Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
08 грудня 2020 р. № 520/11926/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА ЛИВАРНА КОМПАНІЯ" (код ЄДРПОУ 32759676, пр. Московський, 277, м. Харків, 61089) до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704, вул. Пушкінська 46, м. Харків, 61057) про визнання дій протиправними та скасування вимоги, -
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління ДПС в Харківській області щодо винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10.02.2020 р. №Ю-119294-58;
- скасувати винесену Головним управління ДПС в Харківській області вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.02.2020 р. №Ю-119294-58.
В обґрунтування позову зазначив, що вимога від 10.02.2020 р. №Ю-119294-58 підписана особою, яка не є керівником або заступником керівника Головного управління Державної податкової служби у Харківській області та повноваження якої не передбачають права на підписання такого документу, що є порушенням Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. №449 та ст. 19 Конституції України. Оскаржувана вимога винесена з порушенням порядку розподілу обов'язків між підрозділами органів доходів і зборів. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі від 28.09.2020 р. була надіслана позивачу та отримана ним 01.10.2020р.
Копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі від 28.09.2020 р. була надіслана відповідачу та отримана ним 29.09.2020 р.
У відзиві на позовну заяву, відповідач зазначив, що посилання позивача на її підписання не уповноваженою особою є необґрунтованим, зважаючи на те, що за приписами п. 4 розділу VI Інструкції №449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до Інструкції. Скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА ЛИВАРНА КОМПАНІЯ" на вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.02.2020 р. №Ю-119294-58 була отримана ДПС України 02.03.2020 року та не була розглянута станом на 18.03.2020 р. З цією дати до 31.05.2020 року строки розгляду були зупинені. Отже, граничний термін прийняття рішення ДПС України становив - 20.06.2020 р. Форма вимоги затверджена у додатку 6 до Інструкції №449. Така форма не містить поля, в яких має зазначати розрахунок суми недоїмки та період виникнення заборгованості. Наголошуючи на правомірності своїх дій, відповідач просив у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
У відповіді на відзив позивач наголосив на неправомірності дій відповідача та просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
Керуючись приписами ст.ст. 171, 257, 258 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська ливарна компанія", код ЄДРПОУ - 32759676, зареєстровано як суб'єкт господарювання.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Східному управління ГУ ДПС у Харківської області як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Матеріали справи свідчать, що посадовими особами контролюючого органу було складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-119294-58 від 10.02.2020 р., якою Товариству з обмеженою відповідальністю "Українська ливарна компанія" було нараховано загальну суму боргу з ЄСВ у розмірі 985288,74 грн., з яких сума недоїмки складає - 845425,69 грн., сума штрафу складає - 113997,31 грн., сума пені складає - 25865,24 грн. (а.с. 6).
Позивач скористався досудовим порядком nа оскаржував вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-119294-58 від 10.02.2020 р. Однак, рішенням про результати розгляду скарги №11594/6/99-00-08-06-01-06 від 31.03.2020 р. оскаржувана вимога залишена без змін, а скарга позивача - без задоволення.
Не погоджуючись із таким рішенням суб'єкта владних повноважень позивач звернувся до Харківського окружного суду за захистом своїх прав.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному аналізі в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд виходить з таких мотивів та норм права.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 2 Закону №2464-VI дія зазначеного закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно з абз. 1 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.
Приписами ч. 1 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Частиною 4 статті 25 Закону № 2464-VI передбачно, що податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.
Відповідно до абз. 4, 5, 6 ч.4 ст. 25 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Згідно із приписами абз. 8 ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до абз. 9 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Згідно ч. 6 ст. 25 Закону № 2464-VI за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску погашаються суми недоїмки, штрафних санкції та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Як передбачено положеннями п. 1 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, (далі - Інструкція №449) до платників, які не виконали визначені Законом обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.
Відповідно до п. 2 розділу VI Інструкції № 449 у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Згідно із п. 3 розділу VI Інструкції № 449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Як передбачено положеннями п. 4 розділу VI Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
Як вбачається із облікової картки Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА ЛИВАРНА КОМПАНІЯ" сума боргу з ЄСВ складає 985288,74 грн., з яких сума недоїмки складає - 845425,69 грн., сума штрафу складає - 113997,31 грн., сума пені складає - 25865,24 грн.
Суд зазначає, що позивачем не надано до суду доказів відсутності заборгованості станом на момент винесення оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки). При цьому, доводи та посилання позивача на обставини зменшення розміру недоїмки з огляду на часткову сплату заборгованості та отримання нової вимоги про сплату боргу (недоїмки) не можуть вважатися судом належними та обґрунтованими доказами протиправності дій контролюючого органу.
Стосовно доводів позивача про відсутність у спірній вимозі про сплату боргу недоїмки розрахунку суми недоїмки, не конкретизованості періоду виникнення заборгованості, що унеможливлювало перевірку визначених у ній даних, суд зазначає наступне.
Форма вимоги затверджена у додатку 6 до Інструкції № 449.
При цьому, у зазначеній формі в її реквізитах відсутні поля щодо розрахунку суми недоїмки та періоду виникнення заборгованості.
Приписами п. 3 розділу VI Інструкції № 449 визначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, у тому числі, суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.
