Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
02 грудня 2020 р. № 520/7215/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Чудних С.О.,
за участю секретаря судового засідання - Хмелівської Н.М.,
представника позивача - Поліщука Д.В.,
представника відповідача - Савченко С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконфереції в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еко-Енергія" до Головного управління ДПС у Сумській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еко-Енергія" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000333201 від 05.03.2020, яким застосовано до ТОВ "Компанія "Еко-Енергія" штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 85000,00 (вісімдесят п'ять тисяч гривень) 00 копійок;
- скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000343201 від 05.03.2020, яким застосовано до ТОВ "Компанія "Еко-Енергія" штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 20000,00 (двадцять тисяч гривень) 00 копійок.
- скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000353201 від 05.03.2020, яким застосовано до ТОВ "Компанія "Еко-Енергія" штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 510,00 (п'ятсот десять) гривень.
В обґрунтування позову зазначив, що фактична перевірка ТОВ "Компанія "Еко-Енергія" проведена без відповідних підстав, які визначені пунктом 80.2 статті 80 Податкового кодексу України та на підставі документів, зокрема наказу про проведення фактичної перевірки від 27.01.2020, який не відповідає вимогам Податкового кодексу України. Отже, податкові повідомленні-рішення, прийняті на підстав незаконної перевірки, не можуть вважатися правомірними та підлягають скасуванню. Крім того, посилався на те, що позивачем не здійснюється виробництво спирту, а тому відповідачем протиправно застосовано штрафні санкції в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях.
Ухвалою суду від 10.06.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 09.07.2020 розгляд даної справи призначено в режимі відеоконференції.
Протокольною ухвалою судді від 17.11.2020 закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив, надав відзив на позов, відповідно до якого зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, висновки якого стали підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.
Суд, вислухавши думку осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, встановив наступне.
У період з 29.01.2020 по 07.02.2020 за місцем провадження господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальності "Компанія "Еко-Енергія" за адресою: Сумська область, Лебединський район, с. Будилка, вул. Заводська, 1-Г співробітниками Головного управління ДПС у Сумській області проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання встановлених законодавством України вимог, які є обов'язковими до виконання при здійсненні виробництва та обігу розчинника органічного для флексодруку та лакофарбових робіт.
Результати перевірки оформлені актом від 07.02.2020 № 129/18-28-32-01/36031709, яким зафіксовані порушення позивачем вимог діючого законодавства України, а саме:
- ненадання для перевірки документів пов'язаних з предметом перевірки (оборотно-сальдові відомості по рахунках 26 "Готова продукція", не повний перелік товарно-транспортних накладних (видаткових накладних) на відвантаження розчинника), документів, що підтверджують обладнання витратомірами-лічильниками місць отримання спирту етилового, відпуску розчинника органічного, внесення їх в Єдиний державний реєстр витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового, документів, що підтверджують подання засобами електронного зв'язку до Міністерства фінансів України даних про добові фактичні обсяг отримання спирту етилового та обсягу розчинника органічного. Порушено вимоги 85.2 статті 85 Податкового кодексу України;
- невнесення Товариством з обмеженою відповідальності "Компанія "Еко-Енергія" до Електронного реєстру суб'єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення. Порушено статтю 7-1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального";
- не зареєстрований в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратомір-лічильник обсягу виробленої продукції серія ОМ модель ОМ015-050, який встановлено у місці відпуску розчинника органічного з виробництва у склад готової продукції. Порушено підпункт 229.1.8 пункту 229.1 статті 229 Податкового кодексу України;
- необладнане місце відпуску розчинника споживачам витратоміром-лічильником обсягу виробленої продукції. Порушено підпункт 229.1.8 пункту 229.1 статті 229 Податкового кодексу України;
- виробництво спирту етилового без наявності ліцензії. Порушено частину 1 статті 2 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".
