Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
08 грудня 2020 р. № 520/11927/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волошина Д.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківський електротехнічний завод "Укрелектромаш" (вул. Іскринська, буд. 37,м. Харків,61001) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) про визнання дій протиправними та скасування вимоги, -
Приватне акціонерне товариство "Харківський електротехнічний завод "Укрелектромаш" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд
- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Харківській області щодо винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10.07.2020 року №Ю-128953-57;
- скасувати винесену Головним управлінням ДПС у Харківській області вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10.07.2020 року №Ю-128953-57.
В обґрунтування позову позивачем вказано, що контролюючим органом було вчинено протиправні дії щодо винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10.07.2020 року № Ю-128953-57, що свідчить про наявність підстав для скасування такої вимоги. Враховуючи вищезазначене позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.10.2020 р. о 11:30 год.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2020 року закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 08.12.2020 об 11:30 год.
Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи, до канцелярії суду подав клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та представника позивача.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи Через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому останній проти заявленого позову заперечував та зазначив, що спірна у даній справі вимога про сплату боргу (недоїмки) була винесена у зв'язку з обставинами того, що підприємством позивача було допущено порушення в частині своєчасної сплати самостійно нарахованих сум єдиного внеску. Відтак, позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2020 року суд на місці ухвалив, відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступне.
Приватне акціонерне товариство "Харківський електротехнічний завод "Укрелектромаш" код ЄДРПОУ - 00213799 зареєстровано як суб'єкт господарювання.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Київському управлінні ГУ ДПС у Харківської області як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
З матеріалів справи вбачається, що 10.07.2020 року ГУ ДПС в Харківській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-128953-57, в якій зазначено про наявність у платника станом 30.06.2020 року заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 98045,32 грн.
Не погодившись із винесеною контролюючим органом податковою вимогою звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою від 24.07.2020 року вихідний №1934/55, проте рішенням Державної податкової служби України від 18.08.2020 року №25718/6/99-00-06-03-01-06 про результати розгляду скарги зазначену вимогу залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Не погодившись із діями відповідача стосовно винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) та вказаною вимогою, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI.
Відповідно до приписів ч.1 ст.2 Закону №2464-VI дія зазначеного закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно з абз. 1 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.
Приписами ч. 1 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Частиною 4 статті 25 Закону № 2464-VI передбачено, що податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.
Відповідно до абз. 4, 5, 6 ч.4 ст. 25 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Згідно із приписами абзацу 8 ч.4 ст. 25 Закону №2464-VI порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до абз. 9 ч.4 ст. 25 Закону № 2464-VI у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Згідно ч. 6 ст. 25 Закону № 2464-VI за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску погашаються суми недоїмки, штрафних санкції та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Положеннями п. 1 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 передбачено, що до платників, які не виконали визначені Законом обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.
Відповідно до п. 2 розділу VI Інструкції № 449 у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Пунктом 3 розділу VI Інструкції № 449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Як передбачено положеннями п. 4 розділу VI Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
Під час судового розгляду справи зі змісту наданого представником відповідача відзиву на позовну заяву та облікової картки платника єдиного внеску встановлено, що станом на 30.06.2020 заборгованість підприємства позивача в сумі 98045,32 грн., що міститься в оскаржуваній вимозі включала: 39572,62 грн. залишок несплаченого ЄСВ, нарахованого по звіту від 20.09.2019 року №9202837814: 18675,45 грн. нарахованих по звіту від 05.10.2019 року №9229767574; 6386,16 грн. нарахованих по звіту від 14.11.2019 року №9271278677; 5114,84 грн. нарахованих по звіту від 03.12.2019 року №9288528703; 4682,98 грн. нарахованих по звіту від 16.01.2020 року №9331144993; 4756,88 грн. нарахованих по звіту від 04.02.2020 року №9012240335; 4730 грн. нарахованих по звіту від 15.03.2020 року №9053804937; 10802,89 грн. нарахованих по звіту від 16.04.2020 року №9082845913; 2009,44 грн. нарахованих по звіту від 19.05.2020 року №9110337918; 1314,06 грн. нарахованих по звіту від 18.06.2020 року №9139483779, отже, зазначена заборгованість виникла за самостійно задекларованими позивачем зобов'язаннями по ЄСВ.
Суд зазначає, що позивачем не надано до суду доказів відсутності заборгованості станом на момент винесення оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки), позовна заява таких обставин також не містить.
Стосовно доводів представника позивача про відсутність у спірній вимозі про сплату боргу недоїмки розрахунку суми недоїмки, не конкретизованості періоду виникнення заборгованості, що унеможливлювало перевірку визначених у ній даних, суд зазначає наступне.
Так, форма вимоги затверджена відповідно до додатку 6 до Інструкції № 449.
