн з одного бюджетного рахунку НОМЕР_2, УК у м. Хмельницький Хмельницької області, код ЄДРПОУ 38045529, на бюджетний рахунок UA НОМЕР_3, УК у м. Хмельницький Хмельницької області, код ЄДРПОУ 38045529. Вказане "переміщення" бюджетних коштів проведено 31.01.2020, ще до моменту складення акту камеральної перевірки №264/22-01-58-05/ НОМЕР_1 від 04.03.2020 року, та відповідно, винесення податкового повідомлення рішення №0067085805 від 22.04.2020. Вважає, що допущена ним помилка в рахунку та назві податку не свідчить про несплату необхідної суми єдиного податку у визначений законодавством строк та не спричинила настання жодних негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету та держави в цілому, оскільки ці кошти в подальшому, у будь-якому разі, підлягали перерахуванню на єдиний казначейський рахунок. Просить позов задовольнити.
В поданому до суду відзиві на позов відповідач зазначає, що 22.10.2019 року позивач подав податкову декларацію платника єдиного податку за 3 квартали 2019 №30612578, граничний термін подання якої 11.11.2019 року, та визначив суму податкового зобов'язання по єдиному податку в розмірі 73090,71 грн. На підставі пункту 75.1 статті 75 та підпункту 102.1 статті 102 ПК України Хмельницьке управлінням ГУ ДПС у Хмельницькій області в порядку статті 76 ПК України провело камеральну перевірку позивача з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкових зобов'язань за три квартали 2019. За наслідками перевірки складений акт від 04.03.2020 за №264/22-01-58- 05/ НОМЕР_1 , який направлений позивачу 04.03.2020 засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення №2904100242900, та повернувся 06.04.2020 за закінченням терміну зберігання. За результатами камеральної перевірки встановлено порушення вимог пункту 295.3 статті 295 ПК України, а саме сума податкового зобов'язання з єдиного податку сплачена з перевищенням терміну. За виявлене порушення, до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію, прийнято податкове повідомлення-рішення №0067085805 від 22.04.2020. Вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0067085805 від 22.04.2020 винесене на підставі, у межах повноважень контролюючого органу та у спосіб, що передбачений чинним законодавством. Тому, в задоволенні позову просить відмовити.
Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив таке.
Позивач - ОСОБА_1 перебуває на обліку в Хмельницькому управлінні ГУ ДПС у Хмельницькій області як платник податків та здійснює діяльність на спрощеній системі оподаткування (третя група платників єдиного податку).
22.10.2019 року позивач подав до Головного управління ДПС у Хмельницькій області податкову декларацію платника єдиного податку за 3 квартали 2019 року №30612578, в якій задекларував суму єдиного податку, яка підлягає сплаті в бюджет в розмірі 73090,80 грн.
04.03.2020 на підставі пункту 75.1 статті 75 та пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, в порядку статті 76 Податкового кодексу України, Головне управління ДПС у Хмельницькій області провело камеральну перевірку з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкових зобов'язань за три квартали 2019 ФОП ОСОБА_1 .
За результатами перевірки складений акт №264/22-01-58-05/ НОМЕР_1 від 04.03.2020, яким виявлено порушення позивачем вимог пункту 295.3 статті 295 Податкового кодексу України, щодо термінів сплати податкового зобов'язання з єдиного податку.
За результатами розгляду акту камеральної перевірки Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області ФОП ОСОБА_1 прийняте податкове повідомлення-рішення від 22.04.2020 №00670085805 яким застосував штраф за порушення строків сплати єдиного податку з фізичних осіб в сумі 14618,14 грн.
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 22.04.2020 №00670085805 позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За правилами пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку, як передбачено пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 295.3 статті 295 Податкового кодексу України передбачено, що платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно з підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
За правилом пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу. Зокрема, при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Отже, за несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання у певний термін законодавець для такого платника передбачив негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій. При цьому специфіка штрафної санкції, передбаченої вищезазначеним підпунктом, полягає в тому, що вона нараховується контролюючим органом на погашену суму податкового боргу залежно від кількості днів, наступних за останнім днем строку сплати грошового зобов'язання.