На підставі висновків акту перевірки від 07.02.2020 № 129/18-28-32-01/36031709 контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення, а саме:
- податкове повідомлення-рішення № 0000353201 від 05.03.2020, яким до Товариства з обмеженою відповідальності "Компанія "Еко-Енергія" застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 510,00 (п'ятсот десять) гривень 00 копійок за порушення пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України та ненадання для перевірки документів пов'язаних з предметом перевірки;
- податкове повідомлення-рішення № 0000343201 від 05.03.2020, яким застосовано до Товариства з обмеженою відповідальності "Компанія "Еко-Енергія" суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 20000,00 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок за порушення підпункту 229.1.8 пункту 229.1 статті 229 Податкового кодексу України та необладнання місця отримання спирту етилового на виробництво розчинника органічного витратоміром-лічильником обсягу виробленого спирту;
- податкове повідомлення-рішення № 0000333201 від 05.03.2020, яким застосовано до Товариства з обмеженою відповідальності "Компанія "Еко-Енергія" суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 85000,00 (вісімдесят п'ять тисяч гривень) 00 копійок за порушення частини 1 статті 2 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" та виробництво спирту етилового без наявності ліцензії.
Товариство з обмеженою відповідальності "Компанія "Еко-Енергія" скористався правом адміністративного оскарження та направив до Державної податкової служби України скаргу на податкові повідомлення-рішення, проте рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 22.05.2020 № 16227/6/290008050606 скаргу позивача залишено без задоволення, податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 05.03.2020 № 000333201, № 0000343201, № 0000353201 - залишено без змін.
Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями Товариство з обмеженою відповідальності "Компанія "Еко-Енергія" звернулось до суду за захистом своїх прав.
Оцінюючи обґрунтованість прийнятих відповідачем рішень, суд зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджені наказом ДФС від 31.07.2014 №22 (у редакції наказу ДФС від 23.06.2018 №398) (далі - Методичні рекомендації), розроблено відповідно до вимог Податкового кодексу України та рекомендовано для застосування посадовими (службовими) особами органів ДФС (з урахуванням визначених статтею 19-1 Податкового кодексу України) при організації, проведенні та реалізації матеріалів, зокрема, фактичних перевірок щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про обіг та оподаткування підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства стосовно укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Особливості організації та проведення фактичних перевірок платників податків, які мають відокремлені підрозділи або інші об'єкти, де провадять діяльність, визначені підпунктом 1.4.4 пункту 1.4 розділу І Методичних рекомендацій.
Згідно з підпунктом 1.4.4 пункту 1.4 розділу І Методичних рекомендацій у разі організації фактичної перевірки платника податків територіальним органом ДФС за основним місцем обліку зазначеного платника податків, та у разі якщо такий платник податків має відокремлені підрозділи або інші об'єкти, де провадиться діяльність та які розташовані поза межами його основного місця обліку, зазначений орган, який здійснює (очолює) перевірку такого платника, може ініціювати організацію проведення перевірки таких відокремлених підрозділів або інших об'єктів за їх фактичним місцезнаходженням.
У такому випадку підрозділ органу ДФС, який здійснює (очолює) перевірку, не пізніше, ніж за 10 робочих днів до початку її проведення, надає засобами електронного зв'язку до територіального органу ДФС, на території якого провадять діяльність відокремлений підрозділ або інший об'єкт, запит щодо проведення перевірки господарського об'єкта такого платника податків разом із переліком питань, які необхідно відобразити в акті перевірки, та обставин для проведення перевірки, відповідно до статті 80 Податкового кодексу України.
Як вбачається із матеріалів справи та з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія "Еко-Енергія" (код 36031709) зареєстровано за адресою: 61002, Харківська область, місто Харків, вулиця Чернишевська, 85 та знаходиться на обліку у Головному управлінні ДПС у Харківській області.
Таким чином, саме Головне управління ДПС у Харківській області є органом, який здійснює (очолює) перевірку такого платника або може ініціювати організацію проведення перевірки відокремлених підрозділів або інших об'єктів за їх фактичним місцезнаходженням.
Поряд із тим, із матеріалів справи вбачається, що наказ № 150 від 27.01.2020 про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальності "Компанія "Еко-Енергія" (код 36031709) за адресою: Сумська область, Лебединський район, с. Будилка, вул. Заводська, 1-Г прийнято Головним управлінням ДПС у Сумській області, тобто контролюючим органом за місцем провадження діяльності позивача, а не контролюючим органом за місцем обліку.