З дослідження спірної у даній справі вимоги про сплату боргу недоїмки судом встановлено, що остання містить в собі такі відомості. Водночас, положеннями чинного законодавства не передбачено вимог стосовно наявності у змісті таких реквізитів як розрахунок сум недоїмки та період її виникнення
Відтак, суд приходить до висновку про помилковість та недоведеність зазначених доводів позивача.
Стосовно доводів позивача винесення спірної вимоги про сплату боргу недоїмки з порушенням порядку розподілу обов'язків між підрозділами органів доходів і зборів суд зазначає наступне.
Положеннями ч.4 ст.25 Закону №2464-VІ визначено, що орган доходів і зборів надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Відповідно до ст. 1 Закону № 2464-VI органом доходів і зборів є центральний орган виконавчої влади, що формує податкову і митну політику та забезпечує її реалізацію, та його територіальні органи.
Положенням про Державну податкову службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України під 06 березня 2019 року № 227, визначено, що центральним органом виконавчої влади, що формує податкову і митну політику (згідно з п. 1 Положення про ДПС України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 06.03.2019 № 227) є Державна податкова служба України.
Водночас, Головне управління ДПС у Харківській області, яким було винесено спірну вимогу про сплату боргу (недоїмки) згідно з п. 1 Положення про ГУ ДПС, затвердженим наказом ДПС України від 12.02.2020 № 82, є територіальним органом ДПС України, тобто органу, що реалізує державну податкову політику.
Органи доходів і зборів у районі, місті, районі у місті Харківської області були реорганізовані на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про реформування територіальних органів Державної фіскальної служби" від 28.03.2018 № 296 шляхом їх приєднання, як структурних підрозділів до Головного управління ДФС у Харківській області з подальшим припиненням, про що 10.05.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено відповідні записи.
Відтак, суд приходить до висновку про помилковість зазначених доводів позивача та їх недоведеність.
Стосовно доводів представника позивача щодо підписання оскаржуваної вимоги про сплату недоїмки неповноважною особою суд зазначає наступне.
Згідно п. 1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України під 06 березня 2019 року № 227 (далі - Положення) Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до п. 2 Положення ДПС у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Пунктом 7 Положення передбачено, що ДПС здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи. ДПС та її територіальні органи є контролюючими органами (органами доходів і зборів).
Під час розгляду справи зі змісту наданих представником відповідача пояснень встановлено, що Східне управління Головного управління ДПС у Харківській області є структурним підрозділом ГУ ДПС, тобто не є самостійною юридичною особою.
В той же час, представником відповідача повідомлено суду, що пунктом 1.2 наказу ГУ ДПС від 28.10.2019 року №1650 "Про внесення змін до наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 19.09.2019 №643", відповідно до якого Головне управління ДПС погодило надання повноважень на виконання функцій, зокрема, передбачених законодавством з питань сплати єдиного внеску начальнику відповідного управління ГУ ДПС у Харківській області, зокрема, ОСОБА_1 - начальнику Східного управління, а саме: щодо підписання рішень про застосування фінансових санкцій до платників єдиного внеску за порушення норм законодавства про єдиний внесок відповідно до ст. 25 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Відтак, компетенція керівника управління щодо прийняття оскаржуваного рішення підтверджується зазначеним наказом, який свідчить про необґрунтованість доводів позивача в цій частині.
Стосовно доводів позивача про порушення Державною податковою службою України строків розгляду скарги платника, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ч.4 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" податковий орган, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 20 календарних днів з дня отримання скарги. Якщо рішення за скаргою платнику єдиного внеску не надсилається протягом такого строку скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.
Водночас, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних пільг та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-2019) " від 30.03.2020 № 540-ІХ, розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" було доповнено пунктом 9 згідно з яким тимчасово, на період до 31 травня 2020 року (включно), зупиняється встановлений цим Законом строк розгляду скарг платників податків єдиного внеску, що надійшли/надійдуть до 31 травня 2020 року та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених частиною четвертою статті 25 цього Закону.
Під час розгляду справи встановлено, що скарга ТОВ "Українська ливарна компанія" на вимогу про сплату боргу (недоїмки) була отримана ДПС України. При цьому, до 31.05.2020 строки її розгляду були зупинені, граничний термін прийняття рішення за такою скаргою становив - 20.06.2020.
Відтак, враховуючи вищевикладене, слід дійти висновку про те, що рішення ДПС України є таким, що прийнято у межах визначених законодавством строків.
У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та здатні вплинути на результат вирішення спору. Інші доводи сторін висновки суду не спростовують.
Враховуючи вищенаведене, спірне податкове повідомлення-рішення є такими, що ґрунтуються на нормах закону, а тому не підлягає скасуванню.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень надав до суду достатні, беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його відзив, і довів правомірності його дій щодо винесення спірного податкового повідомлення-рішення.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючисьст.ст. 8, 9, 10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257, 258, 262,278, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА ЛИВАРНА КОМПАНІЯ" (код ЄДРПОУ 32759676, пр. Московський, 277, м. Харків, 61089) до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704, вул. Пушкінська 46, м. Харків, 61057) про визнання дій протиправними та скасування вимоги - відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 08 грудня 2020 року.
Суддя Н.А. Полях