При цьому, у зазначеній формі в її реквізитах відсутні поля щодо розрахунку суми недоїмки та періоду виникнення заборгованості.
Приписами п.3 розділу VI Інструкції № 449 визначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, у тому числі, суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.
Відповідно до спірної у даній справі вимоги про сплату боргу недоїмки судом встановлено, що остання містить в собі такі відомості. Водночас, положеннями чинного законодавства не передбачено вимог стосовно наявності у змісті таких реквізитів як розрахунок сум недоїмки та період її виникнення
Відтак, суд приходить до висновку про помилковість та недоведеність зазначених доводів представника позивача.
Відносно доводів представника позивача щодо винесення спірної вимоги про сплату боргу недоїмки з порушенням порядку розподілу обов'язків між підрозділами органів доходів і зборів суд зазначає наступне.
Положеннями ч.4 ст.25 Закону №2464-VІ визначено, що орган доходів і зборів надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Статтею 1 Закону № 2464-VI передбачено, що органом доходів і зборів є центральний орган виконавчої влади, що формує податкову і митну політику та забезпечує її реалізацію, та його територіальні органи.
Положенням про Державну податкову службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України під 06 березня 2019 року № 227, визначено, що центральним органом виконавчої влади, що формує податкову і митну політику (згідно з п. 1 Положення про ДПС України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 06.03.2019 № 227) є Державна податкова служба України.
Водночас, Головне управління ДПС у Харківській області, яким було винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.07.2020 року №Ю-128953-57, згідно з п. 1 Положення про ГУ ДПС, затвердженим наказом ДПС України від 12.02.2020 № 82, є територіальним органом ДПС України, тобто органу, що реалізує державну податкову політику.
Органи доходів і зборів у районі, місті, районі у місті Харківської області були реорганізовані на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про реформування територіальних органів Державної фіскальної служби» від 28.03.2018 № 296 шляхом їх приєднання, як структурних підрозділів до Головного управління ДФС у Харківській області з подальшим припиненням, про що 10.05.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено відповідні записи.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про помилковість зазначених доводів представника позивача та їх необґрунтованість.
Стосовно доводів представника позивача щодо підписання оскаржуваної вимоги про сплату недоїмки неповноважною особою, суд зазначає наступне.
Згідно п. 1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України під 06 березня 2019 року № 227 (далі - Положення) Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до п.2 Положення ДПС у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Пунктом 7 Положення передбачено, що ДПС здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи. ДПС та її територіальні органи є контролюючими органами (органами доходів і зборів).
Під час розгляду справи зі змісту наданих представником відповідача пояснень встановлено, що Східне управління Головного управління ДПС у Харківській області є структурним підрозділом ГУ ДПС, тобто не є самостійною юридичною особою.
В той же час, представником відповідача повідомлено суду, що пунктом 1.2 наказу ГУ ДПС від 28.10.2019 року №1650 “Про внесення змін до наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 19.09.2019 №643”, відповідно до якого Головне управління ДПС погодило надання повноважень на виконання функцій, зокрема, передбачених законодавством з питань сплати єдиного внеску начальнику відповідного управління ГУ ДПС у Харківській області зокрема ОСОБА_1 - начальнику київського управління ГУ ДПС в Харківській області, а саме: підписання вимог, повідомлень про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (частина четверта ст.. 25 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).
Відтак, компетенція керівника управління щодо прийняття оскаржуваної вимоги підтверджується зазначеним наказом, який свідчить про необґрунтованість доводів позивача в цій частині.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до абз. 2 п. 6 розділу VI Інструкції №449 передбачено, що вимога про сплату боргу (недоїмки ) вважається відкликаною, якщо сума боргу (недоїмки), зазначена у вимозі, погашається платником, органом державної виконавчої служби або органами Казначейства.
Так, судом встановлено, що відповідно до інтегрованої картки обліку єдиного внеску позивача за кодом класифікації доходів бюджету 71010000: «Єдиний внесок, нарахований роботодавцями на суми: заробітної плати; винагороди за договорами ЦПК; допомога по тимчасовій непрацездатності; допомога у зв'язку із вагітністю та пологами» сума бору позивача з єдиного внеску була погашена органами державної виконавчої служби.
Таким, чином враховуючи положення норм чинного законодавства суд приходить до висновку, що спірна вимога від 10.07.2020 року №Ю-128953-57 є відкликаною у зв'язку із погашенням недоїмки.
Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Харківський електротехнічний завод "Укрелектромаш" необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Харківський електротехнічний завод "Укрелектромаш" (вул. Іскринська, буд. 37, м. Харків, 61001, код 00213799) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків, 61057, код 43143704) про визнання дій протиправними та скасування вимоги - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.А. Волошин