Доказів отримання Головним управлінням ДПС у Сумській області інформації від Головного управління ДПС у Харківській області запиту про проведення фактичної перевірки та перелік питань, які необхідно відобразити в акті перевірки, а також обставини для проведення перевірки відповідно до статті 80 Податкового кодексу України відповідачем до суду не надано.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що Головним управлінням ДПС у Сумській області порушено порядок організації та призначення фактичної перевірки, оскільки всупереч наказу ДФС № 22 від 31.07.2014 фактична перевірка проведена Головним управлінням ДПС у Сумській області без ініціювання фактичної перевірки контролюючим органом за місцем обліку - Головним управлінням ДПС у Харківській області.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до вимог пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, наказ на проведення перевірки повинен містити, окрім іншого, підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом.
Із наказу № 150 від 27.01.2020 про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальності "Компанія "Еко-Енергія" вбачається, що правовою підставою для проведення перевірки вказано підпункт 80.2.2 та підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.
Слід зазначити, що у наказі № 150 від 27.01.2020 відсутні будь-які підстави для призначення фактичної перевірки позивача. У вказаному наказі є лише посилання на підпункт 80.2.2 та підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.
Посилання у наказі на конкретні статті Кодексу не є само по собі підставою для призначення фактичної перевірки конкретному платнику.
Підстава для призначення перевірки - це реальні події, обставини, з настанням яких законодавець пов'язує у контролюючого органу виникнення права на призначення фактичної перевірки.
Так, підпунктами 80.2.2 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Проте наказ № 150 від 27.01.2020 про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальності "Компанія "Еко-Енергія" не містить жодних посилань на отримання податковим органом будь-якої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, або інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства контроль за яким покладено на контролюючі органи.
Відсутність конкретних підстав для призначення перевірки позбавляє платника податків можливості визначитися щодо законності підстав її призначення.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 18 грудня 2018 року по справі № 820/4895/18.
Крім того, у відповідності до вимог пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, у наказі про призначення перевірки повинна бути зазначена мета проведення такої перевірки.
Суд зазначає, що у наказі про проведення фактичної перевірки № 150 від 27.01.2020 зазначено, що фактична перевірка проводиться з метою встановлення фактичних залишків розчинника органічного для флексодруку та лакофарбових робіт, етанолу як складника бензину, іншої спиртовмісної продукції та здійснення функцій щодо контролю за дотриманням вимог законодавства в частині їх виробництва, зберігання, обігу та обліку.
Тобто, метою проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальності "Компанія "Еко-Енергія" контролюючий орган зазначив не перевірку інформації щодо наявності можливих порушень Товариством з обмеженою відповідальності "Компанія "Еко-Енергія" вимог законодавства щодо виробництва, транспортування, зберігання, обліку спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, як це передбачено підпунктами 80.2.2 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, а лише встановлення фактичних залишків продукції, виробництвом якої займається Товариство з обмеженою відповідальності "Компанія "Еко-Енергія".
Таким чином, мета проведення фактичної перевірки, зазначена контролюючим органом у наказі про проведення фактичної перевірки № 150 від 27.01.2020 не відповідає меті проведення фактичної перевірки, визначеної підпунктами 80.2.2 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, оскільки метою проведення фактичної перевірки не є виявлення та/або перевірка наявних порушень Товариством з обмеженою відповідальності "Компанія "Еко-Енергія" вимог законодавства щодо діяльності з підакцизними товарами, а лише контроль за діяльністю суб'єкта господарювання.
Відповідно до правового висновку судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18, незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Суд зазначає, що така правова позиція відповідає завданням та основним засадам адміністративного судочинства, закріпленим у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно, у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб'єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).
Право на судовий захист відображене і у частині першій статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Вказана позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 18.05.2018 у справі № 813/3977/16.
Крім того, у постанові від 04.02.2019 у справі № 807/242/14 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення. Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення в зв'язку допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку.
Отже, нормами Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 16.02.2016 (справа № 826/12651/14), від 27.01.2015 (справа №21-425а14) та у постанові Верховного Суду від 17.03.2018 (справа № 1570/7146/12).
