03 грудня 2020 року Справа №480/3200/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гелета С.М.
за участю секретаря судового засідання Високос Я.С.,
представника позивача Бойко Н.В.,
представника відповідача Семерні І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми в режимі відеоконференції адміністративну справу № 480/3200/20 Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Голландська Агрокомпанія" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Українсько-Голландська Агрокомпанія" (далі - позивач, ТОВ «Українсько-Голландська Агрокомпанія») звернулося до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області ( далі - відповідач, ГУ ДПС в Сумській області), в якій просить визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.02.2020 № 0000490505 та податкове повідомлення-рішення від 05.05.2020 № 001590505.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що податковим органом було безпідставно донараховані грошові зобов'язання з орендної плати на земельні ділянки, враховуючи те, що відповідну декларацію було подано до податкового органу, задекларовану суму податку було сплачено до бюджету, а тому податковий орган фактично подвоїв суму податкових зобов'язань платника податку.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з додержанням вимог діючого законодавства. В задоволені позовної заяви просить відмовити в повному обсязі.
Судом було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Ухвалою суду від 15.10.2020 для заслуховування пояснень учасників провадження щодо зазначених ними обставин судом було визначено подальший розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Ухвалою суду від 09.11.2020 задоволено клопотання представника позивача та призначено розгляд справи здійснювати в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису, із застосуванням системи відеоконфенцзв'язку EASYCON.
Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд частково задовольняє позовні вимоги з огляду на наступне.
Матеріалами справи підтверджується, що податковим органом було здійснено було проведено планову документальну перевірку ТОВ «Українсько-Голландська Агрокомпанія», за результатами якої складено акт від 16.01.2020 року №50/18-28-05-05- 18/33174406/01.
Позивачем було подано заперечення на акт перевірки від 16.01.2020 року, які після розгляду податковим органом враховані та висновок акту перевірки було частково змінено з урахуванням наведених пояснень та додатково наданих документів і розрахунків, про що надано відповідь ГУ ДПС у Сумській області від 11.02.2020 року № 2547/10/18-28-05-01-14.
За результатами акту перевірки та заперечень позивача, контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення - рішення від 14.02.2020 року № 0000490505. ТОВ «Українсько-Голландська Агрокомпанія» було оскаржено в адміністративному порядку податкове повідомлення - рішення від 14.02.2020 року №0000490505 і рішенням ДПС України 29.04.2020 про результати розгляду скарги № 14823/6/99-00-08-05-06-06, податкове повідомлення - рішення від 14.02.2020 № 0000490505 залишено без змін та збільшено нарахування орендної плати за земельні ділянки на загальну суму 51686,94 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 12921,74 грн., а скаргу ТОВ «Українсько-Голландська Агрокомпанія» - залишено без задоволення.
На виконання рішення ДПС України, ГУ ДПС в Сумській області було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 05.05.2020 № 0001590505, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата за земельні ділянки на загальну суму 64608,68 грн.
Стосовно винесено податкового повідомлення-рішення від 14.02.2020 № 0000490505 щодо збільшення податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки на суму 144179,27 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 36044,81 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Згідно з ст. 288 Податкового кодексу України, платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а об'єктом оподаткування є земельна ділянка, яка надана в оренду.
Відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.
Відповідно до п. 285.1 ст. 285 Податкового кодексу України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Матеріалами справи підтверджується, що за результатами перевірки встановлено, між Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області та ТОВ «Українсько-Голландська Агрокомпанія» від 27.03.2017 укладено договори оренди землі. Так, позивачем було укладено договір оренди землі №189 від 27.03.2017, яким передбачено, що орендна плата за перший рік користування земельною ділянкою 79697,89 грн., за наступні роки 8% від визначеної нормативної грошової оцінки, з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації відповідно до вимог статті 288 Податкового кодексу України. Договір зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.04.2017, реєстраційний номер №19900721 (далі - Договір №159). Також позивачем укладено договір оренди землі №190 від 27.03.2017, яким передбачено, що орендна плата за перший рік користування земельною ділянкою 116168,32 грн., за наступні роки 8% від визначеної нормативної грошової оцінки та коефіцієнтів індексації відповідно до вимог статті 288 Податкового кодексу України. Договір зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.04.2017 року, реєстраційний номер №19901103 (далі - Договір №190). Зазначені обставини учасниками справи не заперечуються.
