30 листопада 2020 року Справа № 480/7280/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/7280/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 просить суд зобов'язати відповідача перевести позивача на пенсію за віком відповідно до Закону Країни "Про державну службу" з липня 2017 року, з нарахуванням та виплатою недоотриманої пенсії та компенсації у зв'язку з втратою частини доходів, відповідно до вимог ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Позовні вимоги мотивовано тим, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.09.2019 по справі № 480/2550/19 позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Сумській області задоволено та визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Сумській області щодо не зарахування ОСОБА_1 трудового стажу державного службовця за період з 25.07.1977 по 24.05.1980 та з 01.06.1980 по 20.11.1982, зобов'язано відповідача зарахувати позивачу трудовий стаж державного службовця за період з 25.07.1977 по 24.05.1980 та з 01.06.1980 по 20.11.1982.
Після набрання рішенням законної сили позивач неодноразово зверталася до відповідача із заявами про переведення, нарахування та виплату пенсії державного службовця. Листом від 26.06.2020 відмовлено у призначенні пенсії державного службовця у зв'язку з тим, що вказаним рішення суду зобов'язань щодо призначення пенсії державного службовця не визначено, підстави для перегляду рішення територіального управління від 14.07.2017 відсутні. Позивачка з цим рішенням не погоджується, вказує на його незаконність та звертається до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Ухвалою від 27.10.2020 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі, відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.
Ухвалу про відкриття провадження відповідач отримав 11.11.2020, відзиву на позовну заяву не надав.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 з 30.07.2014 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 24.04.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Сумській області щодо не зарахування ОСОБА_1 трудового стажу державного службовця за період з 25.07.1977 по 24.05.1980 та з 01.06.1980 по 20.11.1982. Зобов'язано ГУ ПФУ в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 трудовий стаж державного службовця за період з 25.07.1977 по 24.05.1980 та з 01.06.1980 по 20.11.1982. Рішення набрало законної сили 25.10.2019.
Головним управління Пенсійного фонду України в Сумській області зазначений період було зараховано до трудового стажу позивача при призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
ОСОБА_1 неодноразово зверталася до ГУ ПФУ в Сумській області з заявами про перехід на інший вид пенсії.
Листом ГУ ПФУ в Сумській області від 26.06.2020 № 2285-2463/Я-02/8-1800/20 позивача повідомлено про те, що рішенням Великописарівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області від 14.07.2017 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії державного службовця. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 24.04.2020 у справі № 480/2550/19 зобов'язано зарахувати ОСОБА_1 трудовий стаж державного службовця за період з 25.07.1977 по 24.05.1980 та з 01.06.1980 по 20.11.1982. Зазначені періоди зараховані до трудового стажу позивача. Зобов'язань щодо призначення позивачу пенсії державного службовця вищезазначеним рішенням не визначено.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Згідно з статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом.
Закон України "Про державну службу" регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу. Він визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.
Таким чином, до 01.05.2016 право на пенсію державного службовця мали особи, які:
- досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж;
- мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після набрання чинності Законом України "Про державну службу" № 889-VIII-01.05.2016, відповідно до статті 90 Закону України "Про державну службу" пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Разом з тим, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Законом України "Про державну службу" № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, ст. 37 Закону № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Враховуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що перед зверненням про переведення на інший вид пенсії позивач працювала на посаді, віднесеній до посад державних службовців, досягла віку, визначеного законом та має відповідний страховий стаж.
Отже, на момент звернення позивача до ГУ ПФУ в Сумській області, у неї були наявні умови, які необхідні для переведення на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ "Про держану службу" на підставі п.п. 10, 12 Закону України від 10.12.2015 № 889 "Про державну службу".
Листом від 18.07.2017 № 4790/03-29 позивача повідомлено про то, що рішенняи відповідача від 14.07.2017 № 2 ОСОБА_1 відмовлено у переведенні на пенсію за віком відповідно до п. 12 розділу ХІ Закону України "Про державну службу" № 889-VIII.
Водночас, суд вже робив висновок про те, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ і пунктами 10, 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
При цьому суд звертає увагу, що покликання відповідача на п. 3 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою КМ України від 14.09.2019 № 622, як на підставу відмови у призначенні позивачу пенсії є безпідставним, оскільки Закон № 889 визначає інші умови для призначення пенсії, про які зазначено судом вище.
За таких обставин, суд вважає, що з метою належного способу захисту порушеного права позивача, яке виразилось у відмові в переведенні на пенсію державного службовця необхідно визнати протиправним та скасувати рішення Великописарівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області № 2 від 14.07.2017 про відмову у переведенні на пенсію за віком відповідно до п. 12 розділу ХІ Закону України "Про державну службу" № 889-VIII ОСОБА_1 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області перевести позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з липня 2017 року, з нарахуванням та виплатою недоотриманої пенсії та компенсації у зв'язку з втратою частини доходів, відповідно до вимог ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Великописарівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області № 2 від 14.07.2017 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до п. 12 розділу ХІ Закону України "Про державну службу" № 889-VIII.
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Сумській області перевестиЯковенко ОСОБА_2 на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з липня 2017 року, з нарахуванням та виплатою недоотриманої пенсії та компенсації у зв'язку з втратою частини доходів, відповідно до вимог ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) витрати на оплату судового збору в сумі 840,80 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Шаповал