Таким чином, у випадку незаконності перевірки, проведеної відповідачем, є безумовною підставою для визнання незаконним і прийнятого за результатами такої перевірки податкового повідомлення-рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.11.2019 (справа № 160/8859/18), від 13.06.2019 (справа № 825/1747/17).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що зазначені вище порушення контролюючого органу щодо призначення та проведення фактичної перевірки Товариством з обмеженою відповідальності "Компанія "Еко-Енергія", а саме: прийняття наказу не уповноваженим органом, відсутність підстав для проведення фактичної перевірки; не відповідність мети проведення перевірки, зазначеній у наказі про проведення фактичної перевірки від 27.01.2020 меті проведення фактичної перевірки визначеної Податковим кодексом України, що призвело до винесення незаконних та необґрунтованих податкових повідомлень-рішень від 05.03.2020 № 0000333201, № 0000343201, № 0000353201.
Щодо порушень вимог податкового законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еко-Енергія", які викладені у висновках акту перевірки, суд зазначає наступне.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000343201 від 05.03.2020 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еко-Енергія" застосовано штраф за необладнане місце отримання спирту етилового на виробництво розчинника органічного витратоміром-лічильником обсягу виробленого спирту, порушено підпункт 229.1.8 пункту 229.1 статті 229 Податкового кодексу України.
Згідно підпункту 229.1.8. пункту 229.1 статті 229 Податкового кодексу України (в редакції станом на момент винесення оскаржуваного рішення), суб'єкти господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції, визначеної у підпунктах "д"-"ж" підпункту 229.1.1 пункту 229.1 цієї статті, зобов'язані:
- обладнати кожне місце отримання спирту етилового витратомірами-лічильниками обсягу виробленого спирту етилового, зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового;
- обладнати кожне місце відпуску продукції, для виробництва якої використовується отриманий спирт етиловий, витратомірами-лічильниками обсягу виробленої продукції, зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового;
- щоденно формувати та подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, дані про добовий фактичний обсяг отриманого спирту етилового та обсяг продукції, виробленої з його використанням.
Підпунктами "д"-"ж" підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 Податкового кодексу України передбачено, що податок справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту із:
д) спирту етилового денатурованого, який використовується для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України:
е) спирту етилового денатурованого, який використовується для виробництва оцту з харчової сировини;
є) спирту етилового денатурованого, який використовується для виробництва парфумерно-косметичної продукції;
ж) спирту етилового сирцю, який використовується в межах одного суб'єкта господарювання для виробництва біоетанолу.
Варто зазначити, що згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 806 від 09.10.2013 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру товарно-транспортних накладних на переміщення алкогольних напоїв і Порядку ведення єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового". Єдиним державним реєстром витратомірів-лічильників обсяг у виробленого спирту етилового (далі - Реєстр) є електронна база даних, яка містить інформацію про наявність у суб'єктів господарювання витратомірів-лічильників обсягу виготовленого спирту етилового (далі - витратоміри спирту), витратомірів-лічильників обсягу виробленої продукції, визначеної у підпунктах "д", "е", "є", "ж" підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 Податкового кодексу України.
В акті перевірки та податковому повідомлені-рішенні № 0000343201 від 05.03.2020 зазначено, що контролюючий орган виявив порушення Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еко-Енергія" щодо необладнання місця отримання спирту етилового витратомірами-лічильниками при виробництві розчинника органічного.
Тобто, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еко-Енергія" на думку контролюючого органу, при виробництві розчинника органічного зобов'язана обладнати місце витратомірами-лічильниками на підставі підпункту "д" підпункту 229.1.8 пункту 229.1 статті 229 Податкового кодексу України.
Поряд із тим, судом встановлено, що продукція, яку виробляє позивач, а саме розчинник органічний не включена до переліку продукції хімічного і технічного призначення, для виробництва якої використовується спирт етиловий денатурований, передбачений Постановою КМУ №722 від 14.08.2019, а тому Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еко-Енергія" не зобов'язано обладнувати кожне місце отримання спирту етилового для виробництва розчинника органічного витратоміром-лічильником.
З аналізу вищевикладеного вбачається, що обладнувати кожне місце отримання спирту етилового витратомірами-лічильниками необхідно лише у випадках, коли платник податків використовує спирт етиловий для виготовлення продукції, передбаченої підпунктами "д"-"ж" підпункту 229.1.8 пункту 229.1 статті 229 Податкового кодексу України та Постановою КМУ № 722 від 14.08.2019.