Як підтверджується матеріалами справи, підставою для збільшення податкового зобов'язання в сумі 144179,27 грн. була відсутність належним чином декларування ТОВ «Українсько-Голландська Агрокомпанія» суми податкового зобов'язання по орендній платі за землю у 2017 році за дві зазначені земельні ділянки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , право оренди на які виникло у платника податків згідно укладених договорів між Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області та ТОВ «Українсько-Голландська Агрокомпанія».
Платником податків було складено звітну податкову декларацію за 2017 р. за земельні ділянки по договорам №189 та №190, направлено до податкового органу, але у прийнятті такої декларації було відмовлено, декларація податковим органом не була прийнята, про що платнику було повідомлено, що підтверджується квитанціями податкового органу до податкової декларації, із зазначенням причин прийнятого рішення (а.с. 142-148т.1).
Матеріалами справи підтверджується, що підставою для прийняття рішення податковим органом про відмову у прийняття звітної за 2017 р. податкової декларації, стало те, що податковим органом вже було прийнято звітну декларацію за 2017р., яку було подано в строк, і така декларація подана за інші земельні ділянки, право оренди на які у позивача виникли з січня 2017. В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що позивач при набутті права оренди на нові дві земельні ділянки повинен був подати уточнюючу декларацію, а не звітну, тому враховуючи те, що платником податків не подано іншого виду декларацію податковим органом прийнято рішення про відмову у прийнятті декларації.
Про факт неприйняття поданої декларації та прийнятим рішенням податкового органу позивач був повідомлений та обізнаний з 2017 року, в судовому засіданні представник позивача підтвердила, що дійсно підприємство знало про факт неприйняття такої декларації, не відображення її в податковому обліку підприємства, але ні в адміністративному порядку, ні в судовому порядку рішення податкового органу щодо неприйняття декларації оскаржено не було.
При розгляді справи між позивачем та податковим органом відсутній спір щодо розрахунку суми, яка визначена як податкове зобов'язання по визначення суми з орендної плати за землю 144179,27 грн. Представник позивача зазначає, що дійсно саме сума, визначена податковим повідомленням-рішенням від 14.02.2020 є тією сумою, яку повинно задекларувати було підприємство у 2017р. При цьому представник позивача зазначала, що при поданні декларації, яка не була прийнята податковим органом головним бухгалтером помилково зазначена більша сума, ніж повинна бути задекларована.
Стосовно посилання представника позивача на те, що ТОВ «Українсько-Голландська Агрокомпанія» була подана декларація, але безпідставно не була прийнята податковим органом, і у позивача був відсутній обов'язок щодо подання іншого змісту декларації, суд зазначає, що дані обставини не є предметом розгляду даної справи.
Посилання позивача на те, що у позивача відсутній був обов'язок подавати інший тип податкової декларації за землю, ніж звітну за 2017р., суд зазначає, що такі обставини повинні стосуватися правомірності прийнятого у 2017 році рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкової декларації за землю по договорам №189 та №190, що не є предметом розгляду даної справи, позивач не скористався своїм правом, передбаченим ст.. 49 ПК України, рішення податкового органу про відмову у прийнятті декларації не було оскаржено в судовому чи адміністративному порядку,
Відповідно до п. 49 ст. 49 ПК України у разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право:
подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання (п.п.49.12.1.);
оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу(49.12.2).
Лише у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом (п. 49.13 ст.49 ПК України).
Станом на день прийняття податкового повідомлення-рішення 14.02.2020 податкова декларація ТОВ «Українсько-Голландська Агрокомпанія» по спірним земельним ділянкам не була прийнята податковим органом, в адміністративному порядку рішення відповідача щодо неприйняття податкової декларації за землю не було оскаржено та скасовано, відсутнє судове рішення, яким зобов'язано податковий орган зареєструвати податкову декларацію днем її подання, податкові зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки по договорам №189 та №190 не були належним чином задекларовані, відображені в податковому обліку платника податків, у ГУ ДПС в Сумській області були підстави для збільшення суми податкових зобов'язань з орендної плати за землю по зазначеним договорам.
Відповідно до норм Податкового кодексу України грошові зобов'язання визначаються або відповідною декларацією платника податків або збільшується при прийнятті податкового повідомлення-рішення податкового органу. В даному випадку, декларація є неприйнятою податковим органом, рішення податкового органу позивачем не оскаржено, не скасовано, а тому податкове повідомлення-рішення від 14.02.2020 № 0000490505 щодо збільшення суми податкових зобов'язань з орендної плати за землі ділянки по договорам оренди №189 та №190 в сумі 144179,27 грн. є правомірними та обґрунтованими.