Зарахування місцевих податків та зборів, до яких згідно з підпунктом 10.1.2 статті 10 Податкового кодексу України відноситься, зокрема, й єдиний податок, до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України (далі - БК України).
Частиною 1 статті 43 БК України визначено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.
Згідно з частинами 4, 5 статті 45 БК України податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і визнаються зарахованими до державного бюджету з дня їх зарахування.
Пунктом 22.4 статті 22 закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 5 квітня 2001 року №2346-III визначено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.
Отже, з урахуванням вимог Податкового кодексу України і закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" податок вважається сплаченим з дати надходження розрахункових документів на виконання банку.
Суд встановив, що задекларовану в податковій декларації від 22.10.2019 суму єдиного податку, яка підлягає сплаті в бюджет у розмірі 73090,17 грн позивач сплатив відповідно до квитанції №4 від 25.10.2019 на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 , замість НОМЕР_3 , у строк, визначений пунктом 295.3 статті 295 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого і покладено на контролюючі органи.
Допущена позивачем помилка щодо реквізитів сплати податкових зобов'язань з єдиного податку, визначеного згідно з податковою декларацією платника єдиного податку фізичної особи-підприємця від 22.10.2019 не спричинила настання будь-яких негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету. При цьому, позивачем були здійснені дії, спрямовані на усунення допущеної помилки та перерахування коштів за належністю.
Отже, здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.
Аналогічна правова позиції викладена Верховним Судом в постановах від 12 червня 2018 року у справі №826/1/16, від 17 січня 2018 року у справі №2а-2686/09/2670, від 01.08.2018 року у справі № 813/2487/17.
Суд також враховує, що встановивши помилку в реквізитах рахунку, позивач здійснив дії щодо перерахування коштів на рахунок для сплати єдиного податку.
Враховуючи викладене, суд вважає, що помилкове перерахування позивачем суми грошового зобов'язання з єдиного податку у строк, встановлений Податковим кодексом України, на інший бюджетний рахунок, не може бути підставою для застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку.
Крім того, відповідно до пункту 52-1 підрозділу 10 Інші перехідні положення Податкового кодексу України штрафні санкції за період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Тому, податкове повідомлення-рішення від 22.04.2020 року №00670085805, яким податковий орган нарахував позивачу штраф за затримку понад 30 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 14618,14 грн, прийнято протиправно та підлягає скасуванню.
Вирішуючи позовні вимоги щодо виключенням з інтегрованої картки платника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 запису про нарахування штрафу у розмірі 14618,14 грн, суд враховує таке.
Організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає Порядок, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року №422.
Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку №422, інтегрована картка платника (далі ІКП) форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.
У пункті 1 розділу ІІ Порядку №422 визначено, що органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.
Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.
Оскільки нарахування, збільшення або зменшення сум податкових зобов'язань платника податків, його податкового боргу, розрахунки з бюджетом здійснюються в інтегрованій картці платника податків, суд дійшов висновку про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигод та податкових зобов'язань платника податків.
Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Тому, сума штрафу в розмірі 14618,14 грн, визначена податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у Хмельницькій області №0067085805 від 22.04.2020, яке позивач оскаржує в судовому порядку, вважається неузгодженою та підлягає автоматичному виключенню з інтегрованої картки.
Позивачем не надані докази невиконня відповідачем вимог Податкового кодексу України та невиключення сум штрафу, нарахованих спірним рішенням, з інтегрованої картки. Тому, в задоволенні позовних вимог про зобов'язання Головного управління ДПС у Хмельницькій області внести зміни до інтегрованої картки платника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 шляхом виключення нарахованої суми штрафу у розмірі 14618,14 грн, необхідно відмовити.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В процесі судового розгляду відповідач не довів правомірність спірного податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області №0067085805 від 22.04.2020. Тому позовні вимоги про його скасування необхідно задовольнити.
У зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір слід стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області №0067085805 від 22.04.2020.
В задоволення решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 2102,00 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 43142957)
Головуючий суддя О.К. Ковальчук