Якщо платник податків не виготовляє продукцію передбачену підпунктами "д"-"ж" підпункту 229.1.8 пункту 229.1 статті 229 Податкового кодексу України та Постановою КМУ № 722 від 14.08.2019, а також не використовує спирт етиловий при виробництві даної продукції, то такий платник податків не зобов'язаний обладнувати місце витратоміром-лічильником.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еко-Енергія" не виробляє спирт етиловий та не використовує спирт етиловий при виробництві розчинника органічного, а також не виробляє продукцію, передбачену підпунктами "д"-"ж" підпункту 229.1.8 пункту 229.1 статті 229 Податкового кодексу України та Постановою КМУ № 722 від 14.08.2019.
Крім того, згідно експертного висновку № 451/16 від 29.07.2016, розчинник органічний для флексодруку не відноситься до спирту етилового ректифікованого або спирту етилового денатурованого або біоетанолу.
В акті перевірки контролюючий орган зазначив, що відповідно до Експертного висновку Харківської торгово-промислової палати №451/16 від 29.07.2016 розчинник органічний для флексодруку та лакофарбових робіт (згідно з ТУ У 20.3-36031709-004:2016) відповідає коду УКТ ЗЕТ 3814 00 90 19 (Розчинники та розріджувачі складні органічні, в інших товарних позиціях не зазначені; готові суміші для видалення фарб або лаків. Інші: На основі ацетону, ксилолу, толуолу, етилцелозольву, сольвентів, уайспіріту, етанолу; Інші).
Згідно з УКТ ЗЕД до коду 3814 00 90 19 належать наступні товари: Розчинники та розріджувачі складні органічні, в інших товарних позиціях не зазначені: готові суміші для видалення фарб або лаків: - інші: - на основі ацетону, ксилолу, толуолу, етилцелозольву. сольвентів, уайт-спіріту, етанолу: - інші.
Відповідно до Постанови КМУ № 722 від 14.08.2019, до продукції хімічного і технічного призначення, яка вробляється на основі спирту етилового денатурованого належить продукція коду УКТ ЗЕД 3814 00 90 19 - розріджувач складний органічний. Тобто, продукція - Розчинник органічний - відсутня у Постанові КМУ № 722 від 14.08.2019.
До продукції, згідно Постанови КМУ № 722 від 14.08.2019 входить не вся продукція відповідного коду УКТ ЗЕД, а лише певна частина.
Постанова КМУ № 722 від 14.08.2019 визначає, який саме товар з відповідного коду УКТ ЗЕД належить до продукції, для виробництва якої використовується спирт етиловий денатурований. Не весь товар, який входить до відповідного коду УКТ ЗЕД включений до Переліку продукції хімічного і технічного призначення, для виробництва якої використовується спирт етиловий денатурований.
Тобто, для визначення який товар, відповідного коду УКТ ЗЕД входить до продукції хімічного і технічного призначення для виробництва якої використовується спирт етиловий денатурований потрібно звертати увагу не на код УКТ ЗЕД, а на назву товару, яка зазначена у Постанові КМУ № 722 від 14.08.2019.
Таким чином, розчинник органічний не належить до продукції хімічного і технічного призначення для виробництва якої використовується спирт етиловий денатурований, а тому Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еко-Енергія" не зобов'язана обладнувати місця витратомірами-лічильниками обсягу виробленого спирту етилового.
Крім того, суд звертає увагу на те, що у акті перевірки контролюючий орган зазначив, що відповідно до технологічного регламенту на виробництво розчинника органічного для флексодруку та лакофарбових робіт ТР 39074766-002-2016, виробництво розчинника органічного здійснювалося шляхом зневоднення концентрованої суміші легколетких компонентів, отриманих із біомаси (зрілої бражки) шляхом біоконверсії цукровмісної сировини (меляси), з вмістом внесених хімічних речовин безпосередньо у концентраційну колону та додаванням після зневоднення відповідних інгредієнтів згідно рецептур, для покращення фізико-хімічних показників продукції і здійснюється по стадіям, які проходять послідовно в окремих апаратах. В якості сировини для виробництва розчинника органічного використовують мелясу бурякову, яка зберігається у резервуарах мелясосховища. Виробництво розчинника базується на використанні продуктів ферментації цукристих речовин зрілих бражок, які виготовляються згідно з "Технологічною інструкцією зброджування мелясного сусла підвищеної концентрації на підприємстві ТОВ "Компанія "Еко-Енергія".
