08 грудня 2020 року Справа № 480/8113/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Гелети С.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Сумської митниці ДФС, Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення коштів,-
До Сумського окружного адміністративного суду звернуся ОСОБА_1 з позовною заявою до Сумської митниці ДФС, Слобожанської митниці Держмитслужби, в якій просить визнати протиправним та скасувати наказ від 21.02.2020 № 81-о “Про звільнення ОСОБА_1 ”; негайно поновити ОСОБА_1 з 02.03.2020 на раніше займаній посаді - головного державного інспектора відділу матеріально-технічного забезпечення, складського обліку вилученого майна та розпорядження ним управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Сумської митниці ДФС; стягнути з Слобожанської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 кошти за час вимушеного прогулу за період з 02.03.2020 до дня прийняття судом рішення з урахуванням середньоденного заробітку у розмірі 1788,39 грн.
Ухвалою від 23.11.2020 позовну заяву було залишено без руху, надано час для усунення її недоліків, відмовлено у задоволенні клопотання позивача щодо визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом, запропоновано позивачу зазначити нові підстави поважності причин пропуску строку звернення до суду та надати відповідні докази.
04.12.2020 позивачем до суду надано нову заяву про визнання причин пропуску строку звернення до суду, яку позивач мотивує тим, що він продовжено строк дії карантину до 31.12.2020, є обов'язкова вимога щодо самоізоляції осіб, які контактували із хворими на корона вірус, 25.11.2020 позивачем отримано позитивний тест із діагнозом - гострі респіраторні захворювання. Суд зазначає, що до заяви позивачем не додано жодного доказу, що підтверджує поважність причин пропуску строку звернення до суду в період з 07.08.2020 по 19.11.2020. Посилання на те, що Рада суддів України звернулася до громадян утриматися від відвідин суду, якщо учасник провадження має ознаки будь-якого вірусного захворювання, не може бути автоматичною підставою для визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду, оскільки надана позивачем виписка із лікарні свідчить про факт звернення позивача до сімейного лікаря після звернення до суду, а саме 27.11.2020 і не стосується неможливості позивача саме в строк з 07.08.2020 по 19.11.2020 звернутися до суду із адміністративним позовом. Не надано доказів того, що позивач не мав фізичної можливості звернутися до суду із адміністративним позовом, посилання на те, що таке обмеження зумовлюється введенням карантину до 31.12.2020, не може бути визнано поважною причиною, оскільки позивач 19.11.2020 звернувся із позовом безпосередньо до канцелярії суду 19.11.2020, незважаючи на діючий карантин до 31.12.2020, при цьому судом витребовувалися докази неможливості звернення із таким позовом до 19.11.2020, про що зазначено в ухвалі від 23.11.2020.
Крім того, посилання на те, що позивачу виповнилося 61 рік також не може бути автоматичною причиною для визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду, враховуючи те, що позивач 19.11.2020 особисто надав до канцелярії суду адміністративний позов, а судом зазначалося про надання доказів поважності неможливості звернення до суду в період з 07.08.2020 по 19.11.2020.
Посилання позивача на самоізоляцію осіб, які контактували із хворими, суд зазначає, що доказів того, що позивач з 07.08.2020 по 19.11.2020 контактував із хворими на коронавірусну інфекцію та перебував на самоізоляції надано не було, жодні докази, які підтверджували такі обставини позивачем не надано.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку звернення до суду.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні позову, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Законодавче обмеження строку звернення до суду у спорах щодо проходження публічної служби , насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків (місяць) обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.
Суд бере до уваги, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», зважаючи на положення постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2020 року №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», для запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12 березня 2020 року по 31 жовтня 2020 року на всій території України встановлено карантин. В подальшому строк дії карантину продовжено до 31.12.2020.
Разом із тим, 17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Вказаним законом пункт 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України викладено у такій редакції «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.»
Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону процесуальні строки, які були продовжені відповідно пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Суд зауважує, що вказаний 20-денний строк закінчився 06.08.2020, а позов до суду подано лише 19.11.2020, тобто також через значний проміжок часу.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Для забезпечення права позивача на доступ до суду, суд вважає за можливе продовжити строк для усунення недоліків адміністративного позову в частині надання доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду із заявою щодо поновлення строку звернення, а саме з 07.08.2020 по 19.11.2020
Керуючись ст.ст. 121, 169, 248, 256 КАС України, -
Продовжити позивачу строк на усунення недоліків, зазначених в ухвалі від 23.11.2020, на строк 10 днів з дня отримання ухвали, а саме запропонувати позивачу надати докази на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом та неможливість звернення до суду в період з 07.08.2020 по 19.11.2020.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та підписано 08.12.2020
Суддя С.М. Гелета