Разом із тим, враховуючи те, що позивачем було вчинено дії щодо декларування податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки №189 та №190 шляхом подання звітної декларації за 2017 р., які не містять ознак бездіяльності платника податків при декларуванні суми грошового зобов'язання, дані обставини не можуть слугувати підставою для застосування штрафної (фінансової) санкції.
Стосовно посилання позивача на те, що підприємством було відразу сплачено суму податкових зобов'язань, що були визначені неприйнятою декларацією, суд зазначає, що в даному випадку, такі обставини свідчать про виконання платником податків п. 49.16 ПК України, яка передбачає, що незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених цим Кодексом, дані обставини свідчать про своєчасність сплати суми, що визначена податковим повідомленням-рішенням від 14.02.2020 № 0000490505, і про відсутність підстав для застосовування штрафних (фінансових) санкції чи нарахування пені.
При цьому факт перерахування коштів по орендній платі за земельні ділянки №189 та № НОМЕР_2 позивачем не свідчать, що сума податкових зобов'язань є належним чином задекларована. Як вбачається із облікової картки платника податків сума, що була перерахована ТОВ «Українсько-Голландська Агрокомпанія» на даний час обліковується з 2017 року як переплата по орендній платі за землю, що не заперечується учасниками справи, підтверджується матеріалами справи. Враховуючи те, що податкова декларація не зареєстрована у податкового органу відсутні правові підстави для списання такої суми переплати в рахунок погашення суми податкового зобов'язання.
Враховуючи зазначене, посилання позивача на те, що податковим органом було визначено в подвійному розмірі податкове зобов'язання з орендної плати за землю спірним податковим повідомленням-рішення, є необґрунтованим.
Посилання позивача на те, що податковим органом проводиться задвоєння сплати орендної плати за спірні земельні ділянки, спростовуються матеріалами справи. Так, як відображено в інтегрованій картці платника податків, перераховані кошти позивачем з 2017 року обліковуються на час розгляду справи в суді як переплата, сума не була перерахована до бюджету, про що відомо позивачу, враховуючи доступ до інтегрованої картки з 2017р., оскільки відсутня реєстрація податкової декларації платником податків чи податкове повідомлення-рішення про визначення суми такого зобов'язання.
Стосовно прийнятого податкового повідомлення-рішення щодо збільшення податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки на суму 51686,94 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 12921,74 грн., суд зазначає наступне.
Згідно пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (пункт 287.6 статті 287 ПК).
Таким чином, платником земельного податку є особа, яка володіє відповідним речовим правом на земельну ділянку (правом власності або правом користування), відповідно з моменту набуття права власності на об'єкт нерухомого майна, обов'язок зі сплати податку за земельну ділянку, на якій розміщений такий об'єкт, покладається на особу, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду. Така правова позиція підтримується Верховним судом.
В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що податкове повідомлення-рішення від 05.05.2020 № 001590505, було прийнято на підставі рішення ДПС України, яким було збільшено суму грошового зобов'язання платника податків за період з 01.01.2017 до дня державної реєстрації Договорів №189 та №190 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.04.2017. В судовому засіданні представник відповідача пояснити правові підстави наявності обов'язку у платника податків сплачувати оренду плату за землю в періоді, в якому у позивача не виникло право користування земельною ділянкою, не зміг.
Враховуючи те, що право оренди земельних ділянок за вказаними вище договорами набуто позивачем за результатом земельних торгів, що відбулись 27.03.2017, державна реєстрація Договорів №189 та №190 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відбулась 06.04.2017, обов'язку сплачувати орендну плату за період до 06.04.2017 у позивача не виникло, саме з цієї дати у позивача виник об'єкт оподаткування, у зв'язку із чим зазначене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, позовні вимоги в цій частині визнаються судом правомірними.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, позивачу пропорційно задоволеним вимогам відшкодовується сума судового збору, сплачена при зверненні до суду в сумі 1111,39 грн.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Голландська Агрокомпанія" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 05.05.2020 №0001590505, від 14.02.2020 №0000490505 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 36044,81 грн.
В задоволенні інших вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13, ідентифікаційний код 43144399) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Голландська Агрокомпанія" (Шосткинський район, с.Макове, вул.Озерна,4,і.к. 33174406) суму судового збору в розмірі 1111,39 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 08.12.2020
Суддя С.М. Гелета