З Технологічного регламенту на виробництво розчинника органічного для флексодруку та лакофарбових робіт ТР 39074766-002-2016 вбачається, що сировиною, яка використовується для виробництва розчинника органічного є меляса бурякова, а не спирт етиловий.
Тобто, для виробництва розчинника органічного ТОВ "Компанія "Еко-Енергія" використовує мелясу бурякову, а не спирт етиловий, у зв'язку із чим, суд приходить до висновку, що позивач не зобов'язаний вносити відомості до Електронного реєстру суб'єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, реєструвати в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратомір-лічильник обсягу виробленої продукції серія ОМ модель ОМО15-050, який встановлено у місці відпуску розчинника органічного з виробництва у склад готової продукції, обладнувати місце відпуску розчинника споживачам витратоміром-лічильником обсягу виробленої продукції, обладнувати місце отримання спирту етилового на виробництво розчинника органічного витратоміром-лічильником обсягу виробленого спирту етилового.
Суд зазначає, що контролюючим органом штраф застосовано на підставі пункту 128-1.1 ст. 128-1 Податкового кодексу України.
Стаття 128-1 Податкового кодексу України передбачає відповідальність за порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах.
Визначення акцизного складу та діяльність пов'язана з акцизним складом, зокрема щодо необхідності реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового передбачено статтею 230 Податкового кодексу України.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що контролюючим органом безпідставно притягнуто ТОВ "Компанія "Еко-Енергія" до відповідальності за необладнане місце отримання спирту етилового на виробництво розчинника органічного витратоміром-лічильником обсягу виробленого спирту на підставі п.п. 128-1. 1 ст. 128-1 Податкового кодексу України, оскільки дана стаття стосується відповідальності за порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту виключно на акцизних складах, діяльність яких регулюється статтею 230 Податкового кодексу України.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еко-Енергія" не зареєстровані акцизні склади, про що також не заперечується відповідачем у акті перевірки від 07.02.2020 № 129/18-28-32-01/36031709.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000333201 від 05.03.2020 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еко-Енергія" застосовано штраф за виробництво спирту етилового без наявності ліцензії.
Як вбачається із акту перевірки контролюючий орган зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еко-Енергія" виробництво спирту етилового як готової продукції з передачею його у спиртосховише (склад готової продукції) не здійснювало. Проте, виходячи з того, що складовою частиною готової продукції - розчинник органічний - є також спирт етиловий (який отриманий із цукровмісної сировини "меляси" внаслідок застосування технологічних процесів) контролюючий орган зазначив, що позивачем здійснюється виробництво ТОВ "Компанія "Еко-Енергія" спирту етилового.
Суд зауважує, що виробництво спирту етилового - це перероблення певної речовини шляхом застосування технологічного процесу, в результаті якого виробляться спирт етиловий, як готова продукція.
Поряд із тим, відповідачем взагалі не надано до суду доказів, яким чином і в якому саме процесі позивачем виробляється спирт.
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" передбачено, що виробництво спирту етилового (в тому числі як лікарського засобу), спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, зернового дистиляту може здійснюватися лише на державних підприємствах, а біоетанолу - на підприємствах усіх форм власності за наявності у них ліцензії.
Дана норма передбачає наявність ліцензії лише у випадку виробництва спирту етилового, а не виробництва іншої продукції, складовою якої є спирт етиловий.
Абзац 3 частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" передбачає відповідальність за виробництво спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодовою, біоетанолу, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії, а не за виробництво іншої продукції, складовою частиною якої є спирт етиловий.
Крім того, з технологічного процесу виробництва розчинника органічного вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еко-Енергія" не виробляє спирт етиловий та не використовує спирт етиловий під час виробництва розчинника органічного, оскільки виробництво розчинника органічного для флексодруку та лакофарбових робіт проводиться згідно "Технологічного регламенту на виробництво розчинника органічного для флексодруку та лакофарбових робіт на Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еко-Енергія" ТР 39074766-002-2016, який розроблений згідно з ТУ У 20.3-36031709-004:2016.
