Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
08 грудня 2020 р. № 520/17476/2020
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Тітов О.М., розглянувши матеріали позовної заяви Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з двигунобудування" до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову про арешт коштів боржника від 21.10.2020 винесену в рамках виконавчого провадження ВП №63354355 державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основянському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Балахановим Радиславом Сергійовичем, в частині накладення арешту на грошові кошти, призначені для оплати праці та для здійснення нарахувань на заробітну плату працівників Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з двигунобудування" та оплати послуг банку, пов'язаних зі здійсненням таких платежів, для сплати яких застосовується поточний рахунок № НОМЕР_1 в АТ "Укрексімбанк", МФО 322313.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд зазначає, що порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України “Про судовий збір” від 8 липня 2011 року № 3674-VI.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
За правилами частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року -2102,00 гривня.
Як вбачається з позовних вимог, предметом позову у даній справі є вимога немайнового характеру , а тому ставка судового збору за подання даного позову становить 2102,00 грн.
З матеріалів, доданих позивачем до позовної заяви, вбачається, що останнім не надано доказів сплати судового збору в розмірі, встановленому чинним законодавством.
Разом із адміністративним позовом позивачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання даного адміністративного позову у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем підприємства позивача.
Дослідивши вказане клопотання та перевіривши матеріали адміністративного позову, суд встановив наступне.
Питання судових витрат врегульовано главою 7 КАС України та Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З аналізу зазначеної норми, суд приходить до висновку, що суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору виключно фізичних осіб, в той час як позивачем у справі є юридична особа.
Зазначене узгоджується з практикою Верховного суду щодо розгляду клопотань Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" про звільнення та відстрочення сплати судового збору (ухвали Верховного суду від 29.12.2017 року та від 26.01.2018 року по справі №826/11019/15 (К/9901/2084/17).
Крім того, суд зазначає, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч.1 ст.77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Всупереч вказаним положенням закону, представником позивача не надано до суду жодних доказів на підтвердження тяжкого майнового стану позивача, що унеможливлює здійснити сплату судового збору у встановленому чинним законодавством розмірі.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені приписами статті 287 КАС України, відповідно до якої учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Частиною 2 статті 287 КАС України визначено, що позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Така норма процесуального закону є спеціальною щодо статті 122 КАС України.
Суддею встановлено, що позивачем оскаржуються постанова державного виконавця від 21.10.2020.
Засобами електронної пошти позивач направив на адресу суду позовну заяву з додатками.
Згідно із штампом вхідної кореспонденції, до суду позовна заява надійшла 07.12.2020.
У тексті позовної заяви позивач зазначив, що оскаржувальну постанову отримав 01.12.2020, проте доказів на підтвердження цього до суду не надав.
Зазначене не дає процесуальної можливості суду, встановити дотримання позивачем десятиденного строку звернення до суду та моменту коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Суддя повідомляє, що відповідно ч.1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Враховуючи вищевикладене, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду оригінал платіжного документу про сплату судового збору в розмірі 2102,00 грн. за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК Основ"ян/мХар Основ"янсь/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37999628, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA778999980313131206084020011, код класифікації доходів бюджету - 22030101, призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), та докази отримання спірної постанови з зазначенням дати отримання, у разі пропущення строку звернення до суду надати клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду та вказати поважні причини такого пропуску.
Відповідно до пункту частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з двигунобудування" до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.
Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 2102,00 грн. та докази отримання спірної постанови з зазначенням дати отримання, у разі пропущення строку звернення до суду надати клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду та вказати поважні причини такого пропуску.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.М.Тітов