Щодо посилань позивача на експертний висновок Київської незалежної судово-експертної установи від 01.10.2020 № 3030 за результатами проведення експертного фізико-хімічного дослідження спиртовмісних рідин, відповідно до якого встановлено, що під час здійснення технологічного процесу, відповідно до Технологічного регламенту на виробництво розчинника органічного для флексодруку та лакофарбових робіт на Товаристві з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еко-Енергія" ТР 390744766-002-2016, затвердженого 25.03.2016, спирт етиловий як готовий продукт не виробляється. Суміші легколетких компонентів, які утворюються під час виробництва розчинника органічного для флексодруку та лакофарбових робіт, який виробляється на підставі Технологічного регламенту на виробництво розчинника органічного для флексодруку та лакофарбових робіт на Товаристві з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еко-Енергія" ТР 390744766-002-2016, затвердженого 25.03.2016 не є спритом. В процесі виробництва інших спиртовмісних продуктів та напівпродуктів не отримується. В процесі виробництва спирт етиловий як окремий продукт не добавляється. Отримання спирту етилового як готового продукту не відбувається.
Частиною 2 статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з частиною 1 статті 101 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.
Так, що хоч і Київська незалежна судово-експертна установа не є експертною установою, яка надає висновки судових експертиз, поряд із тим, в даному випадку, враховуючи в сукупності всі встановлені обставини справи, суд зазначає, що вищевказаний експертний висновок Київської незалежної судово-експертної установи від 01.10.2020 № 3030 спростовує висновки контролюючого органу щодо порушення Товариством з обмеженою відповідальності "Компанія "Еко-Енергія" Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" в частині не внесення позивача до Електронного реєстру суб'єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, не реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратомір-лічильник обсягу виробленої продукції серія ОМ модель ОМ015-050, необладнання місця відпуску розчинника споживачам витратоміром-лічильником обсягу виробленої продукції та виробництва спирту етилового без наявності ліцензії.
Таким чином, твердження контролюючого органу про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еко-Енергія" не обліковувало, не вимірювало та не передавало спирт етиловий як готовий продукт на склад готової продукції не відповідає Технологічному регламенту та процесу виробництва розчинника органічного, у зв'язку із чим суд приходить до висновку про безпідставне застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еко-Енергія" штрафних санкцій, передбачених абз. 3 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", так як Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еко-Енергія" не виробляє спирт етиловий та не використовує його при виробництві розчинника органічного.
Суд також зазначає, що контролюючим органом застосовано до ТОВ "Компанія "Еко-Енергія" штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 510,00 (п'ятсот десять) гривень за ненадання до перевірки документів, пов'язаних з предметом перевірки. Поряд із тим, суд зазначає, що судовим розглядом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еко-Енергія" не виробляє спирт етиловий та не використовує його при виробництві розчинника органічного, а тому, у позивача на момент перевірки і не мало бути дозвільних документів, пов'язаних із виробленням спирту етилового.
Враховуючи вищевикладене та те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 05.03.2020 винесенні на підставі проведення фактичної перевірки, яка призначена та проведена з порушенням вимог законодавства, а також те, що матеріалами справи спростовано порушення позивачем норм податкового законодавства, суд приходить до висновку, про протиправність податкових повідомлень-рішень від 05.03.2020 № 0000333201, № 0000343201 та № 0000353201, у зв'язку із чим вони підлягають скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи викладене, беручи до уваги той факт, що відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.
Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еко-Енергія" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еко-Енергія" (вул. Заводська, буд. 1 "Г", с. Будилка, Лебединський район, Сумська область, 42238, код 36031709) до Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, буд. 13, м. Суми, Сумська область, 40009, код 43144399) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000333201 від 05.03.2020, яким застосовано до ТОВ "Компанія "Еко-Енергія" штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 85000,00 (вісімдесят п'ять тисяч) грн 00 копійок.
Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000343201 від 05.03.2020, яким застосовано до ТОВ "Компанія "Еко-Енергія" штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 20000,00 (двадцять тисяч) грн 00 копійок.
Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000353201 від 05.03.2020, яким застосовано до ТОВ "Компанія "Еко-Енергія" штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 510,00 (п'ятсот десять) грн 00 коп.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еко-Енергія" (вул. Заводська, буд. 1 "Г", с. Будилка, Лебединський район, Сумська область, 42238, код 36031709) судові витрати в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, буд. 13, м. Суми, Сумська область, 40009, код 43144399).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Повний текст судового рішення складено 08 грудня 2020 року.
Суддя С.О.Чудних